Олександр Йосипович Гельфонд (нар. 11 (24) жовтня 1906, Санкт-Петербург — пом. 7 листопада 1968, Москва) — радянський математик, член-кореспондент АН СРСР. Відомий своїми роботами по теорії чисел, а також рішенням сьомої проблеми Гільберта. Працював в МГУ (1931-1968) і Математичному інституті АН СРСР (1933-1968). Нагороджений орденом Леніна (1953) і трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1945, 1945, 1966).
| Гельфонд Олександр Йосипович | |
|---|---|
| Народився | 11 (24) жовтня 1906 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 7 листопада 1968[…] (62 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | МДУ (1930) |
| Галузь | теорія чисел, Теорія функцій і математика |
| Заклад | МДУ Математичний інститут імені Стєклова Московський державний технічний університет імені Баумана |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1935) |
| Науковий керівник | Хінчин Олександр Яковичd і Степанов Вячеслав Васильовичd |
| Аспіранти, докторанти | Шидловський Андрій Борисовичd Nikolay Korobovd Aleksey Leontyevd Alexander Solov'evd Marat Yevgrafovd Aleksei Georgievich Postnikovd Naum Il'ich Fel'dmand Mikhail Hatskelevich Zakhar-Itkind Victor Solomonovich Videnskiid Leonid Vulakhd Emiliano Aparicio Bernardod Akad Ibrahim Ibragimovd Gregory Freimand |
| Членство | Академія наук СРСР Російська академія наук Міжнародна академія історії науки |
| Батько | Osip Gelfondd |
| Нагороди |
Біографія Редагувати
Олександр Гельфонд народився 24 жовтня 1906 року в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. У 1924 році він вступив до Московського університету, який закінчив у 1927 році. Під керівництвом Олександра Хінчина та В'ячеслава Степанова продовжив навчання у аспірантурі, яку закінчив у 1930 році. В 1929-1930 роках викладав в МВТУ. Будучи аспірантом, опублікував у 1929 році часткове рішення сьомої проблеми Гільберта.
У 1931 році почав працювати на Механіко-математичному факультеті МДУ, в 1937 році очолив кафедру аналізу і теорії чисел, пізніше — кафедру теорії чисел. З 1933 року Гельфонд працював у відділі теорії чисел Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР. У цих двох організаціях він продовжував свою роботу до кінця свого життя. У 1934 році Гельфонд отримав повне рішення сьомої проблеми Гільберта. У 1935 році йому було присвоєно ступінь доктора фізико-математичних наук, а в 1939 році він був обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни Гельфонд був залучений до робіт в області криптографії при Головному Штабі Військово-Морського Флоту.
Твори Редагувати
Гельфонд опублікував багато праць по теорії чисел і теорії функцій комплексного змінного, з проблем єдності, повноти систем функцій, інтерполяції в комплексній області, за арифметичних властивостях функцій. Найбільш великі з них:
- «Трансцендентні і алгебраїчні числа» (М., 1952)
- «Елементарні методи в аналітичній теорії чисел» (М., 1962, у співавторстві з Юрієм Линником)
- «Вирахування і їх застосування» (М., 1966)
- «Обчислення кінцевих різниць» (М., 1967).
У 1973 році під редакцією академіка Линника вийшли «Обрані праці» Гельфонда.
Див. також Редагувати
- Постійна Гельфонда-Шнайдера
- Постійна Гельфонда[en]
Примітки Редагувати
- In memoria
- ↑ Гельфонд Александр Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- Encyclopædia Britannica
- http://mi.mathnet.ru/umn5768 — С. 247.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література Редагувати
- Олександр Осипович Гельфонд // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.];/ гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е вид. — М.: Радянська енциклопедія, 1969-1978.
- И. И. Пятецкий-Шапиро, А. Б. Шидловский. А. О. Гельфонд (К шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1967. — Т. 22, вип. 3 (135).
- Стаття «Aleksandr Osipovich Gelfond» [ 9 липня 2010 у Wayback Machine.] в енциклопедії Britannica (англ.)
- J. J. O’Connor and E. F. Robertson. (англ.). MacTutor History of Mathematics archive. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 27 вересня 2009.
- B. V. Levin, N. I. Feldman, A. B. Sidlovsky. Alexander O. Gelfond // Acta Arithmetica. — 1971. — Т. 17. — С. 315—336. з джерела 2 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2016.