Вільгельм Герман Блеквенн (нім. Wilhelm Hermann Bleckwenn; 21 жовтня 1906, Берге — 10 травня 1989, Саарбрюкен) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту, контрадмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Вільгельм Блеквенн | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Hermann Bleckwenn | |
| Народився | 21 жовтня 1906 або 1906 Берге |
| Помер | 10 травня 1989 Саарбрюккен, ФРН |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Закінчив поліцейську школу в Гільдесгаймі. 16 квітня 1925 року вступив на службу в поліцію. З 1934 року служив в поліції Ганновера. 1 серпня 1935 року переведений в сухопутні війська, командир кулеметного взводу піхотного училища в Деберіці, з жовтня 1935 року — командир роти 1-го, потім 10-го і 14-го кулеметних батальйонів. З 1 січня 1940 року командував 1-м батальйоном 127-го прикордонного піхотного полку, з 22 листопада 1940 року — 3-м батальйоном 690-го піхотного полку. Учасник Німецько-радянської війни. 9 вересня 1941 року важко поранений. З 27 листопада 1941 року — командир 1-го батальйону 467-го піхотного полку, з 18 січня 1942 року — командир 467-го піхотного полку 267-ї піхотної дивізії. У серпні 1944 року переведений в Трір і 15 листопада 1944 року очолив 708-у народно-гренадерську дивізію. 28 лютого 1945 року призначений командиром 1-ї морської піхотної дивізії, сформованої в Штеттіні з морської бригади «Північ». 4 травня 1945 року здався британським військам. У липні 1947 року переданий французькій владі. 25 жовтня 1947 року звільнений.
Звання ред.
- Кандидат в поліцію (16 квітня 1925)
- Унтервахмістр поліції (1 жовтня 1925)
- Вахмістр поліції (1 січня 1927)
- Обервахмістр поліції (1 червня 1930)
- Кандидат в офіцери поліції (1 серпня 1932)
- Лейтенант поліції (21 березня 1933)
- Оберлейтенант поліції (18 липня 1934)
- Оберлейтенант (15 жовтня 1935)
- Гауптман (2 жовтня 1936)
- Майор (15 жовтня 1941)
- Оберстлейтенант (30 вересня 1942)
- Оберст (8 листопада 1943)
- Генерал-майор (8 лютого 1945)
- Контрадмірал (1 березня 1945)
Нагороди ред.
- Німецький кінний знак в золоті
- Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
- 3-го класу (12 років; квітень 1937)
- Почесна шабля за відмінну стрільбу з гвинтівки (26 листопада 1937)
- Медаль «За Атлантичний вал» (20 березня 1940)
- Залізний хрест
- 2-го класу (21 травня 1940)
- 1-го класу (1 липня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (1 липня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (10 вересня 1941)
- в сріблі (20 серпня 1943)
- Німецький хрест в золоті (14 квітня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 серпня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (6 квітня 1944)
- дубове листя (№621; 18 жовтня 1944)
- Нагрудний знак ближнього бою в сріблі
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
Посилання ред.
- Фотографії і нагороди Блеквенна. [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- Catalog of the German National Library