Віллем де Сіттер (нід. Willem de Sitter; 6 травня 1872 — 20 листопада 1934) — голландський математик, фізик і астроном.
| Віллем де Сіттер | |
|---|---|
| нід. Willem de Sitter | |
| Народився | 6 травня 1872[…] Снек, Фрисландія, Нідерланди |
| Помер | 20 листопада 1934[…] (62 роки) Лейден, Південна Голландія, Нідерланди |
| Поховання | Westerveldd |
| Країна | Нідерланди |
| Діяльність | астроном, математик, фізик, викладач університету |
| Alma mater | Гронінгенський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Гронінгенський університет Лейденський університет Гронінгенський університет |
| Посада | rector magnificus of Leiden Universityd |
| Науковий керівник | Якобус Корнеліус Каптейн |
| Аспіранти, докторанти | Jan Woltjerd Віллем Гендрік ван ден Бос Дірк Брауер Simon Cornelis van Veend Simon Cornelis van Veend Coert Hendrik Hinsd Pieter Kremerd August Juliaan Leckied |
| Членство | Нідерландська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук МАС Національна академія наук США |
| Діти | Aernout de Sitterd Ulbo de Sitterd |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Віллем де Сіттер у Вікісховищі |
Родився в Снеку. Освіту здобув у Гронінгенському університеті. Після двох років роботи обчислювачем в обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка) в 1899—1907 був асистентом у Астрономічної лабораторії в Гронінгені. У 1908 став професором астрономії в Лейденському університеті, з 1919 — директор Лейденський обсерваторії.
Наукові роботи відносяться до позиційної астрономії і небесної механіки, фотометрії зірок і космології. Більше 30 років вивчав супутники Юпітера. Обробив довгі ряди їхніх геліометричних вимірювань, отримані в обсерваторії на мисі Доброї Надії, сам виконав багато спостережень; розробив нову теорію руху супутників, яка враховує стиснення Юпітера, сонячні збурення й взаємні збурення супутників; отримав нові елементи їхніх орбіт. Теорія де Сіттера використовується для розрахунку руху супутників Юпітера.
Де Сіттер виконав великий об'єм фотометричних вимірювань зірок на різних галактичних широтах і в 1904 встановив систематичні розходження в кольорі між зірками поблизу Чумацького Шляху і поблизу галактичного полюса, які згодом були пояснені концентрацією ранніх зірок у галактичній площині. Низка робіт присвячена узгодженням різних астрономічних сталих; вивчав нерівномірність обертання Землі, пояснив уповільнення обертання припливним тертям. Поряд з А. Ейнштейном в 1917 поклав початок застосуванню теорії відносності до космологічної проблеми. Провів перше повне обговорення астрономічних наслідків загальної теорії відносності. Створив одну з перших релятивістських космологічних теорій, яка передбачала можливість швидких рухів космічних об'єктів і послужила відправною точкою пізніших теорій Всесвіту, що розширюється.
Відзнаки ред.
- Медаль Джеймса Крейга Ватсона (1929)
- Медаль Кетрін Брюс (1931)
- Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1931)
На честь де Сіттера названі кратер на Місяці і астероїд 1686 Де Сіттер
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ Willem de Sitter — 2009.
- ↑ Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- https://books.google.cat/books?id=WXhvDwAAQBAJ — С. 266.
- ↑ Leidse Hoogleraren
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віллем де Сіттер |
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)