Галахад, або Ґалагад[джерело?] (англ. Galahad) — лицар Круглого столу короля Артура й один із шукачів Святого Ґрааля. У легендах, де він фігурує, часто підкреслюється його непорочність і заступництво йому вищих сил і долі, а сам Галахад вважається «святим лицарем».
| Галахад | |
|---|---|
| англ. Galahad | |
| Діяльність | лицар, мечник |
| Батько | Ланселот |
| Мати | Елейна |
|
Легенди Редагувати
Незаконно народжений син Ланселота і леді Елейни, Галахад з дитинства виховувався ченцями у монастирі. Юнак виріс вкрай релігійним, прославився своєю галантністю і чистотою. У день П'ятдесятниці Галахад прибув у Камелот, щоб стати лицарем короля Артура. Молодий лицар сів у заборонене Згубне Крісло (англ. Siege Perilous[en]), яке вважалося призначеним лише для гідного з гідних, кому протегує Сам Бог.
У той день присутнім лицарям було явлено бачення у вигляді золотої чаші, прикритої парчею, в якій витязі впізнали Святий Ґрааль — чашу, в яку Йосип Ариматейський зібрав кров розіп'ятого Ісуса Христа. Після цього багато лицарів Круглого Столу, і Галахад у тому числі поклялися вирушити на пошук священної чаші. По дорозі Галахад отримав щит Йосипа, що володів схожими з Кріслом властивостями — він був здатний погубити будь-якого, хто візьме його, бувши негідним.
У результаті Галахад виявляється єдиним лицарем, якому Ґрааль дається в руки. Після чого Галахад зникає і підноситься на небеса як святий.
Цікаві факти Редагувати
- У 1982 році Міжнародний Астрономічний Союз присвоїв кратеру на супутнику Сатурна Мімасі найменування Галахад. Також це ім'я носить один з астероїдів Головного поясу.
- Один із головних героїв телесеріалу «Бібліотекарі», завідувач чарівної Бібліотеки артефактів Дженкінс — насправді безсмертний лицар Галахад.
Примітки Редагувати
- Артуріана // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Артур // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ . web.archive.org. 17 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 7 березня 2021.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.