www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вогинь давній Воїнь 2 пол Wohyń Вохинь 3 село в Польщі у гміні Радинського повіту Люблінського воєводства Населення 2017

Вогинь

Вогинь, давній Воїнь (пол. Wohyń, Вохинь) — село в Польщі, у гміні Вогинь Радинського повіту Люблінського воєводства. Населення — 2017 осіб (2011).

Село
Вогинь
пол. Wohyń
Капличка на колишньому греко-католицькому цвинтарі
Герб

Координати 51°45′00″ пн. ш. 22°46′59″ сх. д. / 51.750000000028° пн. ш. 22.78333000002777808° сх. д. / 51.750000000028; 22.78333000002777808Координати: 51°45′00″ пн. ш. 22°46′59″ сх. д. / 51.750000000028° пн. ш. 22.78333000002777808° сх. д. / 51.750000000028; 22.78333000002777808

Вогинь
Вогинь (Польща)
Вогинь
Вогинь (Люблінське воєводство)
 Вогинь у Вікісховищі

Історія ред.

Руська доба ред.

Воїнь був прикордонним поселенням Берестейської землі Галицько-Волинського князівства. Вперше згадується в Іпатіївському літописі як «село на Вкраїниці іменем Воїнь», яке в 1279 році захопило польське військо, послане князем Лешком Чорним:

Оригінал Переклад

...посем же придоша Литва. ко Берестью и начаша молвити кнѧзю Володимерови. тъı насъ возвелъ. да поведи нъı коуда а се мъı готовъı. на то есмы пришли. кнѧзь же нача домоути. абы коуда ѣ повести. своӕ бо рать оушла бѧшеть. оуже далече на Болеслава. а оуже рѣкы ростѣкаютьс̑. и воспомѧноу Володимѣръ. ѡже преже того Лестко. пославъ Люблинѣць взѧлъ бѧшеть оу него. село на Въкраиници именемь Воинь. и напоминасѧ Е емоу Володимиръ. ѡ томь много абы емоу воротилъ челѧдь. ѡнъ же не вороти емоу челѧди его. за се же посла на нь Литвоу и воеваша ѡколо Люблина и поимаша челѧди Ж множьство. и ѡполонившесѧ и тако поидоша назадъ с чс̑тью.
...А після цього прийшла литва до Берестія, і стали вони мовити князю Володимирові: «Ти нас підняв, так поведи нас куди. А ми ось готові, на те ми єсмо прийшли». Князь тоді став думати собі, аби куди їх повести, бо його рать пішла була вже далеко на Болеслава, а вже ріки розливаються. І спом'янув Володимир, що раніш перед цим Лестько, пославши люблінців, узяв був у нього село на Вкраїниці, за назвою Воїнь. І допоминався од нього Володимир про те багато, щоб вернув він йому челядь, але він не вернув йому челяді його. За це й послав він на нього литву, і пустошили вони довкола Любліна, і захопили челяді безліч, і, набравши здобичі, пішли тоді назад із честю.

Литовсько-польський час ред.

У часи входження до Речі Посполитої належало до Берестейського повіту Берестейського воєводства Великого князівства Литовського.

За збереженим переказом, коли поляки почали проводити свою експансію на руських землях, почали виникати прикордонні суперечки. Тоді мешканці Воїня встановили на межі своїх полів камені, що стали слугувати польсько-руською межею. Як писав Юхим Крижановський[ru], ці камені все ще існували в XIX столітті.

1521 року вперше згадується православна церква у Воїні. 1531 року великий князь литовський Сигізмунд I наділив жителів міста магдебурзьким правом. Місто мало свою печатку зі зображенням на ній коня. Станом на 1576 рік перебувало в королівській оренді.

1690 року включений до складу Берестейського воєводства. Ймовірно у XVIII столітті потрапив у приватну власність.

У складі Російської імперії ред.

У часи входження до складу Російської імперії було міським селищем у гміні Лісьовулька Радинського повіту Сідлецької губернії.

У 1827 році в селі було 228 будинків і 1181 мешканець. У 1864 році — 264 доми та 2145 мешканців.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали українськомовні греко-католики, яких налічувалося 990 осіб, меншою мірою — польськомовні римо-католики.

1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 916 вірян. 1893 року в селі зведено нову православну церкву.

1881 року відбулася велика пожежа, внаслідок чого згоріло близько 100 будинків.

На кінець XIX століття у Вогині налічувалося 240 домів і 2480 жителів, діяли двокласна чоловіча школа, дім для літніх людей, православна церква, парафіяльний мурований костел.

У складі Польщі ред.

Парафіяльний костел святої Анни

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел.

Станом на 1921 рік міське селище Вогинь належало до гміни Вогинь Радинського повіту Люблинського воєводства міжвоєнної Польщі.

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в міському селищі Вогинь налічувалося 397 будинків та 2579 мешканців, з них:

  • 1200 чоловіків та 1379 жінок;
  • 1534 римо-католики, 1025 юдеїв, 20 православних;
  • 1760 поляків, 810 євреїв, 6 українців, 3 особи іншої національності;

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1010 217 692 101
Жінки 1007 219 581 207
Разом 2017 436 1273 308

Примітки ред.

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 138.
  3. ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 382. (пол.)
  4. ↑ Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. — К. : Наукова думка, 1984. — С. 5, 11, 85.
  5. Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 .— II, 211.
  6. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989 . — С. 434.
  7. Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Нью-Йорк : Книгоспілка, 1955. — Т. IV: XIV-XVI віки — відновини полїтичні. — С. 497.
  8. ↑ Крыжановский Е. М.[ru]. Русское забужье (Холмщина и Подляшье): сб. ст / Е. М. Крыжановский; с предисл. И. П. Филевича. — Санкт-Петербург : Тип. «Мирный труд», 1911. — С. 77-78. (рос. дореф.)
  9. ↑ Wohyń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 736. (пол.)
  10. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
  11. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 91.  (пол.)
  12. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вогинь

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vogin davnij Voyin 2 pol Wohyn Vohin 3 selo v Polshi u gmini Vogin Radinskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 2017 osib 2011 1 Selo Vogin pol Wohyn Kaplichka na kolishnomu greko katolickomu cvintari GerbKoordinati 51 45 00 pn sh 22 46 59 sh d 51 750000000028 pn sh 22 78333000002777808 sh d 51 750000000028 22 78333000002777808 Koordinati 51 45 00 pn sh 22 46 59 sh d 51 750000000028 pn sh 22 78333000002777808 sh d 51 750000000028 22 78333000002777808 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Radinskij povitGmina VoginData zasnuvannya 1555Plosha 178 km Naselennya 2017 osib 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 83Poshtovij indeks 21 310Avtomobilnij kod LRASIMC 0022527GeoNames 755438OSM r6855056 ROficijnij sajt wohyn home pl j15 VoginVogin Polsha VoginVogin Lyublinske voyevodstvo Vogin u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Ruska doba 1 2 Litovsko polskij chas 1 3 U skladi Rosijskoyi imperiyi 1 4 U skladi Polshi 2 Naselennya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya red Ruska doba red Voyin buv prikordonnim poselennyam Berestejskoyi zemli Galicko Volinskogo knyazivstva 4 Vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi yak selo na Vkrayinici imenem Voyin yake v 1279 roci zahopilo polske vijsko poslane knyazem Leshkom Chornim 4 Original Pereklad posem zhe pridosha Litva ko Berestyu i nachasha molviti knѧzyu Volodimerovi ti nas vozvel da povedi ni kouda a se mi gotovi na to esmy prishli knѧz zhe nacha domouti aby kouda ѣ povesti svoӕ bo rat oushla bѧshet ouzhe daleche na Boleslava a ouzhe rѣky rostѣkayuts i vospomѧnou Volodimѣr ѡzhe prezhe togo Lestko poslav Lyublinѣc vzѧl bѧshet ou nego selo na Vkrainici imenem Voin i napominasѧ E emou Volodimir ѡ tom mnogo aby emou vorotil chelѧd ѡn zhe ne voroti emou chelѧdi ego za se zhe posla na n Litvou i voevasha ѡkolo Lyublina i poimasha chelѧdi Zh mnozhstvo i ѡpolonivshesѧ i tako poidosha nazad s chs tyu 5 A pislya cogo prijshla litva do Berestiya i stali voni moviti knyazyu Volodimirovi Ti nas pidnyav tak povedi nas kudi A mi os gotovi na te mi yesmo prijshli Knyaz todi stav dumati sobi abi kudi yih povesti bo jogo rat pishla bula vzhe daleko na Boleslava a vzhe riki rozlivayutsya I spom yanuv Volodimir sho ranish pered cim Lestko poslavshi lyublinciv uzyav buv u nogo selo na Vkrayinici za nazvoyu Voyin I dopominavsya od nogo Volodimir pro te bagato shob vernuv vin jomu chelyad ale vin ne vernuv jomu chelyadi jogo Za ce j poslav vin na nogo litvu i pustoshili voni dovkola Lyublina i zahopili chelyadi bezlich i nabravshi zdobichi pishli todi nazad iz chestyu 6 Litovsko polskij chas red U chasi vhodzhennya do Rechi Pospolitoyi nalezhalo do Berestejskogo povitu Berestejskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo 7 Za zberezhenim perekazom koli polyaki pochali provoditi svoyu ekspansiyu na ruskih zemlyah pochali vinikati prikordonni superechki 8 Todi meshkanci Voyinya vstanovili na mezhi svoyih poliv kameni sho stali sluguvati polsko ruskoyu mezheyu 8 Yak pisav Yuhim Krizhanovskij ru ci kameni vse she isnuvali v XIX stolitti 8 1521 roku vpershe zgaduyetsya pravoslavna cerkva u Voyini 2 1531 roku velikij knyaz litovskij Sigizmund I nadiliv zhiteliv mista magdeburzkim pravom 8 Misto malo svoyu pechatku zi zobrazhennyam na nij konya 8 Stanom na 1576 rik perebuvalo v korolivskij orendi 9 1690 roku vklyuchenij do skladu Berestejskogo voyevodstva 9 Jmovirno u XVIII stolitti potrapiv u privatnu vlasnist 9 U skladi Rosijskoyi imperiyi red U chasi vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi bulo miskim selishem u gmini Lisovulka Radinskogo povitu Sidleckoyi guberniyi 9 10 U 1827 roci v seli bulo 228 budinkiv i 1181 meshkanec 9 U 1864 roci 264 domi ta 2145 meshkanciv 9 Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli perevazhno prozhivali ukrayinskomovni greko katoliki yakih nalichuvalosya 990 osib menshoyu miroyu polskomovni rimo katoliki 10 1872 roku misceva greko katolicka parafiya nalichuvala 916 viryan 3 1893 roku v seli zvedeno novu pravoslavnu cerkvu 3 1881 roku vidbulasya velika pozhezha vnaslidok chogo zgorilo blizko 100 budinkiv 9 Na kinec XIX stolittya u Vogini nalichuvalosya 240 domiv i 2480 zhiteliv diyali dvoklasna cholovicha shkola dim dlya litnih lyudej pravoslavna cerkva parafiyalnij murovanij kostel 9 U skladi Polshi red nbsp Parafiyalnij kostel svyatoyi AnniU mizhvoyenni 1918 1939 roki polska vlada peretvorila miscevu pravoslavnu cerkvu na rimo katolickij kostel 3 2 Stanom na 1921 rik miske selishe Vogin nalezhalo do gmini Vogin Radinskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi 11 Za oficijnim perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v miskomu selishi Vogin nalichuvalosya 397 budinkiv ta 2579 meshkanciv z nih 11 1200 cholovikiv ta 1379 zhinok 1534 rimo katoliki 1025 yudeyiv 20 pravoslavnih 1760 polyakiv 810 yevreyiv 6 ukrayinciv 3 osobi inshoyi nacionalnosti U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Bilopidlyaskogo voyevodstva Naselennya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 12 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 1010 217 692 101Zhinki 1007 219 581 207Razom 2017 436 1273 308Primitki red a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 a b v Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 138 a b v g Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 S 382 pol a b Krip yakevich I Galicko Volinske knyazivstvo K Naukova dumka 1984 S 5 11 85 Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 II 211 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1989 S 434 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi Nyu Jork Knigospilka 1955 T IV XIV XVI viki vidnovini polyitichni S 497 a b v g d Kryzhanovskij E M ru Russkoe zabuzhe Holmshina i Podlyashe sb st E M Kryzhanovskij s predisl I P Filevicha Sankt Peterburg Tip Mirnyj trud 1911 S 77 78 ros doref a b v g d e zh i Wohyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 736 pol a b Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 373 ros doref a b Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 91 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Literatura red Wohyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 736 pol Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vogin Vogin s www pslava info Pradidivska slava Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vogin amp oldid 38572102