www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Архітектора Городецького Ву лиця Архіте ктора Городе цького вулиця у Печерському районі міста Києва місцевість Са

Вулиця Архітектора Городецького

Ву́лиця Архіте́ктора Городе́цького — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Хрещатик до площі Івана Франка.

Вулиця Архітектора Городецького
Київ
Вигляд з боку площі Івана Франка
Вигляд з боку площі Івана Франка
Місцевість Садиба Мерінга
Район Печерський
Назва на честь В. В. Городецького
Колишні назви
Миколаївська, Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 405 м
Координати початку 50°26′57″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.449194° пн. ш. 30.523417° сх. д. / 50.449194; 30.523417Координати: 50°26′57″ пн. ш. 30°31′24″ сх. д. / 50.449194° пн. ш. 30.523417° сх. д. / 50.449194; 30.523417
Координати кінця 50°26′45″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.446028° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.446028; 30.527889
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Хрещатик»
 «Майдан Незалежності»
Рух двосторонній
Покриття асфальт (на початку), бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10363
У проєкті OpenStreetMap r372697
Мапа
 Вулиця Архітектора Городецького у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Заньковецької та Ольгинська.

Історія Редагувати

Вулиця виникла 1895 року у зв'язку з розплануванням забудовою колишнього саду та садиби професора Київського університету Фрідріха Мерінга як одна із новопрокладених вулиць, під назвою Миколаївська, яку отримала на честь імператора Миколи ІІ.

У березні 1919 року отримала назву вулиця Маркса, у вересні 1919 року вулиці повернено попередню назву, з січня 1920 року — вулиця Карла Маркса. Цю назву підтверджено 1944 року (під час німецької окупації міста у 1941–1943 роках вулиця знову мала назву Миколаївська).

Сучасну назву вулиця отримала 1996 року — на відзнаку ролі Владислава Городецького у формуванні архітектурного обличчя цієї частинки міста.

Забудова Редагувати

Забудова вулиці здійснювалася протягом 5–7 років високопрофесійними архітекторами — Георгієм Шлейфером, Едуардом Брадтманом та Владиславом Городецьким. Одразу ж вулицю було забруковано високоякісною бруківкою.

Вже до 1897 року частина вулиці була забудована — як житловими прибутковими будинками, так і будівлями іншого призначення-готелю «Континенталь», будинку товариства «Работник», меблевої фабрики Йосипа Кімаєра.

1903 року на згині вулиць з'явилася унікальна будівля цирку Крутикова — єдина на той час у Європі двоповерхова будівля цирку.

Так на початок XX століття склався унікальний ансамбль розкішних житлових та громадських будівель, що не мав аналогів у місті. Недаремно цей куточок міста в наш час назвали «Київський Париж».

На жаль, воєнні роки завдали ряду непоправних втрат місту — було майже повністю знищено забудову Хрещатика, постраждали й прилеглі вулиці, зокрема й ця. Так, було знищено будівлю цирку Крутикова (№ 7), наріжні будинки № 1, 2 та будинок № 3, в якому в свій час мешкав Владислав Городецький, постраждали й майже усі інші будинки (будинки згоріли, проте по війні їх було відновлено). Частково вдалося відновити будівлю готелю «Континенталь».

По війні спалені будинки було відновлено. На місці знищеного цирку Крутикова 1964 року було збудовано будівлю кінотеатру «Україна», яка, сама по собі цікава за архітектурою, проте, на жаль, не вписується у забудову вулиці.

Персоналії Редагувати

У готелі «Континенталь» зупинялися Володимир Маяковський, Олександра Коллонтай та багато вітчизняних та закордонних артистів. У цирку Крутикова, завдяки чудовій акустиці, організовувалися концерти видатних співаків — Федора Шаляпіна, Леоніда Собінова, Марії Литвиненко-Вольгемут, поляка Адама Дідура, італійців Тітти Руффо[ru], Маттіа Баттістіні та інших.

У будинку № 11 мешкав український актор Мар'ян Крушельницький.

Меморіальні та анотаційні дошки Редагувати

Меморіальна дошка Олегові Тимошенку
Меморіальна дошка Наталії Ужвій

У будинку консерваторії (буд. № 1) розміщені численні меморіальні дошки на честь митців, які викладали у цьому закладі: Івана Алексєєва (ауд. 67), Григорія Верьовки (ауд. 34), Михайла Вериківського (ауд. 48), Зої Гайдай (ауд. 58), Марка́ Геліса (ауд. 67), Богдана Гнидя (ауд. 51), Олексія Горохова (ауд. 50), Надії Горюхіної (ауд. 42), Марії Донець-Тессейр (ауд. 20), Дометія Євтушенка (ауд. 34), Наталії Захарченко (ауд. 20), Пилипа Козицького (ауд. 41), Арсенія Котляревського (малий зал), Михайла Кречка (ауд. 52), Зої Ліхтман (ауд. 32), Лілії Лобанової (ауд. 51), Бориса Лятошинського (ауд. 34), Івана Ляшенка (ауд. 42), Костянтина Огнєвого (ауд. 34), Галини Паторжинської (ауд. 50), Івана Паторжинського (ауд. 34), Юрія Полянського (ауд. 37), Андрія Проценка (ауд. 54), Левка Ревуцького (ауд. 34), Володимира Тимохіна (ауд. 28), Єлизавети Чавдар, Вадима Червова (ауд. 37), Андрія Штогаренка (ауд. 34), Вільгельма Яблонського (ауд. 54), Арнольда Янкелевича (ауд. 60), Івана Яшкевича (ауд. 71).

Також на сходах консерваторії встановлено меморіальну дошку із подякою Сергієві Рахманінову за сприяння в реорганізації Київського музичного училища у Консерваторію.

  • буд. № 3 — меморіальна дошка на честь народного артиста України, академіка, ректора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, професора Олега Тимошенка, який працював у цьому будинку в 1982–2004 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Анатолія Валієва та архітектора Юрія Подгородецького. Встановлена 10 вересня 2012 року.
  • буд. № 11-А — меморіальна дошка на честь народного артиста СРСР Мар'яна Крушельницького, який мешкав у цьому будинку в 1955–1963 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Бориса Климушка та архітектора А. І. Кулагіна. Відкрита 20 квітня 1967 року.
  • буд. № 12 — меморіальна дошка на честь професора Юрія Квітницького-Рижова (1921–1993), який жив і працював у цьому будинку. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфу.
  • буд. № 12/2/3 — меморіальна дошка на честь композитора Аркадія Філіпенка (1912–1983), який мешкав у цьому будинку в 1977–1983 роках. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфу за проектом скульптора М. Алексеєнка, архітектора Г. Кислого. Встановлена у 1988 році.
  • буд. № 17/1 — меморіальна дошка на честь вченої-філолога Галини Кириченко, яка мешкала і працювала у цьому будинку в 1966–1998 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу, встановлена у 2011 році.
  • буд. № 17/1 — меморіальна дошка на честь артистки театру і кіно Наталії Ужвій (1898–1986), яка жила у цьому будинку в 1950–1986 роках. Виготовлена з граніту, відкрита 27 березня 2007 року.

Пам'ятки архітектури Редагувати

Вулиця Архітектора Городецького (2017 рік)

Цікаві факти і події Редагувати

У будинку колишньої меблевої фабрики Йосипа Кімаєра у травні 1970 року облаштовано вхід до станції метро «Хрещатик».

Примітки Редагувати

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 березня 1996 року № 336 «Про перейменування вулиці Карла Маркса та площі Ленінського комсомолу у м. Києві». [ з першоджерела 31 травня 2023.]
  5. Кальницький, Коваленко, Лисенко, Скібіцька, 1999, с. 320–321.
  6. Кальницький, Малаков, Скібіцька, 1999, с. 318–319.
  7. Кальницький, 1999, с. 319.
  8. Кальницький, Осташко, Попович, Скібіцька, 1999, с. 316–317.
  9. Малаков, Скібицька, 1999}, с. 321.
  10. Скібіцька, 1999, с. 317–318.
  11. Гаврилюк, Скібіцька, 1999, с. 319–320.

Посилання Редагувати

Звід пам'яток історії та культури України Редагувати

Відео Редагувати

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vu licya Arhite ktora Gorode ckogo vulicya u Pecherskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Sadiba Meringa Prolyagaye vid vulici Hreshatik do ploshi Ivana Franka Vulicya Arhitektora GorodeckogoKiyivViglyad z boku ploshi Ivana FrankaViglyad z boku ploshi Ivana FrankaMiscevist Sadiba MeringaRajon PecherskijNazva na chest V V GorodeckogoKolishni nazviMikolayivska Karla MarksaZagalni vidomostiProtyazhnist 405 mKoordinati pochatku 50 26 57 pn sh 30 31 24 sh d 50 449194 pn sh 30 523417 sh d 50 449194 30 523417 Koordinati 50 26 57 pn sh 30 31 24 sh d 50 449194 pn sh 30 523417 sh d 50 449194 30 523417Koordinati kincya 50 26 45 pn sh 30 31 40 sh d 50 446028 pn sh 30 527889 sh d 50 446028 30 527889Poshtovi indeksi 01001 01601TransportNajblizhchi stanciyi metro Hreshatik Majdan Nezalezhnosti Ruh dvostoronnijPokrittya asfalt na pochatku brukivkaZovnishni posilannyaKod u reyestri 10363U proyekti OpenStreetMap r372697Mapa Vulicya Arhitektora Gorodeckogo u VikishovishiPriluchayutsya vulici Zankoveckoyi ta Olginska Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 3 Personaliyi 4 Memorialni ta anotacijni doshki 5 Pam yatki arhitekturi 6 Cikavi fakti i podiyi 7 Primitki 8 Posilannya 8 1 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini 8 2 Video 9 DzherelaIstoriya RedaguvatiVulicya vinikla 1895 roku u zv yazku z rozplanuvannyam zabudovoyu kolishnogo sadu ta sadibi profesora Kiyivskogo universitetu Fridriha Meringa yak odna iz novoprokladenih vulic pid nazvoyu Mikolayivska yaku otrimala na chest imperatora Mikoli II U berezni 1919 roku otrimala nazvu vulicya Marksa 1 u veresni 1919 roku vulici poverneno poperednyu nazvu z sichnya 1920 roku vulicya Karla Marksa 2 Cyu nazvu pidtverdzheno 1944 roku 3 pid chas nimeckoyi okupaciyi mista u 1941 1943 rokah vulicya znovu mala nazvu Mikolayivska Suchasnu nazvu vulicya otrimala 1996 roku 4 na vidznaku roli Vladislava Gorodeckogo u formuvanni arhitekturnogo oblichchya ciyeyi chastinki mista nbsp Mikolayivska vulicya pochatok HH stolittya nbsp Budinok Ginzburga bud 9 nbsp Perehrestya Mikolayivskoyi vulici ta Hreshatika 1942 rikZabudova RedaguvatiZabudova vulici zdijsnyuvalasya protyagom 5 7 rokiv visokoprofesijnimi arhitektorami Georgiyem Shlejferom Eduardom Bradtmanom ta Vladislavom Gorodeckim Odrazu zh vulicyu bulo zabrukovano visokoyakisnoyu brukivkoyu Vzhe do 1897 roku chastina vulici bula zabudovana yak zhitlovimi pributkovimi budinkami tak i budivlyami inshogo priznachennya gotelyu Kontinental budinku tovaristva Rabotnik meblevoyi fabriki Josipa Kimayera 1903 roku na zgini vulic z yavilasya unikalna budivlya cirku Krutikova yedina na toj chas u Yevropi dvopoverhova budivlya cirku Tak na pochatok XX stolittya sklavsya unikalnij ansambl rozkishnih zhitlovih ta gromadskih budivel sho ne mav analogiv u misti Nedaremno cej kutochok mista v nash chas nazvali Kiyivskij Parizh Na zhal voyenni roki zavdali ryadu nepopravnih vtrat mistu bulo majzhe povnistyu znisheno zabudovu Hreshatika postrazhdali j prilegli vulici zokrema j cya Tak bulo znisheno budivlyu cirku Krutikova 7 narizhni budinki 1 2 ta budinok 3 v yakomu v svij chas meshkav Vladislav Gorodeckij postrazhdali j majzhe usi inshi budinki budinki zgorili prote po vijni yih bulo vidnovleno Chastkovo vdalosya vidnoviti budivlyu gotelyu Kontinental Po vijni spaleni budinki bulo vidnovleno Na misci znishenogo cirku Krutikova 1964 roku bulo zbudovano budivlyu kinoteatru Ukrayina yaka sama po sobi cikava za arhitekturoyu prote na zhal ne vpisuyetsya u zabudovu vulici Personaliyi RedaguvatiU goteli Kontinental zupinyalisya Volodimir Mayakovskij Oleksandra Kollontaj ta bagato vitchiznyanih ta zakordonnih artistiv U cirku Krutikova zavdyaki chudovij akustici organizovuvalisya koncerti vidatnih spivakiv Fedora Shalyapina Leonida Sobinova Mariyi Litvinenko Volgemut polyaka Adama Didura italijciv Titti Ruffo ru Mattia Battistini ta inshih U budinku 11 meshkav ukrayinskij aktor Mar yan Krushelnickij Memorialni ta anotacijni doshki Redaguvati nbsp Memorialna doshka Olegovi Timoshenku nbsp Memorialna doshka Nataliyi UzhvijU budinku konservatoriyi bud 1 rozmisheni chislenni memorialni doshki na chest mitciv yaki vikladali u comu zakladi Ivana Aleksyeyeva aud 67 Grigoriya Verovki aud 34 Mihajla Verikivskogo aud 48 Zoyi Gajdaj aud 58 Marka Gelisa aud 67 Bogdana Gnidya aud 51 Oleksiya Gorohova aud 50 Nadiyi Goryuhinoyi aud 42 Mariyi Donec Tessejr aud 20 Dometiya Yevtushenka aud 34 Nataliyi Zaharchenko aud 20 Pilipa Kozickogo aud 41 Arseniya Kotlyarevskogo malij zal Mihajla Krechka aud 52 Zoyi Lihtman aud 32 Liliyi Lobanovoyi aud 51 Borisa Lyatoshinskogo aud 34 Ivana Lyashenka aud 42 Kostyantina Ognyevogo aud 34 Galini Patorzhinskoyi aud 50 Ivana Patorzhinskogo aud 34 Yuriya Polyanskogo aud 37 Andriya Procenka aud 54 Levka Revuckogo aud 34 Volodimira Timohina aud 28 Yelizaveti Chavdar Vadima Chervova aud 37 Andriya Shtogarenka aud 34 Vilgelma Yablonskogo aud 54 Arnolda Yankelevicha aud 60 Ivana Yashkevicha aud 71 Takozh na shodah konservatoriyi vstanovleno memorialnu doshku iz podyakoyu Sergiyevi Rahmaninovu za spriyannya v reorganizaciyi Kiyivskogo muzichnogo uchilisha u Konservatoriyu bud 3 memorialna doshka na chest narodnogo artista Ukrayini akademika rektora Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo profesora Olega Timoshenka yakij pracyuvav u comu budinku v 1982 2004 rokah Vigotovlena u viglyadi bronzovogo barelyefu za proektom skulptora Anatoliya Valiyeva ta arhitektora Yuriya Podgorodeckogo Vstanovlena 10 veresnya 2012 roku bud 11 A memorialna doshka na chest narodnogo artista SRSR Mar yana Krushelnickogo yakij meshkav u comu budinku v 1955 1963 rokah Vigotovlena u viglyadi bronzovogo barelyefu za proektom skulptora Borisa Klimushka ta arhitektora A I Kulagina Vidkrita 20 kvitnya 1967 roku bud 12 memorialna doshka na chest profesora Yuriya Kvitnickogo Rizhova 1921 1993 yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku Vigotovlena u viglyadi bronzovogo gorelyefu bud 12 2 3 memorialna doshka na chest kompozitora Arkadiya Filipenka 1912 1983 yakij meshkav u comu budinku v 1977 1983 rokah Vigotovlena u viglyadi bronzovogo gorelyefu za proektom skulptora M Alekseyenka arhitektora G Kislogo Vstanovlena u 1988 roci bud 17 1 memorialna doshka na chest vchenoyi filologa Galini Kirichenko yaka meshkala i pracyuvala u comu budinku v 1966 1998 rokah Vigotovlena u viglyadi bronzovogo barelyefu vstanovlena u 2011 roci bud 17 1 memorialna doshka na chest artistki teatru i kino Nataliyi Uzhvij 1898 1986 yaka zhila u comu budinku v 1950 1986 rokah Vigotovlena z granitu vidkrita 27 bereznya 2007 roku Pam yatki arhitekturi Redaguvati nbsp Vulicya Arhitektora Gorodeckogo 2017 rik 1 3 11 Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini im P Chajkovskogo kolish Kiyivska konservatoriya spochatku gotel Kontinental 1895 1897 arhitektori Georgij Shlejfer Vladislav Gorodeckij ta Eduard Bradtman 1950 ti rr vidnovlennya arhitektori L Katok Ya Krasnij M Liberberg 5 4 pributkovij budinok 1897 6 pributkovij budinok 1897 9 budinok Ginzburga 1900 1901 arhitektori Georgij Shlejfer ta Eduard Bradtman 6 10 1 rig vulici Zankoveckoyi pributkovij budinok kupchihi M V Pochtar 1900 arhitektor Mikola Yaskevich 7 11a budinok tovaristva Rabotnik 1896 arhitektor Vladislav Gorodeckij nadbudova 1911 arhitektor Eduard Bradtman 8 12 2 3 rig ploshi Ivana Franka ta vulici Stanislavskogo pributkovij budinok A F Berlinera 1909 arhitektor Mikola Yaskevich 13 pributkovij budinok z torgovim domom Josifa Kimayera nini golovna budivlya Ministerstva yusticiyi Ukrayini 1897 arhitektori Martin Klug ta Vladislav Gorodeckij 9 15 budinok barona Gesselbejna pochatok XX stolittya 10 17 1 rig Olginskoyi vulici pributkovij budinok Vsevoloda Demchenka 1909 arhitektor Ivan Byelyayev 11 Cikavi fakti i podiyi RedaguvatiU budinku kolishnoyi meblevoyi fabriki Josipa Kimayera u travni 1970 roku oblashtovano vhid do stanciyi metro Hreshatik Primitki Redaguvati Ot Kievskogo Ispolkoma Prikaz kollegii gorodskogo hozyajstva Visti Izvestiya 1919 29 23 marta S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Pereimenovanie ulic Izvestiya Visti 1920 13 4 yanvarya S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Rozporyadzhennya Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 12 bereznya 1996 roku 336 Pro perejmenuvannya vulici Karla Marksa ta ploshi Leninskogo komsomolu u m Kiyevi Arhivovano z pershodzherela 31 travnya 2023 Kalnickij Kovalenko Lisenko Skibicka 1999 s 320 321 Kalnickij Malakov Skibicka 1999 s 318 319 Kalnickij 1999 s 319 Kalnickij Ostashko Popovich Skibicka 1999 s 316 317 Malakov Skibicka 1999 s 321 Skibicka 1999 s 317 318 Gavrilyuk Skibicka 1999 s 319 320 Posilannya RedaguvatiZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Redaguvati Gavrilyuk Larisa Skibicka Tetyana Zhitlovij budinok 1909 v yakomu prozhivali Ponomarenko Ye P Uzhvij N M Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 319 320 Kalnickij Mihajlo Kovalenko Nina Lisenko Ivan Skibicka Tetyana Kiyivska konservatoriya Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini im P Chajkovskogo kin 19 20 st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 320 321 Kalnickij Mihajlo Malakov Dmitro Skibicka Tetyana Zhitlovij budinok 1900 1901 v yakomu prozhivav Zilov P O Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 318 319 Kalnickij Mihajlo Ostashko Tetyana Popovich Sergij Skibicka Tetyana Budinok silskogospodarskogo kooperativu Robitnik v yakomu mistilisya vijskovi ministerstva Ukrayinskoyi Derzhavi ta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki prozhivali Vyetrov Yu O Grekiv O P Krushelnickij M M Plehov M D Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 316 317 Kalnickij Mihajlo Tolochko Larisa Gorodeckogo Arhitektora vulicya rubizh 19 20 st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 315 316 Kalnickij Mihajlo Zhitlovij budinok v yakomu prozhivav Lyubomirskij G L Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 319 Malakov Dmitro Skibicka Tetyana Torgovelnij budinok meblevoyi firmi J Kimayera 1895 97 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 321 Skibicka Tetyana Zhitlovij budinok poch 20 st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch I Kiyiv S 317 318Video Redaguvati nbsp Starij Kiyiv Vulicya Arhitektora Gorodeckogo kiyivskij Parizh na YouTube nbsp Starij Kiyiv Tvorchij oazis na vulici Arhitektora Gorodeckogo na YouTubeDzherela RedaguvatiGorodeckogo Arhitektora vulicya Veb enciklopediya Kiyeva Karla Marksa vul Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 104 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 133 ISBN 5 88500 070 0 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 340 ros Gorodeckogo Arhitektora vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 54 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Gorodeckogo Arhitektora vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Arhitektora Gorodeckogo amp oldid 38514365