www.wikidata.uk-ua.nina.az

Густав Бізанц У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бізанц нім Gustav Bisanz 30 серпня 1848 Кути 3 жовтня 19

Густав Бізанц

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бізанц.

Густав Бізанц (нім. Gustav Bisanz, 30 серпня 1848, Кути — 3 жовтня 1925, Львів) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки.

Густав Бізанц
пол. Gustaw Bisanz
Народження 30 серпня 1848(1848-08-30)
Смерть 3 жовтня 1925(1925-10-03) (77 років)
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм
 Густав Бізанц у Вікісховищі
Будівля Промислової школи у Львові. 1892 рік
Власний будинок на вул. Чупринки, 72 у Львові. 1900 рік

Біографія ред.

Народився 30 серпня 1848 року в селі Кавчий Кут (тепер Кути під Стриєм). У Львові закінчив реальну школу. Протягом 1868—1873 років навчався у Технічній академії у Львові (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був зокрема архітектор, майбутній ректор політехніки Юліан Захаревич. Ще будучи студентом, 1872 року влаштувався асистентом Захаревича на кафедру будівництва. Від 1876 — завідувач новоствореною «кафедрою архітектури II» (пізніше відома як «кафедра наземного будівництва»). 9 жовтня 1878 року отримав звання професора надзвичайного, а від 1883 — звичайного. 1879 року з метою навчання відвідав Італію і Німеччину, а 1882 року — Бельгію і Францію. Протягом 1883—1898 і 1901—1903 років обирався деканом архітектурного факультету. Десятиліттями очолював комісію так званого «другого державного екзамену» на відділі будівництва. Після смерті ректора Політехніки Домініка Зброжека, від 1 липня 1889 року до кінця вересня виконував обов'язки ректора. Знову обраний ректором на 1898—1899 навчальний рік.

Поза навчальним закладом був членом екзаменаційних комісій авторизованих архітекторів, будівельних інженерів та «інженерів культури», член екзаменаційної комісії майстрів-будівничих. 1877 року став членом Політехнічного товариства у Львові. 1910 року був одним з організаторів, створеної товариством виставки польських архітекторів у Львові. Взяв участь у публічній дискусії на шпальтах фахової преси щодо критики виставки краківськими архітекторами. Взяв участь у П'ятому з'їзді техніків, який відбувався 8—11 вересня 1910 року у Львові, де зачитав реферат «Про законодавче регулювання посади архітектора в Австрії». Член Кола польських архітекторів — об'єднання, яке виникло в рамках Політехнічного товариства. 1912 року обраний другим заступником президента Кола.

В архітектурній творчості Бізанц застосовував різноманітні стилі історизму — неоренесанс, необароко, неоготику, неороманський стиль. Є автором низки громадських та культових споруд, прибуткових будинків, особняків. Автор статей з питань будівництва в часописах «Allgemeine Bauzeitung» та «Czasopismo Techniczne». Член редакції останнього з них у 1889—1890 роках. Автор підручника «Budownictwo», активно використовуваного в Галичині до 1920-х років, кілька разів перевиданого. Книга являла собою літографський відбиток рукописного тексту. Видання 1908 року складається з двох томів і містить 1500 ілюстрацій. Підручник є унікальною польськомовною хрестоматією будівельних матеріалів, технологій, конструкцій, які були актуальні до впровадження індустріальних методів будівництва, масового використання стальних і залізобетонних конструкцій. Серед зацікавлень Бізанца були також питання стандартизації розмірів цегли. З його ініціативи фабрика Кароля Шульца у Львові почала випускати цеглу тричетвертного розміру.

Був членом журі архітектурних конкурсів, зокрема у конкурсі проєктів гуртожитку Політехніки на вулиці Горбачевського, 18 у Львові (1894), будинку Політехнічного товариства у Львові (1905), каплиці в Хоминцях (1905), нової ратуші у Стрию (1906), будинку Торгівельно-промислової палати у Львові (1907), прибуткового дому Бромільських у Львові на проспекті Шевченка (1909), казино у Львові (1910), прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській (1910), дому управління залізниці на вулиці Листопадового чину (1911), будівлі Львівського університету (1913), ратуші в Дрогобичі (1913).

Вийшов на пенсію 1910 року. 5 березня того ж року з цієї нагоди відбулись урочисті проводи у приміщенні Політехнічного товариства. Помер 3 жовтня 1925 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Родина ред.

Густав Бізанц народився в сім'ї німецьких колоністів у селі Кавчий Кут (тепер Кути під Стриєм). Батько — Йоган Бізанц, орендар землі. Мати Зузанна з дому Валентін. Коріння Бізанців походило з околиць французького міста Безансон. Звідти, переслідувані як гугеноти, представники родини перебрались до Швейцарії, пізніше на захід Німеччини. В Галичині з'явились на початку XVIII століття з першою хвилею німецьких колоністів. Bisanz — германізований варіант цього прізвища.

У Львові Густав Бізанц проживав спочатку на вулиці Липовій (тепер Устияновича). Пізніше збудував для родини віллу на вулиці Кшижовій, 72 (тепер Генерала Чупринки). 28 квітня 1896 року одружився з Марією з дому Гроссе, родом із Кракова з родини німецьких купців. Мав двох доньок — Софію (нар. 2 травня 1897 року) і Зузанну (нар. 23 липня 1899 року), а також сина Юліуса (нар. 9 квітня 1904 року). 1924 року Софія вийшла заміж за архітектора Адама Мсцівуєвського.

Архітектурні проєкти ред.

  • Ескіз курзалу в Цехоцинку. Здобув перше місце на конкурсі ескізів, оголошеному Товариством заохочення красних мистецтв 1875 року.
  • Участь у проєктуванні головного корпусу Львівської політехніки під керівництвом Юліана Захаревича у 1872—1876. Пізніше, у 1903—1904 роках керівництво спорудженням двох додаткових крил.
  • Мурована греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці в Задарові (1881).
  • Житловий будинок на нинішній вулиці Устияновича, 10 у Львові (близько 1890).
  • I місце на конкурсі проєктів будівлі Міського промислового музею у Львові 1890 року. Стилістично проєкт відносився до неоренесансу. Загальний уклад фасаду був близький до Музею мистецтва і промисловості у Відні і мав деякі паралелі з будинком Львівської політехніки. Для реалізації однак обрано позаконкурсний спільний проєкт Юзефа Каетана Яновського і Леонарда Марконі.
  • Будівля Промислової школи на нинішній вулиці Театральній, 17. Проєкт Бізанца обрано на конкурсній основі. Реалізовано у 1890—1892 роках. Триповерхова споруда з високим цоколем, у плані являє собою чотирикутник 48×46 м із внутрішнім двором. Система планування — коридорна, із розміщенням приміщень по один бік коридору. У підвалах запроєктовано квартири службовців, майстерні, котельні. Фасад вирішено у формах необароко та неоренесансу. Перший його ярус обшитий каменем, другий і третій — нетиньковані, з червоної цегли. В радянський час фасад від проспекту Свободи перебудовано. Втрачено мансардний дах.
  • Дерев'яна каплиця для санаторію у Брюховичах під Львовом (1893).
  • Власна вілла на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 72 (1900—1903). Фасади оздоблено у стилі модернізованого бароко німецького зразка.
  • Конкурсний проєкт будівлі реальної школи у Стрию (ІІ місце, співавтор Вінцент Равський-молодший).
  • Каплиця закладу для душевнохворих на Кульпаркові.

Друковані праці ред.

  • Ekonomia budownicza / spisał K. Stelzer. — Lwów : Tow. wzaj. pom. nauk. słuch. Pol., 1878.
  • Budownictwo lądowe / spisał J. Bałaban. — Cz. I i II. — Lwów, 1884.
  • Studie über ein Zellengewölbe // Allgemeine Bauzeitung. — Wien, 1888.
  • Budownictwo lądowe część I i II / spisali A. Zachariewicz i K. Teodorowicz. — Lwów, 1893.
  • Budownictwo lądowe część III i IV / spisali A. Kühnel, T. Obmiński i M. Teodorowicz. — 1896.

Примітки ред.

  1. ↑ Zajączkowski W. C. K. Szkoła Politechniczna we Lwowie. Rys historyczny jej założenia i rozwoju, tudzież stan jej obecny. — Lwów : nakł. Szkoły Politechnicznej, 1894. — S. 142.
  2. ↑ Жук І. Професор Густав Бізанц (сторінка з родинної саги) // Німецькі колонії в Галичині: Історія — архітектура — культура. Матеріали, доповіді та повідомлення. — Львів : Манускрипт, 1996. — С. 143—144. — ISBN 5-7707-9809-2.
  3. Czterdzieści lat pracy nauczycielskiej! // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 5. — S. 49.
  4. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 86.
  5. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 386.
  6. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 123—125. — ISBN 83-88372-29-7.
  7. V-ty Zjazd Techników Polskich we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1910. — № 43. — S. 528.
  8. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 34; Kronika // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.
  9. ↑ Тимофієнко В. І. Бізанц Густав // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 41. — ISBN 966-7452-16-6.
  10. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
  11. Жук І. Професор… — С. 144—145.
  12. Жук І. Професор… — С. 145.
  13. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 172.
  14. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
  15. Lewicki J. Między tradycją… — S. 189.
  16. Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
  17. Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3.
  18. Konkurs na dom Bromilskich // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 20. — S. 247; Konkurs na dom czyszowy we Lwowie // Architekt. — 1909. — № 7. — S. 133—134.
  19. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 93; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
  20. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126.
  21. Konkurs na szkice gmachu dyrekcyi kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 1. — S. 17; Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49.
  22. Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
  23. Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308.
  24. ↑ Жук І. Професор… — С. 149.
  25. Czterdzieści lat… — S. 51.
  26. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 276. — ISBN 978-83-61915-07-2.
  27. ↑ Degener L. Bisanz Gustav // Wer ist's? — 1911. — T. 5. — S. 117.
  28. Жук І. Професор… — С. 142.
  29. ↑ Wajda L. O Hance i jej rodzinie. Wspomnienia ciąg dalszy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 2 (50). — S. 25. — ISSN 1234-8600.
  30. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 162. — ISSN 1234-6276.
  31. Czterdzieści lat… — S. 50.
  32. Жук І. Професор… — С. 147; Czterdzieści lat… — S. 51.
  33. Księga pamiątkowa Towarzystwa… — S. 200; Zajączkowski W. C. K. Szkoła Politechniczna… — S. 142.
  34. Gazeta Warszawska. — 19 lutego 1890. — № 46. — S. 3.
  35. Жук І. Професор… — С. 149; Lewicki J. Między tradycją… — S. 141.
  36. Сьомочкін І. В. Будинок Художньо-промислового музею у Львові (до питання про авторство проєкту) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1995. — № 3. — С. 30; Gazeta Narodowa. — 25 sierpnia 1898. — № 235. — S. 2.
  37. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 291—293, 590. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  38. Архітектура Львова… — С. 352.
  39. Śp. Inż. Wincenty Rawski // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 19. — S. 305.
  40. Дорош А. Ю. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147—148). — С. 17.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bizanc Gustav Bizanc nim Gustav Bisanz 30 serpnya 1848 Kuti 3 zhovtnya 1925 Lviv arhitektor pedagog rektor Lvivskoyi politehniki Gustav Bizancpol Gustaw BisanzNarodzhennya 30 serpnya 1848 1848 08 30 KutiSmert 3 zhovtnya 1925 1925 10 03 77 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar Krayina piddanstvo Polska RespublikaNavchannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnist arhitektorPracya v mistah LvivArhitekturnij stil istorizm Gustav Bizanc u Vikishovishi Budivlya Promislovoyi shkoli u Lvovi 1892 rikVlasnij budinok na vul Chuprinki 72 u Lvovi 1900 rikZmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Arhitekturni proyekti 4 Drukovani praci 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya red Narodivsya 30 serpnya 1848 roku v seli Kavchij Kut teper Kuti pid Striyem U Lvovi zakinchiv realnu shkolu 1 Protyagom 1868 1873 rokiv navchavsya u Tehnichnij akademiyi u Lvovi nini Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Sered vikladachiv buv zokrema arhitektor majbutnij rektor politehniki Yulian Zaharevich She buduchi studentom 1872 roku vlashtuvavsya asistentom Zaharevicha na kafedru budivnictva 2 Vid 1876 zaviduvach novostvorenoyu kafedroyu arhitekturi II piznishe vidoma yak kafedra nazemnogo budivnictva 9 zhovtnya 1878 roku otrimav zvannya profesora nadzvichajnogo a vid 1883 zvichajnogo 1879 roku z metoyu navchannya vidvidav Italiyu i Nimechchinu a 1882 roku Belgiyu i Franciyu 1 Protyagom 1883 1898 i 1901 1903 rokiv obiravsya dekanom arhitekturnogo fakultetu Desyatilittyami ocholyuvav komisiyu tak zvanogo drugogo derzhavnogo ekzamenu na viddili budivnictva 2 Pislya smerti rektora Politehniki Dominika Zbrozheka vid 1 lipnya 1889 roku do kincya veresnya vikonuvav obov yazki rektora 1 Znovu obranij rektorom na 1898 1899 navchalnij rik 2 Poza navchalnim zakladom buv chlenom ekzamenacijnih komisij avtorizovanih arhitektoriv budivelnih inzheneriv ta inzheneriv kulturi chlen ekzamenacijnoyi komisiyi majstriv budivnichih 3 1877 roku stav chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 4 1910 roku buv odnim z organizatoriv stvorenoyi tovaristvom vistavki polskih arhitektoriv u Lvovi 5 Vzyav uchast u publichnij diskusiyi na shpaltah fahovoyi presi shodo kritiki vistavki krakivskimi arhitektorami 6 Vzyav uchast u P yatomu z yizdi tehnikiv yakij vidbuvavsya 8 11 veresnya 1910 roku u Lvovi de zachitav referat Pro zakonodavche regulyuvannya posadi arhitektora v Avstriyi 7 Chlen Kola polskih arhitektoriv ob yednannya yake viniklo v ramkah Politehnichnogo tovaristva 1912 roku obranij drugim zastupnikom prezidenta Kola 8 V arhitekturnij tvorchosti Bizanc zastosovuvav riznomanitni stili istorizmu neorenesans neobaroko neogotiku neoromanskij stil Ye avtorom nizki gromadskih ta kultovih sporud pributkovih budinkiv osobnyakiv 9 Avtor statej z pitan budivnictva v chasopisah Allgemeine Bauzeitung ta Czasopismo Techniczne Chlen redakciyi ostannogo z nih u 1889 1890 rokah 10 Avtor pidruchnika Budownictwo aktivno vikoristovuvanogo v Galichini do 1920 h rokiv kilka raziv perevidanogo Kniga yavlyala soboyu litografskij vidbitok rukopisnogo tekstu Vidannya 1908 roku skladayetsya z dvoh tomiv i mistit 1500 ilyustracij Pidruchnik ye unikalnoyu polskomovnoyu hrestomatiyeyu budivelnih materialiv tehnologij konstrukcij yaki buli aktualni do vprovadzhennya industrialnih metodiv budivnictva masovogo vikoristannya stalnih i zalizobetonnih konstrukcij 11 Sered zacikavlen Bizanca buli takozh pitannya standartizaciyi rozmiriv cegli Z jogo iniciativi fabrika Karolya Shulca u Lvovi pochala vipuskati ceglu trichetvertnogo rozmiru 12 Buv chlenom zhuri arhitekturnih konkursiv zokrema u konkursi proyektiv gurtozhitku Politehniki na vulici Gorbachevskogo 18 u Lvovi 1894 13 budinku Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1905 14 kaplici v Homincyah 1905 15 novoyi ratushi u Striyu 1906 16 budinku Torgivelno promislovoyi palati u Lvovi 1907 17 pributkovogo domu Bromilskih u Lvovi na prospekti Shevchenka 1909 18 kazino u Lvovi 1910 19 pributkovih budinkiv na vulicyah Kopernika i Bankivskij 1910 20 domu upravlinnya zaliznici na vulici Listopadovogo chinu 1911 21 budivli Lvivskogo universitetu 1913 22 ratushi v Drogobichi 1913 23 Vijshov na pensiyu 1910 roku 24 5 bereznya togo zh roku z ciyeyi nagodi vidbulis urochisti provodi u primishenni Politehnichnogo tovaristva 25 Pomer 3 zhovtnya 1925 roku Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari 26 Rodina red Gustav Bizanc narodivsya v sim yi nimeckih kolonistiv u seli Kavchij Kut teper Kuti pid Striyem Batko Jogan Bizanc orendar zemli Mati Zuzanna z domu Valentin 27 Korinnya Bizanciv pohodilo z okolic francuzkogo mista Bezanson Zvidti peresliduvani yak gugenoti predstavniki rodini perebralis do Shvejcariyi piznishe na zahid Nimechchini V Galichini z yavilis na pochatku XVIII stolittya z pershoyu hvileyu nimeckih kolonistiv Bisanz germanizovanij variant cogo prizvisha 28 U Lvovi Gustav Bizanc prozhivav spochatku na vulici Lipovij teper Ustiyanovicha Piznishe zbuduvav dlya rodini villu na vulici Kshizhovij 72 teper Generala Chuprinki 29 28 kvitnya 1896 roku odruzhivsya z Mariyeyu z domu Grosse rodom iz Krakova 27 z rodini nimeckih kupciv 29 Mav dvoh donok Sofiyu nar 2 travnya 1897 roku i Zuzannu nar 23 lipnya 1899 roku a takozh sina Yuliusa nar 9 kvitnya 1904 roku 27 1924 roku Sofiya vijshla zamizh za arhitektora Adama Mscivuyevskogo 30 Arhitekturni proyekti red Eskiz kurzalu v Cehocinku Zdobuv pershe misce na konkursi eskiziv ogoloshenomu Tovaristvom zaohochennya krasnih mistectv 1875 roku 1 Uchast u proyektuvanni golovnogo korpusu Lvivskoyi politehniki pid kerivnictvom Yuliana Zaharevicha u 1872 1876 31 Piznishe u 1903 1904 rokah kerivnictvo sporudzhennyam dvoh dodatkovih kril 32 Murovana greko katolicka cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v Zadarovi 1881 33 Zhitlovij budinok na ninishnij vulici Ustiyanovicha 10 u Lvovi blizko 1890 9 I misce na konkursi proyektiv budivli Miskogo promislovogo muzeyu u Lvovi 1890 roku 34 Stilistichno proyekt vidnosivsya do neorenesansu Zagalnij uklad fasadu buv blizkij do Muzeyu mistectva i promislovosti u Vidni i mav deyaki paraleli z budinkom Lvivskoyi politehniki 35 Dlya realizaciyi odnak obrano pozakonkursnij spilnij proyekt Yuzefa Kaetana Yanovskogo i Leonarda Markoni 36 Budivlya Promislovoyi shkoli na ninishnij vulici Teatralnij 17 Proyekt Bizanca obrano na konkursnij osnovi Realizovano u 1890 1892 rokah Tripoverhova sporuda z visokim cokolem u plani yavlyaye soboyu chotirikutnik 48 46 m iz vnutrishnim dvorom Sistema planuvannya koridorna iz rozmishennyam primishen po odin bik koridoru U pidvalah zaproyektovano kvartiri sluzhbovciv majsterni kotelni Fasad virisheno u formah neobaroko ta neorenesansu Pershij jogo yarus obshitij kamenem drugij i tretij netinkovani z chervonoyi cegli V radyanskij chas fasad vid prospektu Svobodi perebudovano 37 Vtracheno mansardnij dah 24 Derev yana kaplicya dlya sanatoriyu u Bryuhovichah pid Lvovom 1 1893 Vlasna villa na ninishnij vulici Generala Chuprinki 72 1900 1903 Fasadi ozdobleno u stili modernizovanogo baroko nimeckogo zrazka 38 Konkursnij proyekt budivli realnoyi shkoli u Striyu II misce spivavtor Vincent Ravskij molodshij 39 Kaplicya zakladu dlya dushevnohvorih na Kulparkovi 40 Drukovani praci red Ekonomia budownicza spisal K Stelzer Lwow Tow wzaj pom nauk sluch Pol 1878 Budownictwo ladowe spisal J Balaban Cz I i II Lwow 1884 Studie uber ein Zellengewolbe Allgemeine Bauzeitung Wien 1888 Budownictwo ladowe czesc I i II spisali A Zachariewicz i K Teodorowicz Lwow 1893 Budownictwo ladowe czesc III i IV spisali A Kuhnel T Obminski i M Teodorowicz 1896 Primitki red a b v g d Zajaczkowski W C K Szkola Politechniczna we Lwowie Rys historyczny jej zalozenia i rozwoju tudziez stan jej obecny Lwow nakl Szkoly Politechnicznej 1894 S 142 a b v Zhuk I Profesor Gustav Bizanc storinka z rodinnoyi sagi Nimecki koloniyi v Galichini Istoriya arhitektura kultura Materiali dopovidi ta povidomlennya Lviv Manuskript 1996 S 143 144 ISBN 5 7707 9809 2 Czterdziesci lat pracy nauczycielskiej Czasopismo Techniczne 1910 5 S 49 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 86 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 386 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 123 125 ISBN 83 88372 29 7 V ty Zjazd Technikow Polskich we Lwowie Przeglad Techniczny 1910 43 S 528 Kronika Architekt 1912 3 4 S 34 Kronika Architekt 1912 5 S 55 a b Timofiyenko V I Bizanc Gustav Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 S 41 ISBN 966 7452 16 6 Kucharzewski F Pismiennictwo techniczne polskie Przeglad Techniczny 1908 31 S 380 Zhuk I Profesor S 144 145 Zhuk I Profesor S 145 Ksiega pamiatkowa Towarzystwa Bratniej Pomocy Sluchaczow Politechniki we Lwowie Lwow nakladem Towarzystwa Bratniej Pomocy Sluchaczow Politechniki 1897 S 172 W Z Konkurs na budowe domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie Przeglad Techniczny 1906 3 S 27 Lewicki J Miedzy tradycja S 189 Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju Gazeta Lwowska 28 marca 1906 71 S 4 Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju Slowo Polskie 27 marca 1906 132 S 3 Budowa gmachu Izby handlowej i przemyslowej Gazeta Lwowska 19 lutego 1907 40 S 4 Budowa gmachu Izby handlowej i przemyslowej Nowa Reforma 18 lutego 1907 80 S 3 Konkurs na dom Bromilskich Czasopismo Techniczne 1909 20 S 247 Konkurs na dom czyszowy we Lwowie Architekt 1909 7 S 133 134 Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie Czasopismo Techniczne 1910 7 S 93 Konkurs na gmach kasyna we Lwowie Architekt 1910 1 S 20 Rozmaitosci Czasopismo Techniczne 1910 13 S 192 Konkurs na szkice domow czynszowych we Lwowie Architekt 1910 6 7 8 S 126 Konkurs na szkice gmachu dyrekcyi kolei panstw we Lwowie Architekt 1911 1 S 17 Rozstrzygniecie konkursu na szkice gmachu administr kolei panstw we Lwowie Architekt 1911 3 S 49 Konkurs na budowe nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie Architekt 1912 11 12 S 134 Rozstrzygniecie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie wyciag z protokolu Architekt 1913 5 6 S 69 Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu Architekt 1913 5 6 S 90 Konkurs architektoniczny Czasopismo Techniczne 1913 16 S 187 Protokol Sadu konkursowego dla planow ratusza w Drohobyczu Czasopismo Techniczne 1913 31 S 368 Konkurs na projekt ratusza Przeglad Techniczny 1913 22 S 308 a b Zhuk I Profesor S 149 Czterdziesci lat S 51 Nicieja S Lwow Ogrod snu i pamieci Dzieje Cmentarza Lyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywajacych w latach 1786 2010 Opole Wydawnictwo MS 2011 S 276 ISBN 978 83 61915 07 2 a b v Degener L Bisanz Gustav Wer ist s 1911 T 5 S 117 Zhuk I Profesor S 142 a b Wajda L O Hance i jej rodzinie Wspomnienia ciag dalszy Cracovia Leopolis 2007 2 50 S 25 ISSN 1234 8600 Cwiklinska B Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy 1926 Jego postaci i poklosie Almanach Muszyny 2005 S 162 ISSN 1234 6276 Czterdziesci lat S 50 Zhuk I Profesor S 147 Czterdziesci lat S 51 Ksiega pamiatkowa Towarzystwa S 200 Zajaczkowski W C K Szkola Politechniczna S 142 Gazeta Warszawska 19 lutego 1890 46 S 3 Zhuk I Profesor S 149 Lewicki J Miedzy tradycja S 141 Somochkin I V Budinok Hudozhno promislovogo muzeyu u Lvovi do pitannya pro avtorstvo proyektu Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1995 3 S 30 Gazeta Narodowa 25 sierpnia 1898 235 S 2 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 291 293 590 ISBN 978 966 7022 77 8 Arhitektura Lvova S 352 Sp Inz Wincenty Rawski Czasopismo Techniczne 1927 19 S 305 Dorosh A Yu Meshkanci Novogo Svitu Galicka brama 2007 3 4 147 148 S 17 Dzherela red Biryulov Yu O Bizanc Gustav Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 2003 T 2 S 751 ISBN 966 02 2681 0 Biryulov Yu O Bizanc Gustav Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 237 ISBN 978 966 7007 68 8 Zhuk I Profesor Gustav Bizanc storinka z rodinnoyi sagi Nimecki koloniyi v Galichini Istoriya arhitektura kultura Materiali dopovidi ta povidomlennya Lviv Manuskript 1996 S 142 153 ISBN 5 7707 9809 2 Loza S Architekci i budowniczowie w Polsce Warszawa Budownictwo i Architektura 1954 S 29 Orgelbrand S Encyklopedja powszechna z ilustracjami i mapami Warszawa Wydawnictwo towarzystwa akcyjnego odlewni czcionek i drukarni S Orgelbranda synow T 2 S 468 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gustav Bizanc amp oldid 35310472