www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Стенгаммар У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенгаммар Карл Вільгельм Еуген Стенгаммар швед C

Вільгельм Стенгаммар

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенгаммар.

Карл Вільгельм Еуген Стенгаммар (швед. Carl Wilhelm Eugen Stenhammar, 7 лютого 1871, Стокгольм, Швеція — 20 листопада 1927, Юнсеред, Швеція) — шведський композитор, хоровий диригент та піаніст. Яскравий представник романтизму, один з найбільш значимих шведських композиторів свого часу. Був сином композитора та архітектора Пера Ульріка Стенгаммара і належав до роду, з якого пішло багато визначних політичних та культурних діячів Швеції.

Wilhelm Stenhammar
Зображення
Основна інформація
Дата народження 7 лютого 1871(1871-02-07)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Дата смерті 20 листопада 1927(1927-11-20) (56 років)
Місце смерті Юнсеред, Швеція
Причина смерті інфаркт міокарда і інсульт
Поховання
Mariebergskyrkogårdend : 

Роки активності з 1892
Громадянство  Швеція
Професія Композитор, диригент, піаніст
Освіта Університет Уппсала
Вчителі Richard Anderssond і Karl Heinrich Barthd
Відомі учні Ruth Alménd
Інструменти Фортепіано
Жанр Романтизм
Нагороди

honorary doctor of the University of Gothenburgd

Діти Hillevi Stenhammard і Claes Göran Stenhammard
 Файли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Рельєфний портрет композитора у Стокгольмській ратуші

Вільгельм Стенгаммар народився у Стокгольмі, де й отримав свою першу музичну освіту: відвідував заняття з клавіру, органу та композиції у музичній школі Ріхарда Андерссона. У 1892 році дебютував як піаніст та був відомий насамперед виступами у дуеті зі скрипалем Туром Ауліном. Наступного року Стенгаммар створив свій Перший фортепіанний концерт, у якому відчувався значний вплив Йоганнеса Брамса на творчість молодого композитора. Музичне навчання Вільгельм Стенгаммар продовжив у Берліні, де потрапив під сильний вплив музики Ріхарда Вагнера та Антона Брукнера, що особливо помітно було у його Першій симфонії (1902–1903), від якої композитор у майбутньому відмовився, та Другому фортепіанному концерті (1903). Ці твори характеризувалися притаманним німецькому романтизму пафосом та ефектністю. Втім у подальшій творчості композитору вдалося розробити власний, більш нордичний, стиль, дещо заснований на музиці Яна Сібеліуса та Карла Нільсена. Зрештою, пізні композиції Стенгаммара нерідко містили народні мотиви та були сповнені суворою простотою. Проте, не зважаючи на цю вдавану просту, твори композитора свідчать про високу майстерність, що знайшла особливо яскраве відображення у вмінні застосовувати в композиціях поліфонію. Типовим твором нового стилю Стенгаммара є його Друга симфонія.

Як диригент Вільгельм Стенгаммар став вперше відомий широкій публіці у жовтні 1897 року, а вже три роки потому він почав займатися диригентською справою у Королівській опері в Стокгольмі. У 1906 році Стенгаммар очолив новостворений Гетеборзький симфонічний оркестр, керівником якого залишався протягом 16 років. У 1909 році нетривалий час обіймав посаду музичного керівника Уппсальського університету, на якій його змінив Гуго Альфвен. Фактично, Стенгаммар так і не приступив до виконання своїх обов'язків, адже залишив університет менше ніж за місяць через зацікавленість оркестру у втриманні його на посаді диригента. 1916 року композитору було присуджено звання почесного доктора Гетеборзького університету. У 1923 році Стенгаммар повернувся до Стокгольмської Королівської опери як диригент, втім після двох років роботи відмовився від посади через проблеми зі здоров'ям.

Вільгельм Стенгаммер помер у 1927 році від інсульту в містечку Юнсеред. Поховано видатного композитора в усамітненій місцині на кладовищі Маріеберг у Гетеборзі. Після його смерті у 1928 році було опубліковано 5 пісень, не оприлюднених раніше, дві з яких були за творами Шекспіра: «Blås, blås, du vintervind» (укр. Дми, дми, зимовий вітре!, за комедією «Як вам це сподобається») та «Orfeus med sin lutas klang» (укр. Орфей зі співаючою лютнею, за п'єсою «Генріх VIII»). Вшанування пам'яті видатного композитора знайшло своє відображення у створенні рельєфного портрету Стенгаммера в Стокгольмській ратуші та присвоєнні прізвища музиканта астероїду головного поясу, що отримав назву 15239 Стенхаммар.

Список вибраних робіт ред.

  • Фортепіанний концерт No. 1 у сі-бемоль мажор, Opus 1 (1893)
  • Excelsior! Концертна увертюра, Opus 13 (1896)
  • Симфонія No. 1 у F-dur (1902–1903, відмовився)
  • Фортепіанний концерт No. 2 у d-moll, Opus 23 (1904–1907)
  • Два сентиментальні романси для скрипки з оркестром, Opus 28 (1910)
  • Серенада у F-dur, Opus 31 (1908-13, rev.1919)
  • Симфонія No. 2 у g-moll, Opus 34 (1911–1915)
  • Симфонія No. 3 у C-dur (1918-19, фрагмент)
  • «Флуар і Бланшфлор» (для баритона та оркестра), Opus 3 (1891)
  • «Бенкет в Сольгаузі» (норв. Gildet på Solhaug, опера), Opus 6 (1892–1893)
  • «Тирфінг» (швед. Tyrfing, опера), Opus 15 (1897–1898)
  • «Ітака» (для баритона з оркестром), Opus 21 (1904)
  • «Народ» (швед. Ett Folk, кантата), Opus 22 (1904–1905)
  • «Зимове сонцестояння» (швед. Midvinter, для змішаного хору та оркестру), Opus 24 (1907)
  • «Пісні» (швед. Sången, симфонічна кантата для соліста, змішаного хору, дитячого хору та оркестра), Opus 44 (1921)
  • Близько 60 пісень
  • Струнний квартет No. 1 у C-dur, Opus 2 (1894)
  • Струнний квартет No. 2 у c-moll, Opus 14 (1896)
  • Струнний квартет No. 3 у F-dur, Opus 18 (1897–1900)
  • Струнний квартет No. 4 у Am-moll, Opus 25 (1904–1909)
  • Струнний квартет No. 5 у C-dur, Opus 29 (1910)
  • Струнний квартет No. 6 у d-moll, Opus 35 (1916)
  • Скрипічна соната у Am-moll, Opus 19 (1899–1900)
  • Allegro ma non tanto у A-dur, для фортепіанного тріо (1895)
  • Allegro Brillante у Es-dur, для фортепіанного квартету (1891)
  • Соната No. 1 у C-dur (1880)
  • Соната No. 2 у C-dur (1881)
  • Соната No. 3 у As-dur (1885)
  • Соната No. 4 у g-moll (1890)
  • Три фантазії, Opus 11 (1895)
  • Соната у As-dur, Opus 12 (1895)
  • «Пізнє літо» — 5 фортепіанних епізодів, Opus 33 (1914)

Література ред.

  • Bo Wallner. Wilhelm Stenhammar och hans tid — Stokholm: Norstedt, 1991. — ISBN 91-1-893692-X

Посилання ред.

  1. Stenhammar, Carl Wilhelm Eugene — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stengammar Karl Vilgelm Eugen Stengammar shved Carl Wilhelm Eugen Stenhammar 7 lyutogo 1871 Stokgolm Shveciya 20 listopada 1927 Yunsered Shveciya shvedskij kompozitor horovij dirigent ta pianist Yaskravij predstavnik romantizmu odin z najbilsh znachimih shvedskih kompozitoriv svogo chasu Buv sinom kompozitora ta arhitektora Pera Ulrika Stengammara i nalezhav do rodu z yakogo pishlo bagato viznachnih politichnih ta kulturnih diyachiv Shveciyi Wilhelm StenhammarZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 7 lyutogo 1871 1871 02 07 Misce narodzhennya Stokgolm ShveciyaData smerti 20 listopada 1927 1927 11 20 56 rokiv Misce smerti Yunsered ShveciyaPrichina smerti infarkt miokarda i insultPohovannya Mariebergskyrkogardend 1 Roki aktivnosti z 1892Gromadyanstvo ShveciyaProfesiya Kompozitor dirigent pianistOsvita Universitet UppsalaVchiteli Richard Anderssond i Karl Heinrich BarthdVidomi uchni Ruth AlmendInstrumenti FortepianoZhanr RomantizmNagorodi honorary doctor of the University of GothenburgdDiti Hillevi Stenhammard i Claes Goran Stenhammard Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Spisok vibranih robit 3 Literatura 4 PosilannyaZhittyepis red nbsp Relyefnij portret kompozitora u Stokgolmskij ratushiVilgelm Stengammar narodivsya u Stokgolmi de j otrimav svoyu pershu muzichnu osvitu vidviduvav zanyattya z klaviru organu ta kompoziciyi u muzichnij shkoli Riharda Anderssona U 1892 roci debyutuvav yak pianist ta buv vidomij nasampered vistupami u dueti zi skripalem Turom Aulinom Nastupnogo roku Stengammar stvoriv svij Pershij fortepiannij koncert u yakomu vidchuvavsya znachnij vpliv Jogannesa Bramsa na tvorchist molodogo kompozitora Muzichne navchannya Vilgelm Stengammar prodovzhiv u Berlini de potrapiv pid silnij vpliv muziki Riharda Vagnera ta Antona Bruknera sho osoblivo pomitno bulo u jogo Pershij simfoniyi 1902 1903 vid yakoyi kompozitor u majbutnomu vidmovivsya ta Drugomu fortepiannomu koncerti 1903 Ci tvori harakterizuvalisya pritamannim nimeckomu romantizmu pafosom ta efektnistyu Vtim u podalshij tvorchosti kompozitoru vdalosya rozrobiti vlasnij bilsh nordichnij stil desho zasnovanij na muzici Yana Sibeliusa ta Karla Nilsena Zreshtoyu pizni kompoziciyi Stengammara neridko mistili narodni motivi ta buli spovneni suvoroyu prostotoyu Prote ne zvazhayuchi na cyu vdavanu prostu tvori kompozitora svidchat pro visoku majsternist sho znajshla osoblivo yaskrave vidobrazhennya u vminni zastosovuvati v kompoziciyah polifoniyu Tipovim tvorom novogo stilyu Stengammara ye jogo Druga simfoniya Yak dirigent Vilgelm Stengammar stav vpershe vidomij shirokij publici u zhovtni 1897 roku a vzhe tri roki potomu vin pochav zajmatisya dirigentskoyu spravoyu u Korolivskij operi v Stokgolmi U 1906 roci Stengammar ocholiv novostvorenij Geteborzkij simfonichnij orkestr kerivnikom yakogo zalishavsya protyagom 16 rokiv U 1909 roci netrivalij chas obijmav posadu muzichnogo kerivnika Uppsalskogo universitetu na yakij jogo zminiv Gugo Alfven Faktichno Stengammar tak i ne pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv adzhe zalishiv universitet menshe nizh za misyac cherez zacikavlenist orkestru u vtrimanni jogo na posadi dirigenta 1916 roku kompozitoru bulo prisudzheno zvannya pochesnogo doktora Geteborzkogo universitetu U 1923 roci Stengammar povernuvsya do Stokgolmskoyi Korolivskoyi operi yak dirigent vtim pislya dvoh rokiv roboti vidmovivsya vid posadi cherez problemi zi zdorov yam Vilgelm Stengammer pomer u 1927 roci vid insultu v mistechku Yunsered Pohovano vidatnogo kompozitora v usamitnenij miscini na kladovishi Marieberg u Geteborzi Pislya jogo smerti u 1928 roci bulo opublikovano 5 pisen ne oprilyudnenih ranishe dvi z yakih buli za tvorami Shekspira Blas blas du vintervind ukr Dmi dmi zimovij vitre za komediyeyu Yak vam ce spodobayetsya ta Orfeus med sin lutas klang ukr Orfej zi spivayuchoyu lyutneyu za p yesoyu Genrih VIII Vshanuvannya pam yati vidatnogo kompozitora znajshlo svoye vidobrazhennya u stvorenni relyefnogo portretu Stengammera v Stokgolmskij ratushi ta prisvoyenni prizvisha muzikanta asteroyidu golovnogo poyasu sho otrimav nazvu 15239 Stenhammar Spisok vibranih robit red Orkestrovi tvoriFortepiannij koncert No 1 u si bemol mazhor Opus 1 1893 Excelsior Koncertna uvertyura Opus 13 1896 Simfoniya No 1 u F dur 1902 1903 vidmovivsya Fortepiannij koncert No 2 u d moll Opus 23 1904 1907 Dva sentimentalni romansi dlya skripki z orkestrom Opus 28 1910 Serenada u F dur Opus 31 1908 13 rev 1919 Simfoniya No 2 u g moll Opus 34 1911 1915 Simfoniya No 3 u C dur 1918 19 fragment Operni ta horovi roboti Fluar i Blanshflor dlya baritona ta orkestra Opus 3 1891 Benket v Solgauzi norv Gildet pa Solhaug opera Opus 6 1892 1893 Tirfing shved Tyrfing opera Opus 15 1897 1898 Itaka dlya baritona z orkestrom Opus 21 1904 Narod shved Ett Folk kantata Opus 22 1904 1905 Zimove soncestoyannya shved Midvinter dlya zmishanogo horu ta orkestru Opus 24 1907 Pisni shved Sangen simfonichna kantata dlya solista zmishanogo horu dityachogo horu ta orkestra Opus 44 1921 Blizko 60 pisenKamerna muzikaStrunnij kvartet No 1 u C dur Opus 2 1894 Strunnij kvartet No 2 u c moll Opus 14 1896 Strunnij kvartet No 3 u F dur Opus 18 1897 1900 Strunnij kvartet No 4 u Am moll Opus 25 1904 1909 Strunnij kvartet No 5 u C dur Opus 29 1910 Strunnij kvartet No 6 u d moll Opus 35 1916 Skripichna sonata u Am moll Opus 19 1899 1900 Allegro ma non tanto u A dur dlya fortepiannogo trio 1895 Allegro Brillante u Es dur dlya fortepiannogo kvartetu 1891 Fortepianna muzikaSonata No 1 u C dur 1880 Sonata No 2 u C dur 1881 Sonata No 3 u As dur 1885 Sonata No 4 u g moll 1890 Tri fantaziyi Opus 11 1895 Sonata u As dur Opus 12 1895 Piznye lito 5 fortepiannih epizodiv Opus 33 1914 Literatura red Bo Wallner Wilhelm Stenhammar och hans tid Stokholm Norstedt 1991 ISBN 91 1 893692 XPosilannya red Biorgrafiya Vilgelma Stengammara ros Elektronna enciklopediya Svit Shekspira Arhiv originalu za 10 travnya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2013 Biorgrafiya Vilgelma Stengammara shved Svensk Musik Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 9 lyutogo 2013 Biorgrafiya Vilgelma Stengammara ros Akademik Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 9 lyutogo 2013 Korotki vidomosti pro kompozitoriv ta yih okremi tvori angl Edition Silvertrust Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 Literatura pro Vilgelma Stengammara nim Deutschen Nationalbibliothek Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 9 lyutogo 2013 Orkestrovki Vilgelma Stengammara dlya skachuvannya angl Petrucci Music Library Arhiv originalu za 3 lyutogo 2013 Procitovano 9 lyutogo 2013 Stenhammar Carl Wilhelm Eugene Svenskagravar se d Track Q26699962 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilgelm Stengammar amp oldid 37737152