| Гійом де Лопіталь | |
|---|---|
| фр. Guillaume de L'Hôpital | |
| | |
| Народився | 1661 Париж |
| Помер | 2 лютого 1704 Париж |
| Країна | Королівство Франція |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | Французька академія наук |
| Галузь | математика |
| Заклад | Французька академія наук |
| Науковий керівник | Йоганн Бернуллі |
| Вчителі | Йоганн Бернуллі |
| Членство | Французька академія наук |
| Відомий завдяки: | Правило Лопіталя |
| Рід | Q3065826? |
| У шлюбі з | Marie-Charlotte de Romilley de La Chesnelayed |
Гійом де Лопіталь у Вікісховищі |
Гійом Франсуа Антуан де Лопіталь (фр. Guillaume François Antoine de L'Hôpital; 1661, Париж — 2 лютого 1704, Париж) — французький математик, член Французької Академії Наук. Автор першого друкованого підручника з диференціального числення (1696), в основу якого були покладено лекції швейцарського вченого Й. Бернуллі.
Життєпис Редагувати
Лопіталь народився в аристократичній родині. Його батько, Ан-Александер де Лопіталь, був лейтенант-генералом королівської армії, комте (граф) Сан-Месме і перший скваєр герцога Гастона Орлеанського. Мати Елізабет Гобелін, дочка Клода Гобеліна, інтенданта королівської армії, державного радника.
Лопіталь залишив військову кар'єру через слабкий зір і ще з дитинства почав вивчати математику. Деякий час він був у колі Ніколя Малебранша в Парижі і 1691 року він зустрів там молодого Йоганна Бернуллі, який був у Франції і згодився на додачу до своїх лекцій з математичного аналізу давати приватні уроки Лопіталю в його маєтку Укку. 1693 року Лопіталя було прийнято до Французької Академії Наук, а пізніше він двічі був її віце-президентом. Серед його досягнень були визначення довжини дуги логарифмічної кривої, один із роз'язків задачі про брахістохрону і відкриття зворотної точки сингулярності на евольвенті плоскої кривої в околиці точки перегину точки перегину.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- . vseslova.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 січня 2012.
- Юшкевич, с. 270.
- Невідомий йому розв'язок вже був відомий Джеймсу Ґреґорі (1670–1671).
- Ця сингулярність є загостренням другого роду при якому обидві гілки є опуклими з одного боку. Це поняття було описано в листі Лопіталя Йогану Бернуллі в травні 1694 року. Юшкевич, с. 275.
Джерела Редагувати
- А.П. Юшкевич (ред), Історія математики від найдавніших часів до початку 19 століття, том 2, Математика 17 століття (рос). Москва, Наука, 1970