Георгій Іванович Морозюк (нар. 15 квітня 1944, с.Ступно, нині Здолбунівський район, Рівненська область — 19 листопада 2021, Рівне) — радянський і український актор театру та кіно. Народний артист України (1993). Актор Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру.
| Георгій Морозюк | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Георгій Іванович Морозюк |
| Народився | 15 квітня 1944 с.Ступно нині Здолбунівський район, Рівненська область |
| Помер | 19 листопада 2021 (77 років) Рівне |
| Національність | українець |
| Громадянство | УРСР→ Україна |
| Діяльність | актор |
| Роки діяльності | 1967 — 2021 |
| Дружина | Емілія |
| IMDb | nm0606169 |
| Нагороди та премії | |
| |
Помер 19 листопада 2021 року у м. Рівне через тяжкий перебіг хвороби.
Життєпис ред.
Георгій Морозюк народився 15 квітня 1944 року в селі Ступно, нині Здолбунівський район, Рівненська область. Був шостою дитиною у багатодітній сім'ї. У 13 років втратив батька.
Навчався у Ступнівській десятирічній школі. Після закінчення школи та служби в армії Георгій Морозюк вступає до Київської театральної студії театру ім. Івана Франка. В студентські роки в Києві знімається в одному із фільмів режисера Гайдая. Відтоді й почалося його професійне акторське життя.
Ще будучи школярем виступав на районних і обласних сценах, де проводились різноманітні конкурси і огляди.
З 1967 по 1997 рік працює актором Львівського обласного драматичного театру в Дрогобичі, де зіграв сотні ролей як і української, так і зарубіжної класичної драматургії.
У 1993 році отримує звання народного артиста України.
З 1997 року працює на сцені Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру разом із своєю дружиною Емілією.
Окрім театру Георгій Морозюк знімається і у кіно. Його популярність, як кіноактора, почалася із фільму режисера Володимира Денисенка «Високий перевал» (1982), де він грав роль негативного персонажа Юзя. Знімався у фільмах відомих режисерів Миколи Мащенка та Юрія Іллєнка.
Помер 19 листопада 2021 року у Рівному.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1978 | ф | Спокута чужих гріхів | брат Ігнатій | |
| 1982 | ф | Високий перевал | Юзьо | |
| 1983 | ф | Легенда про княгиню Ольгу | гонець Вівера | |
| 1983 | ф | Легенда про безсмертя | контррозвідник | |
| 1988 | ф | Загибель богів | короткометражний фільм | |
| 1989 | ф | Савраска | редактор | |
| 1990 | ф | Українська вендета | Корній | |
| 1990 | ф | Меланхолічний вальс | дядько Софії | |
| 1991 | ф | Голод-33 | Мирон Катранник, головна роль | |
| 1991 | ф | Нам дзвони не грали коли ми вмирали | епізод | |
| 1992 | ф | Вінчання зі смертю | священик | |
| 1992 | ф | Гра всерйоз | Трофимич | |
| 1993 | ф | Гетьманські клейноди | Телеп | |
| 1993 | ф | Золоте курча | Вовк Вова, поет і музикант | |
| 1996 | ф | Страчені світанки | Василенко, головна роль | |
| 1999 | ф | Як гартувалась сталь | кит. 钢铁是怎样炼成的 | командарм |
| 2000 | ф | Нескорений | Голуб, станичний ОУН | |
| 2000 | ф | Чорна рада | Петро Сердюк, запорожець | |
| 2004 | ф | Залізна сотня | селянин | |
| 2004 | ф | Украдене щастя | епізод | |
| 2006 | ф | Богдан-Зиновій Хмельницький | Воронченко, козачий полковник | |
| 2007 | ф | Добрий день, Вам | рос. Здравствуйте, Вам! | Георгій Вікторович, батько Ганни |
| 2008 | ф | Владика Андрей | епізод |
Джерела ред.
- Виткалов С. Народний артист України Георгій Морозюк у вимірах професіональної театральної творчості республіки / С. Виткалов // Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю: монографія / С. В. Виткалов. — Рівне: Дятлик М. С., 2014. — С. 174—179.
- Матвіїв А. А йому [- рівненському актору Георгію Морозюку] вже сімдесят? / А. Матвіїв // Рівне вечірнє. — 2014. — № 29/17 квіт./. — С. 13.
- Цимбалюк Є. Із 70 прожитих років — півстоліття на сцені / Є. Цимбалюк // Вільне слово. — 2014. — № 37/22 трав./. — С. 15.