Грузенберг Сергій Миколайович (1888, Тбілісі — 1934, Москва)— радянський архітектор, художник-графік, професор кафедри архітектури Єврейського Політехнічного інституту (ЕПІ) в місті Дніпропетровськ.
| Грузенберг Сергій Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 1888 Тбілісі ,провінція Грузія, Російська імперія |
| Смерть | 1934 |
| Москва | |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Національність | єврей |
| Країна | Росія → СРСР |
| Жанр | паперова архітектура, книжкова і журнальна ілюстрація, екслібрис |
| Навчання | класична гімназія, Мюнхенський політехнічний інститут (архітектурний факультет) |
| Діяльність | архітектор |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1908–1934 |
| Твори | малюнки, друкована графіка, книжкова ілюстрація, паперова архітектура |
| | |
| Грузенберг Сергій Миколайович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився у місті Тбілісі у єврейській родині. Навчався у класичній гімназії, котру закінчив 1906 року. Того ж року відбув у Німеччину, де влаштувався на навчання у Мюнхенський політехнічний інститут (архітектурний факультет).
По закінченні навчання у Мюнхені перебрався у Санкт-Петербург, де працював з архітекторами С. Г. Гінгером (1870–1937) та І. О. Фоміним (1872–1936). З 1912 року — працівник російської Комісії з питань збереження пам'яток мистецтва і старовини. Брав участь у Єврейському товаристві заохочення художників.
У червні 1919 року Сергій Грузенберг перебрався у місто Дніпропетровськ, де обійняв посаду професора кафедри архітектури у Єврейському політехнічному інституті. У Дніпропетровську працював до 1921 року.
1922 року переїхав до Москви.
Художник книг ред.
Грузенберг постійно малював, аби не втрачати професійну форму. До того ж його архітектурна практика припала на роки скорочення будівництва через політичні перевороти і події громадянської війни. Сергій Грузенберг брав участь у архітектурних конкурсах, куди подавав архітектурні фантазії, а також активно працював художником-ілюстратором. Його віртуозні малюнки друкували радянські журнали «Крокодил», «Сатирикон» та ін.
Ним були створені ілюстрації до низки літературних творів, зокрема:
- «Декамерон» Джованні Бокаччо.
- Вірші Олександра Пушкіна ліцейської доби.
- «Тисяча і одна ніч».
- Вірші французького поета Поля Верлена.
- «Адміралтейський шпиль» Б. Садовского тощо.
Архітектурні проєкти і твори ред.
- Проєкт реставрації Петровської кунсткамери, Санкт-Петербург
- Проєкт реставрації «Галерея російських імператорів», Санкт-Петербург
- Проєкт монумента Петру І (перша і друга премії на Всеросійському конкурсі), Санкт-Петербург
- «Мавзолей-колумбарій жертвам контрреволюції у м. Катеринослав» (конкурсний проєкт 1920 р.)
- Павільйон Центрального управління лісової промисловості для Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві, 1923 р.
- Проєкт заводу «Фрезер», Москва
- Проєкт споруди Інституту Маркса і Енгельса, Москва
- Проєкт першого крематорію, Москва
- Проєкт кварталу житлових будинків, місто Іваново тощо.
Видатний майстер екслібриса ред.
Майстер малюнка, Грузенберг з 1908 року звернувся до створення екслібрисів, коли створив свою першу графічну мініатюру.
На сюжетну складову створення екслібрисів суттєво вплинули як його класична гімназія і знайомство з античнстю, так і перебування у Мюнхені, що був тоді відомим мистецьким центром Німеччини й усієї Західної Європи. Мав свій вплив і архітектурний фах Грузенберга, котрий часто обігрував архітектурні споруди різних стилів у екслібрисах власної роботи, а також звертався до створення екслібрисів для самих архітекторів. Серед перших — екслібрис для німецького архітектора Отто Рігера з Мюнхена (1909 р.) Зосереджено працює і якийсь майстер над архітектурною моделлю барокового собору на екслібрисі для фахового архітектора Костянтина Коренева з міста Шадринськ (1913 р.)
Окрім обігрування архітектурної споруди чи архітектурної моделі митець розміщав у екслібриси підвіски і ланцюжки як ювелір (він і сам робив ескізи до ювелірних прикрас). Сильною стороною обдарування Грузенберга були значна фахова обізнаність у перспективі і віртуозне використання ракурсів. Книги і персонажі Грузенберга у екслібрисах наче перебували у казковому світі без земного тяжіння. Світи його екслібрисів населяли і казкові чи міфічні персонажі — блазні, фавни, амурчики або розсіяні диваки, неохайні, але безпечні(екслібрис С. Марголіна, 1921 р.) Книги і персонажі легко літали і зависали у повітрі, персонажі мали веселу вдачу, жартували і так насолоджувались життям і його дарами, що важко було повірити у криваві події першої революції 1905–1907 рр., поразку у Російсько-японській війні, суспільну кризу напередодні війни 1914–1918 рр., роки громадянської війни у поруйнованій Росії. Саме на цей період припало дванадцять створених Грузенбергом екслібрисів.
Декілька екслібрисів роботи Грузенберга повертали свідомість глядача до найдавніших цивілізацій і мають зовсім інші настрої. Тоді мініатюри Грузенберга не приховували виснажливої праці вікінгів чи античних натовпів, а самі екслібриси ставали картинами старовинних будівельних майданів (екслібрис Отто Рігера з Мюнхена, 1909 р., екслібрис самого Грузенберга, 1919 р.)
Неповна галерея екслібрисів ред.
Друковані книги автора (російською) ред.
- С. Грузенберг. «Альбом кладбищ»
- С. Грузенберг. «Альбом домовых церквей»
- Грузенберг, Сергей. — Книжные знаки. — М.: Художественная печать, 1924. — 21 с.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: «Сов. Россия», 1971
- ↑ http://antik-tv.ru/Аукцион/Аукцион-Библиофил/ProductId/162[недоступне посилання з липня 2019]
- Государственный архив Днепропетровской области (ГАДО), — Ф. 2065, оп. 2, д. 251 (Личное дело С. Н. Грузенберга). РЕЭ, т. 1, — с. 383.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грузенберг Сергій Миколайович
Джерела ред.
- [1][недоступне посилання з липня 2019] довідкова біографія
- Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: «Сов. Россия», 1971
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. с. 50. ISBN 978-3-933713-64-3.