| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2017) |
Степан Олександрович Ганжа (нар. 18 квітня 1942, Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область) — український танцюрист, килимар, заслужений майстер народної творчості України (2004), член НСМНМУ, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2010 року за мистецьку серію килимів, лауреат премії ім. Данила Щербаківського, володар мистецької премії «Київ» ім. Сергія Колоса у галузі народного декоративного мистецтва.
| Степан Ганжа | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Степан Олександрович Ганжа |
| Народився | 18 квітня 1942 (81 рік) Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | УРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | українська |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Батька, Олександра Дорофійовича Ганжу, знали не лише в рідному селі, а й далеко за його межами, як майстра-гончара, чиї горщики-куманці, глечики-скульптурки використовували не лише вибагливі господині для домашнього вжитку, а й прикрашали музейні колекції глиняних виробів. Старший брат - Петро, одразу обрав шлях у малярство, після чого став відомим художником.
У першому класі сидів за партою з ровесницею Еммою Бабчук, тепер заслуженою журналісткою України. По закінченні семирічки 1958 року Степан пішов до Вінницької школи ФЗО № 2 (Школа фабрично-заводського навчання, рос. Школа фабрично-заводского обучения) — тепер цей заклад називається коледжем.
Після демобілізації з армійської служби (її проходив у ансамблі пісні й танцю при Київському військовому окрузі) подав документи в столичне хореографічне училище. Випускникові 1966 року поталанило, бо він потрапив у знаний на весь світ колектив — Український народний хор імені Григорія Верьовки. Разом із ним подолянин об'їхав чи не весь світ. У 1984 році вийшов на артистичну пенсію.
З 1972 року почав займатися малюванням. У 1987 році — перші спроби килимарства.Становленню художника-килимаря посприяло також знайомство з відомими живописцями Володимиром Патиком, Іваном Остафійчуком, Іваном Марчуком, Омеляном Мазуриком. На його творче формування значною мірою вплинула тривала дружба з Володимиром Федьком. Але безпосередньо навчанням Степана ніхто не займався, та власним прикладом і порадами вони спрямовували талант у потрібне русло. Допомогли повірити у Божий дар і власні сили.
Мистецькі твори «Килими» зберігаються в Дирекції виставок у м. Київ, Музеї Гетьманства, Музеї М. С. Грушевського, у приватних колекціях України та зарубіжжя.
Твори, присвячені майстрові ред.
Колишній колега по ансамблю, а нині гарний художник і знаний поет, друг-побратим Олесь Доріченко у своїй збірці поезій «Мандрівна брама» присвячує Степану Олександровичу вірш «Дивний цвіт, що з долонь вироста»:
Примітки ред.
- ↑ . Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 31 січня 2013.
- Ганжа Степан Олександрович [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] Комітет з національної премії імені Т.Г. Шевченка
- ↑ . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
- КОЗАЦЬКІ КИЛИМИ Степана Ганжі (продовження)
- Доріченко О. В. Мандрівна брама: Поезії. — К.: Український письменник, 2001. — 119 с.
Посилання ред.
- Ганжа Степан Олександрович [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»