Гран-Комбін, Гранд-Комбін (нім. Grand Combin, фр. Grand Combin, італ. Grand Combin) — гірський масив у Європі, висотою — 4314 метри, в Пеннінських Альпах на території кантону Вале у Швейцарії на кордоні з Італією.
| Гранд-Комбін Grand Combin | |
| | |
| 45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д. / 45.937500000028° пн. ш. 7.2991666666944779° сх. д.Координати: 45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д. / 45.937500000028° пн. ш. 7.2991666666944779° сх. д. | |
| Країна | Швейцарія |
|---|---|
| Регіон | кантон Вале |
| Розташування | Європа |
| Система | Пеннінські Альпи (Західні Альпи) |
| Тип | гірський масив і гора |
| матеріал | метаморфічні гірські породи |
| Висота | 4314 м |
| Висота відносна | 1517 м ↓ 2797 м (перевал Фенетр-де-Дюранд) |
| Ізоляція | 26,5 км → Дант-Бланш (4357м) |
| Список |
|
| Перше сходження | 30 липня 1859 (Ч. Сент-Клер де Віль, Даніель, Еммануель та Гаспар Байліси і Базиль Дорсаз) |
| Гранд-Комбін Гранд-Комбін (Європа) Гранд-Комбін Гранд-Комбін (Швейцарія) | |
| Гран-Комбін у Вікісховищі |
Географія ред.
Сьома за висотою самостійна гора у Швейцарських Альпах та 20-та в усіх Альпах. Являє собою гірський масив з трьома основними вершинами і одною допоміжною передвершиною, всі висотою понад 4000 м. Масив розташований на південь від гірськолижного курорту Варб'є, в окрузі Ентремон, що на південному заході кантону Вале, у Швейцарії, на північ від кордону з Італією. Більш полога північно-західна сторона Гран-Комбін повністю покрита вічними снігами та льодовиками, що є причиною частих лавин. Південна та східна стіни крутіші і майже вільні від снігу.
У північній частині масиву розташовані два хребти, що йдуть практично паралельно один одному і двом долинам, які виходять з короткого поперечного хребта з основною вершиною посередині. Південна частина поверхні, обмеженої цими трьома хребтами — це високогірне плато великої протяжності, на якому починається льодовик Корбасьєр довжиною близько 10 кілометрів, що сповзає на північ. Льодовик оточений вершинами Петіт-Комбін[en], Комбін-де-Корбасьєр[en] і Комбін-де-Бувері[en] з заходу, Гран-Таве[en] та Турнелон-Блан[en] зі сходу. На зовнішній стороні масиву розташовані невеликі льодовики Бувері[en] та Мон-Дюрант[en].
На південному сході краю плато, в найвищій ділянці поперечного хребта, розташовані дві вершини, головна — Гран-Комбін (або Гран-Комбін-де-Ґрафеньєре), найвища точка масиву (4314 метрів над рівнем моря), та передвершина Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гран-Комбін, нижча від головної на 54 м, має висоту 4260 м. Дві інші вершини з висотою більше 4000 метрів над рівнем моря також розташовані на хребті: вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре (4184 м) на заході і Гранд-Комбін-де-Тсесетт (4135 м) на сході.
На південь від вершини Гран-Комбо йде хребет, що розділяє два льодовика, Сонадон та Мон-Дюран. Через кілька кілометрів хребет приходить до вершини Гран-Тете[en] (3587 м), яка розташована на кордоні Італії та Швейцарії. Далі хребет розгалужується на два. Південно-західний його частина йде уздовж кордону Італії та Швейцарії до вершини Мон-Велан[en] (3727 м), східна — до вершини Мон-Авриль (3347 м).
Абсолютна висота головної вершини 4314 метри над рівнем моря. Відносна висота — 1517 м з найвищим сідлом Фенетр-де-Дюранд[en] (2797 м), між нею та батьківською вершиною. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої (батьківської) вершини Дант-Бланш (4357 м) — становить 26,49 км.
Список основних вершин ред.
У таблиці наведені основні (висотою понад 3000 метрів над рівнем моря) вершини масиву Гран-Комбін. Всього в масиві нараховується 4 вершини висотою понад 4000 метри та 14 вершин з висотою від 3000 до 4000 метрів.
| № | Вершина | Висота (м) | Відносна висота (м) | Сідло (м) | Координати |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Гранд-Комбін | 4314 | 1517 | 2797 | 45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д. / 45.93750° пн. ш. 7.29917° сх. д. |
| 2 | Егул-Ду-Круассан | 4260 | 45°56′27″ пн. ш. 7°18′05″ сх. д. / 45.94083° пн. ш. 7.30139° сх. д. | ||
| 3 | Гранд-Комбін-де-Вальсоре | 4184 | 57 | 4127 | 45°56′17″ пн. ш. 7°17′26″ сх. д. / 45.93806° пн. ш. 7.29056° сх. д. |
| 4 | Гранд-Комбін-де-Тсесетт | 4135 | 52 | 4083 | 45°56′34″ пн. ш. 7°18′39″ сх. д. / 45.94278° пн. ш. 7.31083° сх. д. |
| 5 | Мон-Велан | 3727 | 621 | 3106 | 45°53′30″ пн. ш. 7°15′06″ сх. д. / 45.89167° пн. ш. 7.25167° сх. д. |
| 6 | Комбін-де-Корбасьєр | 3716 | 312 | 3404 | 45°58′41″ пн. ш. 7°16′50″ сх. д. / 45.97806° пн. ш. 7.28056° сх. д. |
| 7 | Турнелон-Блан | 3700 | 159 | 3541 | 45°58′11″ пн. ш. 7°19′20″ сх. д. / 45.96972° пн. ш. 7.32222° сх. д. |
| 8 | Гран-Егій | 3682 | 223 | 3459 | 45°57′01″ пн. ш. 7°15′53″ сх. д. / 45.95028° пн. ш. 7.26472° сх. д. |
| 9 | Комбін-де-Бувері | 3663 | 173 | 3490 | 45°57′53″ пн. ш. 7°16′15″ сх. д. / 45.96472° пн. ш. 7.27083° сх. д. |
| 10 | Петіт-Комбін | 3663 | 113 | 3550 | 45°59′03″ пн. ш. 7°16′04″ сх. д. / 45.98417° пн. ш. 7.26778° сх. д. |
| 11 | Л'Епе | 3605 | 45°57′15″ пн. ш. 7°15′55″ сх. д. / 45.95417° пн. ш. 7.26528° сх. д. | ||
| 12 | Гран-Тете-де-Бай | 3587 | 67 | 3520 | 45°55′11″ пн. ш. 7°17′53″ сх. д. / 45.91972° пн. ш. 7.29806° сх. д. |
| 13 | Ле-Муан | 3566 | 148 | 3418 | 45°56′44″ пн. ш. 7°16′16″ сх. д. / 45.94556° пн. ш. 7.27111° сх. д. |
| 14 | Ле-Ритор | 3556 | 61 | 3495 | 45°57′47″ пн. ш. 7°15′23″ сх. д. / 45.96306° пн. ш. 7.25639° сх. д. |
| 15 | Мон-Желе | 3518 | 619 | 2899 | 45°54′15″ пн. ш. 7°21′58″ сх. д. / 45.90417° пн. ш. 7.36611° сх. д. |
| 16 | Мон-Авриль | 3347 | 145 | 3202 | 45°54′55″ пн. ш. 7°20′40″ сх. д. / 45.91528° пн. ш. 7.34444° сх. д. |
| 17 | Гран-Таве | 3158 | 40 | 3118 | 45°59′36″ пн. ш. 7°18′52″ сх. д. / 45.99333° пн. ш. 7.31444° сх. д. |
| 18 | Мон-Рунью | 3084 | 62 | 3022 | 46°00′34″ пн. ш. 7°13′51″ сх. д. / 46.00944° пн. ш. 7.23083° сх. д. |
Історія сходжень ред.
Першим офіційно підкорення масиву розпочав швейцарський альпініст з Берна Готліб Самюель Студер з провідником Йозефом-Бенджаміном Феллаєм. 14 серпня 1851 року вони зійшли на вершину Комбін-де-Корбасьєр (3716 м). Звіт про це та наступні сходження він опублікував у журналі Bergund Gletscher-Fahrten.
Перші чотири експедиції на вершину Гранд-Комбін, завершилися невдачою, і обмежилися тільки підкоренням вершини Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гранд-Комбін, яка трохи нижче основної вершини. Перша з цих експедицій була здійснена 20 липня 1857 року місцевими провідниками Морісом Феллаєм та Жувонсом Брючезом. Перше вдале сходження на головну вершину масиву було здійснено 30 липня 1859 року Чарльзом Сент-Клером де Вілем, Даніелем, Еммануелем та Гаспаром Байлісами і Базилем Дорсазом.
Західна вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре була вперше підкорена 16 вересня 1872 року Дж. Г. Іслером та Дж. Джілліозом. Вони пройшли по південній стіні вище плато де-Кюлур. Маршрут по південно-східному хребту був вперше прокладено 10 вересня 1891 року О. Гленном Джоунсом, А. Бовіером та П. Гаспоцем.
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Grand Combin, Switzerland. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Джон Болл, A guide to the Western Alps, p. 271, 1866, London, (англ.)
- Berg- und Gletscher-Fahrten in den Hochalpen der Schweiz — 1859 on archive.org(нім.)
- Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt Les 4000 des Alpes. - ISBN 2-7003-1305-4 (фр.)
Посилання ред.
- Grand Combin [ 27 вересня 2017 у Wayback Machine.] SummitPost.org.
- Grand Combin on Hikr [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Grand Combin on Peakware. Peakware.com[d], (англ.). Процитовано 27-09-2017.
- Grand Combin Area. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 25-09-2017.
- Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes, ISBN 2-7003-1305-4