Газотурбінна (теплова електрична) станція Алчевського металургійного комбінату — електростанція комбінованого типу Алчевського металургійного комбінату. Як паливо використовується низькокалорійна суміш доменного, коксового та конвертерного газів.
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна, Луганська область, м. Алчевськ |
Введення в експлуатацію | 2007—2013 роки |
Вид палива | вторинні гази металургійного виробництва |
Енергоблоки | 2 × 151,5 |
Встановлена електрична потужність | 303 МВт |
Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год | 2400 |
Материнська компанія | «АМК» |
Дані оновлено 21 липня 2013 року | |
ідентифікатори і посилання | |
За проєктом, об'єм електроенергії, що вироблятиметься електростанцією, повністю забезпечить власні потреби меткомбінату та суміжного Алчевського коксохімічного заводу в електроспоживанні.
Станція Редагувати
Будівництво станції здійснює ЗАТ «Екоенергія». ГТЕС спроєктована за схемою парогазової установки, що працює паралельно з енергосистемою держави. Основне обладнання — два енергоблоки потужністю 151,5 МВт кожний (у майбутньому планується встановлення третього й доведення встановленої потужності ГТЕС до 454,5 МВт). Дві газові турбіни типу М701S потужністю 89,7 МВт кожна виробництва «Mitsubishi», дві парові турбіни потужністю 61,8 МВт кожна того ж виробника. Два генератори японського виробника «Melco» номінальною потужністю 151,5 МВт кожен. Парові барабанні котли — утилізатори розробки фірми «Nooter/Eriksen» (США), компресори газу які з'єднані з валом парової турбіни через редуктор.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Алчевська ГТЕС КТ |
Принцип дії Редагувати
Як паливо в камері згорання газотурбінної установки використовується суміш металургійних газів з теплоутворюючою здатністю суміші 1050 ккал/нм³ об'ємом 276 700 нм³ за годину. Після стиснення в компресорі газової паливної суміші під тиском 1,6 МПа й нагрівання до 450 градусів Цельсія суміш подається в камеру згорання газотурбінної установки. Сама ж ГТУ складається з повітряного компресора, кільцевої камери згорання й власне газової турбіни. Повітряний компресор має повітрозабірний пристрій на 19 ступенів стиснення з загальним стисненням повітря в 12 разів. На виході з компресора стиснене повітря подається в кільцеву камеру згорання, розташовану між компресором й газовою турбіною. Температура газів, що надходять в першу ступінь ГТУ, становить близько 1250 °C.
Газова турбіна складається з чотирьох ступенів розширення, через які гази з температурою 577 °C надходять в котел утилізатор, де відбувається глибша утилізація тепла газів й отримання пари високого й низького тиску. Котел утилізатор є барабанним парогенератором з циркулюючим й двома незалежними контурами випаровування й перегріву пари. Парова турбіна одноциліндрова, однопотокова з конденсатором зі змішаним конденсуванням, працює в режимі змінного тиску в діапазоні навантаження 50—100 Nном з відкритими регулюючими клапанами високого й низького тиску. При зниженні вдвічі тиску пари на вході в парову турбіну від номінального 7,71 МПа й пари від 0,79 до 0,39 МПа парова турбіна автоматично переходить на режим роботи з постійним тиском. Парова турбіна крім своєї основної функції також виконує роль стартера під час пуску газотурбінної установки. Для першого запуску парової турбіни використовується допоміжний пар з котлів металургійного комбінату.
Вироблена електроенергія розподіляється з головного розподільчого пристрою 110 кВ станції, яка чотирма кабельними лініями 110 кВ підключена до повітряних ліній 110 кВ й далі на підстанції АМК «Металургійна», «Кислородна № 1», «Прокат» та підстанцію енергетичного об'єднання «Комунарська».
Інвестиції Редагувати
Загальна вартість проєкту становить близько 675 млн доларів. Фінансування здійснюється власними коштами, а також кредитами — ЄБРР та «Japan Bank for International Cooperation».
Довкілля Редагувати
Завдяки електростанції мало бути зменшено викиди вуглецю на 2 млн тонн. Також виробництво 2,4 млрд кВт-год електроенергії, яку вироблятиме електростанція з металургійних газів, замістить 1 млн тонн вугілля або 700 млн м³ природного газу, що спалюються на теплових електростанціях України для виробництва такої ж кількості електроенергії.
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 21 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 21 липня 2013.
Джерела Редагувати
- Пресцентр Алчевського металургійного комбінату (2007). . Будівництво електростанції комбінованого циклу. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- Пресслужба Президента України Віктора Януковича (20.06.2013). Президент взяв участь у відкритті першого енергоблоку газогенеруючої електростанції на Алчевському меткомбінаті. Архів оригіналу за 21.07.2013. Процитовано 21.07.2013.
- В.М. Авраменко (2011). . «Технічна електродинаміка» №6. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 липня 2013.
- УНІАН (02.01.2013). Алчевський меткомбінат вводить в експлуатацію енергоблок газотурбінної електростанції.