Герарда Ландсбергська (нім. Herrad von Landsberg або нім. Herrad von Hohenburg, лат. Herradis Landsbergensis, 1130, Ландсберг — 25 липня 1195, Гогенбург) — ельзаська черниця, письменниця і художниця.
Геррада Ландсбергська | |
---|---|
нім. Herrad von Landsberg | |
Народилася | 1125[…] |
Померла | 25 липня 1195 Mont Sainte-Odiled, Нижній Рейн, Ельзас |
Країна | Священна Римська імперія |
Діяльність | ілюстраторка рукописів, письменниця, філософ, сестра-черниця, мисткиня |
Мова творів | латина |
Magnum opus | Hortus deliciarumd |
Конфесія | католицька церква |
| |
Геррада Ландсбергська у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Належала до знатної ельзаської сім'ї. Народилася в Ландсбергському замку. У 1167 році стала абатисою монастиря. Трохи раніше — у 1165 році почала роботу над своєю книгою «Сад насолод». Всі науки, які вивчали в той час, включаючи теологію, знайшли своє зображення в цьому тексті. Головна цінність рукопису — 336 ілюстрацій. Після смерті Герради Ландсбергської рукопис довгий час зберігалася в монастирі.
Приблизно під час Французької революції книга потрапила в муніципальну бібліотеку Страсбурга. У 1818 році Енгельхардт скопіював мініатюри, які містились в книзі. Крім того, пізніше була зроблена копія тексту. В 1879–1899 роках книга була опублікована Штраубом і Келлером. На жаль, оригінал книги був втрачений під час пожежі бібліотеки в Страсбурзі в 1870 році.
Творчість Редагувати
В епоху Середньовіччя в жіночих монастирях у черниць було більше свободи у виборі занять, бо над ними не нависав чоловік, а доступ до духовних цінностей був полегшений (монастирські бібліотеки, духовна література, монастирські школи). Абатиса з Ельзасу Геррада Ландсбергська, яку вважають однією із зачинательок дамського роману (XII століття) писала твори морального і філософського характеру (зокрема, описують становище людини у всесвіті)..
Вона є авторкою ілюстрованої енциклопедії «Сад утіх» (лат. Hortus deliciarum), до якої створила близько трьохсот ілюстрацій.
Серед них — зображення «семи вільних мистецтв». Це зображення можна проінтерпретувати як образ тотальної репресивної машини, яка є продуктом репресованої сексуальності (насолодою оголошується любов до знання). Цей малюнок висловлює поєднання влади, мистецтва і науки. В центрі зображення — фігура Філософії, наділена всіма атрибутами панування, і фігури Сократа і Платона, зображених як засновників ілюзій, що обслуговують панівний клас суспільства.
Крім того, Геррада Ландсбергська ілюструвала Апокаліпсис. Зокрема, вона зобразила сюжети історії про Вавилонську блудницю та Жінку, зодягнену в сонце.
Примітки Редагувати
- Encyclopædia Universalis (Франція) — Encyclopædia Britannica.
- CLARA — 2008.
- NUKAT — 2002.
- Herrad von Landsberg // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828
- ↑ https://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 26 травня 2012.
- ↑ Геррада Ландсбергская
Див. також Редагувати
- Середньовіччя
- Жінки-художниці
Література Редагувати
- Ле Гофф Ж., Цивилизация средневекового Запада, М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Академия», 1992.
- Гуревич А. Я., Категории средневековой культуры, М., «Искусство», 1972.
- Whitney Chadwick, Women, Art, and Society, «Thames and Hudson», London, 1990.
- Anne Sutherland Harris and Linda Nochlin, Women Artists: 1550–1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976.
Джерела Редагувати
- Геррада Ландсбергська [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]