Координати: 47°57′08″ пн. ш. 35°06′46″ сх. д. / 47.9523525° пн. ш. 35.112741° сх. д. Ві́льний порі́г або Гадючий, або поріг Вовчок — дев'ятий і останній з дніпровських порогів, знаходився на відстані 4,5 версти від Лишнього. Довжина — 330 сажнів. Поріг був мілководий і сильно засмічений камінням. Найнебезпечніше його місце — вузький прохід, який називали Вовче горло, між двома скелястими островами, які лежали майже посередині річки. Наближаючись до першого скелястого остова, Крячиного, течія сильно ухилялася до правого берега, огинала острів і, круто обернувши вліво, спрямовувалась в Вовче горло між островами, створюючи сильний перепад. Ось як описуваи це місце лоцмани:
Навпроти Вільного порога, з лівого боку, підходить до Дніпра Вільна балка, а з правого — Гадюча балка. Невідомо, хто в кого позичив назви: чи поріг у балок, чи балки в порога. Етнограф Дмитро Яворницький писав так:
До радянських часів навпроти Вільного порога, на лівому березі Дніпра, був облаштований майданчик з невисокою пірамідкою, до якої було прибито чавунну дошку з такими словами:
Вільним, власне, і закінчувалися Дніпровські пороги. Нині вони затоплені водами Дніпровського водосховища. Цей поріг є єдиним, залишки якого залишилися видними над водою.
Примітки Редагувати
- ↑ Яворницький Д.І. Дніпрові пороги:Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — С. 41.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 6 лютого 2011.
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги [ 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]:Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — 76с., 69 іл.