www.wikidata.uk-ua.nina.az

ГЕС Веморк гідроелектростанція в південній частині Норвегії за 120 кілометрів на захід від Осло Розташована між ГЕС Фрей

ГЕС Веморк

ГЕС Веморк – гідроелектростанція в південній частині Норвегії, за 120 кілометрів на захід від Осло. Розташована між ГЕС Фрейстуль (Frøystul, 45 МВт, вище по течії) та ГЕС Согейм, входить до складу каскаду на річці Мона, котра тече по долині Вестфіордален між озерами Месватн та Тінншо, що належать до Шієнського водозбору[en], нижня ланка якого, річка Шієнсельва[no], впадає до однієї з заток протоки Скагеррак. Станція відома широкому загалу передусім спрямованими проти неї диверсійними операціями союзників під час Другої світової війни, коли цю ГЕС контролювали гітлерівці.

ГЕС Веморк
59°52′18″ пн. ш. 8°29′39″ сх. д. / 59.87166700002777731° пн. ш. 8.49444400002777833° сх. д. / 59.87166700002777731; 8.49444400002777833Координати: 59°52′18″ пн. ш. 8°29′39″ сх. д. / 59.87166700002777731° пн. ш. 8.49444400002777833° сх. д. / 59.87166700002777731; 8.49444400002777833
Країна Норвегія
Адмінодиниця Тіннd
Стан діюча
Річка Мона
Каскад каскад на Моні
В експлуатації з 1971
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1911, замінена новою в 1971
Основні характеристики
Установлена потужність 204  МВт
Середнє річне виробництво 1233  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 300  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 75,8  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 18  м
Довжина греблі 168  м
Власник Norsk Hydro
Оператор Hydro Energid
Сайт nia.no/vemork/
ГЕС Веморк
Мапа
 ГЕС Веморк у Вікісховищі

Гребля Скарфосс ред.

В’їзд до підземного машинного залу

Ресурс для роботи всього каскаду на Моні накопичується у сховищі Месватн, яке передує ГЕС Фрейстуль та має корисний об’єм у 1064 млн м³. Відведення ж води для ГЕС Веморк здійснюється за допомогою греблі Скарфосс, при цьому вперше споруду з такою назвою звели в 1908-1911 роках. Це була бетонна гребля з кам’яним (гранітним) облицюванням висотою 14 метрів та довжиною 120 метрів, із гребенем на позначці 855,5 метра НРМ. Стилізована під мури середньовічного замку, вона мала вежу в центральній частині, а ще одна, більша за розмірами вежа, підіймалась над водозабірною спорудою (наразі її зберегли, на відміну від центральної).

У 1960-му на заміну попередній звели нову греблю висотою 16 м і довжиною 224 м. Цю споруду розташували трохи нижче по течії від старої, вона мала гребінь на позначці 859,7 м НРМ. Гребля утримувала водосховище з площею поверхні 1,06 км² та корисним об’ємом 4 млн м³, у якому допускалось коливання рівня в операційному режимі між позначками 855,6 та 857,1 м (стара гребля, хоч і позбавлена своєї середньовічної стилізації, залишилась).

У 2012-2014 роках ще на десяток метрів нижче звели нову бетонну гравітаційну греблю висотою 18 м і довжиною 168 м, при цьому параметри сховища залишились незмінними. Слідом за цим другу греблю демонтували.

Дериваційні тунелі ред.

Перед греблею Скарфосс виведено тунель для постачання додаткового ресурсу з річки Hjerdola, лівої притоки Мони, яка впадає в неї нижче порогів. Ця споруда має довжину 2,25 км та перетин 7,4 м².

В той самий час, від греблі по правобережжю прямує головний дериваційний тунель довжиною 4,2 км. На своєму шляху він отримує поповнення з приток Мони Djuperjernselv, Bekk 2 fra Heksefjel, Bekk 1 fra Heksefjel та Bekk fra Vemorktoppen. У 1947 році паралельно до нього на останніх 1,4 км траси проклали додатковий тунель, а в 1993-му суттєво збільшили перетин початкової частини.

Стара ГЕС ред.

Гідроагрегати старої станції

У 1911 році станцію запустили з десятьма агрегатами загальною потужністю 108 МВт. При цьому по п'ять турбін типу Пелтон виготовили німецька J. M. Voith  та швейцарська Escher Wyss, тоді як генератори змінного струму постачили шведська АСЕА та так само швейцарська Brown Bovery & Cie (BBC). Вироблена електроенергія використовувалась у промисловості азотних добрив. В 1918-1919 роках турбіни модернізували, внаслідок чого потужність ГЕС зросла до 118 МВт. А у 1954-1958 обладнання виробництва J. M. Voith замінили турбінами французької Neypric, що збільшило загальну потужність об'єкта ще на 5 МВт.

Внаслідок зміни технології на заводі-споживачі у 1929-му гідроагрегати перевели на виробництво постійного струму. Кожен з них отримав по 2 генератори потужністю по 6 МВт, що на період до виведення старої ГЕС з експлуатації у 1971 році зробило її найпотужнішою в світі станцію постійного струму. Для агрегатів №№ 1-6 нові генератори постачили німецькі Siemens та AEG, тоді як №№ 7-10 модернізувала швейцарська Oerlikon.

Безперервність виробничого процесу забезпечували два резервні гідроагрегати №11 та №12. Перший з’явився у 1910-х та мав турбіну Escher Wyss (таку саме, як у описаних вище основних агрегатів) і генератор Oerlikon. А в 1925-му постав агрегат № 12, виготовлена для якого все тою ж Escher-Wyss турбіна мала потужність 13 МВт та належала до іншого типу – Френсіс (на той час вона мала найбільший у світі напір для цього типу обладнання).  

Завод у 1911 році

Подача ресурсу до машинного залу здійснювалась через прокладені по схилу гори 11 напірних водоводів довжиною по 720 метрів зі спадним діаметром від 1,45 до 1,25 метра. Споруджена на заміну старій нова станція використовує пробиту в горі напірну шахту, проте водоводи зберегли як частину музейного комплексу.

Першу ГЕС закрили у 1971 році.

Нова ГЕС ред.

В 1971 році у Веморку спорудили нову електростанцію з підземним машинним залом (та, як зазначалось вище, схованою у гору напірною шахтою). Її основне обладнання складали дві турбіни типу Френсіс потужністю по 90 МВт, котрі використовували напір у 300 метрів (на той час це вже був звичний та далеко не рекордний показник для радіально-осьових турбін – наприклад, ще в 1949-му на іншій норвезькій станції Hol I запрацювала турбіна Френсіса з напором більше за чотири сотні метрів).

Наразі загальна потужність станції зазначається як 204 МВт, з річним виробництвом на рівні 1233 млн кВт-год електроенергії.

Завод із виробництва водню ред.

Розвиток гідроенергетики у долині Вестфіордален був пов’язаний з виробництвом азотних добрив. На початку 20 століття для цього спершу використовували процес Біркеланда – Ейде (виробництво азотної кислоти з повітря за допомогою електричної дуги), який через свою енергозатратність поступився аміачному, при цьому необхідний для останнього водень отримували шляхом електролізу води (в сучасній економіці це відбувається переважно шляхом конверсії метану). Саме таке виробництво запустили у Веморку наприкінці 1920-х.

Разом з основною продукцією завод попутно отримував «важку воду». Під час німецької окупації у 1943 році внаслідок операції Ганнерсайд диверсійна група норвезького руху опору серйозно пошкодила гідролізні батареї, що мало на меті пригальмувати програму Третього рейху з розробки ядерної зброї. Пізніше ГЕС стала об’єктом великого повітряного нальоту авіації союзників, а при вивозі наявних запасів матеріалу внаслідок диверсії на поромі більша їх частина була втрачена.

Завод з виробництва водню припинив свою роботу разом зі старою ГЕС у 1971-му, а ще за шість років його будівля була зруйнована.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Vemork vannkraftverk — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
    d:Track:Q3357659d:Track:Q83864191
  2. . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. 
  3. . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. 
  4. . Metal Supply NO. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. 
  8. Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 6 вересня 2018. [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
GES Vemork gidroelektrostanciya v pivdennij chastini Norvegiyi za 120 kilometriv na zahid vid Oslo Roztashovana mizh GES Frejstul Froystul 45 MVt vishe po techiyi ta GES Sogejm vhodit do skladu kaskadu na richci Mona kotra teche po dolini Vestfiordalen mizh ozerami Mesvatn ta Tinnsho sho nalezhat do Shiyenskogo vodozboru en nizhnya lanka yakogo richka Shiyenselva no vpadaye do odniyeyi z zatok protoki Skagerrak Stanciya vidoma shirokomu zagalu peredusim spryamovanimi proti neyi diversijnimi operaciyami soyuznikiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli cyu GES kontrolyuvali gitlerivci GES Vemork59 52 18 pn sh 8 29 39 sh d 59 87166700002777731 pn sh 8 49444400002777833 sh d 59 87166700002777731 8 49444400002777833 Koordinati 59 52 18 pn sh 8 29 39 sh d 59 87166700002777731 pn sh 8 49444400002777833 sh d 59 87166700002777731 8 49444400002777833Krayina NorvegiyaAdminodinicya Tinnd 1 Stan diyuchaRichka MonaKaskad kaskad na MoniV ekspluataciyi z 1971 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1911 zaminena novoyu v 1971Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 204 MVtSerednye richne virobnictvo 1233 mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir 300 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 2Vitrata cherez turbini 75 8 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 2Osnovni sporudiTip grebli betonna gravitacijnaVisota grebli 18 mDovzhina grebli 168 mVlasnik Norsk HydroOperator Hydro Energid 1 Sajt nia no vemork GES VemorkMapa GES Vemork u Vikishovishi Zmist 1 Greblya Skarfoss 2 Derivacijni tuneli 3 Stara GES 4 Nova GES 5 Zavod iz virobnictva vodnyu 6 Div takozh 7 PrimitkiGreblya Skarfoss red nbsp V yizd do pidzemnogo mashinnogo zaluResurs dlya roboti vsogo kaskadu na Moni nakopichuyetsya u shovishi Mesvatn yake pereduye GES Frejstul ta maye korisnij ob yem u 1064 mln m 2 Vidvedennya zh vodi dlya GES Vemork zdijsnyuyetsya za dopomogoyu grebli Skarfoss pri comu vpershe sporudu z takoyu nazvoyu zveli v 1908 1911 rokah Ce bula betonna greblya z kam yanim granitnim oblicyuvannyam visotoyu 14 metriv ta dovzhinoyu 120 metriv iz grebenem na poznachci 855 5 metra NRM Stilizovana pid muri serednovichnogo zamku vona mala vezhu v centralnij chastini a she odna bilsha za rozmirami vezha pidijmalas nad vodozabirnoyu sporudoyu narazi yiyi zberegli na vidminu vid centralnoyi U 1960 mu na zaminu poperednij zveli novu greblyu visotoyu 16 m i dovzhinoyu 224 m Cyu sporudu roztashuvali trohi nizhche po techiyi vid staroyi vona mala grebin na poznachci 859 7 m NRM Greblya utrimuvala vodoshovishe z plosheyu poverhni 1 06 km ta korisnim ob yemom 4 mln m u yakomu dopuskalos kolivannya rivnya v operacijnomu rezhimi mizh poznachkami 855 6 ta 857 1 m stara greblya hoch i pozbavlena svoyeyi serednovichnoyi stilizaciyi zalishilas U 2012 2014 rokah she na desyatok metriv nizhche zveli novu betonnu gravitacijnu greblyu visotoyu 18 m i dovzhinoyu 168 m pri comu parametri shovisha zalishilis nezminnimi Slidom za cim drugu greblyu demontuvali 3 4 Derivacijni tuneli red Pered grebleyu Skarfoss vivedeno tunel dlya postachannya dodatkovogo resursu z richki Hjerdola livoyi pritoki Moni yaka vpadaye v neyi nizhche porogiv Cya sporuda maye dovzhinu 2 25 km ta peretin 7 4 m 5 V toj samij chas vid grebli po pravoberezhzhyu pryamuye golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu 4 2 km Na svoyemu shlyahu vin otrimuye popovnennya z pritok Moni Djuperjernselv Bekk 2 fra Heksefjel Bekk 1 fra Heksefjel ta Bekk fra Vemorktoppen U 1947 roci paralelno do nogo na ostannih 1 4 km trasi proklali dodatkovij tunel a v 1993 mu suttyevo zbilshili peretin pochatkovoyi chastini Stara GES red nbsp Gidroagregati staroyi stanciyiU 1911 roci stanciyu zapustili z desyatma agregatami zagalnoyu potuzhnistyu 108 MVt Pri comu po p yat turbin tipu Pelton vigotovili nimecka J M Voith ta shvejcarska Escher Wyss todi yak generatori zminnogo strumu postachili shvedska ASEA ta tak samo shvejcarska Brown Bovery amp Cie BBC Viroblena elektroenergiya vikoristovuvalas u promislovosti azotnih dobriv V 1918 1919 rokah turbini modernizuvali vnaslidok chogo potuzhnist GES zrosla do 118 MVt A u 1954 1958 obladnannya virobnictva J M Voith zaminili turbinami francuzkoyi Neypric sho zbilshilo zagalnu potuzhnist ob yekta she na 5 MVt Vnaslidok zmini tehnologiyi na zavodi spozhivachi u 1929 mu gidroagregati pereveli na virobnictvo postijnogo strumu Kozhen z nih otrimav po 2 generatori potuzhnistyu po 6 MVt sho na period do vivedennya staroyi GES z ekspluataciyi u 1971 roci zrobilo yiyi najpotuzhnishoyu v sviti stanciyu postijnogo strumu Dlya agregativ 1 6 novi generatori postachili nimecki Siemens ta AEG todi yak 7 10 modernizuvala shvejcarska Oerlikon Bezperervnist virobnichogo procesu zabezpechuvali dva rezervni gidroagregati 11 ta 12 Pershij z yavivsya u 1910 h ta mav turbinu Escher Wyss taku same yak u opisanih vishe osnovnih agregativ i generator Oerlikon A v 1925 mu postav agregat 12 vigotovlena dlya yakogo vse toyu zh Escher Wyss turbina mala potuzhnist 13 MVt ta nalezhala do inshogo tipu Frensis na toj chas vona mala najbilshij u sviti napir dlya cogo tipu obladnannya nbsp Zavod u 1911 rociPodacha resursu do mashinnogo zalu zdijsnyuvalas cherez prokladeni po shilu gori 11 napirnih vodovodiv dovzhinoyu po 720 metriv zi spadnim diametrom vid 1 45 do 1 25 metra Sporudzhena na zaminu starij nova stanciya vikoristovuye probitu v gori napirnu shahtu prote vodovodi zberegli yak chastinu muzejnogo kompleksu Pershu GES zakrili u 1971 roci Nova GES red V 1971 roci u Vemorku sporudili novu elektrostanciyu z pidzemnim mashinnim zalom ta yak zaznachalos vishe shovanoyu u goru napirnoyu shahtoyu Yiyi osnovne obladnannya skladali dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 90 MVt kotri vikoristovuvali napir u 300 metriv na toj chas ce vzhe buv zvichnij ta daleko ne rekordnij pokaznik dlya radialno osovih turbin napriklad she v 1949 mu na inshij norvezkij stanciyi Hol I zapracyuvala turbina Frensisa z naporom bilshe za chotiri sotni metriv Narazi zagalna potuzhnist stanciyi zaznachayetsya yak 204 MVt z richnim virobnictvom na rivni 1233 mln kVt god elektroenergiyi 6 7 8 Zavod iz virobnictva vodnyu red Rozvitok gidroenergetiki u dolini Vestfiordalen buv pov yazanij z virobnictvom azotnih dobriv Na pochatku 20 stolittya dlya cogo spershu vikoristovuvali proces Birkelanda Ejde virobnictvo azotnoyi kisloti z povitrya za dopomogoyu elektrichnoyi dugi yakij cherez svoyu energozatratnist postupivsya amiachnomu pri comu neobhidnij dlya ostannogo voden otrimuvali shlyahom elektrolizu vodi v suchasnij ekonomici ce vidbuvayetsya perevazhno shlyahom konversiyi metanu Same take virobnictvo zapustili u Vemorku naprikinci 1920 h Razom z osnovnoyu produkciyeyu zavod poputno otrimuvav vazhku vodu Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1943 roci vnaslidok operaciyi Gannersajd diversijna grupa norvezkogo ruhu oporu serjozno poshkodila gidrolizni batareyi sho malo na meti prigalmuvati programu Tretogo rejhu z rozrobki yadernoyi zbroyi Piznishe GES stala ob yektom velikogo povitryanogo nalotu aviaciyi soyuznikiv a pri vivozi nayavnih zapasiv materialu vnaslidok diversiyi na poromi bilsha yih chastina bula vtrachena Zavod z virobnictva vodnyu pripiniv svoyu robotu razom zi staroyu GES u 1971 mu a she za shist rokiv jogo budivlya bula zrujnovana Div takozh red Spisok najbilshih elektrostancij svituPrimitki red a b v Vemork vannkraftverk Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 ASSDRAGSRAPPORT NR 19 07835 V AERAI OVERFORING TIL HJERDOLA OG SKARFOSSMAGASINET Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Samfunnsokonomisk analyse av tiltak for sikring mot dambrudd Utarbeidet for Norges vassdrags og energidirektorat Oslo Economics Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Har satset en milliard pa sikker oppgradering av kraftverkene Metal Supply NO Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2018 VASSDRAGSRAPPORT NR 19 07835 V AERAI OVERFORING TIL HJERDOLA OG SKARFOSSMAGASINET 016 H31 SKIENSVASSDRAGET Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Vemork Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Anders Korvald og I Torodd Jensen red OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Vannkraftverk NVE www nve no Procitovano 6 veresnya 2018 nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title GES Vemork amp oldid 40684701