? Волошка козяча | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Centaurea caprina Steven, 1856 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Centaurea koktebelica Klokov Centaurea vicina Lipsky Centaurea ovina subsp. caprina (Steven) Mikheev Centaurea ovina subsp. koktebelica (Klokov) Dostál | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
Волошка козяча, волошка коктебельська як Centaurea koktebelica (Centaurea caprina) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений в Криму, Молдові, Північному Кавказі.
Опис ред.
Дворічна рослина 20–50 см заввишки. Стебло розчепірено-гіллясте, разом з листками гостро-шорстке й дещо павутинисте. Кошики частково сидячі або майже сидячі, скупчені, частково поодинокі на кінцях гілок, до 4.5 см завдовжки. До 80 см заввишки. Листки двічі пірчасторозсічені. Квітки рожево-пурпурові. Плід — білувата сім'янка 2.5–3 мм завдовжки, 1.2–1.5 мм завширшки, без чубчику.
Поширення ред.
Поширений в Криму, Молдові, Північному Кавказі.
В Україні вид зростає на відкритих сухих кам'янистих схилах — Зх. Крим (від Тарханкута до Севастополя), Гірський Крим, Передгір'я, Пд. берег (від Балаклави до Коктебеля).
Загрози й охорона ред.
Загрозами є випасання, рекреація.
Охороняється в Ялтинському гірськолісовому, Кримському, Карадазькому ПЗ, заказниках загальнодержавного значення «Байдарський», «Фіолент», «Мис Айя», «АюДаг».
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 364. (рос.)(укр.)
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 22.04.2020. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 22.04.2020. (англ.)
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |