Галактика Боде (M81,Мессьє 81, інші позначення - NGC 3031, IRAS09514 +6918,UGC 5318,KCPG 218A,MCG 12-10-10, ZWG 333.7, PGC 28630) — галактика у сузір'ї Велика Ведмедиця. M81 — чудовий приклад будови спіральної галактики, з майже ідеальними рукавами, що доходять майже до самого центру. Завдяки своїй близькості до Землі, своєму великому розміру і активного галактичного ядра (яке може бути супермасивнию чорною дірою), Мессьє 81 досить часто з'являється у фахових астрономічних дослідженнях. Великий абсолютний і видимий розміри роблять її популярною для астрономів-аматорів.
Галактика Боде | |
---|---|
Відкриття | Боде Йоганн Елерт 31 грудня 1774 |
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Велика Ведмедиця |
Пряме піднесення | 09г 55х 33.2с |
Схилення | +69° 3′ 55″ |
Червоний зсув | −0.000113 |
Променева швидкість | −35 км/с |
Відстань | 11.8±1.1 |
Видима зоряна величина (V) | 6.94 |
Яскравість поверхні (specify) | 13,0 |
Характеристики | |
Габбл-тип | SA(s)ab, |
Тип | спіральна галактика |
Діаметр | біля 60000 св.р. |
Риси | М 81 є досить схожою на нашу Галактику й дане зображення, отримане за допомогою телескопа Хаббла, дає нам можливість детально роздивитися типову архітектуру властиву спіральним галактикам. |
Позначення | |
PGC 28630, M 81, UGC 5318, MCG 12-10-10, Bode, IRAS09514+6918, KCPG 218A, ZWG 333,7 |
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Відкриття ред.
Мессьє 81 була вперше виявлена Йоганном Боде 31 грудня 1774 року. Внаслідок цього, галактику часто називають «Галактикою Боде». У 1779 П'єр Мешен і Шарль Мессьє перевідкрили її і внесли у відомий каталог .
Пилова емісія ред.
Більша частина випромінювання в інфрачервоному діапазоні виходить від космічного пилу . Цей космічний пил виявлений, в основному, усередині спіральних рукавів, і, як було показано, пов'язана з формуванням зірок. Зв'язок відбувається тому, що гарячі, короткоживучі блакитні зірки, які знайдені в областях формування зірок, ефективно нагрівають пил і значно посилюють випромінювання з цих регіонів.
Наднові ред.
Тільки одна наднова зірка була виявлена в Галактиці Боде. Зірка SN 1993J була відкрита 28 березня 1993 р. Garcia в Іспанії. У той час, вона була другою за яскравістю надновою, що спостерігається в двадцятому столітті. Спектральні характеристики наднової змінюються з часом. Спочатку, вона виглядала як наднова II типу (найновіша, сформована вибухом зірки-гіганта) з вираженими спектральними лініями водню у випромінюванні, але пізніше водневі лінії ослабли й з'явилися сильні спектральні лінії гелію, роблячи наднову схожою на тип Ib. Більш того, зміни яскравості SN 1993J з часом не були схожі на зміни, докладаємо для інших наднових типу II, але були схожі на зміни яскравості наднових типу Ib. Тому, її приписали до «типу IIb», перехідному класу між II і Ib типами. Наукові результати, отримані від вивчення цієї зірки, дозволили зробити висновок, що наднові типів Ib і Ic зазвичай формуються в результаті вибуху гігантських зірок через процеси, аналогічні спостережуваним в наднових типу II. Наднова зазвичай використовується для оцінки відстані до Галактики Боде, що за розрахунками становить 8.5 ± 1.3 млн св. років (2.6 ± 0.4 Мпк).
Інформація про найближчі галактики і скупчення ред.
Мессьє 81 є найбільшою галактикою у своїй групі, що складається з 34 галактик, розташованих у сузір'ї Великої Ведмедиці. Відстань від Землі до групи приблизно 11,7 млн. світлових років (3,6 Мпк) робить її одним з найбільш близьких до Місцевої групі (містить нашу галактику Чумацький шлях) скупчень.
M81 знаходиться в гравітаційному взаємодії з M82 і NGC 3077. Взаємодія відриває шар водню від усіх трьох галактик, приводячи до появи ниткоподібних газових структур у групі. Більш того, гравітація також призводить до втягування міжзоряного газу в центр Мессьє 82 і NGC 3077, що призводить до активного зореутворення в центрах цих об'єктів.
Інформація для астрономів-любителів ред.
Галактика Боде, Галактика Сигара, і декілька інших галактик групи M81 розташовані приблизно на 10 ° на північний захід від α Великої Ведмедиці. І M81 і M82 можуть бути легко видно за допомогою біноклів і маленьких телескопів. Обидва об'єкти звичайно не видно неозброєним поглядом, хоча дуже досвідчений астроном-любитель при винятково сприятливих умовах може побачити Галактику Боде. Хоча галактики видно в малі телескопи (від 75 мм), для розрізнення структур у Мессьє 81 потрібні телескопи з апертурою 20 см або більше.
Див. також ред.
- Список об'єктів Мессьє
- Новий загальний каталог
- M81 в художній літературі (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Messier 81 |
Примітки ред.
- ↑ . Results for NGC 3031. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 10 листопада 2006.
- . SIMBAD Astronomical Database. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 28 листопада 2009.
- Armando, Gil de Paz; Boissier; Madore; Seibert; Boselli; et al. (2007). The GALEX Ultraviolet Atlas of Nearby Galaxies. Astrophysical journal 173 (2): 185–255. Bibcode:2007ApJS..173..185G. arXiv:astro-ph/0606440. doi:10.1086/516636.
- DE VAUCOULEURS G.; DE VAUCOULEURS A.; CORWIN J.R.; BUTA R.J.; PATUREL G.; FOUQUE P., Third reference catalogue of bright galaxies, version 9, 1991, New York: Springer-Verlag
- CROOK A.C.; HUCHRA J.P.; MARTIMBEAU N.; MASTERS K.L.; JARRETT T.; MACRI L.M., Groups of galaxies in the Two Micron All Sky redshift Survey, 2007, Astrophys. J., 655, 790—813
- ↑ S. J. O'Meara (1998). The Messier Objects. Cambridge: Cambridge University. ISBN 0-521-55332-6.
- ↑ K. G. Jones (1991). Messier's Nebulae and Star Clusters (вид. 2nd edition). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37079-5.
- ↑ S. P. Willner, M. L. N. Ashby, P. Barmby, G. G. Fazio, M. Pahre, H. A. Smith, R. C. Kennicutt, Jr., D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, M. W. Regan, S. Malhotra, M.D. Thornley, P. N. Appleton, D. Frayer, G. Helou, S. Stolovy, and L. Storrie-Lombardi (2004). . Astrophysical journal Supplement Series 154: 222–228. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
- ↑ K. D. Gordon, P. G. Pérez-González, K. A. Misselt, E. J. Murphy, G. J.Bendo, F. Walter, M. D. Thornley, R. C. Kennicutt, Jr., G. H. Rieke, C. W. Engelbracht, J.-D. T. Smith, A. Alonso-Herrero, P. N. Appleton, D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, D. T. Frayer, G. Helou, J. L. Hinz, D. C. Hines, D. M. Kelly, J. E. Morrison, J. Muzerolle, M. W. Regfan, J. A. Stansberry, S. R. Stolovy, L. J. Storrie-Lombardi, K. Y. L. Su, E. T.Young (2004). Spatially Resolved Ultraviolet, Hα, Infrared, and Radio Star Formation in M81. Astrophysical journal Supplement Series 154: 215–221.
- ↑ P. G. Pérez-González, R. C. Kennicutt, Jr., K. D. Gordon, K. A. Misselt, A. Gil de Paz, C. W. Engelbracht, G. H. Rieke, G. J. Bendo, L. Bianchi, S. Bossier, D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, T. H. Jarrett, D. Hollenbach, M. K. M. Prescott (2006). . Astrophysical journal 648: 987–1006. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 30 травня 2011.
- . Results for extended name search on NGC 3031. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 27 лютого 2007.
- J. Ripero, F. Garcia, D. Rodriguez, P. Pujol, A. V. Filippenko, R. R. Treffers, Y. Paik, M. Davis, D. Schlegel, F. D. A. Hartwick, D. D. Balam, D. Zurek, R. M. Robb, P.Garnavich, B. A. Hong (1993). . IAU Circular 5731. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
- ↑ B. P. Schmidt, R. P. Kirshner, R. G. Eastman, R. Grashuis, I. dell'Antonio, N.Caldwell, C. Foltz, J. P. Huchra, A. A. E. Milone (1993). The unusual supernova SN1993J in the galaxy M81. Nature 364: 600–602.
- ↑ A. V. Filippenko, T. Matheson, L. C. Ho (1993). . Astrophysical journal Letters 415: L103–L106. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 30 травня 2011.
- P. J. Benson, W. Herbst, J. J> Salzer, G. Vinton, G. J. Hanson, S. J. Ratcliff, P. F. Winkler, D. M. Elmegreen, F. Chromey, C. Strom, T. J. Balonek, B. G. Elmegreen (1994). . Astronomical journal 107: 1453–1460. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
- J. C. Wheeler, E. Barker, R. Benjamin, J. Boisseau, A. Clocchiatti, G. de Vaucouleurs, N. Gaffney, R. P. Harkness, A. M. Khokhlov, D. F. Lester, B. J> Smith, V.V. Smith, J. Tomkin (1993). . Astrophysical journal 417: L71–L74. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
- M. W. Richmond, R. R. Treffers, A. V. Filippenko, Y. Palik, B. Leibundgut, E.Schulman, C. V. Cox (1994). . Astronomical journal 107: 1022–1040. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
- A. V. Filippenko, T. Matheson, A. J. Barth (1994). . Astronomical journal 108: 2220–2225. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
- ↑ I. D. Karachentsev (2005). . Astronomical journal 129: 178–188. Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 30 травня 2011.
- ↑ M. S. Yun, P. T. P. Ho, K. Y. Lo (1994). A high-resolution image of atomic hydrogen in the M81 group of galaxies. Nature 372: 530–532.
- ↑ D. J. Eicher (1988). The Universe from Your Backyard. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-36299-7.
Зовнішні посилання ред.
- NGC 3031 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 3031 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 3031 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 3031 в базі Vizier(англ.)
- NGC 3031 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- SDSS-зображення M81 на сайті WikiSky [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- M81, SEDS Messier pages [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.]
- SST: Messier 81 [ 19 червня 2006 у Wayback Machine.]
- APOD: Bright Galaxy M81 (6/20/02) [ 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- NightSkyInfo.com — M81, Bode's Galaxy [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- ESA / Hubble images of M81 [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Galaxy Messier 81 (Bode's Galaxy) at the astro-photography site ofMr. Takayuki Yoshida . [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Навігатори ред.
◄ NGC 3027 | NGC 3028 | NGC 3029 | NGC 3030 | NGC 3031 | NGC 3032 | NGC 3033 | NGC 3034 | NGC 3035 ► |
Координати: 09г 55м 33.2с, +69° 03′ 55″