www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вязьмітіна Марія Іванівна Вязьмі тіна Марі я Іва нівна 22 квітня 1896 с Круподеринці тоді Бердичівського повіту на Житом

Вязьмітіна Марія Іванівна

Вязьмі́тіна Марі́я Іва́нівна (22 квітня 1896, с. Круподеринці тоді Бердичівського повіту на Житомирщині — нині Погребищенський район Вінницької області — 3 квітня 1994, Київ) — українська вчена-археолог, мистецтвознавиця, сходознавиця, музейна працівниця, бібліотекарка.

Марія Іванівна Вязьмітіна
Народилася 22 квітня 1896(1896-04-22)
Круподеринці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Померла 3 квітня 1994(1994-04-03) (97 років)
Київ, Україна
Місце проживання Україна
Діяльність археолог
Alma mater Київські вищі жіночі курси, Київський археологічний інститут
Галузь скіфо-сарматська археологія, археологія Середньої Азії, мистецтво ісламу, кушанське мистецтво
Науковий ступінь кандидат історичних наук

Життєпис ред.

Дитинство та юність ред.

Марія Іванівна Вязьмітіна народилась 22 квітня 1896 р. у с. Круподеринці Бердичівського повіту на Київщині (нині Погребищенський р-н Вінницької обл.)

В 1916 р. з золотою медаллю закінчила 8 класів Київської Фундуклеївської жіночої гімназії. Восени 1916 р. вступила на історико-філологічний факультет Київських вищих жіночих курсів, де на слов’яно-російському відділенні провчилась до 1922 р. За роботу «Синтаксис русских пословиц» отримала ступінь кандидата філологічних наук.

У гімназійні роки почала працювати репетиторкою для учнів. Навчаючись на Київських вищих жіночих курсах, працювала у Всеросійському Земському союзі, кореспонденткою Театрального відділу у Відділі мистецтв, адресаторкою в адресному столі, друкаркою в редакціях газет.

Мистецтвознавча освіта ред.

У 1923-1924 рр. навчалась на мистецтвознавчому відділенні Київського археологічного інституту, де її викладачами були Данило Щербаківський, Олексій Новицький, Всеволод Зуммер, Сергій Гіляров, Федір Ернст, Федір Шміт та ін.

Після закриття Київського археологічного інституту продовжувала освіту в гуртку «Studio» при Кабінеті українського мистецтва УАН (керівник гуртка - О. Новицький, почесні члени – Д. Щербаківський, Ф. Ернст, В. Зуммер).

В 1927 р. М.І. Вязьмітіна вступила в аспірантуру при Музеї мистецтв ВУАН в Києві (нинішній Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків) та в Харківському філіалі науково-дослідної кафедри мистецтвознавства АН УРСР по відділу мистецтва Близького Сходу. В 1929 р. захистила промоційну роботу на звання наукового працівника-мистецтвознавця на тему «Мусульманський інкрустований бронзовий посуд часів розквіту».

Робота в Музеї Мистецтв ВУАН ред.

З 1930 до 1934 р. працювала в Музеї мистецтв ВУАН завідувачкою відділу мистецтва Сходу, який організувала. Так само 1929 року організувала відділ мистецтва Сходу в Харківському Художньо-Історичному музеї.

Під час роботи в музеї брала участь в експедиціях в Середню Азію, Крим та Кавказ, була учасницею конференцій в Керчі (1926), в Херсонесі (1927), Всесоюзного з’їзду сходознавців у Харкові. В 1935 була запрошена на 5 міжнародний конгрес по іранській археології та мистецтву в Ленінграді.

Протягом 1930-1931 рр. читала курс з історії мистецтва Близького Сходу в Київському Художньому інституті на музейному відділенні.

Після закриття у 1934 р. Відділу Сходу Музею мистецтв ВУАН перейшла на роботу в бібліотеки. Працювала завідувачкою бібліотеки в Інституті геології і мінералогії в 1934-1935 рр., пізніше – в Київському Будинку архітекторів з 1936 по 1941 рр.

Робота в бібліотеках та в експедиціях Михайла Массона ред.

В 1937 р. брала участь у Термезькій археологічній комплексній експедиції (керівник - Михайло Массон) в якості начальниці загону і проводила розкопки на городищі Айртам стародавньої Бактрії часів кушанів.

Під час окупації перебувала в Києві, працюючи у фондах закритих бібліотек у приміщенні Київського університету ім. Т.Г. Шевченка.

Протягом 1943-44 рр. завідувала бібліотекою Союзу Радянських архітекторів в Києві. З 1944 року заснувала Наукову бібліотеку Академії архітектури УРСР (нині – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного), роботою якої керувала до 1948 року.

Паралельно працювала в Південно-Туркменській археологічній комплексній експедиції – з 1946 р. протягом чотирьох сезонів проводила розкопки на парфянському городищі Нова Ніса в якості начальниці загону.

Захист дисертації ред.

В 1947 році захистила дисертацію на ступінь кандидата історичних наук при Середньоазійському державному університеті (Ташкент) на тему «Пам’ятки кушанського мистецтва в Айртамі», за результатами власних розкопок 1937 р.

Робота в Інституті археології АН УРСР ред.

В 1948 році як спеціалістка в галузі мистецтва і культури східних народів була запрошена в Інститут археології АН УРСР на посаду старшого наукового співробітника відділу скіфо-античної археології. Спочатку працювала над темою скіфського звіриного стилю. Разом з Євгенією Покровською у 1950 р. проводила польові дослідження ранньоскіфського городища в околицях с. Жаботин Каменського району Кіровоградської (нині Черкаської) області.

Будинок Марії Вязьмітіної у Києві за адресою Софіївська, 25

З 1950 року, у зв’язку зі змінами у темплані Інституту, їй запропонували зайнятись пам’ятками сарматських племен. У 1951-1952 рр. вона брала участь у роботі Молочанської експедиції, розкопуючи сарматські могильники біля с. Новопилипівка та радгоспу Аккермень (Запорізька обл.) Так нею були закладені підвалини вивчення сарматських пам’яток в Україні. Їй належать узагальнюючі праці з цього питання – починаючи від публікацій у перших КСИА та «Нарисах стародавньої історії УРСР» до відповідних розділів у фундаментальному виданні «Археологія УРСР» (1971) та його перевиданні російською мовою (1986).

Протягом 1954 -1963 рр. проводила розкопки пізньоскіфського городища і могильника Золота Балка (Херсонська обл.), результатом чого стали дві монографії.

Протягом 1956 року завідувала Науковим архівом Інституту, який після неї очолив Віктор Петров.

В Інституті археології пропрацювала до виходу на пенсію в 1970 році, після чого, однак, продовжувала наукову роботу. Свій особистий архів Марія Вязьмітіна передала Науковому архіву Інституту археології НАН України.

Проживала в Києві за адресою Софіївська, 25.

Смерть і поховання ред.

Померла 3 квітня 1994 року. Похована на Байковому цвинтарі в Києві, разом з подругою мистецтвознавицею Марією Новицькою, недалеко від могили Лесі Українки.

Ушанування пам'яті ред.

На честь 120-річного ювілею Марії Вязьмітіної у квітні 2016 р. було проведено науковий семінар «Мистецтво ісламу в музеях України [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]» Національним музеєм мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків,

На честь 120-річного ювілею Марії Вязьмітіної у квітні 2016 р. було проведено конференцію "Бібліотекарки України: Марія Вязьмітіна [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]" Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою ім. В.Г. Заболотного.

Вибрані праці ред.

  • Ісламські збірки Харківського художньо-історичного музею (бронза, кераміка, дерево) // Мистецтвознавство. – Харків, 1928. – Зб.1. – С. 129-145.
  • Мистецтво Сходу. – Харків, 1929.
  • Мистецтво країн ісляму. Каталог. - К., 1930.
  • Раскопки на городище Айртам. // Труды АН Уз ССР. – Т.2. – Термезская археологическая экспедиция. – Ташкент, 1945. – С. 23-34.
  • Керамика Айртама времени кушанов. // Труды Академии наук УзССР. – Т. 2. – Термезская археологическая экспедиция. – Ташкент, 1945. – С. 35–64.
  • Археологическое изучение городища Новая Ниса в 1946 г. // Тр. ЮТАКЭ. – Т.1. – Ашхабад, 1949. – С. 147-169.
  • Памятники раннего железного века в окрестностях с. Жаботин, Кировоградской области. // Краткие сообщения Института археологи, Вып.1. – К., 1952.
  • Изучение сарматских племен степной Украины // Краткие сообщения Института археологи, Вып.2. – К., 1953.
  • Сарматские погребения у с. Новофилипповка // Вопросы скифо-сарматской археологии. – М., 1954.
  • Археологические работы на городище Новая Ниса в 1947 г. // Тр. ЮТАКЭ. – Т.2. – Ашхабад, 1954. – С. 147-168.
  • Сарматські племена // Нариси стародавньої історії Української РСР. – К., 1957.
  • Вивчення сарматів на території Української РСР // Археологічні пам’ятки УРСР. – К., 1960. Т.8.
  • Кургани біля с. Новопилипівка і радгоспу Аккермень // Археологічні пам’ятки. – К., 1960. Т.8. (співавт.)
  • Золота Балка. Поселення сарматського часу на нижньому Дніпрі. – К., 1962.
  • Ранние памятники скифского звериного стиля // СА. – 1963. - №2.
  • Фракийские элементы в культуре населения городищ Нижнего Днепра // МИА. – 1969.
  • Терракотовые статуэтки из с. Золотая Балка // Терракоты Северного Причерноморья. – М., 1970.
  • Пам’ятки та культура сарматів // Археологія Української РСР. – К., 1971. Т.2.
  • Золотобалковский могильник – К., 1972.
  • Портретная эмблема из Золотой Балки // Ольвия. – К., 1975.
  • Городища Нижнего Днепра // Археология Украинской ССР – К., 1986. Т.2.
  • Сарматское время. // Археология Украинской ССР – К., 1986. Т.2.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗЕМСЬКИЙ СОЮЗ В УКРАЇНІ: СТРУКТУРА, НАПРЯМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ - До 100-річчя початку Першої світової війни - ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ - Український історичний журнал - В.А.СМОЛІЙ - 2014. history.vn.ua (укр.). Процитовано 20 травня 2018. 
  2. Бузько, Олександра. . http://www.vgosau.kiev.ua/index.php. Архів оригіналу за 8 липня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vyazmi tina Mari ya Iva nivna 22 kvitnya 1896 s Krupoderinci todi Berdichivskogo povitu na Zhitomirshini nini Pogrebishenskij rajon Vinnickoyi oblasti 3 kvitnya 1994 Kiyiv ukrayinska vchena arheolog mistectvoznavicya shodoznavicya muzejna pracivnicya bibliotekarka Mariya Ivanivna VyazmitinaNarodilasya 22 kvitnya 1896 1896 04 22 Krupoderinci Berdichivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 3 kvitnya 1994 1994 04 03 97 rokiv Kiyiv UkrayinaMisce prozhivannya UkrayinaDiyalnist arheologAlma mater Kiyivski vishi zhinochi kursi Kiyivskij arheologichnij institutGaluz skifo sarmatska arheologiya arheologiya Serednoyi Aziyi mistectvo islamu kushanske mistectvoNaukovij stupin kandidat istorichnih nauk Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo ta yunist 1 2 Mistectvoznavcha osvita 1 3 Robota v Muzeyi Mistectv VUAN 1 4 Robota v bibliotekah ta v ekspediciyah Mihajla Massona 1 5 Zahist disertaciyi 1 6 Robota v Instituti arheologiyi AN URSR 1 7 Smert i pohovannya 2 Ushanuvannya pam yati 3 Vibrani praci 4 Dzherela 5 PrimitkiZhittyepis red Ditinstvo ta yunist red Mariya Ivanivna Vyazmitina narodilas 22 kvitnya 1896 r u s Krupoderinci Berdichivskogo povitu na Kiyivshini nini Pogrebishenskij r n Vinnickoyi obl V 1916 r z zolotoyu medallyu zakinchila 8 klasiv Kiyivskoyi Fundukleyivskoyi zhinochoyi gimnaziyi Voseni 1916 r vstupila na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskih vishih zhinochih kursiv de na slov yano rosijskomu viddilenni provchilas do 1922 r Za robotu Sintaksis russkih poslovic otrimala stupin kandidata filologichnih nauk U gimnazijni roki pochala pracyuvati repetitorkoyu dlya uchniv Navchayuchis na Kiyivskih vishih zhinochih kursah pracyuvala u Vserosijskomu Zemskomu soyuzi 1 korespondentkoyu Teatralnogo viddilu u Viddili mistectv adresatorkoyu v adresnomu stoli drukarkoyu v redakciyah gazet Mistectvoznavcha osvita red U 1923 1924 rr navchalas na mistectvoznavchomu viddilenni Kiyivskogo arheologichnogo institutu de yiyi vikladachami buli Danilo Sherbakivskij Oleksij Novickij Vsevolod Zummer Sergij Gilyarov Fedir Ernst Fedir Shmit ta in Pislya zakrittya Kiyivskogo arheologichnogo institutu prodovzhuvala osvitu v gurtku Studio pri Kabineti ukrayinskogo mistectva UAN kerivnik gurtka O Novickij pochesni chleni D Sherbakivskij F Ernst V Zummer V 1927 r M I Vyazmitina vstupila v aspiranturu pri Muzeyi mistectv VUAN v Kiyevi ninishnij Nacionalnij muzej mistectv im Bogdana ta Varvari Hanenkiv ta v Harkivskomu filiali naukovo doslidnoyi kafedri mistectvoznavstva AN URSR po viddilu mistectva Blizkogo Shodu V 1929 r zahistila promocijnu robotu na zvannya naukovogo pracivnika mistectvoznavcya na temu Musulmanskij inkrustovanij bronzovij posud chasiv rozkvitu Robota v Muzeyi Mistectv VUAN red Z 1930 do 1934 r pracyuvala v Muzeyi mistectv VUAN zaviduvachkoyu viddilu mistectva Shodu yakij organizuvala Tak samo 1929 roku organizuvala viddil mistectva Shodu v Harkivskomu Hudozhno Istorichnomu muzeyi Pid chas roboti v muzeyi brala uchast v ekspediciyah v Serednyu Aziyu Krim ta Kavkaz bula uchasniceyu konferencij v Kerchi 1926 v Hersonesi 1927 Vsesoyuznogo z yizdu shodoznavciv u Harkovi V 1935 bula zaproshena na 5 mizhnarodnij kongres po iranskij arheologiyi ta mistectvu v Leningradi Protyagom 1930 1931 rr chitala kurs z istoriyi mistectva Blizkogo Shodu v Kiyivskomu Hudozhnomu instituti na muzejnomu viddilenni Pislya zakrittya u 1934 r Viddilu Shodu Muzeyu mistectv VUAN perejshla na robotu v biblioteki Pracyuvala zaviduvachkoyu biblioteki v Instituti geologiyi i mineralogiyi v 1934 1935 rr piznishe v Kiyivskomu Budinku arhitektoriv z 1936 po 1941 rr Robota v bibliotekah ta v ekspediciyah Mihajla Massona red V 1937 r brala uchast u Termezkij arheologichnij kompleksnij ekspediciyi kerivnik Mihajlo Masson v yakosti nachalnici zagonu i provodila rozkopki na gorodishi Ajrtam starodavnoyi Baktriyi chasiv kushaniv Pid chas okupaciyi perebuvala v Kiyevi pracyuyuchi u fondah zakritih bibliotek u primishenni Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka Protyagom 1943 44 rr zaviduvala bibliotekoyu Soyuzu Radyanskih arhitektoriv v Kiyevi Z 1944 roku zasnuvala Naukovu biblioteku Akademiyi arhitekturi URSR nini Derzhavna naukova arhitekturno budivelna biblioteka im V G Zabolotnogo robotoyu yakoyi keruvala do 1948 roku Paralelno pracyuvala v Pivdenno Turkmenskij arheologichnij kompleksnij ekspediciyi z 1946 r protyagom chotiroh sezoniv provodila rozkopki na parfyanskomu gorodishi Nova Nisa v yakosti nachalnici zagonu Zahist disertaciyi red V 1947 roci zahistila disertaciyu na stupin kandidata istorichnih nauk pri Serednoazijskomu derzhavnomu universiteti Tashkent na temu Pam yatki kushanskogo mistectva v Ajrtami za rezultatami vlasnih rozkopok 1937 r Robota v Instituti arheologiyi AN URSR red V 1948 roci yak specialistka v galuzi mistectva i kulturi shidnih narodiv bula zaproshena v Institut arheologiyi AN URSR na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu skifo antichnoyi arheologiyi Spochatku pracyuvala nad temoyu skifskogo zvirinogo stilyu Razom z Yevgeniyeyu Pokrovskoyu u 1950 r provodila polovi doslidzhennya rannoskifskogo gorodisha v okolicyah s Zhabotin Kamenskogo rajonu Kirovogradskoyi nini Cherkaskoyi oblasti nbsp Budinok Mariyi Vyazmitinoyi u Kiyevi za adresoyu Sofiyivska 25Z 1950 roku u zv yazku zi zminami u templani Institutu yij zaproponuvali zajnyatis pam yatkami sarmatskih plemen U 1951 1952 rr vona brala uchast u roboti Molochanskoyi ekspediciyi rozkopuyuchi sarmatski mogilniki bilya s Novopilipivka ta radgospu Akkermen Zaporizka obl Tak neyu buli zakladeni pidvalini vivchennya sarmatskih pam yatok v Ukrayini Yij nalezhat uzagalnyuyuchi praci z cogo pitannya pochinayuchi vid publikacij u pershih KSIA ta Narisah starodavnoyi istoriyi URSR do vidpovidnih rozdiliv u fundamentalnomu vidanni Arheologiya URSR 1971 ta jogo perevidanni rosijskoyu movoyu 1986 Protyagom 1954 1963 rr provodila rozkopki piznoskifskogo gorodisha i mogilnika Zolota Balka Hersonska obl rezultatom chogo stali dvi monografiyi Protyagom 1956 roku zaviduvala Naukovim arhivom Institutu yakij pislya neyi ocholiv Viktor Petrov 2 V Instituti arheologiyi propracyuvala do vihodu na pensiyu v 1970 roci pislya chogo odnak prodovzhuvala naukovu robotu Svij osobistij arhiv Mariya Vyazmitina peredala Naukovomu arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Prozhivala v Kiyevi za adresoyu Sofiyivska 25 Smert i pohovannya red Pomerla 3 kvitnya 1994 roku Pohovana na Bajkovomu cvintari v Kiyevi razom z podrugoyu mistectvoznaviceyu Mariyeyu Novickoyu nedaleko vid mogili Lesi Ukrayinki Ushanuvannya pam yati red Na chest 120 richnogo yuvileyu Mariyi Vyazmitinoyi u kvitni 2016 r bulo provedeno naukovij seminar Mistectvo islamu v muzeyah Ukrayini Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Nacionalnim muzeyem mistectv im Bogdana ta Varvari Hanenkiv Na chest 120 richnogo yuvileyu Mariyi Vyazmitinoyi u kvitni 2016 r bulo provedeno konferenciyu Bibliotekarki Ukrayini Mariya Vyazmitina Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Derzhavnoyu naukovoyu arhitekturno budivelnoyu bibliotekoyu im V G Zabolotnogo Vibrani praci red Islamski zbirki Harkivskogo hudozhno istorichnogo muzeyu bronza keramika derevo Mistectvoznavstvo Harkiv 1928 Zb 1 S 129 145 Mistectvo Shodu Harkiv 1929 Mistectvo krayin islyamu Katalog K 1930 Raskopki na gorodishe Ajrtam Trudy AN Uz SSR T 2 Termezskaya arheologicheskaya ekspediciya Tashkent 1945 S 23 34 Keramika Ajrtama vremeni kushanov Trudy Akademii nauk UzSSR T 2 Termezskaya arheologicheskaya ekspediciya Tashkent 1945 S 35 64 Arheologicheskoe izuchenie gorodisha Novaya Nisa v 1946 g Tr YuTAKE T 1 Ashhabad 1949 S 147 169 Pamyatniki rannego zheleznogo veka v okrestnostyah s Zhabotin Kirovogradskoj oblasti Kratkie soobsheniya Instituta arheologi Vyp 1 K 1952 Izuchenie sarmatskih plemen stepnoj Ukrainy Kratkie soobsheniya Instituta arheologi Vyp 2 K 1953 Sarmatskie pogrebeniya u s Novofilippovka Voprosy skifo sarmatskoj arheologii M 1954 Arheologicheskie raboty na gorodishe Novaya Nisa v 1947 g Tr YuTAKE T 2 Ashhabad 1954 S 147 168 Sarmatski plemena Narisi starodavnoyi istoriyi Ukrayinskoyi RSR K 1957 Vivchennya sarmativ na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Arheologichni pam yatki URSR K 1960 T 8 Kurgani bilya s Novopilipivka i radgospu Akkermen Arheologichni pam yatki K 1960 T 8 spivavt Zolota Balka Poselennya sarmatskogo chasu na nizhnomu Dnipri K 1962 Rannie pamyatniki skifskogo zverinogo stilya SA 1963 2 Frakijskie elementy v kulture naseleniya gorodish Nizhnego Dnepra MIA 1969 Terrakotovye statuetki iz s Zolotaya Balka Terrakoty Severnogo Prichernomorya M 1970 Pam yatki ta kultura sarmativ Arheologiya Ukrayinskoyi RSR K 1971 T 2 Zolotobalkovskij mogilnik K 1972 Portretnaya emblema iz Zolotoj Balki Olviya K 1975 Gorodisha Nizhnego Dnepra Arheologiya Ukrainskoj SSR K 1986 T 2 Sarmatskoe vremya Arheologiya Ukrainskoj SSR K 1986 T 2 Dzherela red Artamonova S S Mariya Ivanivna Vyazmitina organizator i pershij direktor Derzhavnoyi naukovoyi arhitekturno budivelnoyi biblioteki imeni V G Zabolotnogo Svitlana Artamonova Bibliotechnij visnik 2004 3 S 40 42 Buzko O V Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Avtorstvo odnogo pidpisu do istoriyi Naukovogo arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 2015 vip 4 17 S 197 202 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Buzko O V Druga konferenciya arheologiv SRSR v Hersonesi 10 13 veresnya 1927 r ta uchast u nij M I Vyazmitinoyi Arheologiya 2015 1 S 117 124 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Buzko Oleksandra Iz shodennika Mariyi Vyazmitinoyi progulyanka na Karadag i vizit do Maksimiliana Voloshina Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 19 Istoriya arheologiyi mizhosobistisni i institucionalni komunikaciyi Lviv 2015 S 100 105 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Buzko O V Sayenko V M Do istoriyi napisannya M I Vyazmitinoyu praci Iskusstvo Skifii Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 2016 vip 2 19 S 280 283 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Buzko O V Lyubila i lyublyu tebya bolshe vseh drug nenaglyadnyj i bescennyj Z materialiv Yevgeniyi Spaskoyi u fondi Mariyi Vyazmitinoyi Nizhinska starovina Zbirnik regionalnoyi istoriyi ta pam yatkoznavstva 2017 vip 23 26 S 24 35 Arhivovano 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Buzko Oleksandra Divchina i tigri Yak Mariya Vyazmitina zahishala disertaciyu Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 21 Istoriya arheologiya arhivna i muzejna spadshina Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Lviv In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2017 S 77 100 Arhivovano 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Buzko O V Pro uchast Mariyi Vyazmitinoyi v arheologichnih doslidzhennyah Serednoyi Aziyi za spogadami i listuvannyam Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 2017 vip 2 23 C 515 526 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 87 88 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 Arhivovano 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Buzko O V Yak u Kiyevi vidznachili 120 richchya Mariyi Vyazmitinoyi Interpretaciya arheologichnih dzherel zdobutki ta vikliki Materiali naukovoyi konferenciyi molodih vchenih K Starodavnij svit 2017 S 146 150 Arhivovano 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Do 95 richchya Mariyi Ivanivni Vyazmitinoyi Arheologiya 1991 4 S 149 151 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Institut arheologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1918 2014 K 2015 Korpusova V M Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Z istoriyi kiyivskoyi inteligenciyi HH st do storichchya narodzhennya M I Vyazmitinoyi 22 04 1896 3 04 1994 Muzejni chitannya Materiali naukovoyi konferenciyi Muzeyu istorichnih koshtovnostej Ukrayini 17 18 grudnya 1996 r Kiyiv 1998 S 8 11 Korpusova V M Kiyivski druzi Maksimiliana Voloshina z istoriyi ukrayinskoyi inteligenciyi HH st Frontiri mista istoriko kulturologichnij almanah Dnipropetrovsk 2012 Vip 1 S 166 196 Korpusova V M Rodina O P Novickogo M Vyazmitina kiyivski druzi M Voloshina Ukrayinska biografistika Vip 5 K 2009 S 176 185 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Korpusowa W Pamieci Marii Wiazmitiny ukrainskiego badacza Sarmatow I Scytow W Korpusowa Archeologia Polski Srodkowowschodniej Lublin Chelm Zamosc 1998 III P 310 312 Mariya Ivanivna Vyazmitina nekrolog Arheologiya 1995 1 S 152 155 Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Enciklopedichnij slovnik dovidnik Chernigiv 1997 S 111 Simonenko O V Vyazmitina Mariya Ivanivna Arhivovano 20 travnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 5 K 2006 Primitki red VSEROSIJSKIJ ZEMSKIJ SOYuZ V UKRAYiNI STRUKTURA NAPRYaMI TA REZULTATI DIYaLNOSTI Do 100 richchya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ISTORIChNI STUDIYi Ukrayinskij istorichnij zhurnal V A SMOLIJ 2014 history vn ua ukr Procitovano 20 travnya 2018 Buzko Oleksandra Avtorstvo odnogo pidpisu do istoriyi Naukovogo arhivu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini http www vgosau kiev ua index php Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vyazmitina Mariya Ivanivna amp oldid 39694700