Гуменéць — село в Щирецькій селищній громаді Львівського району Львівської області України.
село Гуменець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Щирецька селищна громада |
Облікова картка | с. Гуменець |
Основні дані | |
Засноване | 1455 р. |
Населення | 258 чол. (2019 р.) |
Площа | 1,5 км² |
Густота населення | 224,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81160 |
Телефонний код | +380 3230 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′03″ пн. ш. 23°48′38″ сх. д. / 49.61750° пн. ш. 23.81056° сх. д.Координати: 49°37′03″ пн. ш. 23°48′38″ сх. д. / 49.61750° пн. ш. 23.81056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 285 м |
Найближча залізнична станція | Щирець |
Відстань до залізничної станції | 5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81173, Львівська обл., Львівський р-н, с.Гуменець |
Карта | |
Гуменець | |
Гуменець | |
Мапа | |
Гуменець у Вікісховищі |
Населення села Гуменець становить 258 осіб (станом на 01.01.2019 р.). Орган місцевого самоврядування — Гуменецький старостинський округ.
Географія Редагувати
Гуменець розташоване за 30 км. на захід від Львова, і за 5 км. на південь від залізничної станції в Щирці. Через село проходить автошлях Т 1416.
Село розташоване в горбистій місцевості. На південь від села височіє пагорб на 313 м. Води протікають вигляді невеликих струмків і утворюють болотисті долини.
Історія Редагувати
Одна з перших згадок про село Гуменець (пол. Humieniec або Humeneć) датується в документах 1455 роком.
У 1515 та 1648 рр. село Гуменець було зруйновано татарами.
В 40-х роках XIX століття селяни Гуменця брали активну участь в антифеодальному русі.
За підрахунками у 1869 р. у селі було 107 будинків, 635 помешкань в комуні, та 3 будинки і 59 помешкань в садибному масиві.
За шематизмом 1881 р. нараховується 710 греко-католицьких і 18 римо-католицьких картин. Греко-католицька парафія в селі належила до Ачецького деканату; римо-католицька парафія - до Щирця. В селі була дерев’яна церква, школа та міська кредитна спілка з капіталом 2325 злотих.
У 1939 році в Гуменці мешкало 1080 осіб: 1050 українців, 20 латинників, 10 євреїв. Село належало до ґміни Острув Львівського повіту Львівського воєводства Другої Польської Республіки.
В 1959 році населення села налічувало 458 мешканців.
У 1968 р. в селі була розташована центральна садиба колгоспу ім. Жданова, що займала 2 тис. га земельної площі. Виробничий напрям — рільництво, тваринництво.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,52% |
російська | 0,89% |
інші/не визначилися | 0,59% |
Історичні пам'ятки Редагувати
Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована у 1913 році. Церква мурована.
Церква розташована в центрі села, біля потічка. Її добре видно з дороги Щирець – Велика Горожанка.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці внесена до реєстру пам'яток архітектури за охоронним номером 1942-М. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
Адміністативні та інші будівлі Редагувати
- Гуменецька сільська рада;
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці;
- Народний дім;
- Футбольне поле;
- Магазин.
Відомі мешканці Редагувати
Народились Редагувати
- Яків Загайський — український церковний діяч, священик-василіянин, педагог, директор Бучацької василіянської гімназії (1857—1868 і 1869—1870), протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя у 1874—1878 роках.
- Стасів Дмитро Іванович — український лікар, член Українського лікарського товариства у Львові, автор книжки «Ніч серед Полудня».
- Федір Михайлович Магора — український церковний діяч, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці села Хлівчани і храму мучениці Параскевії села Тяглів Сокальського району.
Література Редагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 602. — 15 000 прим.
- Humieniec 2.) H. (po rusku Humeneć) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 218. (пол.) — S. 218. (пол.)
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. — К. : Наукова думка, 1987. — C. 334. (рос.)
- Лаба В. Історія села Гуменець від найдавніших часів до 1939 р. – Льв.: 1998 р. – 24 с.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область / Ред. кол. тому: Маланчук В. Ю. (гол. редкол.), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відп. секр. редкол.), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. – С. 602.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- . shchyretska-hromada.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- . shchyretska-hromada.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- ↑ Humieniec 2.) H. (po rusku Humeneć), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. III: Haag – Kępy, Warszawa 1882, s. 218.
- ↑ Гуменець, Пустомитівський район, Львівська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU). Процитовано 11 листопада 2021.
- Team, Poznań Supercomputing and Networking Center-dL. . FBC (pl-pl). Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
- Кубійович, Володимир (1983). Етнічні групи північнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р. Вісбаден: Наукове Товариство ім. Шевченка. с. 48.
- Dz.U. 1934 nr 64 poz. 546
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область. К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР: АН УРСР. Інститут історії. 1968. с. 998 с.
- . Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |