www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізотопи водню Водень Н Відносна атомна маса 1 00794 має три ізотопи природного походження які іноді позначають як 1H 2H

Ізотопи водню

Водень (Н) (Відносна атомна маса: 1.00794) має три ізотопи природного походження, які іноді позначають як 1H, 2H та 3H. Перші два з них є стабільними, а 3H має період напіврозпаду 12,32 року. Всі важчі ізотопи є синтетичними і мають період напіврозпаду менш як одну зептосекунду (10-21 секунди). З них 5H найбільш стабільний, а 7H найменш.

Ізотопи водню
 Ізотопи водню у Вікісховищі
Три найбільш стабільні ізотопи водню: протій (А = 1), дейтерій (А = 2) і тритій (А = 3).

Водень - єдиний елемент, чиї ізотопи мають різні імена, які перебувають у загальному вжитку сьогодні. Ізотоп 2H (або водень-2) зазвичай називають дейтерієм, тоді як ізотоп 3H (або водень-3) зазвичай називають тритієм. Символи D і Т (замість 2H і 3H) інколи використовують для дейтерію і тритію. IUPAC у Червоній книзі 2005 стверджує, що в той час як використання символів D і T є загальнопоширеним, воно не є найкращим, тому що може викликати проблеми з алфавітним сортуванням хімічних формул. Звичайний ізотоп водню, без нейтронів, іноді називають "протієм". (На початку дослідження радіоактивності, деяким іншим тяжчим радіоактивним ізотопам водню дали імена, але такі імена рідко використовують сьогодні.)

Водень-1 (протій) Редагувати

Протій, найпоширеніший ізотоп водню, що складається з одного протона й одного електрона. Унікальний серед усіх стабільних ізотопів, у нього немає нейтронів. (див. дипротон для пояснення, чому інші не існують)

1H (атомна маса 1.00782504(7) u)- найпоширеніший ізотоп водню, частка якого становить 99.98%. Оскільки ядро цього ізотопу складається лише з одного протона, то йому дали описову,  але рідко формально вживану, назву протій.

Науковці ніколи не реєстрували розпаду протону, тому водень-1 вважають стабільним ізотопом. Деякі теорії великого об'єднання, запропоновані в 1970-х роках, прогнозують, що розпад протона може відбуватися з періодом напіврозпаду між 1031 і 1036 років. Якщо цей прогноз виявиться правильним, то водень-1 (і взагалі всі ядра, які нині вважають стабільними), виявляться лише експериментально стабільними. На сьогодні, втім, експерименти показали, що період напіврозпаду протона принаймні перевищує 1034 років.

Водень-2 (дейтерій) Редагувати

Атом дейтерію містить один протон, один нейтрон і один електрон

2H (атомна маса 2.013553212724(78) u), інший стабільний ізотоп водню, називається дейтерій і містить один протон і один нейтрон у ядрі атома. Ядро дейтерію називається дейтроном. Частка дейтерію становить 0.0026 – 0.0184% (за чисельною кількістю, а не за масою) від усієї кількості водню на Землі, причому нижню межу визначають у пробах газоподібного водню, а вище збагачення (0.015% або 150 частинок на мільйон) типове для океанської води. Водень на Землі багатший на дейтерій в порівнянні з його вихідною концентрацією в результаті Великого вибуху і в зовнішній Сонячній системі (близько 27 частинок на мільйон) і його концентрацією в старих частинах галактики Чумацький Шлях (близько 23 часток на мільйон). Імовірно, збільшену концентрацію дейтерію у внутрішній Сонячній системі можна пояснити нижчою волатильністю газоподібного дейтерію і з'єднань дейтерію відносно протію, що призвело до збагачення частки дейтерію на кометах і планетах, які отримували значну частину тепла від Сонця упродовж мільярдів років еволюції Сонячної системи.

Дейтерій не є радіоактивним і не становить значну небезпеку токсичності. Вода, молекули якої містять дейтерій замість протію, називається важкою водою. Дейтерій та його сполуки використовують як нерадіоактивні мітки в хімічних експериментах і в розчинниках для 1Н-ЯМР-спектроскопії. Важка вода використовується як сповільнювач нейтронів і теплоносій у ядерних реакторах. Дейтерій також є потенційним паливом для комерційного ядерного синтезу.

Водень-3 (тритій) Редагувати

Атом тритію містить один протон, два нейтрони і один електрон

3H (атомна маса 3.0160492 u) відомий як тритій і містить один протон і два нейтрони в ядрі атома. Він радіоактивний і розпадається на гелії-3 в результаті β− розпаду. Період напіврозпаду становить 12.32 року. Невелика кількість тритію утворюється природним шляхом внаслідок взаємодії космічних променів з атмосферними газами. Тритій також виникав під час випробувань ядерної зброї. Він використовується в термоядерній зброї, як індикатор в ізотопній геохімії[en], і є спеціалізованим елементом у приладах на тритієвій підсвітці.

Найпоширеніший спосіб видобутку тритію полягає в бомбардуванні природного ізотопу літію, літію-6, нейтронами в ядерному реакторі.

Раніше тритій постійно застосовували в хімічних і біологічних експериментах як ізотопну мітку[en], але цей метод останнім часом вийшов з широкого вжитку. Дейтерій-тритієва реакція ядерного синтезу використовує тритій як основний реагент, поряд з дейтерієм, вивільняючи енергію за рахунок втрати маси, коли їхні ядра зіштовхуються і зливаються за високих температур.

Водень-4 Редагувати

4H містить один протон і три нейтрони у своєму ядрі. Це дуже нестабільний ізотоп водню. Його синтезували в лабораторії, бомбардуючи тритій швидкими ядрами дейтерію. У цьому експерименті, ядро тритію захоплювало нейтрон від швидкого ядра дейтерію. Присутність водню-4 визначили, виявивши випускання надлишкових протонів. Його атомна маса становить 4.02643 ± 0.00011. Він руйнується випускаючи нейтрон на водень-3 (тритій) і має період напіврозпаду близько 139 йоктосекунд ((1.39 ± 0.10) × 10-22 секунд).

У сатиричному романі Миша, яка загарчала[en], назву quadium дістав ізотоп водню-4, що дає енергію Q-бомбі, яку князівство Гранд Фенвік[en] захопило у США.

Водень-5 Редагувати

5H - це вкрай нестабільний ізотоп водню. Ядро складається з протону і чотирьох нейтронів. Його синтезовано в лабораторії в результаті бомбардування тритію тритієвими ядрами. В тому експерименті одне ядро тритію захоплювало два нейтрони з іншого, перетворюючись на ядро з одним протоном і чотирма нейтронами. Утворення водню-5 виводили з наявності залишкових протонів. Він руйнується внаслідок подвійного випускання нейтронів на водень-3 (тритій) і має період напіврозпаду не менш як 910 йоктосекунд (9.1 × 10-22 секунд).

Водень-6 Редагувати

6H розпадається або через потрійне випускання нейтронів на водень-3 (тритій) або після випускання чотирьох нейтронів на водень-2 (дейтерій) і має період напіврозпаду 290 йоктосекунд (2.9×10-22 секунд).

Водень-7 Редагувати

7H складається з протону і шести нейтронів. Його вперше синтезувала 2003 року група російських, японських і французьких вчених у RI Beam Science Laboratory центру RIKEN, бомбардуючи водень атомами гелію-8. В результаті реакції, всі шість нейтронів гелію-8 перейшли в ядро водню. Два залишкових протони були виявлені "телескопом РІКЕН", приладом, що складається з декількох шарів датчиків, розташованих позаду мішені RI Beam циклотрону. Водень-7 має період напіврозпаду 23 йоктосекунди (2.3×10-23 с.).


Таблиця Редагувати

Символ
ізотопу 		Z(p) N(n)  
Маса ізотопу (u)
  		Період напіврозпаду Типи
розпаду		 Дочірні ізотопи Спін і
парність ядра		 Поширеність
ізотопу в природі
(мольна частка) 		Діапазон розподілу
в природі
(мольна частка)
1H 1 0 1.00782503207(10) Стабільний 1⁄2+ 0.999885(70) 0.999816–0.999974
2H 1 1 2.0141017778(4) Стабільний 1+ 0.000115(70) 0.000026–0.000184
3H 1 2 3.0160492777(25) 12.32(2) років β− 3He 1⁄2+ Сліди
4H 1 3 4.02781(11) 1.39(10)×10−22 с
[4.6(9) MeV] 		n 3H 2−
5H 1 4 5.03531(11) >9.1×10−22 с ? 2n 3H (1⁄2+)
6H 1 5 6.04494(28) 2.90(70)×10−22 с
[1.6(4) MeV] 		3n 3H 2−#
4n 2H
7H 1 6 7.05275(108)# 2.3(6)×10−23 с# 4n 3H 1⁄2+#
  1. Скорочення:
    ЕЗ: електронне захоплення
  2. Жирним для стабільних ізотопів
  3. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
  4. Більший, ніж 6.6×1033 років. Див. розпад протона.
  5. Він і 3He є єдиними стабільними нуклідами, у яких протонів більше, ніж нейтронів
  6. Утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху
  7. Tank hydrogen має частку 2H 3.2×10−5 (мольної частки).
  8. утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху, але не є первинним, оскільки всі ті атоми відтоді розпались до 3He
  9. Космогенний

Нотатки Редагувати

  • Комерційно доступні матеріали можуть підлягати прихованому або випадковому розділенню на ізотопи. Можуть траплятись суттєві відхилення від поданої маси і складу.
  • Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково із систематичних трендів у сусідніх нкулідів (з такими самими відношеннями Z і N). Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
  • похибку вимірювання подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Похибка позначає одне стандартне відхилення, за винятком ізотопної поширеності та атомної маси від IUPAC, яка використовує складніші визначення похибок. Приклади: 29770,6(5) означає 29770,6 ± 0,5; 21,48(15) означає 21,48 ± 0,15; −2200,2(18) означає −2200,2 ± 1,8.
  • Маси радіонуклідів подані за даними Комісії з символів, одиниць, номенклатури, атомних мас і фундаментальних констант (SUNAMCO) IUPAP
  • Поширеності ізотопів подані за даними Комісії з ізотопних поширеностей і атомних мас IUPAC

Ланцюги розпаду Редагувати

Більшість важких ізотопів водню розпадаються прямо на 3H, який потім розпадається до стабільного ізотопу 3Не. Проте, іноді спостерігали і безпосередній розпад 6H на стабільний 2H.

зверніть увагу, що часи розпадів вказані в йоктосекундах для всіх ізотопів, крім 3H, для якого цей показник виражений  у роках.

Див. також Редагувати

  • Ізотопи гелію
  • Біогеохімія ізотопів водню

Примітки Редагувати

  1. Y. B. Gurov (2004). Spectroscopy of superheavy hydrogen isotopes in stopped-pion absorption by nuclei. Physics of Atomic Nuclei 68 (3): 491–497. Bibcode:2005PAN....68..491G. doi:10.1134/1.1891200. 
  2. ↑ A. A. Korsheninnikov (2003). Experimental Evidence for the Existence of 7H and for a Specific Structure of 8He. Physical Review Letters 90 (8): 082501. Bibcode:2003PhRvL..90h2501K. doi:10.1103/PhysRevLett.90.082501. 
  3. G. L. Miessler; D. A. Tarr (2004). Inorganic Chemistry (вид. 3rd). Pearson Prentice Hall. ISBN 978-0-13-035471-6. 
  4. ↑ G. M. Ter-Akopian (2002). Hydrogen-4 and Hydrogen-5 from t+t and t+d transfer reactions studied with a 57.5-MeV triton beam. AIP Conference Proceedings 610: 920. doi:10.1063/1.1470062. 
  5. M. Wang; G. Audi; A. H. Wapstra; F. G. Kondev; M. MacCormick; X. Xu; B. Pfeiffer (2012). . Chinese Physics C 36 (12): 7. doi:10.1088/1674-1137/36/12/003. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 25 грудня 2016. 
  6. ↑ G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). . Nuclear Physics A 729: 3–128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 25 грудня 2016. 
  7. A. A. Korsheninnikov (2001). Superheavy Hydrogen 5H. Physical Review Letters 87 (9): 92501. Bibcode:2001PhRvL..87i2501K. doi:10.1103/PhysRevLett.87.092501. 
  8. . nucleonica. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 11 січня 2017. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • B. Dumé (7 березня 2003). . Physics World[en]. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 25 грудня 2016. 
Ізотопи нейтроніуму Ізотопи водню Ізотопи гелію
Таблиця ізотопів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Voden N Vidnosna atomna masa 1 00794 maye tri izotopi prirodnogo pohodzhennya yaki inodi poznachayut yak 1H 2H ta 3H Pershi dva z nih ye stabilnimi a 3H maye period napivrozpadu 12 32 roku Vsi vazhchi izotopi ye sintetichnimi i mayut period napivrozpadu mensh yak odnu zeptosekundu 10 21 sekundi Z nih 5H najbilsh stabilnij a 7H najmensh 1 2 Izotopi vodnyu Izotopi vodnyu u VikishovishiTri najbilsh stabilni izotopi vodnyu protij A 1 dejterij A 2 i tritij A 3 Voden yedinij element chiyi izotopi mayut rizni imena yaki perebuvayut u zagalnomu vzhitku sogodni Izotop 2H abo voden 2 zazvichaj nazivayut dejteriyem todi yak izotop 3H abo voden 3 zazvichaj nazivayut tritiyem Simvoli D i T zamist 2H i 3H inkoli vikoristovuyut dlya dejteriyu i tritiyu IUPAC u Chervonij knizi 2005 stverdzhuye sho v toj chas yak vikoristannya simvoliv D i T ye zagalnoposhirenim vono ne ye najkrashim tomu sho mozhe viklikati problemi z alfavitnim sortuvannyam himichnih formul Zvichajnij izotop vodnyu bez nejtroniv inodi nazivayut protiyem Na pochatku doslidzhennya radioaktivnosti deyakim inshim tyazhchim radioaktivnim izotopam vodnyu dali imena ale taki imena ridko vikoristovuyut sogodni Zmist 1 Voden 1 protij 2 Voden 2 dejterij 3 Voden 3 tritij 4 Voden 4 5 Voden 5 6 Voden 6 7 Voden 7 8 Tablicya 8 1 Notatki 9 Lancyugi rozpadu 10 Div takozh 11 Primitki 12 Posilannya 13 LiteraturaVoden 1 protij RedaguvatiDokladnishe Protij nbsp Protij najposhirenishij izotop vodnyu sho skladayetsya z odnogo protona j odnogo elektrona Unikalnij sered usih stabilnih izotopiv u nogo nemaye nejtroniv div diproton dlya poyasnennya chomu inshi ne isnuyut 1H atomna masa 1 00782504 7 u najposhirenishij izotop vodnyu chastka yakogo stanovit 99 98 Oskilki yadro cogo izotopu skladayetsya lishe z odnogo protona to jomu dali opisovu ale ridko formalno vzhivanu nazvu protij Naukovci nikoli ne reyestruvali rozpadu protonu tomu voden 1 vvazhayut stabilnim izotopom Deyaki teoriyi velikogo ob yednannya zaproponovani v 1970 h rokah prognozuyut sho rozpad protona mozhe vidbuvatisya z periodom napivrozpadu mizh 1031 i 1036 rokiv Yaksho cej prognoz viyavitsya pravilnim to voden 1 i vzagali vsi yadra yaki nini vvazhayut stabilnimi viyavlyatsya lishe eksperimentalno stabilnimi Na sogodni vtim eksperimenti pokazali sho period napivrozpadu protona prinajmni perevishuye 1034 rokiv Voden 2 dejterij RedaguvatiDokladnishe Dejterij nbsp Atom dejteriyu mistit odin proton odin nejtron i odin elektron2H atomna masa 2 013553212724 78 u inshij stabilnij izotop vodnyu nazivayetsya dejterij i mistit odin proton i odin nejtron u yadri atoma Yadro dejteriyu nazivayetsya dejtronom Chastka dejteriyu stanovit 0 0026 0 0184 za chiselnoyu kilkistyu a ne za masoyu vid usiyeyi kilkosti vodnyu na Zemli prichomu nizhnyu mezhu viznachayut u probah gazopodibnogo vodnyu a vishe zbagachennya 0 015 abo 150 chastinok na miljon tipove dlya okeanskoyi vodi Voden na Zemli bagatshij na dejterij v porivnyanni z jogo vihidnoyu koncentraciyeyu v rezultati Velikogo vibuhu i v zovnishnij Sonyachnij sistemi blizko 27 chastinok na miljon i jogo koncentraciyeyu v starih chastinah galaktiki Chumackij Shlyah blizko 23 chastok na miljon Imovirno zbilshenu koncentraciyu dejteriyu u vnutrishnij Sonyachnij sistemi mozhna poyasniti nizhchoyu volatilnistyu gazopodibnogo dejteriyu i z yednan dejteriyu vidnosno protiyu sho prizvelo do zbagachennya chastki dejteriyu na kometah i planetah yaki otrimuvali znachnu chastinu tepla vid Soncya uprodovzh milyardiv rokiv evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi Dejterij ne ye radioaktivnim i ne stanovit znachnu nebezpeku toksichnosti Voda molekuli yakoyi mistyat dejterij zamist protiyu nazivayetsya vazhkoyu vodoyu Dejterij ta jogo spoluki vikoristovuyut yak neradioaktivni mitki v himichnih eksperimentah i v rozchinnikah dlya 1N YaMR spektroskopiyi Vazhka voda vikoristovuyetsya yak spovilnyuvach nejtroniv i teplonosij u yadernih reaktorah Dejterij takozh ye potencijnim palivom dlya komercijnogo yadernogo sintezu Voden 3 tritij RedaguvatiDokladnishe Tritij nbsp Atom tritiyu mistit odin proton dva nejtroni i odin elektron3H atomna masa 3 0160492 u vidomij yak tritij i mistit odin proton i dva nejtroni v yadri atoma Vin radioaktivnij i rozpadayetsya na geliyi 3 v rezultati b rozpadu Period napivrozpadu stanovit 12 32 roku 3 Nevelika kilkist tritiyu utvoryuyetsya prirodnim shlyahom vnaslidok vzayemodiyi kosmichnih promeniv z atmosfernimi gazami Tritij takozh vinikav pid chas viprobuvan yadernoyi zbroyi Vin vikoristovuyetsya v termoyadernij zbroyi yak indikator v izotopnij geohimiyi en i ye specializovanim elementom u priladah na tritiyevij pidsvitci Najposhirenishij sposib vidobutku tritiyu polyagaye v bombarduvanni prirodnogo izotopu litiyu litiyu 6 nejtronami v yadernomu reaktori Ranishe tritij postijno zastosovuvali v himichnih i biologichnih eksperimentah yak izotopnu mitku en ale cej metod ostannim chasom vijshov z shirokogo vzhitku Dejterij tritiyeva reakciya yadernogo sintezu vikoristovuye tritij yak osnovnij reagent poryad z dejteriyem vivilnyayuchi energiyu za rahunok vtrati masi koli yihni yadra zishtovhuyutsya i zlivayutsya za visokih temperatur Voden 4 Redaguvati4H mistit odin proton i tri nejtroni u svoyemu yadri Ce duzhe nestabilnij izotop vodnyu Jogo sintezuvali v laboratoriyi bombarduyuchi tritij shvidkimi yadrami dejteriyu 4 U comu eksperimenti yadro tritiyu zahoplyuvalo nejtron vid shvidkogo yadra dejteriyu Prisutnist vodnyu 4 viznachili viyavivshi vipuskannya nadlishkovih protoniv Jogo atomna masa stanovit 4 02643 0 00011 5 Vin rujnuyetsya vipuskayuchi nejtron na voden 3 tritij i maye period napivrozpadu blizko 139 joktosekund 1 39 0 10 10 22 sekund 6 U satirichnomu romani Misha yaka zagarchala en nazvu quadium distav izotop vodnyu 4 sho daye energiyu Q bombi yaku knyazivstvo Grand Fenvik en zahopilo u SShA Voden 5 Redaguvati5H ce vkraj nestabilnij izotop vodnyu Yadro skladayetsya z protonu i chotiroh nejtroniv Jogo sintezovano v laboratoriyi v rezultati bombarduvannya tritiyu tritiyevimi yadrami 4 7 V tomu eksperimenti odne yadro tritiyu zahoplyuvalo dva nejtroni z inshogo peretvoryuyuchis na yadro z odnim protonom i chotirma nejtronami Utvorennya vodnyu 5 vivodili z nayavnosti zalishkovih protoniv Vin rujnuyetsya vnaslidok podvijnogo vipuskannya nejtroniv na voden 3 tritij i maye period napivrozpadu ne mensh yak 910 joktosekund 9 1 10 22 sekund 6 Voden 6 Redaguvati6H rozpadayetsya abo cherez potrijne vipuskannya nejtroniv na voden 3 tritij abo pislya vipuskannya chotiroh nejtroniv na voden 2 dejterij i maye period napivrozpadu 290 joktosekund 2 9 10 22 sekund 6 Voden 7 Redaguvati7H skladayetsya z protonu i shesti nejtroniv Jogo vpershe sintezuvala 2003 roku grupa rosijskih yaponskih i francuzkih vchenih u RI Beam Science Laboratory centru RIKEN bombarduyuchi voden atomami geliyu 8 V rezultati reakciyi vsi shist nejtroniv geliyu 8 perejshli v yadro vodnyu Dva zalishkovih protoni buli viyavleni teleskopom RIKEN priladom sho skladayetsya z dekilkoh shariv datchikiv roztashovanih pozadu misheni RI Beam ciklotronu 2 Voden 7 maye period napivrozpadu 23 joktosekundi 2 3 10 23 s Tablicya RedaguvatiSimvolizotopu Z p N n Masa izotopu u Period napivrozpadu Tipirozpadu 8 n 1 Dochirni izotopi n 2 Spin iparnist yadra n 3 Poshirenist izotopu v prirodi molna chastka Diapazon rozpodiluv prirodi molna chastka 1H 1 0 1 007825 032 07 10 Stabilnij n 4 n 5 1 2 0 999885 70 0 999816 0 9999742H n 6 1 1 2 014101 7778 4 Stabilnij 1 0 000115 70 n 7 0 000026 0 0001843H n 8 1 2 3 016049 2777 25 12 32 2 rokiv b 3 He 1 2 Slidi n 9 4 H 1 3 4 02781 11 1 39 10 10 22 s 4 6 9 MeV n 3 H 2 5 H 1 4 5 03531 11 gt 9 1 10 22 s 2n 3 H 1 2 6 H 1 5 6 04494 28 2 90 70 10 22 s 1 6 4 MeV 3n 3 H 2 4n 2 H7 H 1 6 7 05275 108 2 3 6 10 23 s 4n 3 H 1 2 Skorochennya EZ elektronne zahoplennya Zhirnim dlya stabilnih izotopiv Spini zi slabkim ocinkovim obgruntuvannyam vzyati v duzhki Bilshij nizh 6 6 1033 rokiv Div rozpad protona Vin i 3He ye yedinimi stabilnimi nuklidami u yakih protoniv bilshe nizh nejtroniv Utvorivsya pid chas nukleosintezu Velikogo vibuhu Tank hydrogen maye chastku 2 H 3 2 10 5 molnoyi chastki utvorivsya pid chas nukleosintezu Velikogo vibuhu ale ne ye pervinnim oskilki vsi ti atomi vidtodi rozpalis do 3He KosmogennijNotatki Redaguvati Komercijno dostupni materiali mozhut pidlyagati prihovanomu abo vipadkovomu rozdilennyu na izotopi Mozhut traplyatis suttyevi vidhilennya vid podanoyi masi i skladu Ocinki poznacheni otrimani ne z chisto eksperimentalnih danih ale chastkovo iz sistematichnih trendiv u susidnih nkulidiv z takimi samimi vidnoshennyami Z i N Spini zi slabkim ocinkovim obgruntuvannyam vzyati v duzhki pohibku vimiryuvannya podano v skorochenij formi v duzhkah pislya vidpovidnih ostannih cifr Pohibka poznachaye odne standartne vidhilennya za vinyatkom izotopnoyi poshirenosti ta atomnoyi masi vid IUPAC yaka vikoristovuye skladnishi viznachennya pohibok Prikladi 29770 6 5 oznachaye 29770 6 0 5 21 48 15 oznachaye 21 48 0 15 2200 2 18 oznachaye 2200 2 1 8 Masi radionuklidiv podani za danimi Komisiyi z simvoliv odinic nomenklaturi atomnih mas i fundamentalnih konstant SUNAMCO IUPAP Poshirenosti izotopiv podani za danimi Komisiyi z izotopnih poshirenostej i atomnih mas IUPACLancyugi rozpadu RedaguvatiBilshist vazhkih izotopiv vodnyu rozpadayutsya pryamo na 3H yakij potim rozpadayetsya do stabilnogo izotopu 3Ne Prote inodi sposterigali i bezposerednij rozpad 6H na stabilnij 2H 1 3 H 12 32 y 2 3 H e e displaystyle mathrm 1 3 H xrightarrow mathrm 12 32y mathrm 2 3 He mathrm e nbsp 1 4 H 139 y s 1 3 H 0 1 n displaystyle mathrm 1 4 H xrightarrow mathrm 139ys mathrm 1 3 H mathrm 0 1 n nbsp 1 5 H gt 910 y s 1 3 H 2 0 1 n displaystyle mathrm 1 5 H xrightarrow mathrm gt 910ys mathrm 1 3 H mathrm 2 0 1 n nbsp 1 6 H 290 y s 1 3 H 3 0 1 n displaystyle mathrm 1 6 H xrightarrow mathrm 290ys mathrm 1 3 H mathrm 3 0 1 n nbsp 1 6 H 290 y s 1 2 H 4 0 1 n displaystyle mathrm 1 6 H xrightarrow mathrm 290ys mathrm 1 2 H mathrm 4 0 1 n nbsp 1 7 H 23 y s 1 3 H 4 0 1 n displaystyle mathrm 1 7 H xrightarrow mathrm 23ys mathrm 1 3 H mathrm 4 0 1 n nbsp zvernit uvagu sho chasi rozpadiv vkazani v joktosekundah dlya vsih izotopiv krim 3H dlya yakogo cej pokaznik virazhenij u rokah Div takozh RedaguvatiIzotopi geliyu Biogeohimiya izotopiv vodnyuPrimitki Redaguvati Y B Gurov 2004 Spectroscopy of superheavy hydrogen isotopes in stopped pion absorption by nuclei Physics of Atomic Nuclei 68 3 491 497 Bibcode 2005PAN 68 491G doi 10 1134 1 1891200 a b A A Korsheninnikov 2003 Experimental Evidence for the Existence of 7H and for a Specific Structure of 8He Physical Review Letters 90 8 082501 Bibcode 2003PhRvL 90h2501K doi 10 1103 PhysRevLett 90 082501 G L Miessler D A Tarr 2004 Inorganic Chemistry vid 3rd Pearson Prentice Hall ISBN 978 0 13 035471 6 a b G M Ter Akopian 2002 Hydrogen 4 and Hydrogen 5 from t t and t d transfer reactions studied with a 57 5 MeV triton beam AIP Conference Proceedings 610 920 doi 10 1063 1 1470062 M Wang G Audi A H Wapstra F G Kondev M MacCormick X Xu B Pfeiffer 2012 The Ame2012 atomic mass evaluation II Tables graphs and references Chinese Physics C 36 12 7 doi 10 1088 1674 1137 36 12 003 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 25 grudnya 2016 a b v G Audi A H Wapstra C Thibault J Blachot O Bersillon 2003 The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties Nuclear Physics A 729 3 128 Bibcode 2003NuPhA 729 3A doi 10 1016 j nuclphysa 2003 11 001 Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 25 grudnya 2016 A A Korsheninnikov 2001 Superheavy Hydrogen 5H Physical Review Letters 87 9 92501 Bibcode 2001PhRvL 87i2501K doi 10 1103 PhysRevLett 87 092501 Universal Nuclide Chart nucleonica Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 11 sichnya 2017 Posilannya RedaguvatiGeneral referencesMasi izotopiv vzyati z G Audi A H Wapstra C Thibault J Blachot and O Bersillon 2003 The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties Nuclear Physics 729 3 128 Bibcode 2003NuPhA 729 3A doi 10 1016 j nuclphysa 2003 11 001 Arhiv originalu za 23 veresnya 2008 Procitovano 25 grudnya 2016 Kilkisni spivvidnoshennya izotopiv i standartni atomni masi vzyati z J R de Laeter J K Bohlke P De Bievre H Hidaka H S Peiser K J R Rosman and P D P Taylor 2003 Atomic weights of the elements Review 2000 IUPAC Technical Report Pure and Applied Chemistry 75 6 683 800 doi 10 1351 pac200375060683 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 25 grudnya 2016 M E Wieser 2006 Atomic weights of the elements 2005 IUPAC Technical Report Pure and Applied Chemistry 78 11 2051 2066 doi 10 1351 pac200678112051 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2016 Zagalnij oglyad Period napivrozpadu spin i dani izomeriv vzyati z See editing notes on this article s talk page G Audi A H Wapstra C Thibault J Blachot and O Bersillon 2003 The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties Nuclear Physics A en 729 3 128 Bibcode 2003NuPhA 729 3A doi 10 1016 j nuclphysa 2003 11 001 Arhiv originalu za 23 veresnya 2008 Procitovano 25 grudnya 2016 National Nuclear Data Center en NuDat 2 1 database Brookhaven National Laboratory Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano September 2005 N E Holden 2004 Table of the Izotopi U D R Lide CRC Handbook of Chemistry and Physics en vid 85th CRC Press Section 11 ISBN 978 0 8493 0485 9 Literatura RedaguvatiB Dume 7 bereznya 2003 Hydrogen 7 makes its debut Physics World en Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 25 grudnya 2016 Izotopi nejtroniumu Izotopi vodnyu Izotopi geliyuTablicya izotopivH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izotopi vodnyu amp oldid 39837582 Voden 4