Грані́тні ске́лі — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області.
| Гранітні скелі | |
| 48°17′31″ пн. ш. 35°10′04″ сх. д. / 48.29208300002777321° пн. ш. 35.16783300002777679° сх. д.Координати: 48°17′31″ пн. ш. 35°10′04″ сх. д. / 48.29208300002777321° пн. ш. 35.16783300002777679° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна Дніпропетровська область, Дніпровський район |
| Найближче місто | м. Дніпро |
| Площа | 4 га |
| Засновано | 1972 р. |
| Оператор | Дніпропетровська райдержадміністрація |
| Посилання | |
| Гранітні скелі (Дніпропетровська область) (Дніпропетровська область) | |
Гранітні скелі у Вікісховищі |
Розташована в межах Дніпровського району Дніпропетровської області, на південному сході села Волоське.
Площа 4 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 22.06.1972 року № 391. Перебуває у віданні Дніпропетровської райдержадміністрації.
Статус надано з метою збереження геоморфорфологічних утворень — гранітних скель, які утворюють урвище на березі Дніпра, а також невеликий острівок (острів Стрільчий). Скелі являють собою виходами на денну поверхню Українського кристалічного щита.
Скелі й межигір'я ред.
За розвідкою Дмитра Яворницького, південна частина села Волоського кінчалася високою кам'яною грядою. Там є дві високі гори:
- перша зветься просто Скелею,
- друга — Бичковою скелею.
Вулиці й хати краю села містяться у межигір'ї цих скель.
Бичкова скеля ред.
На підгір'ї Бичкової скелі, на землі колишнього селянина Якова Заскоки, є так звана Змієва печера. Печера та з дуже вузьким входом і, щоб пролізти в її середину, треба спершу проповзти понад 4 метри животом по вогкій землі, витягнувши вперед себе руки, а потім того вже можна стати та йти ногами.
Скільки та печера має довжини, напевне невідомо: одні кажуть — не більше як 30 метрів, а інші кажуть, буцімто вона тягнеться понад кілометр, і де саме її кінець, ніхто того не знає, бо ніхто не доходив до її краю.
В одному місці печери, кажуть, є така глибока ямина, що коли туди кинути камінь, то не чутно, як він і на дно падає. На жаль, усього цього перевірити не можна, бо в селі, якраз коло печери, лупили камінь і завалили вхід у печеру камінням, груддям та землею.
Інші печери ред.
На другому боці межигір'я, на так званій Коршуновій леваді, на крутому схилі скелі є ще декілька печер. У деяких вхід теж такий же вузький, що пролізти в них ніяк не можна, хоча й видко, що далі вхід ширшає. У дворі селянина Борща є печера, яка має 21-23 метри завдовжки.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гранітні скелі (Дніпропетровська область) |
Джерела ред.
- Гранітні скелі [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Природно-заповідний фонд Дніпропетровської області. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014.
Примітки ред.
- Рішення облвиконкому 22.06.1972 № 391
- ↑ Яворницький, Дмитро (1928). Дніпрові пороги (українська). Харків.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |