www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галактика Сигара M82 Мессьє 82 NGC 3034 галактика з потужним зореутворенням у сузір ї Великої Ведмедиці У центрі галакти

Галактика Сигара

Галактика Сигара (M82,Мессьє 82,NGC 3034) — галактика з потужним зореутворенням у сузір'ї Великої Ведмедиці. У центрі галактики розташована надмасивна чорна діра, навколо якої обертаються дві менші чорні діри, масою в 12 тис. і 200 M☉[неавторитетне джерело].

Галактика Сигара
Відкриття Йоганн Елерт Боде 31 грудня 1774
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'я Велика Ведмедиця
Пряме піднесення 09г 55х 52.2с
Схилення +69° 40′ 47″
Відстань (11.5 ± 0.8)·106
Видима зоряна величина (V) 8.41
Яскравість поверхні (specify) 12,7
Характеристики
Габбл-тип I0
Тип галактика
Позначення
PGC 28655, M 82, UGC 5322, MCG 12-10-11, ARP 337, 3C 231, Ursa Major A, IRAS09517+6954, KCPG 218B, ZWG 333.8, PRC D-13, Bode

Є супутником галактики Боде.

Зображення галактики, складене за даними спостережень трьох космічних телескопів:
Зображення у видимих променях отримано з телескопа Габбла (на зображені показано помаранчевим та зеленим кольорами).
Інфрачервоне зображення (холодних ділянок) отримано з телескопа Спітцера (червоним).
Зображення в рентгенівських променях (здебільшого це синхротронне випромінювання) — з телескопа Чандра (блакитним).

Відкриття Редагувати

Відкривачем цього об'єкта є Йоганн Елерт Боде, який вперше спостерігав за об'єктом 31 грудня 1774 року.

Будова Редагувати

Спочатку M82 вважали неправильною галактикою. Однак, 2005 року на знімках галактики в ближньому ІЧ діапазоні (після вирахування випромінювання симетричного експоненційного диска) було виявлено два симетричних спіральних рукави. Обидва вони починаються на кінцях бара й тягнуться приблизно на три характерних розміри диска. Попри те, що рукави були відкриті в ближньому ІЧ, за кольором вони більш блакитні, ніж сам диск. Якщо прийняти, що північна частина M82 — ближча до нас (як вважається в більшості літератури), то спостережуваний напрямок обертання припускає відстаючі спіральні рукави. Спіральну структуру раніше не вдавалося розглянути через високу яскравість диска M82, орієнтацію під великим кутом (~80°) до земного спостерігача, а також через наявність складної сітки пилових утворень на знімках у видимому світлі.

Активне зореутворення в ядрі Редагувати

2005 року телескоп Хаббл виявив у ядрі 197 молодих масивних кулястих скупчень, що свідчить про високоенергетичні процеси зореутворення. Середня маса цих скупчень — близько 2× 105 M☉. У центрі М82 швидкість формування молодих зір у 10 разів більша, ніж у всій нашій Галактиці[джерело?]. Ділянка активного зореутворення в ядрі М82 має діаметр 500 пк. В оптичному діапазоні можна розрізнити чотири ущільнення з підвищеною поверхневою яскравістю (що позначаються A, C, D і E). Ці ущільнення збігаються з джерелами в рентгенівських променях, інфрачервоному й радіо-діапазонах. Вважається, що вони являють собою найпомітніші кулясті скупчення. Унікальні, властиві тільки галактиці M82 біполярні викиди (або надвітер) схоже сконцентровані на ущільненнях A і C, і підживлюються енергією з наднових, які спалахують всередині ущільнень приблизно раз на десять років.

Космічна рентгенівська обсерваторія Чандра виявила змінне рентгенівське джерело, віддалене від центру М82 приблизно на 600 світлових років. Таке джерело можна пояснити акрецією на чорну діру проміжної маси, від 200 до 5000 сонячних мас. Якщо ця інформація підтвердиться іншими спостереженнями, то це буде перший приклад виявлення чорної діри проміжної маси.

Як випливає зі спостережень зоряної динаміки, M82, подібно до більшості галактик, приховує в центрі надмасивну чорну діру з масою приблизно 3× 107 сонячних мас.

Невідоме радіоджерело Редагувати

У квітні 2010 року радіоастрономи, що працюють в обсерваторії Джодрелл Бенк Манчестерського університету, повідомили про спостереження радіоджерела в М82, що випромінює радіохвилі невідомого походження[джерело?]. Виникло кілька теорій про природу цього радіоджерела, проте жодна з них на сьогодні не повністю узгоджується з даними спостережень. За однією з теорій[джерело?], це може бути незвичайний мікроквазар з високою світністю в радіо-, але низькою світністю в рентгенівському діапазоні, за аналогією з низькоефективним галактичним рентгенівським мікроквазаром SS 433. Однак, усі відомі мікроквазари мають потужне рентгенівське випромінювання, у той час як потік рентгенівського випромінювання від незвичайного об'єкту лежить за порогом чутливості. Радіоджерело розташоване за декілька кутових секунд від центру М82, і тому, швидше за все, ніяк не пов'язане з центральною надмасивною чорною дірою. Спостерігається надсвітловий рух цього радіоджерела зі швидкістю приблизно вчетверо більше швидкості світла відносно центра галактики. Цей надсвітловий рух є удаваним (він не означає, що джерело насправді рухається швидше світла) та узгоджується з моделлю спрямованого в бік спостерігача релятивістського викиду від масивної чорної діри.

Наднова 2014 Редагувати

21 січня 2014 в галактиці M82 була виявлена ​​яскрава наднова SN2014J (координати α = 09° 55' 42,14" , δ = +69° 40' 26,0"). На момент відкриття наднова мала зоряну величину 11,7 та ймовірно тип Ia. Сприятливе розташування галактики (Велика Ведмедиця) і виняткова яскравість роблять цю наднову надзвичайно привабливим об'єктом для спостережень за допомогою аматорських телескопів. Після SN 1987A, це найближча до Землі наднова за останні 27 років.

Пульсуюча нейтронна зоря Редагувати

В жовтні 2022 року, астрономи NASA були дуже здивовані рентгенівським пульсаром M82 X-2, який належить до тих, що вчені називають надсвітловим джерелом рентгенівського випромінювання (англ. Ultraluminous X-ray sources, ULX), і сяє приблизно в 10 мільйонів разів яскравіше, ніж Сонце. Вченим вдалося спостерігати таємничий небесний об'єкт, настільки яскравий, що, згідно з фізикою, він мав був вибухнути. NASA відстежує так звані ультраяскраві джерела рентгенівського випромінювання (ULX), досить неможливі об'єкти, які можуть бути в 10 мільйонів разів яскравішими за Сонце, щоб зрозуміти, як вони працюють. Теоретично ці об'єкти неможливі, оскільки вони порушують межу Еддінгтона. Нове дослідження вчених, яке було опубліковане в The Astrophysical Journal, також, однозначно підтверджує, що M82 X-2 (ULX), яка віддалена від нас на 12 мільйонів світлових років, така ж яскрава, як і передбачали попередні спостереження.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Messier 82

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Results for NGC 3034. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 27 жовтня 2006. 
  2. . SIMBAD Astronomical Database. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 29 листопада 2009. 
  3. . Lenta.ru. 21:02, 30 апреля 2010. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 02.07.2016. 
  4. . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 23 січня 2014. 
  5. Orbital Decay in M82 X-2
  6. У космосі знайдено таємничий обєкт, який у 10 мільйонів разів яскравіший за Сонце. 12.05.2023, 00:30

Зовнішні посилання Редагувати



Координати: 09г 55м 52.2с, +69° 40′ 47″


Це незавершена стаття про галактику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Galaktika Sigara M82 Messye 82 NGC 3034 galaktika z potuzhnim zoreutvorennyam u suzir yi Velikoyi Vedmedici U centri galaktiki roztashovana nadmasivna chorna dira navkolo yakoyi obertayutsya dvi menshi chorni diri masoyu v 12 tis i 200 M 3 neavtoritetne dzherelo Galaktika SigaraVidkrittya Jogann Elert Bode 31 grudnya 1774Roztashuvannya epoha J2000 0 Suzir ya Velika VedmedicyaPryame pidnesennya 09g 55h 52 2s 1 Shilennya 69 40 47 1 Vidstan 11 5 0 8 106Vidima zoryana velichina V 8 41 2 Yaskravist poverhni specify 12 7HarakteristikiGabbl tip I0 1 Tip galaktikaPoznachennyaPGC 28655 M 82 UGC 5322 MCG 12 10 11 ARP 337 3C 231 Ursa Major A IRAS09517 6954 KCPG 218B ZWG 333 8 PRC D 13 BodeYe suputnikom galaktiki Bode Zobrazhennya galaktiki skladene za danimi sposterezhen troh kosmichnih teleskopiv Zobrazhennya u vidimih promenyah otrimano z teleskopa Gabbla na zobrazheni pokazano pomaranchevim ta zelenim kolorami Infrachervone zobrazhennya holodnih dilyanok otrimano z teleskopa Spitcera chervonim Zobrazhennya v rentgenivskih promenyah zdebilshogo ce sinhrotronne viprominyuvannya z teleskopa Chandra blakitnim Zmist 1 Vidkrittya 2 Budova 3 Aktivne zoreutvorennya v yadri 4 Nevidome radiodzherelo 5 Nadnova 2014 6 Pulsuyucha nejtronna zorya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Zovnishni posilannyaVidkrittya RedaguvatiVidkrivachem cogo ob yekta ye Jogann Elert Bode yakij vpershe sposterigav za ob yektom 31 grudnya 1774 roku Budova RedaguvatiSpochatku M82 vvazhali nepravilnoyu galaktikoyu Odnak 2005 roku na znimkah galaktiki v blizhnomu ICh diapazoni pislya virahuvannya viprominyuvannya simetrichnogo eksponencijnogo diska bulo viyavleno dva simetrichnih spiralnih rukavi Obidva voni pochinayutsya na kincyah bara j tyagnutsya priblizno na tri harakternih rozmiri diska Popri te sho rukavi buli vidkriti v blizhnomu ICh za kolorom voni bilsh blakitni nizh sam disk Yaksho prijnyati sho pivnichna chastina M82 blizhcha do nas yak vvazhayetsya v bilshosti literaturi to sposterezhuvanij napryamok obertannya pripuskaye vidstayuchi spiralni rukavi Spiralnu strukturu ranishe ne vdavalosya rozglyanuti cherez visoku yaskravist diska M82 oriyentaciyu pid velikim kutom 80 do zemnogo sposterigacha a takozh cherez nayavnist skladnoyi sitki pilovih utvoren na znimkah u vidimomu svitli Aktivne zoreutvorennya v yadri Redaguvati2005 roku teleskop Habbl viyaviv u yadri 197 molodih masivnih kulyastih skupchen sho svidchit pro visokoenergetichni procesi zoreutvorennya Serednya masa cih skupchen blizko 2 105 M U centri M82 shvidkist formuvannya molodih zir u 10 raziv bilsha nizh u vsij nashij Galaktici dzherelo Dilyanka aktivnogo zoreutvorennya v yadri M82 maye diametr 500 pk V optichnomu diapazoni mozhna rozrizniti chotiri ushilnennya z pidvishenoyu poverhnevoyu yaskravistyu sho poznachayutsya A C D i E Ci ushilnennya zbigayutsya z dzherelami v rentgenivskih promenyah infrachervonomu j radio diapazonah Vvazhayetsya sho voni yavlyayut soboyu najpomitnishi kulyasti skupchennya Unikalni vlastivi tilki galaktici M82 bipolyarni vikidi abo nadviter shozhe skoncentrovani na ushilnennyah A i C i pidzhivlyuyutsya energiyeyu z nadnovih yaki spalahuyut vseredini ushilnen priblizno raz na desyat rokiv Kosmichna rentgenivska observatoriya Chandra viyavila zminne rentgenivske dzherelo viddalene vid centru M82 priblizno na 600 svitlovih rokiv Take dzherelo mozhna poyasniti akreciyeyu na chornu diru promizhnoyi masi vid 200 do 5000 sonyachnih mas Yaksho cya informaciya pidtverditsya inshimi sposterezhennyami to ce bude pershij priklad viyavlennya chornoyi diri promizhnoyi masi Yak viplivaye zi sposterezhen zoryanoyi dinamiki M82 podibno do bilshosti galaktik prihovuye v centri nadmasivnu chornu diru z masoyu priblizno 3 107 sonyachnih mas Nevidome radiodzherelo RedaguvatiU kvitni 2010 roku radioastronomi sho pracyuyut v observatoriyi Dzhodrell Benk Manchesterskogo universitetu povidomili pro sposterezhennya radiodzherela v M82 sho viprominyuye radiohvili nevidomogo pohodzhennya dzherelo Viniklo kilka teorij pro prirodu cogo radiodzherela prote zhodna z nih na sogodni ne povnistyu uzgodzhuyetsya z danimi sposterezhen Za odniyeyu z teorij dzherelo ce mozhe buti nezvichajnij mikrokvazar z visokoyu svitnistyu v radio ale nizkoyu svitnistyu v rentgenivskomu diapazoni za analogiyeyu z nizkoefektivnim galaktichnim rentgenivskim mikrokvazarom SS 433 Odnak usi vidomi mikrokvazari mayut potuzhne rentgenivske viprominyuvannya u toj chas yak potik rentgenivskogo viprominyuvannya vid nezvichajnogo ob yektu lezhit za porogom chutlivosti Radiodzherelo roztashovane za dekilka kutovih sekund vid centru M82 i tomu shvidshe za vse niyak ne pov yazane z centralnoyu nadmasivnoyu chornoyu diroyu Sposterigayetsya nadsvitlovij ruh cogo radiodzherela zi shvidkistyu priblizno vchetvero bilshe shvidkosti svitla vidnosno centra galaktiki Cej nadsvitlovij ruh ye udavanim vin ne oznachaye sho dzherelo naspravdi ruhayetsya shvidshe svitla ta uzgodzhuyetsya z modellyu spryamovanogo v bik sposterigacha relyativistskogo vikidu vid masivnoyi chornoyi diri Nadnova 2014 Redaguvati21 sichnya 2014 v galaktici M82 bula viyavlena yaskrava nadnova 4 SN2014J koordinati a 09 55 42 14 d 69 40 26 0 Na moment vidkrittya nadnova mala zoryanu velichinu 11 7 ta jmovirno tip Ia Spriyatlive roztashuvannya galaktiki Velika Vedmedicya i vinyatkova yaskravist roblyat cyu nadnovu nadzvichajno privablivim ob yektom dlya sposterezhen za dopomogoyu amatorskih teleskopiv Pislya SN 1987A ce najblizhcha do Zemli nadnova za ostanni 27 rokiv Pulsuyucha nejtronna zorya RedaguvatiV zhovtni 2022 roku astronomi NASA buli duzhe zdivovani rentgenivskim pulsarom M82 X 2 yakij nalezhit do tih sho vcheni nazivayut nadsvitlovim dzherelom rentgenivskogo viprominyuvannya angl Ultraluminous X ray sources ULX i syaye priblizno v 10 miljoniv raziv yaskravishe nizh Sonce Vchenim vdalosya sposterigati tayemnichij nebesnij ob yekt nastilki yaskravij sho zgidno z fizikoyu vin mav buv vibuhnuti NASA vidstezhuye tak zvani ultrayaskravi dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya ULX dosit nemozhlivi ob yekti yaki mozhut buti v 10 miljoniv raziv yaskravishimi za Sonce shob zrozumiti yak voni pracyuyut Teoretichno ci ob yekti nemozhlivi oskilki voni porushuyut mezhu Eddingtona Nove doslidzhennya vchenih yake bulo opublikovane v The Astrophysical Journal 5 takozh odnoznachno pidtverdzhuye sho M82 X 2 ULX yaka viddalena vid nas na 12 miljoniv svitlovih rokiv taka zh yaskrava yak i peredbachali poperedni sposterezhennya 6 Div takozh RedaguvatiSpisok ob yektiv Messye Novij zagalnij katalogVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Messier 82Primitki Redaguvati a b v NASA IPAC Extragalactic Database Results for NGC 3034 Arhiv originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 27 zhovtnya 2006 SIMBAD M82 SIMBAD Astronomical Database Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 29 listopada 2009 Chernye dyry srednej massy nauchilis spasatsya ot bolee krupnyh sorodichej Lenta ru 21 02 30 aprelya 2010 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 02 07 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 23 sichnya 2014 Orbital Decay in M82 X 2 U kosmosi znajdeno tayemnichij obyekt yakij u 10 miljoniv raziv yaskravishij za Sonce 12 05 2023 00 30Zovnishni posilannya RedaguvatiNGC 3034 v Novomu zagalnomu katalozi anglijskoyu francuzkoyu Informaciya pro NGC 3034 v katalozi Revised NGC and IC Catalog angl NGC 3034 v bazi SIMBAD angl NGC 3034 v bazi Vizier angl NGC 3034 v bazi NASA Extragalactic Database angl Bazi danih pro ob yekti NGC IC angl M82 na WikiSky Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine NGC 3030 NGC 3031 NGC 3032 NGC 3033 NGC 3034 NGC 3035 NGC 3036 NGC 3037 NGC 3038 Koordinati nbsp 09g 55m 52 2s 69 40 47 nbsp Ce nezavershena stattya pro galaktiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galaktika Sigara amp oldid 40546666