www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаттілузіо могутня генуезька родина яка контролювала низку володінь у північній частині Егейського моря з 1355 року до с

Гаттілузіо

Гаттілузіо — могутня генуезька родина, яка контролювала низку володінь у північній частині Егейського моря з 1355 року до середини XV століття. Сім'я мала тісні зв'язки з візантійським правлячим домом Палеологів — «чотири послідовні покоління Гаттілузіо одружилися з родиною Палеологів, два — з доньками імператорів, одне — з імператором, а одне — з деспотом, який згодом став імператором» — що могло пояснити їхню неодноразову участь у візантійських справах. Гаттілузіо були володарями Лесбосу (сучасна Греція) з 1355 по 1462 рік і володарями Айноса (сучасний Енос в європейській Туреччині) з 1376 по 1456 рік.

Гаттілузіо
Герб роду
Держава  Генуезька республіка і  Візантійська імперія
 House of Gattilusio у Вікісховищі

Історія ред.

Рельєф у Мітіленському замку, на якому зображено родинний знак Палеологів (ліворуч), візантійського двоголового орла (у центрі) з гербом Гаттілузіо на грудях та орла родини Доріа (праворуч)

Родина Гаттілузіо була заснована двома братами, Франческо та Нікколо Гаттілузіо, які були племінником Оберто Гаттілузіо. Ім'я їхнього батька невідоме, хоча на основі геральдичних свідчень їхніх написів Ентоні Латтрелл стверджує, що їх мати походила з генуезької родини Доріа. Франческо здобув прихильність візантійського імператора Іоанна V Палеолога, допомігши йому у 1354 році потіснити суперника з престолу, Іоанна VI Кантакузина. Як винагороду Франческо Гаттілузіо з липня 1355 року отримав володіння островом Лесбос (і його головним містом Мітілена) , а також одружився на сестрі імператора Марії Палеолог. Фортеця Мітілени була зруйнована внаслідок землетрусу в 1384 році, а з родини правителів в живих залишився тільки молодший син Джакомо.

Євгенія Гаттілузіо, донька сеньйора Лесбоса Франческо II Гаттілузіо і онука по материнській лінії візантійського імператора Андроніка III близько 1397 року стає дружиною Іоанна Палеолога, володаря Селімбрії. Тоді ж приймає православ'я та змінює своє ім'я на «Ірину». У 1399 році її чоловік вдруге здобуває імператорський трон як Іоанн VII Палеолог. Водночас Ірина-Євгенія отримала титул імператриці.

В подальшому до володінь Гаттілузіо увійшли, серед іншого, острови Імброс, Самофракія, Лемнос і Тасос, а також материкове місто Айнос у Фракії (сучасний Енос в європейській частині Туреччини). Родина брала активну участь у видобутку та збуті галунів, корисних у текстильному виробництві та прибутковій торгівлі, контрольованій генуезцями.

Після падіння Константинополя в 1453 році, Гаттілузіо ненадовго зберегли контроль над своїми володіннями під османським сюзеренітетом, але були витіснені протягом кількох років. У 1456 році османи призначили місцевого грецького історика Михайла Крітобула губернатором Імброса, а також усунули Гаттілузіо від влади в решті їхніх володінь, за винятком Лесбосу, який їм було дозволено утримувати в обмін на щорічну виплата 4000 золотих. Після того, як сеньйор Лесбосу, Доменіко Гаттілузіо, був задушений своїм братом Нікколо, у вересні 1462 року османський флот захопив острів, відправивши Нікколо в полон до Константинополя (де його згодом стратили) і поклав край владі родини.

Археологічні розкопки в замку Мітіліни з 1984 року Університетом Британської Колумбії під керівництвом Керолайн і Гектора Вільямс виявили похоронну каплицю Гаттілузіо та кілька могил, які, ймовірно, належали утриманцям родини. Будівлю було перетворено на мечеть після османського захоплення Мітілени в 1462 році, а у лютому 1867 року зруйнувано землетрусом. В результаті канадських розкопок також було знайдено значну кількість монет Гаттілузіо, що додались до вже відомих, відомості про які було опубліковано доктором Робертом Віром 

Володарі Лесбосу ред.

  • Франческо I Гаттілузіо (1355—1384)
  • Франческо II Гаттілузіо (1384—1404)
  • Якопо Гаттілузіо (1404—1428)
  • Доріно I Гаттілузіо (1428—1455)
  • Доменіко Гаттілузіо (1455—1458)
  • Нікколо Гаттілузіо (1458—1462)

Володарі Айнуса ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Anthony Luttrell, «John V's Daughters: A Palaiologan Puzzle», Dumbarton Oaks Papers, 40 (1986), p. 112
  2. Luttrell, «John V's Daughters», p. 110
  3. Setton, vol. I, p. 225
  4. . Zeus Greek Travel Guide (англ.). 1 березня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020. 
  5. Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 6 вересня 2020. 
  6. . odysseus.culture.gr. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 вересня 2020. 
  7. ↑ Setton, vol. II, p. 188
  8. Setton, vol. II, p. 239
  9. Setton, vol. II, p. 238

Джерела ред.

  • Setton, Kenneth M. (1976). The Papacy and the Levant (1204–1571), Volume I: The Thirteenth and Fourteenth Centuries. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-114-0.
  • Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204–1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.

Подальше читання ред.

  • Miller, William (1913). Byzantinische Zeitschrift. The Gattilusj of Lesbos (1355–1462) 22. 
  • Christopher Wright, The Gattilusio lordships and the Aegean world 1355—1462 (Leiden: Brill, 2014). ISBN 978-9004264694
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gattiluzio mogutnya genuezka rodina yaka kontrolyuvala nizku volodin u pivnichnij chastini Egejskogo morya z 1355 roku do seredini XV stolittya Sim ya mala tisni zv yazki z vizantijskim pravlyachim domom Paleologiv chotiri poslidovni pokolinnya Gattiluzio odruzhilisya z rodinoyu Paleologiv dva z donkami imperatoriv odne z imperatorom a odne z despotom yakij zgodom stav imperatorom sho moglo poyasniti yihnyu neodnorazovu uchast u vizantijskih spravah 1 Gattiluzio buli volodaryami Lesbosu suchasna Greciya z 1355 po 1462 rik i volodaryami Ajnosa suchasnij Enos v yevropejskij Turechchini z 1376 po 1456 rik GattiluzioGerb roduDerzhava Genuezka respublika i Vizantijska imperiya House of Gattilusio u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Volodari Lesbosu 3 Volodari Ajnusa 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Podalshe chitannyaIstoriya red nbsp Relyef u Mitilenskomu zamku na yakomu zobrazheno rodinnij znak Paleologiv livoruch vizantijskogo dvogolovogo orla u centri z gerbom Gattiluzio na grudyah ta orla rodini Doria pravoruch Rodina Gattiluzio bula zasnovana dvoma bratami Franchesko ta Nikkolo Gattiluzio yaki buli pleminnikom Oberto Gattiluzio Im ya yihnogo batka nevidome hocha na osnovi geraldichnih svidchen yihnih napisiv Entoni Lattrell stverdzhuye sho yih mati pohodila z genuezkoyi rodini Doria 2 Franchesko zdobuv prihilnist vizantijskogo imperatora Ioanna V Paleologa dopomigshi jomu u 1354 roci potisniti supernika z prestolu Ioanna VI Kantakuzina Yak vinagorodu Franchesko Gattiluzio z lipnya 1355 roku otrimav volodinnya ostrovom Lesbos i jogo golovnim mistom Mitilena a takozh odruzhivsya na sestri imperatora Mariyi Paleolog 3 4 Fortecya Mitileni bula zrujnovana vnaslidok zemletrusu v 1384 roci a z rodini praviteliv v zhivih zalishivsya tilki molodshij sin Dzhakomo 5 6 Yevgeniya Gattiluzio donka senjora Lesbosa Franchesko II Gattiluzio i onuka po materinskij liniyi vizantijskogo imperatora Andronika III blizko 1397 roku staye druzhinoyu Ioanna Paleologa volodarya Selimbriyi Todi zh prijmaye pravoslav ya ta zminyuye svoye im ya na Irinu U 1399 roci yiyi cholovik vdruge zdobuvaye imperatorskij tron yak Ioann VII Paleolog Vodnochas Irina Yevgeniya otrimala titul imperatrici V podalshomu do volodin Gattiluzio uvijshli sered inshogo ostrovi Imbros Samofrakiya Lemnos i Tasos a takozh materikove misto Ajnos u Frakiyi suchasnij Enos v yevropejskij chastini Turechchini 7 Rodina brala aktivnu uchast u vidobutku ta zbuti galuniv korisnih u tekstilnomu virobnictvi ta pributkovij torgivli kontrolovanij genuezcyami 8 Pislya padinnya Konstantinopolya v 1453 roci Gattiluzio nenadovgo zberegli kontrol nad svoyimi volodinnyami pid osmanskim syuzerenitetom ale buli vitisneni protyagom kilkoh rokiv U 1456 roci osmani priznachili miscevogo greckogo istorika Mihajla Kritobula gubernatorom Imbrosa a takozh usunuli Gattiluzio vid vladi v reshti yihnih volodin za vinyatkom Lesbosu yakij yim bulo dozvoleno utrimuvati v obmin na shorichnu viplata 4000 zolotih 7 Pislya togo yak senjor Lesbosu Domeniko Gattiluzio buv zadushenij svoyim bratom Nikkolo u veresni 1462 roku osmanskij flot zahopiv ostriv vidpravivshi Nikkolo v polon do Konstantinopolya de jogo zgodom stratili i poklav kraj vladi rodini 9 Arheologichni rozkopki v zamku Mitilini z 1984 roku Universitetom Britanskoyi Kolumbiyi pid kerivnictvom Kerolajn i Gektora Vilyams viyavili pohoronnu kaplicyu Gattiluzio ta kilka mogil yaki jmovirno nalezhali utrimancyam rodini Budivlyu bulo peretvoreno na mechet pislya osmanskogo zahoplennya Mitileni v 1462 roci a u lyutomu 1867 roku zrujnuvano zemletrusom V rezultati kanadskih rozkopok takozh bulo znajdeno znachnu kilkist monet Gattiluzio sho dodalis do vzhe vidomih vidomosti pro yaki bulo opublikovano doktorom Robertom Virom Volodari Lesbosu red Franchesko I Gattiluzio 1355 1384 Franchesko II Gattiluzio 1384 1404 Yakopo Gattiluzio 1404 1428 Dorino I Gattiluzio 1428 1455 Domeniko Gattiluzio 1455 1458 Nikkolo Gattiluzio 1458 1462 Volodari Ajnusa red Nikkolo Gattiluzio 1376 1409 Palamed Gattiluzio 1409 1455 Dorino II Gattiluzio 1455 1456 Div takozh red Osmanske zavoyuvannya Lesbosa 1462 Primitki red Anthony Luttrell John V s Daughters A Palaiologan Puzzle Dumbarton Oaks Papers 40 1986 p 112 Luttrell John V s Daughters p 110 Setton vol I p 225 Lesvos or Mytilene Mytilene and the southeast of the island the Castle of Mytilene Zeus Greek Travel Guide angl 1 bereznya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Papathanassiou Manolis Castle of Mytilini Kastrologos angl Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Ypoyrgeio Politismoy kai A8lhtismoy Kastro Mytilhnhs odysseus culture gr Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 a b Setton vol II p 188 Setton vol II p 239 Setton vol II p 238Dzherela red Setton Kenneth M 1976 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume I The Thirteenth and Fourteenth Centuries Philadelphia The American Philosophical Society ISBN 0 87169 114 0 Setton Kenneth M 1978 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume II The Fifteenth Century Philadelphia The American Philosophical Society ISBN 0 87169 127 2 Podalshe chitannya red Miller William 1913 Byzantinische Zeitschrift The Gattilusj of Lesbos 1355 1462 22 Christopher Wright The Gattilusio lordships and the Aegean world 1355 1462 Leiden Brill 2014 ISBN 978 9004264694 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gattiluzio amp oldid 40621972