Ві́ктор Юліа́н Бега́нський (пол. Wiktor Julian Biegański; 17 листопада 1892, Самбір, Австро-Угорщина — 19 січня 1974, Варшава, Польща) — польський театральний і кіноактор, кінорежисер, сценарист і кінопродюсер.
| Віктор Юліан Беганський | |
|---|---|
| пол. Wiktor Julian Biegański | |
| Ім'я при народженні | Віктор Юліан Беганський (пол. Wiktor Julian Biegański) |
| Дата народження | 17 листопада 1892 |
| Місце народження | Самбір, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 19 січня 1974 (81 рік) |
| Місце смерті | |
| Поховання | |
| Громадянство | Польща |
| Професія | актор, кінорежисер, продюсер |
| Роки активності | 1908—1974 |
| IMDb | ID 0081331 |
| Нагороди та премії | |
| Віктор Беганський у Вікісховищі |
Біографія ред.
Віктор Юліан Беганський народився 17 листопада 1892 року в Самборі, Австро-Угорщина (нині Львівська область).
Після закінчення гімназії навчався в Драматичній школі Кракова. Дебют на театральній сцені відбувся в 1907 році. З 1908 року виступав у театрах Львова, Кракова, Лодзі, Тарнова, Катовиць.
Віктор Беганський є одним із зачинателів польського кінематографа. Виступав режисером мелодрам і гостросюжетних німих фільмів, займався педагогічною діяльністю.
Під час Другої світової війни жив у Кракові, де брав участь в нелегальному навчанні акторському мистецтву, співпрацював з підпільним колективом А. Мулярчика, а також з багатьма театрами окупованої Польщі. Після війни був актором і режисером низки театрів у Кракові, Катовицях, Вроцлаві, Гданську і Любліна. З 1952 року працював у Варшаві з театрами Народовий і Комедії.
Фільмографія (вибіркова) ред.
Актор ред.
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1919 | Дворецький | Lokaj | |
| Царевич | Carewicz | царевич | |
| Чорно-біле зображення | Blanc Et Noir | ||
| 1921 | Трагедія Росії і три її епохи | Tragedia Rosji i jej trzy epoki | |
| Крізь пекло | Przez piekło | Станіслав, рабітник | |
| 1931 | Жінка, яка сміється | Kobieta, która się śmieje | директор Брентон |
| Голос серця | Głos serca | пан Ашмор | |
| 1932 | Безіменні герої | Bezimienni bohaterowie | |
| 1933 | Іграшка | Zabawka | Меліцький |
| Його превосходительство суб'єкт | Jego ekscelencja subiekt | директор крамниці | |
| Дванадцять стільців | Dvanáct křesel / Dwanaście krzeseł | професор-спіритист | |
| 1934 | Співак Варшави | Pieśniarz Warszawy | Лоло, приятель Юліана |
| Молодий ліс | Młody las | профессор Жеваков | |
| Чорна перлина | Czarna perła | директор готелю | |
| Чим мій чоловік зайнятий вночі? | Co mój mąż robi w nocy? | доктор Діагнозінський | |
| 1935 | Його ясновельможність шофер | Jaśnie pan szofer | |
| 1963 | Неспокійна племінниця | Smarkula | |
| 1964 | Перерваний політ | Przerwany lot | |
| 1966 | Марися і Наполеон | Marysia i Napoleon | аристократ |
Режисер і сценарист ред.
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист |
|---|---|---|---|---|
| 1913 | Драма Маріацької вежі | Dramat Wieży Mariackiej | ||
| Пригоди пана Антонія | Przygody pana Antoniego | |||
| 1921 | Пан Твардовський | Pan Twardowski | ||
| 1922 | Ревнощі | Zazdrość | ||
| 1923 | Ідол. У мережах спокусника | Bożyszcze. W sidłach uwodziciela | ||
| Безодня покаяння | Otchłań pokuty | |||
| 1925 | Вампіри Варшави. Таємниця таксі № 1051 | Wampiry Warszawy. Tajemnica taksówki nr. 1051 | ||
| 1926 | Золота лихоманка | Gorączka złotego | ||
| 1927 | Польський марафон | Maraton Polski | ||
| Орля | Orlę | |||
| 1929 | Жінка, яка хоче грішити | Kobieta, która grzechu pragnie |
Вибрані театральні ролі ред.
- Головна роль у п'єсі Ростана «Орля»,
- Поет у виставі С. Виспянського «Весілля» та ін.
- Матущак у п'єсі Л. Рибальського «На верфі» (відзначена нагородою на фестивалі польського сучасного мистецтва у 1951 році — за режисуру і виконання ролі)
Посилання ред.
- Віктор Беганський [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] в театральній базі e-teatr.pl