www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вузькоколійна залізниця Ужгород Анталовці В узькоколійна залізн иця Ужгород Ант аловці угор Ungvár Antalócs чеськ Užhoro

Вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці

В́узькоколійна залізн́иця ́Ужгород — Ант́аловці (угор. Ungvár — Antalócs, чеськ. Užhorod — Antalovce) — одна з недіючих вузькоколійних залізниць в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.

Вузькоколійна залізниця
Ужгород — Анталовці
Вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці
Основні дані
Роки функціонування ~ 1916 — 1976
Країна  Україна
Регіон Закарпатська область
Статус розібрана
Експлуатаційна довжина шляхів 34,87 км
Ширина колії 750 мм
Паровоз Кп4-488 на залізниці Ужгород — Анталовці

Історія

Дата будівництва 1916
Дата введення в експлуатацію 1917
Дата припинення руху 1975
Дата ліквідації 1976
Схема залізниці

Опис та історія ред.

На початку XX століття за наказом командування австро-угорської армії в селі Анталовці була заснована пилорама та військове деревообробне підприємство, що виробляло дерев'яні рукоятки та накладки для багнетів, артилерійських тесаків і прикладів. Для доставки деревини з околиць Анталовців на підприємство була побудована вузькоколійна залізниця. Вона мала два відгалуження, які йшли долинами річок Стара, Середній і Крайній до гір Маковиця (978 м), Анталовецька Поляна (977 м) та Токарня (627 м).

Перед Першою світовою війною, щоб налагодити безперебійне постачання армії, було розпочато будівництво залізниці Ужгород — Радванка — Анталовці. Будівництво йшло швидкими темпами, і вже в серпні 1916 року вузькоколійна залізниця з шириною колії 760 мм була здана в експлуатацію. Рух було відкрито у 1917 році. Залізниця була ліцензована тільки для перевезення деревини.

Довжина розмітки колії становила 36,635 км, експлуатаційна довжина — 34,507 км. Максимальний підйом становив 28 %, а мінімальний радіус кривої — 60 м.

Вузькоколійна лінія Ужгород — Радванка — Анталовці починалась на залізничній станції Радванка в Ужгороді, яка знаходилась на відстані одного кілометра від головної ширококолійної станції в Ужгороді. Дві станції були з'єднані колією, яка вела до каменоломні. Вузька колія проходила через виноградарський регіон на околицях селища Середнє, потім повертала на північ в долину річки В'єла і прямувала до Анталовець.

Залізниця проходила через 9 сіл передгір'я Ужанської долини. Зупинки знаходилися в Дравцях, Підгорбі, Холмоку, Руських Комарівцях, Вовковому, Середньому, Чертежі, Худльові та Анталовцях.

До травня 1918 вузькоколійка Ужгород — Анталовці підпорядковувалась Імператорсько-королівським австрійським військовим залізницям — kkHB (kaiserlich-königlich österreichische Heeresbahn), після чого вона перейшла в управління угорської компанії MÁV. Починаючи з 3 січня 1919 муніципалітет міста Ужгорода без державного дозволу використовував залізницю для пасажирських перевезень як громадський транспорт.

Після включення Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини 21 червня 1919 залізниця була взята під контроль чехословацькою армією, а згодом була передана Чехословацьким державним залізницям — ČSD. В червні 1920 залізниця Ужгород — Анталовці знову переходить до Міністерства оборони Чехословаччини, але з вересня 1920 року залізниця експлуатується ČSD. 1 жовтня 1920 Чехословацькі державні залізниці (ČSD) стають остаточним власником вузькоколійки.

Після 1921 перевезення на залізниці здійснювали дві пари змішаних потягів, які, при необхідності, комплектувались вантажними вагонами та переводились у розряд вантажних потягів.

1922 вузькоколійна залізниця Ужгород — Анталовці разом з кінним траком перейшла у підпорядкування Ужгородського управління державними лісами та землею. У той час сумарна довжина лінії Ужгород — Анталовці становила 34,87 км. Незабаром залізниця отримала дозвіл на перевезення пасажирів. Для здійснення пасажирських перевезень було сформовано спеціальний потяг, який перевозив учнів, студентів, працівників і селян в Ужгород.

В період 1938–1945 лінія експлуатувались угорською компанією MÁV. Дільниця Ужгород — Радванка — Анталовці отримала нумерацію 122. Пасажирські перевезення на залізниці в цей час здійснювали три пари потягів. Час проїзду в напрямку з Ужгорода до Анталовець становив 2 год., у зворотньому напрямку — 2 год. 15 хв..

Після входження Закарпаття до складу СРСР полотно вузькоколійної залізниці Ужгород — Анталовці було перешито із 760 мм на 750 мм.

Розібрана у 1975–1976 р.р.як нерентабельна.

Рухомий склад ред.

Локомотиви на паровій тязі ред.

Спочатку планувалось здійснювати перевезення на залізниці Ужгород — Анталовці за допомогою трьох локомотивів на паровій тязі виробництва заводу «Krauss» в Лінці, але вузькоколійка отримала тільки два — з фабричними номерами 7196/1916 та 7255/1917. Третій локомотив 7195/1916 так і не був поставлений, а локомотив з фабричним номером 7196/1916 експлуатувався до 17 серпня 1917.

Із 22 серпня 1917 до 15 лютого 1918 на залізниці експлуатувався локомотив № 2001 виробництва заводу «Hohenzollern» в Дюссельдорфі з фабричним номером 2032, а з квітня до 22 липня 1918 — локомотив № 4001 виробництва заводу «Budapest» з фабричним номером 3094/1916.

У 1919 на вузькоколійній залізниці Ужгород — Анталовці експлуатувались три локомотиви. Перший локомотив, який мав тільки фабричне маркування 510 (Cs2t 510/1899), був доставлений з підприємства «J. Przeworsky» в чеському селі Бори, де він експлуатувався з 1899 року. Це був тендерний локомотив виробництва заводу «Orenstein & Koppel» в Берліні. Другий локомотив з маркуванням 2624 (Cs2t 2624/1911) являв собою класичний вузькоколійний тендерний локомотив типу 78 виробництва заводу «Budapest», який спочатку був поставлений на підприємство графа Вінклера в Чіреші. Третій локомотив «Krauss» з фабричним номером 7255 експлуатувався на залізниці Ужгород — Анталовці з моменту її відкриття.

У 1925 локомотиви були перенумеровані — 510 як U 35.201, 2624 як U 35.301 та 7255 як U

44.101. У березні 1927 на залізницю був переданий локомотив U 37.001 («Krauss» 3638/1897) з вузькоколійки Їндржіхув-Ґрадец, а у 1930 році — локомотив U 37.005 («BMMF» 175/1906) з вузькоколійки Тересва — Усть-Чорна. Останній паровий локомотив U 37.010 («Krauss» 3817/1898) був переданий із залізниці Їндржіхув-Ґрадец у 1931. З початком експлуатації потужних локомотивів типу U 37.0 на вузькоколійній залізниці Ужгород — Анталовці, парові локомотиви більш легкого класу поступово передавались на Боржавську вузькоколійну залізницю.

В період 1945–1956 на залізниці експлуатувались два паровози заводу «Davenport»(США) з фабричними номерами 2854 та 2856. Пізніше — радянський паровоз Кп4-488.

Автомотриси ред.

22 травня 1937 рухомий склад залізниці Ужгород — Анталовці поповнився двома парами пасажирських та однією парою вантажно-пасажирських автомотрис. Моторові вагони M 11.003 та M 11.004 були передані з Боржавської вузькоколійки.

Тепловози ред.

В останні роки експлуатації залізниці використовувались тепловози ТУ2.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2012. 

Література ред.

  • Hrček R. 100 let trati Třemešná ve Slezsku — Osoblaha. — Okresní úřad Bruntál, 1998.
  • Karel Beneš. Železnice na Podkarpatské Rusi. Nakladatelství dopravy a turistiky spol. s r.o. — Praha, 1995. ISBN 80-85884-32-1.
  • Karel Just. Motorové lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. — Litoměřice, 2008.
  • Karel Just. Parní lokomotivy na úzkorozchodných tratích ČSD. — Litoměřice, 2001.
  • Москалев Л. Наши узкоколейные паровозы. — М.: Железнодорожное дело, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
V uzkokolijna zalizn icya Uzhgorod Ant alovci ugor Ungvar Antalocs chesk Uzhorod Antalovce odna z nediyuchih vuzkokolijnih zaliznic v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod AntalovciVuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod AntalovciOsnovni daniRoki funkcionuvannya 1916 1976Krayina UkrayinaRegion Zakarpatska oblastStatus rozibranaEkspluatacijna dovzhina shlyahiv 34 87 kmShirina koliyi 750 mmParovoz Kp4 488 na zaliznici Uzhgorod AntalovciIstoriyaData budivnictva 1916Data vvedennya v ekspluataciyu 1917Data pripinennya ruhu 1975Data likvidaciyi 1976Shema zalizniciLegenda funkcionuyut zberezheni zakriti rozibranizaliznichnij pereginzaliznichna stanciyazupinkastanciya bez pasazhirskogo ruhu vantazhna stanciya kinec koliyiviadukmisttunelzmina kilometrazhuderzhavnij kordonroz yizdpereyizdporomna perepravaelektrifikaciya 0 Uzhgorod1 Radvanka5 Dravci10 Pidgorb14 Holmok19 Ruski Komarivci23 Vovkove Uzhgorodskij rajon 26 Serednye smt Serednyanska lisova zaliznicya25 Chertezh31 Hudlovo35 Antalovci Zmist 1 Opis ta istoriya 2 Ruhomij sklad 2 1 Lokomotivi na parovij tyazi 2 2 Avtomotrisi 2 3 Teplovozi 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaOpis ta istoriya red Na pochatku XX stolittya za nakazom komanduvannya avstro ugorskoyi armiyi v seli Antalovci bula zasnovana pilorama ta vijskove derevoobrobne pidpriyemstvo sho viroblyalo derev yani rukoyatki ta nakladki dlya bagnetiv artilerijskih tesakiv i prikladiv Dlya dostavki derevini z okolic Antalovciv na pidpriyemstvo bula pobudovana vuzkokolijna zaliznicya Vona mala dva vidgaluzhennya yaki jshli dolinami richok Stara Serednij i Krajnij do gir Makovicya 978 m Antalovecka Polyana 977 m ta Tokarnya 627 m Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu shob nalagoditi bezperebijne postachannya armiyi bulo rozpochato budivnictvo zaliznici Uzhgorod Radvanka Antalovci Budivnictvo jshlo shvidkimi tempami i vzhe v serpni 1916 roku vuzkokolijna zaliznicya z shirinoyu koliyi 760 mm bula zdana v ekspluataciyu Ruh bulo vidkrito u 1917 roci Zaliznicya bula licenzovana tilki dlya perevezennya derevini Dovzhina rozmitki koliyi stanovila 36 635 km ekspluatacijna dovzhina 34 507 km Maksimalnij pidjom stanoviv 28 a minimalnij radius krivoyi 60 m Vuzkokolijna liniya Uzhgorod Radvanka Antalovci pochinalas na zaliznichnij stanciyi Radvanka v Uzhgorodi yaka znahodilas na vidstani odnogo kilometra vid golovnoyi shirokokolijnoyi stanciyi v Uzhgorodi Dvi stanciyi buli z yednani koliyeyu yaka vela do kamenolomni Vuzka koliya prohodila cherez vinogradarskij region na okolicyah selisha Serednye potim povertala na pivnich v dolinu richki V yela i pryamuvala do Antalovec Zaliznicya prohodila cherez 9 sil peredgir ya Uzhanskoyi dolini Zupinki znahodilisya v Dravcyah Pidgorbi Holmoku Ruskih Komarivcyah Vovkovomu Serednomu Chertezhi Hudlovi ta Antalovcyah Do travnya 1918 vuzkokolijka Uzhgorod Antalovci pidporyadkovuvalas Imperatorsko korolivskim avstrijskim vijskovim zaliznicyam kkHB kaiserlich koniglich osterreichische Heeresbahn pislya chogo vona perejshla v upravlinnya ugorskoyi kompaniyi MAV Pochinayuchi z 3 sichnya 1919 municipalitet mista Uzhgoroda bez derzhavnogo dozvolu vikoristovuvav zaliznicyu dlya pasazhirskih perevezen yak gromadskij transport Pislya vklyuchennya Pidkarpatskoyi Rusi do skladu Chehoslovachchini 21 chervnya 1919 zaliznicya bula vzyata pid kontrol chehoslovackoyu armiyeyu a zgodom bula peredana Chehoslovackim derzhavnim zaliznicyam CSD V chervni 1920 zaliznicya Uzhgorod Antalovci znovu perehodit do Ministerstva oboroni Chehoslovachchini ale z veresnya 1920 roku zaliznicya ekspluatuyetsya CSD 1 zhovtnya 1920 Chehoslovacki derzhavni zaliznici CSD stayut ostatochnim vlasnikom vuzkokolijki Pislya 1921 perevezennya na zaliznici zdijsnyuvali dvi pari zmishanih potyagiv yaki pri neobhidnosti komplektuvalis vantazhnimi vagonami ta perevodilis u rozryad vantazhnih potyagiv 1922 vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci razom z kinnim trakom perejshla u pidporyadkuvannya Uzhgorodskogo upravlinnya derzhavnimi lisami ta zemleyu U toj chas sumarna dovzhina liniyi Uzhgorod Antalovci stanovila 34 87 km Nezabarom zaliznicya otrimala dozvil na perevezennya pasazhiriv Dlya zdijsnennya pasazhirskih perevezen bulo sformovano specialnij potyag yakij perevoziv uchniv studentiv pracivnikiv i selyan v Uzhgorod V period 1938 1945 liniya ekspluatuvalis ugorskoyu kompaniyeyu MAV Dilnicya Uzhgorod Radvanka Antalovci otrimala numeraciyu 122 Pasazhirski perevezennya na zaliznici v cej chas zdijsnyuvali tri pari potyagiv Chas proyizdu v napryamku z Uzhgoroda do Antalovec stanoviv 2 god u zvorotnomu napryamku 2 god 15 hv 1 Pislya vhodzhennya Zakarpattya do skladu SRSR polotno vuzkokolijnoyi zaliznici Uzhgorod Antalovci bulo pereshito iz 760 mm na 750 mm Rozibrana u 1975 1976 r r yak nerentabelna Ruhomij sklad red Lokomotivi na parovij tyazi red Spochatku planuvalos zdijsnyuvati perevezennya na zaliznici Uzhgorod Antalovci za dopomogoyu troh lokomotiviv na parovij tyazi virobnictva zavodu Krauss v Linci ale vuzkokolijka otrimala tilki dva z fabrichnimi nomerami 7196 1916 ta 7255 1917 Tretij lokomotiv 7195 1916 tak i ne buv postavlenij a lokomotiv z fabrichnim nomerom 7196 1916 ekspluatuvavsya do 17 serpnya 1917 Iz 22 serpnya 1917 do 15 lyutogo 1918 na zaliznici ekspluatuvavsya lokomotiv 2001 virobnictva zavodu Hohenzollern v Dyusseldorfi z fabrichnim nomerom 2032 a z kvitnya do 22 lipnya 1918 lokomotiv 4001 virobnictva zavodu Budapest z fabrichnim nomerom 3094 1916 U 1919 na vuzkokolijnij zaliznici Uzhgorod Antalovci ekspluatuvalis tri lokomotivi Pershij lokomotiv yakij mav tilki fabrichne markuvannya 510 Cs2t 510 1899 buv dostavlenij z pidpriyemstva J Przeworsky v cheskomu seli Bori de vin ekspluatuvavsya z 1899 roku Ce buv tendernij lokomotiv virobnictva zavodu Orenstein amp Koppel v Berlini Drugij lokomotiv z markuvannyam 2624 Cs2t 2624 1911 yavlyav soboyu klasichnij vuzkokolijnij tendernij lokomotiv tipu 78 virobnictva zavodu Budapest yakij spochatku buv postavlenij na pidpriyemstvo grafa Vinklera v Chireshi Tretij lokomotiv Krauss z fabrichnim nomerom 7255 ekspluatuvavsya na zaliznici Uzhgorod Antalovci z momentu yiyi vidkrittya U 1925 lokomotivi buli perenumerovani 510 yak U 35 201 2624 yak U 35 301 ta 7255 yak U44 101 U berezni 1927 na zaliznicyu buv peredanij lokomotiv U 37 001 Krauss 3638 1897 z vuzkokolijki Yindrzhihuv Gradec a u 1930 roci lokomotiv U 37 005 BMMF 175 1906 z vuzkokolijki Teresva Ust Chorna Ostannij parovij lokomotiv U 37 010 Krauss 3817 1898 buv peredanij iz zaliznici Yindrzhihuv Gradec u 1931 Z pochatkom ekspluataciyi potuzhnih lokomotiviv tipu U 37 0 na vuzkokolijnij zaliznici Uzhgorod Antalovci parovi lokomotivi bilsh legkogo klasu postupovo peredavalis na Borzhavsku vuzkokolijnu zaliznicyu V period 1945 1956 na zaliznici ekspluatuvalis dva parovozi zavodu Davenport SShA z fabrichnimi nomerami 2854 ta 2856 Piznishe radyanskij parovoz Kp4 488 Avtomotrisi red 22 travnya 1937 ruhomij sklad zaliznici Uzhgorod Antalovci popovnivsya dvoma parami pasazhirskih ta odniyeyu paroyu vantazhno pasazhirskih avtomotris Motorovi vagoni M 11 003 ta M 11 004 buli peredani z Borzhavskoyi vuzkokolijki Teplovozi red V ostanni roki ekspluataciyi zaliznici vikoristovuvalis teplovozi TU2 Div takozh red Vuzkokolijni zaliznici Zakarpattya Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna Vuzkokolijna zaliznicya Hust MedvezhijPrimitki red Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 grudnya 2012 Literatura red Hrcek R 100 let trati Tremesna ve Slezsku Osoblaha Okresni urad Bruntal 1998 Karel Benes Zeleznice na Podkarpatske Rusi Nakladatelstvi dopravy a turistiky spol s r o Praha 1995 ISBN 80 85884 32 1 Karel Just Motorove lokomotivy na uzkorozchodnych tratich CSD Litomerice 2008 Karel Just Parni lokomotivy na uzkorozchodnych tratich CSD Litomerice 2001 Moskalev L Nashi uzkokolejnye parovozy M Zheleznodorozhnoe delo 1997 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci amp oldid 39604219