www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волго Балтійський водний шлях Координати 59 58 пн ш 30 10 сх д 59 967 пн ш 30 167 сх д 59 967 30 167 Во лго Балті йський

Волго-Балтійський водний шлях

Координати: 59°58′ пн. ш. 30°10′ сх. д. / 59.967° пн. ш. 30.167° сх. д. / 59.967; 30.167

Во́лго-Балті́йський во́дний шлях (раніше — Маріїнська водна система) — система каналів, і озер на північному заході Російської Федерації, що сполучує Волгу з Балтійським морем. Прямує через Рибінське водосховище до міста Череповець, річку Шексна, Білозерський канал, річку Ковжа, Маріїнський канал, річку Витегра, Онезький канал, Онезьке озеро, річку Свір, Ладозьке озеро і річку Нева. Маріїнську водну систему споруджено у XIX сторіччі, після корінної реконструкції у 1964 році, отримав сучасну назву. Довжина шляху становить приблизно 1100 км, глибина судноплавного фарватеру — не менше 4 м, що забезпечує прохід суден тоннажністю до 5 000 т. Продовженням Волго-Балтійського шляху є Біломорсько-Балтійський канал, що з'єднує Онезьке озеро з Білим морем.

Мапа Волго-Балтійського водного шляху

Історія створення Редагувати

Вихід Росії до Балтійського моря у XVIII сторіччі, зростання ролі Петербурга вимагали зручних водних сполучень нової столиці з внутрішніми районами країни. Було створено 3 водних шляхи — Вишньоволоцька водна система (рух відкрито у 1709), Тихвінська (1811) і Маріїнська (1810). Траса маріїнської водної системи починалася у Рибінська, далі йшла по Шексні, Білим озером, Ковжі, штучному Маріїнському (пізніше Новомаріїнському) каналу, прокладеному через вододіл між басейном Волги і Онезьким озером, потім по Витегрі, Онезькому озеру, Свірі, Ладозьким озером і Невою (близько 1100 км). Власне Маріїнською системою була частина шляху від Волги до Онезького озера. У 1829, було відкрито Північно-Двінський канал, який з'єднав Шексну і Кубенське озеро. Він поєднав систему через Сухону і Північну Двіну з Білим морем. Для безпечнішого плавання невеличких суден по Онезькому і Ладозькому озерам були прокладено обхідні канали — Білозерський, Онезький і Новоладозький. Для свого часу Маріїнська система була видатною гідротехнічною спорудою і мала велике економічне значення, але попри проведену наприкінці XIX ст. реконструкцію вона вже не задовольняла транспортні потреби країни.

Створення нового водного шляху між Онезьким озером і Волгою почалося після німецько-радянської війни, розгорнулося в 1960; 5 червня 1964 Волго-Балтійський водний шлях було відкрито.

Опис Редагувати

Цей шлях — ланка єдиної глибоководної транспортної системи Європейської частини Росії, забезпечує з'єднання водних шляхів, що виходять до Балтійського, Білого, Каспійського, Чорного і Азовського морів.

Волго-Балт — це складний комплекс інженерних об'єктів, що включає в себе 4900 кілометрів експлуатованих водних шляхів, у тому числі 3270 кілометрів з гарантованими габаритами, 11 шлюзів з напором від 11 до 18 метрів, три гідроелектростанції, 25 земляних гребель і дамб, 12 поромних переправ, 9 мостових переходів, 8 маяків в Ладозькому озері, понад 5000 знаків судноплавної обстановки, 273 одиниці обслуговуючого флоту.

Загальна довжина шляху між Онезьким озером і містом Череповець — 368 км. Шлях проходить місцями по трасі колишньої Маріїнської системи, місцями відхиляючись від неї. На мережі 5 потужних гідровузлів з 7 однокамерними однониточними шлюзами. На північному схилі 4 гідровузла — Витегорський, Білоусовський, Новинковський і Пахомовський — розташовані на підйомі від Онезького озера до вододілу (80 м). П'ятий гідровузол (Череповецький) — на південному схилі на Шексні, за 50 км вище Череповця.

На північному схилі траса шляху збігається з руслом Витегри і проходить по водосховищах, утворених гідровузлами. Вододільний б'єф тягнеться від Пахомовського гідровузла на Витегрі до Череповецького гідровузла на Шексні. Судноплавна траса тут проходить вододільним каналом завдовжки 40 км (від Пахомовського гідровузла до селища Анненський Міст), далі по Ковжі, Білому озері і Шексні. Траса південного схилу проходить по Шексні, знаходиться в підпорі Рибінського водосховища.

Волго-Балтійский водний шлях доступний для суден вантажопідйомністю близько 5000 т, вантажі перевозяться без перевалки. Судна йдуть озерами (замість руху по обхідним каналами). Переважають перевезення в самохідних вантажних судах; ведеться наскрізна буксирування плотів. Різко зросла швидкість перевезень (Череповець — Санкт-Петербург 2,5—3 діб проти 10—15 до реконструкції). Значно зріс вантажообіг Волго-Балтійського водного шляху порівняно зі старою Маріїнською системою; збільшилася питома вага змішаних залізнично-водних перевезень. Найважливіші вантажі: з Кольського півострова (через Кандалакшу) залізорудний концентрат на Череповецький металургійний комбінат; хибінський апатит, апатитовий концентрат, карельський граніт і діабаз в різні райони країни; ліс і пиломатеріали з Архангельської та Вологодської областей на Південь, Санкт-Петербург і на експорт; чорний метал з Череповця, донецьке і кузнецьке вугілля, уральський сірчаний колчедан, солікамські калійні солі — для Північного Заходу і на експорт; баскунчацька сіль (особливо для Мурманська); зерно. У танкерах з Волги йдуть нафтовантажі для Північного Заходу, та на експорт (див. Волготанкер). Через Санкт-Петербург на Волго-Балтійський водний шлях надходять імпортні вантажі для різних районів країни. У пасажирському русі значна кількість туристських теплоходів (маршрути з Санкт-Петербурга в Москву, Астрахань, Ростов-на-Дону, Перм тощо).

За навігаційний сезон 2007, зростання вантажопотоку становило 11 %. [1][недоступне посилання з квітня 2019]

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 59 58 pn sh 30 10 sh d 59 967 pn sh 30 167 sh d 59 967 30 167 Vo lgo Balti jskij vo dnij shlyah ranishe Mariyinska vodna sistema sistema kanaliv i ozer na pivnichnomu zahodi Rosijskoyi Federaciyi sho spoluchuye Volgu z Baltijskim morem Pryamuye cherez Ribinske vodoshovishe do mista Cherepovec richku Sheksna Bilozerskij kanal richku Kovzha Mariyinskij kanal richku Vitegra Onezkij kanal Onezke ozero richku Svir Ladozke ozero i richku Neva Mariyinsku vodnu sistemu sporudzheno u XIX storichchi pislya korinnoyi rekonstrukciyi u 1964 roci otrimav suchasnu nazvu Dovzhina shlyahu stanovit priblizno 1100 km glibina sudnoplavnogo farvateru ne menshe 4 m sho zabezpechuye prohid suden tonnazhnistyu do 5 000 t Prodovzhennyam Volgo Baltijskogo shlyahu ye Bilomorsko Baltijskij kanal sho z yednuye Onezke ozero z Bilim morem Mapa Volgo Baltijskogo vodnogo shlyahu Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Opis 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya stvorennya RedaguvatiVihid Rosiyi do Baltijskogo morya u XVIII storichchi zrostannya roli Peterburga vimagali zruchnih vodnih spoluchen novoyi stolici z vnutrishnimi rajonami krayini Bulo stvoreno 3 vodnih shlyahi Vishnovolocka vodna sistema ruh vidkrito u 1709 Tihvinska 1811 i Mariyinska 1810 Trasa mariyinskoyi vodnoyi sistemi pochinalasya u Ribinska dali jshla po Sheksni Bilim ozerom Kovzhi shtuchnomu Mariyinskomu piznishe Novomariyinskomu kanalu prokladenomu cherez vododil mizh basejnom Volgi i Onezkim ozerom potim po Vitegri Onezkomu ozeru Sviri Ladozkim ozerom i Nevoyu blizko 1100 km Vlasne Mariyinskoyu sistemoyu bula chastina shlyahu vid Volgi do Onezkogo ozera U 1829 bulo vidkrito Pivnichno Dvinskij kanal yakij z yednav Sheksnu i Kubenske ozero Vin poyednav sistemu cherez Suhonu i Pivnichnu Dvinu z Bilim morem Dlya bezpechnishogo plavannya nevelichkih suden po Onezkomu i Ladozkomu ozeram buli prokladeno obhidni kanali Bilozerskij Onezkij i Novoladozkij Dlya svogo chasu Mariyinska sistema bula vidatnoyu gidrotehnichnoyu sporudoyu i mala velike ekonomichne znachennya ale popri provedenu naprikinci XIX st rekonstrukciyu vona vzhe ne zadovolnyala transportni potrebi krayini Stvorennya novogo vodnogo shlyahu mizh Onezkim ozerom i Volgoyu pochalosya pislya nimecko radyanskoyi vijni rozgornulosya v 1960 5 chervnya 1964 Volgo Baltijskij vodnij shlyah bulo vidkrito Opis RedaguvatiCej shlyah lanka yedinoyi glibokovodnoyi transportnoyi sistemi Yevropejskoyi chastini Rosiyi zabezpechuye z yednannya vodnih shlyahiv sho vihodyat do Baltijskogo Bilogo Kaspijskogo Chornogo i Azovskogo moriv Volgo Balt ce skladnij kompleks inzhenernih ob yektiv sho vklyuchaye v sebe 4900 kilometriv ekspluatovanih vodnih shlyahiv u tomu chisli 3270 kilometriv z garantovanimi gabaritami 11 shlyuziv z naporom vid 11 do 18 metriv tri gidroelektrostanciyi 25 zemlyanih grebel i damb 12 poromnih pereprav 9 mostovih perehodiv 8 mayakiv v Ladozkomu ozeri ponad 5000 znakiv sudnoplavnoyi obstanovki 273 odinici obslugovuyuchogo flotu Zagalna dovzhina shlyahu mizh Onezkim ozerom i mistom Cherepovec 368 km Shlyah prohodit miscyami po trasi kolishnoyi Mariyinskoyi sistemi miscyami vidhilyayuchis vid neyi Na merezhi 5 potuzhnih gidrovuzliv z 7 odnokamernimi odnonitochnimi shlyuzami Na pivnichnomu shili 4 gidrovuzla Vitegorskij Bilousovskij Novinkovskij i Pahomovskij roztashovani na pidjomi vid Onezkogo ozera do vododilu 80 m P yatij gidrovuzol Cherepoveckij na pivdennomu shili na Sheksni za 50 km vishe Cherepovcya Na pivnichnomu shili trasa shlyahu zbigayetsya z ruslom Vitegri i prohodit po vodoshovishah utvorenih gidrovuzlami Vododilnij b yef tyagnetsya vid Pahomovskogo gidrovuzla na Vitegri do Cherepoveckogo gidrovuzla na Sheksni Sudnoplavna trasa tut prohodit vododilnim kanalom zavdovzhki 40 km vid Pahomovskogo gidrovuzla do selisha Annenskij Mist dali po Kovzhi Bilomu ozeri i Sheksni Trasa pivdennogo shilu prohodit po Sheksni znahoditsya v pidpori Ribinskogo vodoshovisha Volgo Baltijskij vodnij shlyah dostupnij dlya suden vantazhopidjomnistyu blizko 5000 t vantazhi perevozyatsya bez perevalki Sudna jdut ozerami zamist ruhu po obhidnim kanalami Perevazhayut perevezennya v samohidnih vantazhnih sudah vedetsya naskrizna buksiruvannya plotiv Rizko zrosla shvidkist perevezen Cherepovec Sankt Peterburg 2 5 3 dib proti 10 15 do rekonstrukciyi Znachno zris vantazhoobig Volgo Baltijskogo vodnogo shlyahu porivnyano zi staroyu Mariyinskoyu sistemoyu zbilshilasya pitoma vaga zmishanih zaliznichno vodnih perevezen Najvazhlivishi vantazhi z Kolskogo pivostrova cherez Kandalakshu zalizorudnij koncentrat na Cherepoveckij metalurgijnij kombinat hibinskij apatit apatitovij koncentrat karelskij granit i diabaz v rizni rajoni krayini lis i pilomateriali z Arhangelskoyi ta Vologodskoyi oblastej na Pivden Sankt Peterburg i na eksport chornij metal z Cherepovcya donecke i kuznecke vugillya uralskij sirchanij kolchedan solikamski kalijni soli dlya Pivnichnogo Zahodu i na eksport baskunchacka sil osoblivo dlya Murmanska zerno U tankerah z Volgi jdut naftovantazhi dlya Pivnichnogo Zahodu ta na eksport div Volgotanker Cherez Sankt Peterburg na Volgo Baltijskij vodnij shlyah nadhodyat importni vantazhi dlya riznih rajoniv krayini U pasazhirskomu rusi znachna kilkist turistskih teplohodiv marshruti z Sankt Peterburga v Moskvu Astrahan Rostov na Donu Perm tosho Za navigacijnij sezon 2007 zrostannya vantazhopotoku stanovilo 11 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 nbsp Div takozh RedaguvatiVolzkij torgovij shlyahDzherela RedaguvatiVolga Baltic waterway on Infoflot site ros GBU Volgo Balt territorialnoe predpriyatie gosudarstvennogo upravleniya rechnym transportom RF Arhivovano 21 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Volgo Baltijskij kanal foto stati shemy Arhivovano 31 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Vodnye puti Rossii Harakteristiki Vologo Balta ros Vodnye puti Rossii Interaktivnaya karta Vologo Balta ros Posilannya RedaguvatiVolzkij shlyah Volgo Baltijskij torgovij shlyah Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volgo Baltijskij vodnij shlyah amp oldid 38200044