www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гронянка ромашколиста 1 або ключ трава ромашколиста 2 Botrychium matricariifolium вид папоротей роду гронянка Botrychium

Гронянка ромашколиста

Гронянка ромашколиста або ключ-трава ромашколиста (Botrychium matricariifolium) — вид папоротей роду гронянка (Botrychium) родини вужачкових (Ophioglossaceae).

Гронянка ромашколиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Вужачки (Ophioglossales)
Родина: Вужачкові (Ophioglossaceae)
Рід: Гронянка (Botrychium)
Вид:
Гронянка ромашколиста (B. matricariifolium)
Біноміальна назва
Botrychium matricariifolium
(Döll) A.Braun ex W.D.J.Koch, 1847

Природоохоронний статус виду ред.

Гроняка ромашковидна має статус виду, що зникає (вид під критичною загрозою (CR) відповідно до класифікації IUCN) згідно з Червоною книгою України, а також внесена до Додатку I до Бернської конвенції, а також на регіональному рівні охороняється в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Вид має статус близький до загрози (NT) згідно Європейському Червоному списку 2011 р.

Наукове значення ред.

Рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Рослина заввишки 6–20 см. Стерильна частина листка тьмяна, ± сірувато-зелена, майже сидяча; плодюча секція від двох до трьох периста. 2n=180.

Походження ред.

Припускається, що цей вид походить від гібридизації двох реліктових видів: гронянки багатороздільної Botrychium multifidum та гронянки півмісяцевої Botrychium lunaria.

Ареал виду та його поширення в Україні ред.

Botrychium matricariifolium — голарктичний вид флори України з Європейсько-Північно-американським диз'юнктивним поширенням, яке включає Скандинавію, Атлантичну, Центральну та Східну Європу, Північну Америку (сх. Канада, сх. США, Сен-П'єр і Мікелон) та деякі ексклави в Азії. Українські локалітети знаходяться поблизу південної межі ареалу. В Україні зростає у світлих лісах, на схилах, гірських луках — у Львівській обл. (Золочівський р-н, с. Сасів) і Карпатах, рідко. Загалом В Україні відмічено 17 місцезростань. З них до 1980 р. – 10, після 1980 р. – 7, як до так і після 1980 р. – 0 місцезростань

Умови місцезростання ред.

Гронянка ромашколиста описана, як пов'язана з комплексом Nardo-Callunetea (Nardetalia). Вона наводилася також для після лісових лук Карпат, букових гірських лісів, буково-соснових та грабових лісів поділля, рівнинних о соснових лісів та 140 річного дубово-грабового лісу в долині Тиси. Вид було також виявлено в літоральній зоні Канівського водосховища, зарослій кущами та деревами. В цьому місцезростанні вид був дуже чутливий до посухи та в певні роки не вегетував достатньо довго, щоб утворити спори. Низка видів орхідей випала в цьому місцезростанні внаслідок сукцесії, а гронянка не спостерігалася тут з 2008 р. Зважаючи на рідкісність в Україні вид певно не засотає усьому спектрі придатних для нього умов. Уявлення про це дає інформація про його місцезростання в інших частинах Європи. У Тверській області Росії він знайдений на вологих луках та у лісах. У Білорусі він зростає в сухіших широколистяних та хвойних лісах, а також на луках, при чому не тільки заплавних. В Західній Європі цей вид наводять з відкритих чи трохи притінених угрупованнях порядку Nardetalia (травостої на не кальцефільних субстратах). Рідко вид також зафіксований в угрупованнях союзів Dicrano-Pinion та Quercion robori-petraeae, а на луках в угрупованнях порядку Molinietalia caeruleae. Гронянка ромашколиста воліє зростати в зонах з розрідженим травостоєм в умовах дефіциту органіки. Вона також зустрічається на пасовищах та відкритих галявинах у лісах. Вид фіксувався на кислих, піщаних чи глинистих ґрунтах. У польській Сілезії цей вид зустрічається на узліссях дубово-соснових, кислих дубових лісів, чи соснових лісів типу Leucobryo-Pinetum, а також у перехідних лучних угрупованнях. З Великопольщі вид наводиться переважно з лісів: неморальних з грабу, берези, буку, дубу черещатого, осики, клену гостролистого та ін. В Чехії та Словаччині, він знайдений на бідних кислих субстратах та небагатих кальцієм пісках соснових, смерекових чи букових лісів, проте найчастіше зростає на луках поблизу стежок. У Франції ця рослина спостерігається в угрупованнях Diantho-Armerietum, Viscario-Aveneteum, V.-A. airetosum, V.-A. saxifragetosum, та V.-A violetosum caninae. B. matricariifolium здібний колонізувати нові середовища, зокрема порушені людиною, що показує його адаптивну пластичність. В багатьох випадках він трапляється на територіях, які були розорані та використовувалися для вирощування культурних рослин чи нещодавно порушених ділянках, таких як краї доріг чи лісових стежок. У деяких випадках вид зростав у насадженнях інтродукованих видів, таких як черемха пізня Padus serotina (Ehrh.) Borkh..

Чисельність та структура популяцій ред.

У випадку гронянки ромашколистої відомі лише генеративні стадії онтогенезу. Однак в умовах Великопольщі, інколи зареєстровані особини без спорофілів. В Україні було зафіксовано невеликі популяції чи групи особин. У Середньому Придніпров'ї та долині Тиси, зустрічалися поодинокі рослини. Декілька особин відомо з локалітету в урочищі Нижня Яровиця (Буковина). Велика популяція виду була знайдена на схилах гори Анталовецька поляна в Закарпатській області. Ситуація в Україні подібна до такої в Білорусі, де розмір популяцій рідко перевищує 100 особин. У Польщі знайдено, як окремі спорофіти, так і більші популяції. Кількість спорофітів може перевищувати 100 особин, тоді як щільність популяцій досягає 16–20 рослин на м². В Чехії зустрічаються, як групи поодиноких спорофітів,так і більші групи – біля 50 особин, а також значно більші популяції в 100–300 спорофітів. В Росії зареєстровано кілька великих популяцій. Зареєстровані випадки зникнення добре відомих популяцій без жодних зовнішніх слідів деградації середовища чи інших порушень. Також відомі випадки появи попередньо-зниклих локусів. В Чехії також відомі стабільні популяції, які щорічно продукують більше 100 особин.

Причини зміни чисельності ред.

Головною причиною рідкісності представників родини вужачкових є їхній реліктовий характер, що виражається у вразливості до змін довкілля та антропогенного впливу. Невеликі популяції вужачкових вразливі також до впливу будь-якого випадкового фактора, що може привести до їх зникнення. Головною загрозою для вужачкових є природна сукцесія. Види родини мало конкурентоспроможні, а їх популяції займають найчастіше невеликі ділянки (на яких якісь фактори порушують щільну дернину). Тож вони легко випадають внаслідок ущільнення травостою. Відмічено, що Ophioglossaceae це рослини, яким властива к-стратегія – тобто колонізація короткочасних біотопів. Одиницями розповсюдження є легкі, придатні до рознесення вітром спори що не мають великої витривалості. Утворення та підтримання популяції залежить від придатності заселеної ділянки, контакту з грибним симбіонтом, а також підтримання біотопа відкритим внаслідок якихось порушень, так як дані виду є низько конкурентоспроможними, проте добре поширюються на значні відстані. B. lunaria, імовірно, зник з багатьох рівнинних сайтів Північної Америки перед 1930, проте це зникнення продовжується, зокрема в Новій Англії, внаслідок заростання біотопів чагарниками. Однак, в Україні та Польщі види родини часто спостерігаються у лісах, зокрема, заплавних та соснових. На жаль, в більшості повідомлень про загрози видам родини бракує даних регулярного моніторингу. В таких умовах усі висновки щодо впливу сукцесії та режиму активної охорони в випадку Ophioglossaceae треба сприймати обережно. Окрім того, деякі автори прямо стверджують що конкретні методи охорони видів даної родини не розроблені. На думку американських дослідників, без заходів активної охорони (які втім мають бути добре розроблені,а також перевірені) охорона вужачкових не буде ефективною. Проте будь-які заходи чи дослідження мають бути добре обґрунтованими. Інша загроза надходить від копитних тварин чи рослиноїдних безхребетних. Кількість спороносних спорофітів може обмежувати також сухий сезон. Антропогенний вплив, такий як заліснення сухих лук, створення монокультур, та розорювання травостою під час посадки лісу на вирубках також становить загрозу. Велику загрозу становить знищення наявних та потенційних місцезростань в тому числі зарезервованих під створення об'єктів ПЗФ. Деструктивний вплив вирубки дерев показаний для України, Білорусі та Польщі. Ідентифіковані загрози для близького виду — гронянки півмісяцевої B. lunaria включають посуху, пожежу, заготівлю деревини, збір, вплив гербіцидів, рослиноїдних тварин, екзотичних дощових черв'яків та лісову сукцесію. Локально перевипас може бути впливовим фактором. Що стосується випалювання та заготівлі сіна то з цього приводу для України немає даних, проте такі вплив можуть бути небезпечними для чутливих рослин.

Режим збереження популяцій та заходи охорони ред.

Охорона цієї гронянки in situ реалізується в наступних об'єктах ПЗФ: Карпатський біосферний заповідник і, імовірно, національний природний парк «Північне Поділля». Необхідно включити дамбу, яка веде на Зміїні острови в Канівський природний заповідник, розширити Верховинський національний парк (включаючи полонину Прелучка). У долині Тиси – в урочищі Отрош біля Мукачева (Мукачівський район), на схилах г. Анталовецька поляна (Ужгородський район), гори Маковиця, біля с. Турії-Ремети (Перечинський район), біля с. Ситково біля Квасів (Рахівський район), Закарпатська область, в районі Нижньої Яровиці (Путильський район), Чернівецька область, в районі на південний захід від Ковеля (Ковельський район), Волинської області мають бути створені заказники. Вченими також пропонувалися для цього виду активні заходи охорони: розчищення дерев та чагарників. Проте результати такого втручання є не передбачувані.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах ред.

Наявна інформація про культивування в виду в одному з українських дендрологічних парків.

Господарське та комерційне значення ред.

Декоративне

Примітки ред.

  1. ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 28. (рос.)(укр.)
  2. Botrychium matricariifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 18 листопада 2021. 
  4. ↑ Ivan Parnikoza, Maria Chernyshenko & Zbigniew Celka (26.10.2018). (англійська). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 28.10.18. 
  5. ↑ Petrovich., Didukh, I︠A︡kov (2009). Červona knyga Ukraïny : roslinnij svit = [Red data book of Ukraine : vegetable kingdom]. Kjiv: Izd. Globalkonsalting. ISBN 9789669705914. OCLC 718349279. 
  6. . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 28.08.2018.  (чеськ.)
  7. ↑ . Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 28.08.2018.  (англ.)
  8. . Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28.08.2018.  (англ.)
  9. Іван Парнікоза, Збігнев Целька (06.18). . http://www.myslenedrevo.com.ua/ (українська, російська, англійська). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27.08.18. 


Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gronyanka romashkolista 1 abo klyuch trava romashkolista 2 Botrychium matricariifolium vid paporotej rodu gronyanka Botrychium rodini vuzhachkovih Ophioglossaceae Gronyanka romashkolistaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Poryadok Vuzhachki Ophioglossales Rodina Vuzhachkovi Ophioglossaceae Rid Gronyanka Botrychium Vid Gronyanka romashkolista B matricariifolium Binomialna nazvaBotrychium matricariifolium Doll A Braun ex W D J Koch 1847 Zmist 1 Prirodoohoronnij status vidu 2 Naukove znachennya 3 Zagalna biomorfologichna harakteristika 4 Pohodzhennya 5 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini 6 Umovi miscezrostannya 7 Chiselnist ta struktura populyacij 8 Prichini zmini chiselnosti 9 Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi ohoroni 10 Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah 11 Gospodarske ta komercijne znachennya 12 PrimitkiPrirodoohoronnij status vidu red Gronyaka romashkovidna maye status vidu sho znikaye vid pid kritichnoyu zagrozoyu CR vidpovidno do klasifikaciyi IUCN zgidno z Chervonoyu knigoyu Ukrayini 3 a takozh vnesena do Dodatku I do Bernskoyi konvenciyi a takozh na regionalnomu rivni ohoronyayetsya v Zakarpatskij ta Ivano Frankivskij oblastyah Vid maye status blizkij do zagrozi NT zgidno Yevropejskomu Chervonomu spisku 2011 r 4 Naukove znachennya red Ridkisnij vid z diz yunktivnim arealom 5 Zagalna biomorfologichna harakteristika red nbsp Roslina zavvishki 6 20 sm 6 Sterilna chastina listka tmyana siruvato zelena majzhe sidyacha plodyucha sekciya vid dvoh do troh perista 2n 180 7 Pohodzhennya red Pripuskayetsya sho cej vid pohodit vid gibridizaciyi dvoh reliktovih vidiv gronyanki bagatorozdilnoyi Botrychium multifidum ta gronyanki pivmisyacevoyi Botrychium lunaria 4 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini red Botrychium matricariifolium golarktichnij vid flori Ukrayini z Yevropejsko Pivnichno amerikanskim diz yunktivnim poshirennyam yake vklyuchaye Skandinaviyu Atlantichnu Centralnu ta Shidnu Yevropu Pivnichnu Ameriku sh Kanada sh SShA Sen P yer i Mikelon ta deyaki eksklavi v Aziyi Ukrayinski lokaliteti znahodyatsya poblizu pivdennoyi mezhi arealu 7 8 4 V Ukrayini zrostaye u svitlih lisah na shilah girskih lukah u Lvivskij obl Zolochivskij r n s Sasiv i Karpatah ridko 1 Zagalom V Ukrayini vidmicheno 17 miscezrostan Z nih do 1980 r 10 pislya 1980 r 7 yak do tak i pislya 1980 r 0 miscezrostan 9 Umovi miscezrostannya red Gronyanka romashkolista opisana yak pov yazana z kompleksom Nardo Callunetea Nardetalia Vona navodilasya takozh dlya pislya lisovih luk Karpat bukovih girskih lisiv bukovo sosnovih ta grabovih lisiv podillya rivninnih o sosnovih lisiv ta 140 richnogo dubovo grabovogo lisu v dolini Tisi Vid bulo takozh viyavleno v litoralnij zoni Kanivskogo vodoshovisha zaroslij kushami ta derevami V comu miscezrostanni vid buv duzhe chutlivij do posuhi ta v pevni roki ne vegetuvav dostatno dovgo shob utvoriti spori Nizka vidiv orhidej vipala v comu miscezrostanni vnaslidok sukcesiyi a gronyanka ne sposterigalasya tut z 2008 r Zvazhayuchi na ridkisnist v Ukrayini vid pevno ne zasotaye usomu spektri pridatnih dlya nogo umov Uyavlennya pro ce daye informaciya pro jogo miscezrostannya v inshih chastinah Yevropi U Tverskij oblasti Rosiyi vin znajdenij na vologih lukah ta u lisah U Bilorusi vin zrostaye v suhishih shirokolistyanih ta hvojnih lisah a takozh na lukah pri chomu ne tilki zaplavnih V Zahidnij Yevropi cej vid navodyat z vidkritih chi trohi pritinenih ugrupovannyah poryadku Nardetalia travostoyi na ne kalcefilnih substratah Ridko vid takozh zafiksovanij v ugrupovannyah soyuziv Dicrano Pinion ta Quercion robori petraeae a na lukah v ugrupovannyah poryadku Molinietalia caeruleae Gronyanka romashkolista voliye zrostati v zonah z rozridzhenim travostoyem v umovah deficitu organiki Vona takozh zustrichayetsya na pasovishah ta vidkritih galyavinah u lisah Vid fiksuvavsya na kislih pishanih chi glinistih gruntah U polskij Sileziyi cej vid zustrichayetsya na uzlissyah dubovo sosnovih kislih dubovih lisiv chi sosnovih lisiv tipu Leucobryo Pinetum a takozh u perehidnih luchnih ugrupovannyah Z Velikopolshi vid navoditsya perevazhno z lisiv nemoralnih z grabu berezi buku dubu chereshatogo osiki klenu gostrolistogo ta in V Chehiyi ta Slovachchini vin znajdenij na bidnih kislih substratah ta nebagatih kalciyem piskah sosnovih smerekovih chi bukovih lisiv prote najchastishe zrostaye na lukah poblizu stezhok U Franciyi cya roslina sposterigayetsya v ugrupovannyah Diantho Armerietum Viscario Aveneteum V A airetosum V A saxifragetosum ta V A violetosum caninae B matricariifolium zdibnij kolonizuvati novi seredovisha zokrema porusheni lyudinoyu sho pokazuye jogo adaptivnu plastichnist V bagatoh vipadkah vin traplyayetsya na teritoriyah yaki buli rozorani ta vikoristovuvalisya dlya viroshuvannya kulturnih roslin chi neshodavno porushenih dilyankah takih yak krayi dorig chi lisovih stezhok U deyakih vipadkah vid zrostav u nasadzhennyah introdukovanih vidiv takih yak cheremha piznya Padus serotina Ehrh Borkh 4 Chiselnist ta struktura populyacij red U vipadku gronyanki romashkolistoyi vidomi lishe generativni stadiyi ontogenezu Odnak v umovah Velikopolshi inkoli zareyestrovani osobini bez sporofiliv V Ukrayini bulo zafiksovano neveliki populyaciyi chi grupi osobin U Serednomu Pridniprov yi ta dolini Tisi zustrichalisya poodinoki roslini Dekilka osobin vidomo z lokalitetu v urochishi Nizhnya Yarovicya Bukovina Velika populyaciya vidu bula znajdena na shilah gori Antalovecka polyana v Zakarpatskij oblasti Situaciya v Ukrayini podibna do takoyi v Bilorusi de rozmir populyacij ridko perevishuye 100 osobin U Polshi znajdeno yak okremi sporofiti tak i bilshi populyaciyi Kilkist sporofitiv mozhe perevishuvati 100 osobin todi yak shilnist populyacij dosyagaye 16 20 roslin na m V Chehiyi zustrichayutsya yak grupi poodinokih sporofitiv tak i bilshi grupi bilya 50 osobin a takozh znachno bilshi populyaciyi v 100 300 sporofitiv V Rosiyi zareyestrovano kilka velikih populyacij Zareyestrovani vipadki zniknennya dobre vidomih populyacij bez zhodnih zovnishnih slidiv degradaciyi seredovisha chi inshih porushen Takozh vidomi vipadki poyavi poperedno zniklih lokusiv V Chehiyi takozh vidomi stabilni populyaciyi yaki shorichno produkuyut bilshe 100 osobin 4 Prichini zmini chiselnosti red Golovnoyu prichinoyu ridkisnosti predstavnikiv rodini vuzhachkovih ye yihnij reliktovij harakter sho virazhayetsya u vrazlivosti do zmin dovkillya ta antropogennogo vplivu Neveliki populyaciyi vuzhachkovih vrazlivi takozh do vplivu bud yakogo vipadkovogo faktora sho mozhe privesti do yih zniknennya Golovnoyu zagrozoyu dlya vuzhachkovih ye prirodna sukcesiya Vidi rodini malo konkurentospromozhni a yih populyaciyi zajmayut najchastishe neveliki dilyanki na yakih yakis faktori porushuyut shilnu derninu Tozh voni legko vipadayut vnaslidok ushilnennya travostoyu Vidmicheno sho Ophioglossaceae ce roslini yakim vlastiva k strategiya tobto kolonizaciya korotkochasnih biotopiv Odinicyami rozpovsyudzhennya ye legki pridatni do roznesennya vitrom spori sho ne mayut velikoyi vitrivalosti Utvorennya ta pidtrimannya populyaciyi zalezhit vid pridatnosti zaselenoyi dilyanki kontaktu z gribnim simbiontom a takozh pidtrimannya biotopa vidkritim vnaslidok yakihos porushen tak yak dani vidu ye nizko konkurentospromozhnimi prote dobre poshiryuyutsya na znachni vidstani B lunaria imovirno znik z bagatoh rivninnih sajtiv Pivnichnoyi Ameriki pered 1930 prote ce zniknennya prodovzhuyetsya zokrema v Novij Angliyi vnaslidok zarostannya biotopiv chagarnikami Odnak v Ukrayini ta Polshi vidi rodini chasto sposterigayutsya u lisah zokrema zaplavnih ta sosnovih Na zhal v bilshosti povidomlen pro zagrozi vidam rodini brakuye danih regulyarnogo monitoringu V takih umovah usi visnovki shodo vplivu sukcesiyi ta rezhimu aktivnoyi ohoroni v vipadku Ophioglossaceae treba sprijmati oberezhno Okrim togo deyaki avtori pryamo stverdzhuyut sho konkretni metodi ohoroni vidiv danoyi rodini ne rozrobleni Na dumku amerikanskih doslidnikiv bez zahodiv aktivnoyi ohoroni yaki vtim mayut buti dobre rozrobleni a takozh perevireni ohorona vuzhachkovih ne bude efektivnoyu Prote bud yaki zahodi chi doslidzhennya mayut buti dobre obgruntovanimi Insha zagroza nadhodit vid kopitnih tvarin chi roslinoyidnih bezhrebetnih Kilkist sporonosnih sporofitiv mozhe obmezhuvati takozh suhij sezon Antropogennij vpliv takij yak zalisnennya suhih luk stvorennya monokultur ta rozoryuvannya travostoyu pid chas posadki lisu na virubkah takozh stanovit zagrozu Veliku zagrozu stanovit znishennya nayavnih ta potencijnih miscezrostan v tomu chisli zarezervovanih pid stvorennya ob yektiv PZF Destruktivnij vpliv virubki derev pokazanij dlya Ukrayini Bilorusi ta Polshi Identifikovani zagrozi dlya blizkogo vidu gronyanki pivmisyacevoyi B lunaria vklyuchayut posuhu pozhezhu zagotivlyu derevini zbir vpliv gerbicidiv roslinoyidnih tvarin ekzotichnih doshovih cherv yakiv ta lisovu sukcesiyu Lokalno perevipas mozhe buti vplivovim faktorom Sho stosuyetsya vipalyuvannya ta zagotivli sina to z cogo privodu dlya Ukrayini nemaye danih prote taki vpliv mozhut buti nebezpechnimi dlya chutlivih roslin 4 Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi ohoroni red Ohorona ciyeyi gronyanki in situ realizuyetsya v nastupnih ob yektah PZF Karpatskij biosfernij zapovidnik i imovirno nacionalnij prirodnij park Pivnichne Podillya Neobhidno vklyuchiti dambu yaka vede na Zmiyini ostrovi v Kanivskij prirodnij zapovidnik rozshiriti Verhovinskij nacionalnij park vklyuchayuchi poloninu Preluchka U dolini Tisi v urochishi Otrosh bilya Mukacheva Mukachivskij rajon na shilah g Antalovecka polyana Uzhgorodskij rajon gori Makovicya bilya s Turiyi Remeti Perechinskij rajon bilya s Sitkovo bilya Kvasiv Rahivskij rajon Zakarpatska oblast v rajoni Nizhnoyi Yarovici Putilskij rajon Chernivecka oblast v rajoni na pivdennij zahid vid Kovelya Kovelskij rajon Volinskoyi oblasti mayut buti stvoreni zakazniki Vchenimi takozh proponuvalisya dlya cogo vidu aktivni zahodi ohoroni rozchishennya derev ta chagarnikiv Prote rezultati takogo vtruchannya ye ne peredbachuvani 4 Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah red Nayavna informaciya pro kultivuvannya v vidu v odnomu z ukrayinskih dendrologichnih parkiv 4 Gospodarske ta komercijne znachennya red Dekorativne 5 Primitki red a b Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 28 ros ukr Botrychium matricariifolium Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Nakaz Pro zatverdzhennya perelikiv vidiv roslin ta gribiv sho zanosyatsya do Chervonoyi knigi Ukrayini roslinnij svit ta vidiv roslin ta gribiv sho viklyucheni z Chervonoyi knigi Ukrayini roslinnij svit 111 vid 15 lyutogo 2021 r Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 18 listopada 2021 a b v g d e zh i Ivan Parnikoza Maria Chernyshenko amp Zbigniew Celka 26 10 2018 Ophioglossaceae Psilotopsida in Ukraine anglijska Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 28 10 18 a b Petrovich Didukh I A kov 2009 Cervona knyga Ukrainy roslinnij svit Red data book of Ukraine vegetable kingdom Kjiv Izd Globalkonsalting ISBN 9789669705914 OCLC 718349279 botany cz Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 28 08 2018 chesk a b Flora of North America Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 Procitovano 28 08 2018 angl Germplasm Resources Information Network GRIN Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 28 08 2018 angl Ivan Parnikoza Zbignev Celka 06 18 Arhiv znahidok predstavnikiv vuzhachkovih paporotej Ophioglossaceae v Ukrayini http www myslenedrevo com ua ukrayinska rosijska anglijska Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 27 08 18 nbsp Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gronyanka romashkolista amp oldid 38172339