www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геррада Ландсбергська Герарда Ландсбергська нім Herrad von Landsberg або нім Herrad von Hohenburg лат Herradis Landsberg

Геррада Ландсбергська

Герарда Ландсбергська (нім. Herrad von Landsberg або нім. Herrad von Hohenburg, лат. Herradis Landsbergensis, 1130, Ландсберг — 25 липня 1195, Гогенбург) — ельзаська черниця, письменниця і художниця.

Геррада Ландсбергська
нім. Herrad von Landsberg
Народилася 1125[…]
Померла 25 липня 1195(1195-07-25)
Mont Sainte-Odiled, Нижній Рейн, Ельзас
Країна  Священна Римська імперія
Діяльність ілюстраторка рукописів, письменниця, філософ, сестра-черниця, мисткиня
Мова творів латина
Magnum opus Hortus deliciarumd
Конфесія католицька церква
 Геррада Ландсбергська у Вікісховищі
Геррада Ландсбергська. Автопортрет з книги Hortus deliciarum, бл​​. 1180

Життєпис Редагувати

Монастир на горі Святої Оділь

Належала до знатної ельзаської сім'ї. Народилася в Ландсбергському замку. У 1167 році стала абатисою монастиря. Трохи раніше — у 1165 році почала роботу над своєю книгою «Сад насолод». Всі науки, які вивчали в той час, включаючи теологію, знайшли своє зображення в цьому тексті. Головна цінність рукопису — 336 ілюстрацій. Після смерті Герради Ландсбергської рукопис довгий час зберігалася в монастирі.

Приблизно під час Французької революції книга потрапила в муніципальну бібліотеку Страсбурга. У 1818 році Енгельхардт скопіював мініатюри, які містились в книзі. Крім того, пізніше була зроблена копія тексту. В 1879–1899 роках книга була опублікована Штраубом і Келлером. На жаль, оригінал книги був втрачений під час пожежі бібліотеки в Страсбурзі в 1870 році.

Творчість Редагувати

В епоху Середньовіччя в жіночих монастирях у черниць було більше свободи у виборі занять, бо над ними не нависав чоловік, а доступ до духовних цінностей був полегшений (монастирські бібліотеки, духовна література, монастирські школи). Абатиса з Ельзасу Геррада Ландсбергська, яку вважають однією із зачинательок дамського роману (XII століття) писала твори морального і філософського характеру (зокрема, описують становище людини у всесвіті)..

Вона є авторкою ілюстрованої енциклопедії «Сад утіх» (лат. Hortus deliciarum), до якої створила близько трьохсот ілюстрацій.

Сім вільних мистецтв, з книги «Сад утіх»
Пекло, з книги «Сад утіх»

Серед них — зображення «семи вільних мистецтв». Це зображення можна проінтерпретувати як образ тотальної репресивної машини, яка є продуктом репресованої сексуальності (насолодою оголошується любов до знання). Цей малюнок висловлює поєднання влади, мистецтва і науки. В центрі зображення — фігура Філософії, наділена всіма атрибутами панування, і фігури Сократа і Платона, зображених як засновників ілюзій, що обслуговують панівний клас суспільства.

Крім того, Геррада Ландсбергська ілюструвала Апокаліпсис. Зокрема, вона зобразила сюжети історії про Вавилонську блудницю та Жінку, зодягнену в сонце.

Примітки Редагувати

  1. Encyclopædia Universalis (Франція) — Encyclopædia Britannica.
    d:Track:Q2743906d:Track:Q1340194
  2. CLARA — 2008.
    d:Track:Q18558540
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. Herrad von Landsberg // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828
    d:Track:Q103932042d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q217595d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  5. ↑ https://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/
  6. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  7. . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 26 травня 2012. 
  8. ↑ Геррада Ландсбергская

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Ле Гофф Ж., Цивилизация средневекового Запада, М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Академия», 1992.
  • Гуревич А. Я., Категории средневековой культуры, М., «Искусство», 1972.
  • Whitney Chadwick, Women, Art, and Society, «Thames and Hudson», London, 1990.
  • Anne Sutherland Harris and Linda Nochlin, Women Artists: 1550–1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gerarda Landsbergska nim Herrad von Landsberg abo nim Herrad von Hohenburg lat Herradis Landsbergensis 1130 Landsberg 25 lipnya 1195 Gogenburg elzaska chernicya pismennicya i hudozhnicya Gerrada Landsbergskanim Herrad von LandsbergNarodilasya 1125 1 2 Pomerla 25 lipnya 1195 1195 07 25 4 Mont Sainte Odiled Nizhnij Rejn Elzas 5 Krayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist ilyustratorka rukopisiv pismennicya filosof sestra chernicya mistkinyaMova tvoriv latina 5 6 Magnum opus Hortus deliciarumdKonfesiya katolicka cerkva Gerrada Landsbergska u VikishovishiGerrada Landsbergska Avtoportret z knigi Hortus deliciarum bl 1180 Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Primitki 4 Div takozh 5 Literatura 6 DzherelaZhittyepis Redaguvati nbsp Monastir na gori Svyatoyi OdilNalezhala do znatnoyi elzaskoyi sim yi Narodilasya v Landsbergskomu zamku U 1167 roci stala abatisoyu monastirya Trohi ranishe u 1165 roci pochala robotu nad svoyeyu knigoyu Sad nasolod Vsi nauki yaki vivchali v toj chas vklyuchayuchi teologiyu znajshli svoye zobrazhennya v comu teksti Golovna cinnist rukopisu 336 ilyustracij Pislya smerti Gerradi Landsbergskoyi rukopis dovgij chas zberigalasya v monastiri Priblizno pid chas Francuzkoyi revolyuciyi kniga potrapila v municipalnu biblioteku Strasburga U 1818 roci Engelhardt skopiyuvav miniatyuri yaki mistilis v knizi Krim togo piznishe bula zroblena kopiya tekstu V 1879 1899 rokah kniga bula opublikovana Shtraubom i Kellerom Na zhal original knigi buv vtrachenij pid chas pozhezhi biblioteki v Strasburzi v 1870 roci Tvorchist RedaguvatiV epohu Serednovichchya v zhinochih monastiryah u chernic bulo bilshe svobodi u vibori zanyat bo nad nimi ne navisav cholovik a dostup do duhovnih cinnostej buv polegshenij monastirski biblioteki duhovna literatura monastirski shkoli Abatisa z Elzasu Gerrada Landsbergska yaku vvazhayut odniyeyu iz zachinatelok damskogo romanu XII stolittya pisala tvori moralnogo i filosofskogo harakteru zokrema opisuyut stanovishe lyudini u vsesviti 7 Vona ye avtorkoyu ilyustrovanoyi enciklopediyi Sad utih lat Hortus deliciarum do yakoyi stvorila blizko trohsot ilyustracij nbsp Sim vilnih mistectv z knigi Sad utih U gotichnu epohu emocijnist povilno vibiralasya z lisu simvoliv kudi yiyi zavelo Rannye Serednovichchya Yaksho poglyanuti na miniatyuri seredini XII st Sho prikrashali Sad nasolod Gerardi Landsbergskoyi na zhal ce kopiyi z originaliv yaki zaginuli v 1870 r to mi pobachimo zhnivarya oracha lyalkarya Hudozhnik yavno postaravsya zobraziti zhittya lyudej predmeti takimi yakimi voni buli naspravdi Tut zobrazhena yevangelska pritcha pro pshenicyu i kukil virok lyudini zobov yazanij pislya grihopadinnya truditisya v poti chola svogo zobrazhenij Solomon kotrij rozglyadaye svit yak teatr marionetok i vigukuye Suyeta suyet vse suyeta Ale yaksho shos i nagaduye nam pro dzherelo syuzhetiv to ce lishe neznachni detali napriklad angel zasunutij na miniatyuri kudis v kutok Navpaki vse v tvori govorit pro te sho hudozhnik serjozno stavivsya do vidimogo svitu i cej svit dostavlyav jomu zadovolennya Zmenshennya znachennya simvoliv vidstup yih vpered realnistyu yaka sprijmaye pochuttyami vse ce svidchit pro gliboku zminu v sistemi sprijnyattya Nabuvsha vpevnenosti lyudina spoglyadala svit yak Bog pislya shesti dniv tvorinnya i znahodila jogo prekrasnim i dobrim Gotichne mistectvo ce dovira Le Goff Zh Civilizaciya serednovichnogo Zahodu 8 nbsp Peklo z knigi Sad utih Sered nih zobrazhennya semi vilnih mistectv Ce zobrazhennya mozhna prointerpretuvati yak obraz totalnoyi represivnoyi mashini yaka ye produktom represovanoyi seksualnosti nasolodoyu ogoloshuyetsya lyubov do znannya Cej malyunok vislovlyuye poyednannya vladi mistectva i nauki V centri zobrazhennya figura Filosofiyi nadilena vsima atributami panuvannya i figuri Sokrata i Platona zobrazhenih yak zasnovnikiv ilyuzij sho obslugovuyut panivnij klas suspilstva Krim togo Gerrada Landsbergska ilyustruvala Apokalipsis Zokrema vona zobrazila syuzheti istoriyi pro Vavilonsku bludnicyu ta Zhinku zodyagnenu v sonce Na odnij z miniatyur sho prikrashali tvir elzaskoyi abatisi Gerradi Landsbergskoyi lyudina mikrokosmos otochena planetami i chotirma svitovimi elementami vogon voda zemlya povitrya Analogiya mikrokosmu i makrokosmu lezhit v samomu fundamenti serednovichnoyi simvoliki bo priroda rozumilasya yak dzerkalo v yakomu lyudina mozhe spoglyadati obraz bozhij 8 Gurevich A Ya Kategoriyi serednovichnoyi kulturi Primitki Redaguvati Encyclopaedia Universalis Franciya Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 CLARA 2008 d Track Q18558540 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Herrad von Landsberg Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 ISBN 978 1 884446 05 4 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T037828 d Track Q103932042d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q217595d Track Q21431157d Track Q1547776 a b https wepa unima org en herrad von landsberg Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 Damskij roman Arhiv originalu za 15 grudnya 2012 Procitovano 26 travnya 2012 a b Gerrada LandsbergskayaDiv takozh RedaguvatiSerednovichchya Zhinki hudozhniciLiteratura RedaguvatiLe Goff Zh Civilizaciya srednevekovogo Zapada M Izdatelskaya gruppa Progress Progress Akademiya 1992 Gurevich A Ya Kategorii srednevekovoj kultury M Iskusstvo 1972 Whitney Chadwick Women Art and Society Thames and Hudson London 1990 Anne Sutherland Harris and Linda Nochlin Women Artists 1550 1950 Los Angeles County Museum of Art Knopf New York 1976 Dzherela RedaguvatiIlyustraciyi Gerradi Landsbergskoyi 1 Gerrada Landsbergska Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerrada Landsbergska amp oldid 39447042