www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гранат телескоп У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гранат Міжнародна астрофізична обсерваторія ГРАНАТ

Гранат (телескоп)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гранат.


Міжнародна астрофізична обсерваторія «ГРАНАТ», була радянською (пізніше російською) космічною обсерваторією, розробленою у співпраці з Францією, Данією та Болгарією . Вона була запущена 1 грудня 1989 року на борту ракети-носія «Протон» і розміщена на надзвичайно ексцентричній чотириденній орбіті, три дні з яких були присвячені спостереженням. Пропрацювала майже дев'ять років.

International Astrophysical Observatory "GRANAT"
picture credit: NASA
Польотні дані корабля
Ракета-носій Proton-K Blok D-1
Запуск 1 грудня 1989
Місце запуску Baikonur Cosmodrome 200/40
Тривалість польоту 9 років
Польотні дані екіпажу

У вересні 1994 року, після майже п'яти років спостережень, запас газу для контролю орієнтації був вичерпаний, і обсерваторія була переведена в режим ненаправленої зйомки. Передача данних остаточно припинилися 27 листопада 1998 року.

Маючи на борту сім різних інструментів, Гранат був розроблений для спостереження за Всесвітом в діапазоні енергій від рентгенівського до гамма-променів. Його основний інструмент, СІГМА, був здатний знімати зображення джерел як жорсткого рентгенівського, так і м’якого гамма-випромінювання. Інструмент ФЕБУС був призначений для дослідження спалахів гамма-випромінювання та інших перехідних джерел рентгенівського випромінювання. Інші експерименти, такі як АРТ-П, мали на меті отримати зображення джерел рентгенівського випромінювання в діапазоні від 35 до 100 діапазон кеВ. Один інструмент, ВОЧ, був розроблений для постійного спостереження за небом і сповіщення інших приладів про нові чи цікаві джерела рентгенівського випромінювання. Спектрометр АРТ-С охоплював діапазон енергії рентгенівського випромінювання, тоді як експерименти КОНУС-Б і ТУРНЕЗОЛ охоплювали як рентгенівський, так і гамма-спектр.

Космічний апарат Редагувати

«Гранат» був трьохосьовим стабілізованим космічним кораблем і останнім автобусом 4МВ виробництва НВО ім. Лавочкіна . Це було схоже на обсерваторію Астрон, яка працювала з 1983 по 1989 рік; з цієї причини космічний корабель спочатку був відомий як Astron 2. Він важив 4,4 метричні тонни і перевозив майже 2,3 метричні тонни міжнародних наукових приладів. Гранат стояв 6,5 м заввишки та загальним прольотом сонячних батарей 8,5 м. Потужність, доступна науковим інструментам, становила приблизно 400 Вт.

Запуск та орбіта Редагувати

Ракета-носій «Протон» з «Гранатом».

Космічний корабель був запущений 1 грудня 1989 року на борту "Протона-К" з космодрому Байконур у Казахській РСР . Він був розміщений на дуже ексцентричній 98-годинній орбіті з початковим апогеєм 202 480 км та перигеєм1760 км та кутом нахилу 51,9 град. Це означало, що сонячні та місячні збурення значно збільшать нахил орбіти, одночасно зменшуючи її ексцентриситет, так що орбіта стала майже круглою до того часу, коли Гранат завершив свої спрямовані спостереження у вересні 1994 року.

(До 1991 року перигей збільшився до 20 000 км; до вересня 1994 року апогей і перигей становили 59 025 км / 144 550 км відповідно під кутом нахилу 86,7 градусів)

Три дні з чотириденного обертання навколо орбіти були присвячені спостереженням. Після більш ніж дев'яти років на орбіті обсерваторія нарешті знову увійшла в атмосферу Землі 25 травня 1999 року.

Granat observatory orbit change (1994 predictions)
Date Perigee (km) Apogee (km) Arg.perigee (deg) Inc. (deg) Long.asc.node (deg)
December 1, 1989 1760 202 480 285 51.9 20.0
December 1, 1991 23 893 179 376 311.9 82.6 320.3
December 1, 1994 58 959 144 214 343.0 86.5 306.9
December 1, 1996 42 088,8 160 888 9.6 93.4 302.2

Прилади Редагувати

СІГМА Редагувати

Прилад SIGMA

Жорсткий рентгенівський і низькоенергетичний гамма- телескоп СІГМА був створений у співпраці між CESR (Тулуза) і CEA (Сакле). Він охоплював енергетичний діапазон 35–1300 кеВ, з ефективною площею 800 см 2 і максимальним полем зору чутливістю ~5°×5°. Максимальна кутова роздільна здатність становила 15 аркмінут. Енергетична роздільна здатність була 8% при 511 кеВ. Його можливості отримання зображень отримані завдяки поєднанню закодованої маски та чутливого до положення детектора, який було розробленого на основі принципу камери Ангера.

АРТ-П Редагувати

АРТ-П

За рентгенівський телескоп АРТ-П відповідав ІКІ в Москві . Прилад охоплював діапазон енергій від 4 до 60 кев для візуалізації та від 4 до 100 кев для спектроскопії та синхронізації. Було чотири ідентичні модулі телескопа ART-P, кожен з яких складався з позиційно-чутливого багатодротового пропорційного лічильника (MWPC) разом із маскою з кодуванням URA. Кожен модуль мав ефективну площу приблизно 600 см 2, створюючи поле зору 1,8° на 1,8°. Кутова роздільна здатність становила 5 кутових хвилин ; тимчасова та енергетична роздільна здатність становила 3,9 мс і 22% на 6 кеВ відповідно. Прилад досяг чутливості 0,001 від джерела Крабовидної туманності (= 1 «мКраб») за восьмигодинну експозицію. Максимальна роздільна здатність за часом була 4 РС.

АРТ-С Редагувати

Рентгенівський спектрометр ART-S, також створений IKI, охоплював діапазон енергії від 3 до 100 кеВ. Його поле зору становило 2° на 2°. Прилад складався з чотирьох детекторів на основі спектроскопічних MWPC, що створювало ефективну площу 2400 см 2 на 10 кеВ і 800 см 2 при 100 кеВ. Роздільна здатність за часом становила 200 мікросекунд .

ФЕБУС Редагувати

Експеримент ФЕБУС був розроблений CESR (Тулуза) для реєстрації перехідних подій високої енергії в діапазоні 100 кеВ до 100 МеВ. Він складався з двох незалежних детекторів і відповідної електроніки . Кожен детектор складався з кристала 78 германату вісмуту (BGO). мм в діаметрі на 120 мм товщиною, оточений пластиковою оболонкою проти збігу. Два детектори були розташовані на космічному кораблі так, щоб спостерігати 4 π стерадіани . Пакетний режим спрацьовував коли 0,1 до 1,5 МеВ діапазон енергій перевищив фоновий рівень на 8 сигма за 0,25 або 1,0 секунди. Всього було 116 енергетичних каналів.

ВОЧ Редагувати

Починаючи з січня 1990 року, чотири інструменти WATCH, розроблені Датським інститутом космічних досліджень, працювали в обсерваторії Гранат. Прилади могли локалізувати яскраві джерела в діапазоні від 6 до 180 діапазон кеВ з точністю до 0,5° за допомогою коліматора модуляції обертання. Разом три поля зору приладів покривали приблизно 75% неба. Енергетична роздільна здатність становила 30% FWHM при 60 кеВ. У спокійні періоди рахуйте швидкості в двох діапазонах енергії (від 6 до 15 і від 15 до 180 кеВ) накопичувалися протягом 4, 8 або 16 секунд, залежно від наявності пам’яті бортового комп’ютера. Під час спалаху або тимчасової події швидкості рахунку накопичувалися з роздільною здатністю 1 секунда на 36 енергетичних каналів.

КОНУС-Б Редагувати

Прилад КОНУС-Б, розроблений Фізико-технічним інститутом імені Іоффе в Санкт-Петербурзі, складався з семи детекторів, розташованих навколо космічного корабля, які реагували на фотони енергією від 10 кеВ до 8 МеВ. Вони (детектори) складалися зі сцинтиляторних кристалів NaI (Tl) 200 мм в діаметрі на 50 мм товщиною розташованими за вхідним вікном із Берилію. Бічні поверхні були захищені 5 мм шаром свинцю. Поріг виявлення вибуху становив від 500 до 50 мікроджоулів на квадратний метр (5 × 10-7 до 5 ×10 -8 ерг/см 2 ), залежно від спектру спалаху та часу наростання . Спектри були отримані в двох 31-канальних аналізаторах висоти імпульсу (PHA), з яких перші вісім були виміряні з 1/16 с часовою роздільною здатністю, а решта зі змінною часовою роздільною здатністю залежно від швидкості рахунку. Діапазон роздільної здатності охоплював від 0,25 до 8 с.

Прилад КОНУС-Б діяв з 11 грудня 1989 року по 20 лютого 1990 року. Протягом цього періоду час «увімкнення» для експерименту становив 27 днів. Було виявлено близько 60 сонячних спалахів і 19 спалахів космічного гамма-випромінювання.


ТУРНЕЗОЛ Редагувати

Французький прилад TOURNESOL складався з чотирьох пропорційних лічильників і двох оптичних детекторів . Пропорційні лічильники виявили фотони між 2 кеВ і 20 МеВ у полі зору 6° на 6°. Видимі детектори мали поле зору 5° на 5°. Прилад був розроблений для пошуку оптичних аналогів джерел спалахів високої енергії, а також для виконання спектрального аналізу подій високої енергії.

Результати Редагувати

Протягом перших чотирьох років спрямованих спостережень Гранат спостерігав за багатьма галактичними та позагалактичними джерелами рентгенівського випромінювання з наголосом на глибоких зображеннях і спектроскопії Центру Галактики, широкосмугових спостереженнях кандидатів у чорні діри та нових рентгенівських зірок . Після 1994 року обсерваторія була переведена в режим огляду і проводила чутливу зйомку всього неба з 40 до 200 кеВ енергією.

Деякі з основних моментів включали:

  • Дуже глибоке зображення (тривалістю понад 5 мільйонів секунд) регіону Центру Галактики.
  • Відкриття електроно - позитронних ліній анігіляції галактичного мікроквазара 1E1740-294 і рентгенівського випромінювання Nova Muscae .
  • Дослідження спектрів і часової мінливості кандидатів у чорні діри.
  • За вісім років спостережень Гранат виявив близько двадцяти нових джерел рентгенівського випромінювання, тобто потенційних чорних дір і нейтронних зірок . Отже, їх позначення починаються з «GRS», що означає «джерело GRANAT». Прикладами є GRS 1915+105 (перший мікроквазар, відкритий у нашій галактиці ) і GRS 1124-683 .

Наслідки розпаду Радянського Союзу Редагувати

Після розпаду Радянського Союзу перед проектом виникли дві проблеми. Перша мала геополітичний характер: головний центр управління космічними кораблями знаходився на базі Євпаторії в Криму . Цей центр управління мав важливе значення в радянській космічній програмі, будучи одним із двох у країні, оснащених 70 м тарілковою антеною . З розпадом Союзу Кримський регіон опинився у складі нової незалежної України, а центр потрапив під український національний контроль, що спричинило нові політичні перешкоди.

Однак головною і найнагальнішою проблемою було знайти кошти для підтримки продовження роботи космічного корабля в умовах кризи витрат у пострадянській Росії. Французьке космічне агентство, вже зробивши значний внесок у проект (як науковий, так і фінансовий), взяло на себе пряме фінансування поточних операцій.

Дивитись також Редагувати

  • Астрон, попередня космічна обсерваторія на базі космічного корабля Венера .
  • Спектр-РГ

Список літератури Редагувати

Шаблон:Include-NASA

  1. ↑ GRANAT. NASA HEASARC. Процитовано 5 грудня 2007. 
  2. ↑ . The Aerospace Corporation, Center for Orbital and Reentry Debris Studies. Архів оригіналу за 22 січня 2005. Процитовано 6 грудня 2007. 
  3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою fas не вказано текст
  4. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою table не вказано текст
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою SIGMA не вказано текст
  6. ↑ M.G. Revnivtsev, R.A. Sunyaev, M.R. Gilfanov, E.M. Churazov, A. Goldwurm, J. Paul, P. Mandrou and J. P. Roques "A hard X-ray sky survey with the SIGMA telescope of the GRANAT observatory", (2004) Astronomy Letters, vol. 30, p.527-533
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ART-P не вказано текст
  8. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою IKI не вказано текст
  9. SIGMA Telescope. IKI RAN. Процитовано 25 травня 2008. 
  10. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою NASA2 не вказано текст

Додаткові джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Granat Mizhnarodna astrofizichna observatoriya GRANAT bula radyanskoyu piznishe rosijskoyu kosmichnoyu observatoriyeyu rozroblenoyu u spivpraci z Franciyeyu Daniyeyu ta Bolgariyeyu Vona bula zapushena 1 grudnya 1989 roku na bortu raketi nosiya Proton i rozmishena na nadzvichajno ekscentrichnij chotiridennij orbiti tri dni z yakih buli prisvyacheni sposterezhennyam Propracyuvala majzhe dev yat rokiv International Astrophysical Observatory GRANAT picture credit NASAPolotni dani korablyaRaketa nosij Proton K Blok D 1 1 Zapusk 1 grudnya 1989 2 Misce zapusku Baikonur Cosmodrome 200 40Trivalist polotu 9 rokivPolotni dani ekipazhuU veresni 1994 roku pislya majzhe p yati rokiv sposterezhen zapas gazu dlya kontrolyu oriyentaciyi buv vicherpanij i observatoriya bula perevedena v rezhim nenapravlenoyi zjomki Peredacha dannih ostatochno pripinilisya 27 listopada 1998 roku 1 Mayuchi na bortu sim riznih instrumentiv Granat buv rozroblenij dlya sposterezhennya za Vsesvitom v diapazoni energij vid rentgenivskogo do gamma promeniv Jogo osnovnij instrument SIGMA buv zdatnij znimati zobrazhennya dzherel yak zhorstkogo rentgenivskogo tak i m yakogo gamma viprominyuvannya Instrument FEBUS buv priznachenij dlya doslidzhennya spalahiv gamma viprominyuvannya ta inshih perehidnih dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya Inshi eksperimenti taki yak ART P mali na meti otrimati zobrazhennya dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya v diapazoni vid 35 do 100 diapazon keV Odin instrument VOCh buv rozroblenij dlya postijnogo sposterezhennya za nebom i spovishennya inshih priladiv pro novi chi cikavi dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya Spektrometr ART S ohoplyuvav diapazon energiyi rentgenivskogo viprominyuvannya todi yak eksperimenti KONUS B i TURNEZOL ohoplyuvali yak rentgenivskij tak i gamma spektr Zmist 1 Kosmichnij aparat 2 Zapusk ta orbita 3 Priladi 3 1 SIGMA 3 2 ART P 3 3 ART S 3 4 FEBUS 3 5 VOCh 3 6 KONUS B 3 7 TURNEZOL 4 Rezultati 5 Naslidki rozpadu Radyanskogo Soyuzu 6 Divitis takozh 7 Spisok literaturi 8 Dodatkovi dzherelaKosmichnij aparat Redaguvati Granat buv trohosovim stabilizovanim kosmichnim korablem i ostannim avtobusom 4MV virobnictva NVO im Lavochkina Ce bulo shozhe na observatoriyu Astron yaka pracyuvala z 1983 po 1989 rik z ciyeyi prichini kosmichnij korabel spochatku buv vidomij yak Astron 2 Vin vazhiv 4 4 metrichni tonni i perevoziv majzhe 2 3 metrichni tonni mizhnarodnih naukovih priladiv Granat stoyav 6 5 m zavvishki ta zagalnim prolotom sonyachnih batarej 8 5 m Potuzhnist dostupna naukovim instrumentam stanovila priblizno 400 Vt 3 Zapusk ta orbita Redaguvati nbsp Raketa nosij Proton z Granatom Kosmichnij korabel buv zapushenij 1 grudnya 1989 roku na bortu Protona K z kosmodromu Bajkonur u Kazahskij RSR Vin buv rozmishenij na duzhe ekscentrichnij 98 godinnij orbiti z pochatkovim apogeyem 202 480 km ta perigeyem1760 km ta kutom nahilu 51 9 grad 4 Ce oznachalo sho sonyachni ta misyachni zburennya znachno zbilshat nahil orbiti odnochasno zmenshuyuchi yiyi ekscentrisitet tak sho orbita stala majzhe krugloyu do togo chasu koli Granat zavershiv svoyi spryamovani sposterezhennya u veresni 1994 roku Do 1991 roku perigej zbilshivsya do 20 000 km do veresnya 1994 roku apogej i perigej stanovili 59 025 km 144 550 km vidpovidno pid kutom nahilu 86 7 gradusiv Tri dni z chotiridennogo obertannya navkolo orbiti buli prisvyacheni sposterezhennyam Pislya bilsh nizh dev yati rokiv na orbiti observatoriya nareshti znovu uvijshla v atmosferu Zemli 25 travnya 1999 roku 2 Granat observatory orbit change 1994 predictions 4 Date Perigee km Apogee km Arg perigee deg Inc deg Long asc node deg December 1 1989 1760 202 480 285 51 9 20 0December 1 1991 23 893 179 376 311 9 82 6 320 3December 1 1994 58 959 144 214 343 0 86 5 306 9December 1 1996 42 088 8 160 888 9 6 93 4 302 2Priladi RedaguvatiSIGMA Redaguvati nbsp Prilad SIGMAZhorstkij rentgenivskij i nizkoenergetichnij gamma teleskop SIGMA buv stvorenij u spivpraci mizh CESR Tuluza i CEA Sakle Vin ohoplyuvav energetichnij diapazon 35 1300 keV 5 z efektivnoyu plosheyu 800 sm 2 i maksimalnim polem zoru chutlivistyu 5 5 Maksimalna kutova rozdilna zdatnist stanovila 15 arkminut 6 Energetichna rozdilna zdatnist bula 8 pri 511 keV Jogo mozhlivosti otrimannya zobrazhen otrimani zavdyaki poyednannyu zakodovanoyi maski ta chutlivogo do polozhennya detektora yakij bulo rozroblenogo na osnovi principu kameri Angera 1 ART P Redaguvati nbsp ART PZa rentgenivskij teleskop ART P vidpovidav IKI v Moskvi Prilad ohoplyuvav diapazon energij vid 4 do 60 kev dlya vizualizaciyi ta vid 4 do 100 kev dlya spektroskopiyi ta sinhronizaciyi Bulo chotiri identichni moduli teleskopa ART P kozhen z yakih skladavsya z pozicijno chutlivogo bagatodrotovogo proporcijnogo lichilnika MWPC razom iz maskoyu z koduvannyam URA Kozhen modul mav efektivnu ploshu priblizno 600 sm 2 stvoryuyuchi pole zoru 1 8 na 1 8 Kutova rozdilna zdatnist stanovila 5 kutovih hvilin timchasova ta energetichna rozdilna zdatnist stanovila 3 9 ms i 22 na 6 keV vidpovidno 7 Prilad dosyag chutlivosti 0 001 vid dzherela Krabovidnoyi tumannosti 1 mKrab za vosmigodinnu ekspoziciyu Maksimalna rozdilna zdatnist za chasom bula 4 RS 1 8 ART S Redaguvati Rentgenivskij spektrometr ART S takozh stvorenij IKI ohoplyuvav diapazon energiyi vid 3 do 100 keV Jogo pole zoru stanovilo 2 na 2 Prilad skladavsya z chotiroh detektoriv na osnovi spektroskopichnih MWPC sho stvoryuvalo efektivnu ploshu 2400 sm 2 na 10 keV i 800 sm 2 pri 100 keV Rozdilna zdatnist za chasom stanovila 200 mikrosekund 1 FEBUS Redaguvati Eksperiment FEBUS buv rozroblenij CESR Tuluza dlya reyestraciyi perehidnih podij visokoyi energiyi v diapazoni 100 keV do 100 MeV Vin skladavsya z dvoh nezalezhnih detektoriv i vidpovidnoyi elektroniki Kozhen detektor skladavsya z kristala 78 germanatu vismutu BGO mm v diametri na 120 mm tovshinoyu otochenij plastikovoyu obolonkoyu proti zbigu Dva detektori buli roztashovani na kosmichnomu korabli tak shob sposterigati 4 p steradiani Paketnij rezhim spracovuvav koli 0 1 do 1 5 MeV diapazon energij perevishiv fonovij riven na 8 sigma za 0 25 abo 1 0 sekundi Vsogo bulo 116 energetichnih kanaliv 1 VOCh Redaguvati Pochinayuchi z sichnya 1990 roku chotiri instrumenti WATCH rozrobleni Datskim institutom kosmichnih doslidzhen pracyuvali v observatoriyi Granat Priladi mogli lokalizuvati yaskravi dzherela v diapazoni vid 6 do 180 diapazon keV z tochnistyu do 0 5 za dopomogoyu kolimatora modulyaciyi obertannya Razom tri polya zoru priladiv pokrivali priblizno 75 neba Energetichna rozdilna zdatnist stanovila 30 FWHM pri 60 keV U spokijni periodi rahujte shvidkosti v dvoh diapazonah energiyi vid 6 do 15 i vid 15 do 180 keV nakopichuvalisya protyagom 4 8 abo 16 sekund zalezhno vid nayavnosti pam yati bortovogo komp yutera Pid chas spalahu abo timchasovoyi podiyi shvidkosti rahunku nakopichuvalisya z rozdilnoyu zdatnistyu 1 sekunda na 36 energetichnih kanaliv 1 KONUS B Redaguvati Prilad KONUS B rozroblenij Fiziko tehnichnim institutom imeni Ioffe v Sankt Peterburzi skladavsya z semi detektoriv roztashovanih navkolo kosmichnogo korablya yaki reaguvali na fotoni energiyeyu vid 10 keV do 8 MeV Voni detektori skladalisya zi scintilyatornih kristaliv NaI Tl 200 mm v diametri na 50 mm tovshinoyu roztashovanimi za vhidnim viknom iz Beriliyu Bichni poverhni buli zahisheni 5 mm sharom svincyu Porig viyavlennya vibuhu stanoviv vid 500 do 50 mikrodzhouliv na kvadratnij metr 5 10 7 do 5 10 8 erg sm 2 zalezhno vid spektru spalahu ta chasu narostannya Spektri buli otrimani v dvoh 31 kanalnih analizatorah visoti impulsu PHA z yakih pershi visim buli vimiryani z 1 16 s chasovoyu rozdilnoyu zdatnistyu a reshta zi zminnoyu chasovoyu rozdilnoyu zdatnistyu zalezhno vid shvidkosti rahunku Diapazon rozdilnoyi zdatnosti ohoplyuvav vid 0 25 do 8 s Prilad KONUS B diyav z 11 grudnya 1989 roku po 20 lyutogo 1990 roku Protyagom cogo periodu chas uvimknennya dlya eksperimentu stanoviv 27 dniv Bulo viyavleno blizko 60 sonyachnih spalahiv i 19 spalahiv kosmichnogo gamma viprominyuvannya 1 TURNEZOL Redaguvati Francuzkij prilad TOURNESOL skladavsya z chotiroh proporcijnih lichilnikiv i dvoh optichnih detektoriv Proporcijni lichilniki viyavili fotoni mizh 2 keV i 20 MeV u poli zoru 6 na 6 Vidimi detektori mali pole zoru 5 na 5 Prilad buv rozroblenij dlya poshuku optichnih analogiv dzherel spalahiv visokoyi energiyi a takozh dlya vikonannya spektralnogo analizu podij visokoyi energiyi 1 Rezultati RedaguvatiProtyagom pershih chotiroh rokiv spryamovanih sposterezhen Granat sposterigav za bagatma galaktichnimi ta pozagalaktichnimi dzherelami rentgenivskogo viprominyuvannya z nagolosom na glibokih zobrazhennyah i spektroskopiyi Centru Galaktiki shirokosmugovih sposterezhennyah kandidativ u chorni diri ta novih rentgenivskih zirok Pislya 1994 roku observatoriya bula perevedena v rezhim oglyadu i provodila chutlivu zjomku vsogo neba z 40 do 200 keV energiyeyu Deyaki z osnovnih momentiv vklyuchali Duzhe gliboke zobrazhennya trivalistyu ponad 5 miljoniv sekund regionu Centru Galaktiki 9 Vidkrittya elektrono pozitronnih linij anigilyaciyi galaktichnogo mikrokvazara 1E1740 294 i rentgenivskogo viprominyuvannya Nova Muscae 10 Doslidzhennya spektriv i chasovoyi minlivosti kandidativ u chorni diri 10 Za visim rokiv sposterezhen Granat viyaviv blizko dvadcyati novih dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya tobto potencijnih chornih dir i nejtronnih zirok Otzhe yih poznachennya pochinayutsya z GRS sho oznachaye dzherelo GRANAT 8 Prikladami ye GRS 1915 105 pershij mikrokvazar vidkritij u nashij galaktici i GRS 1124 683 6 Naslidki rozpadu Radyanskogo Soyuzu RedaguvatiPislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu pered proektom vinikli dvi problemi Persha mala geopolitichnij harakter golovnij centr upravlinnya kosmichnimi korablyami znahodivsya na bazi Yevpatoriyi v Krimu Cej centr upravlinnya mav vazhlive znachennya v radyanskij kosmichnij programi buduchi odnim iz dvoh u krayini osnashenih 70 m tarilkovoyu antenoyu Z rozpadom Soyuzu Krimskij region opinivsya u skladi novoyi nezalezhnoyi Ukrayini a centr potrapiv pid ukrayinskij nacionalnij kontrol sho sprichinilo novi politichni pereshkodi 3 Odnak golovnoyu i najnagalnishoyu problemoyu bulo znajti koshti dlya pidtrimki prodovzhennya roboti kosmichnogo korablya v umovah krizi vitrat u postradyanskij Rosiyi Francuzke kosmichne agentstvo vzhe zrobivshi znachnij vnesok u proekt yak naukovij tak i finansovij vzyalo na sebe pryame finansuvannya potochnih operacij 3 Divitis takozh Redaguvati nbsp Portal Spaceflight Astron poperednya kosmichna observatoriya na bazi kosmichnogo korablya Venera Spektr RGSpisok literaturi RedaguvatiShablon Include NASA a b v g d e zh i k GRANAT NASA HEASARC Procitovano 5 grudnya 2007 a b 1999 Reentries The Aerospace Corporation Center for Orbital and Reentry Debris Studies Arhiv originalu za 22 sichnya 2005 Procitovano 6 grudnya 2007 a b v Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu fas ne vkazano tekst a b Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu table ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu SIGMA ne vkazano tekst a b M G Revnivtsev R A Sunyaev M R Gilfanov E M Churazov A Goldwurm J Paul P Mandrou and J P Roques A hard X ray sky survey with the SIGMA telescope of the GRANAT observatory 2004 Astronomy Letters vol 30 p 527 533 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu ART P ne vkazano tekst a b Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu IKI ne vkazano tekst SIGMA Telescope IKI RAN Procitovano 25 travnya 2008 a b Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu NASA2 ne vkazano tekstDodatkovi dzherela Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Granat teleskop nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Granat teleskop Official GRANAT Observatory homepages English Russian NASA s HEASARC Observatories Granat Encyclopedia Astronautica On This Day Global Telescope Network Granat Gunter s Space Page Granat Astron 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Granat teleskop amp oldid 39166250