Ната́ля Ві́кторівна Вла́щенко (нар. 11 вересня 1960, Житомир, Українська РСР, СРСР) — українська сценаристка, колумністка, журналістка, креативний продюсер та ведуча телеканалу «Україна 24», політичного ток-шоу «Народ проти», програм «Перші-другі» «Hard з Влащенко» та підсумкового ток-шоу «Спецпроект з Наташею Влащенко» на телеканалі ZIK (до 20 серпня 2020 року), а з 7 вересня 2020 року — на телеканалі «Україна 24». Лауреат конкурсу «Людина року» у номінації «Журналіст року» (2017). Заслужений журналіст України (2009).
Влащенко Наталя Вікторівна | |
---|---|
Народилася | 11 вересня 1960 (63 роки) Житомир, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | журналіст колумніст |
Alma mater | Інститут філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Знання мов | українська і російська |
Жанр | публіцистика |
Посада | головний редактор |
Нагороди | |
Сайт | pl.com.ua/?pid=49 |
Життєпис Редагувати
Народилась в родині військовика. [джерело?]
Закінчила філологічний факультет Житомирського педагогічного інституту імені Франка, а також факультет театрознавства Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Викладала в Житомирському педагогічному університеті історію мистецтва. Працювала як завідувачка літературної частини Житомирського обласного музично-драматичного театру імені Кочерги. [джерело?]
Була першим заступником головного редактора української газети «Сегодня». В 1999 році заснувала видавничий дім «Форзац», який видає український журнал «Публичные люди», альманах «Обличчя України», а також книжки бібліотеки «ПЛ».
Авторка книжки «Крадіжка, або Біле сонце Криму», присвяченої окупації Криму Російською Федерацією в 2014 році (презентація відбулася 21 травня 2017 року в Книжковому арсеналі, Київ).
З 2017-го року — креативний, а згодом генеральний продюсер телеканалу ZIK.
З 2018 року веде переважно Youtube-влог «Власть vs Влащенко». З 2020-го — володарка срібної кнопки від YouTube.
З 6 листопада 2019 року — членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів.
З 7 вересня 2020 року по 22 липня 2022 року — креативний продюсер та ведуча на телеканалі «Україна 24».
Переконана, що найважливіша місія журналістики — просвітницька, та вірить що єдиний шлях до незалежності ЗМІ — це їхня комерційна успішність.
Входить до рейтингу 100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» за результатами 2017—2021 років. Нагороджена українською премією «Жінка III тисячоліття» в розділі «Рейтинг».
Заміжня. Має дорослого сина. [джерело?]
Телебачення Редагувати
Ведуча наступних телевізійних ток-шоу:
- Ток-шоу «Епіцентр» на каналі 1+1
- Ток-шоу «Красиво» на каналі Перший Національний
- Ток-шоу «Двойная сплошная» на Главком-ТВ
- Ток-шоу «Публічні люди з Наталією Влащенко» на Живе ТБ
- Ток-шоу «Люди. Hard Talk» на каналі 112
- Ток-шоу «HARD з Влащенко», «Перші другі» та «Народ проти» на телеканалі ZIK.
- Ток-шоу «HARD з Влащенко» та «Народ проти» на «Україна 24».
Книги Редагувати
- Евгений Минко, Наталья Влащенко. «Диалоги животных». Київ: Форзац. 2011. 120 стор. ISBN 978-966-97148-1-7
- Гарик Корогодский, Наталья Влащенко. «У нас был секс». Харків: Фоліо. 2015 319 стор. ISBN 978-966-03-7157-6
- Наталья Влащенко. «Кража, или Белое солнце Крыма». Харків: Фоліо. 2017. 400 стор. ISBN 978-966-03-7815-5
- Наташа Влащенко «Под небом Аустерлица» . Харків: Фоліо. 2018.
- Наташа Влащенко «Девушка его охранника». Laurus. 2019
- Наташа Влащенко у співавторстві з онукою Іриною Влащенко. Дитяча пригодницька повість «Девочка и динозавр». «Саміт-книга». 2019.
- Наташа Влащенко «Вічне повторення». (Заключний Роман трилогії про журналістку Мар’яну Морозову ). Видавництво «Друкарський двір Олега Федорова». 2021.
- Наталя Влащенко. «Крадіжка, або біле сонце Криму». Переклад з російської на українську: Віктор Бойко. Харків: Фоліо. 2017. 394 стор. ISBN 978-966-03-7866-7
- Наталя Влащенко. «Під небом Аустерліца». Переклад з російської на українську: Ганна Пазюк. Харків: Фоліо. 20187. 224 стор. ISBN 978-966-03-8344-9
- Наташа Влащенко «Дівчина його охоронця». Laurus. 2019.
- Наташа Влащенко «Вічне повторення». Видавництво «Друкарський двір Олега Федорова». 2021.
Інші проєкти Редагувати
- Фотовиставка «Публичные люди без галстука» (2007)
- Журнал «Обличчя України» (засновано у 2002)
- Журналістський конкурс «Текст-2014»
Відзнаки Редагувати
- лауреатка премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2017)
- лауреат конкурсу «Людина року» (номінація «Журналіст року 2017»)
Примітки Редагувати
- ↑ . Интерфакс-Україна. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- — Офіційний сайт президента України, 5 червня 2009
- ↑ — 112.ua, станом на 2017
- — ЖДУ імені Івана Франка, станом на 2017
- ↑ — zik.ua, 20 лютого 2017
- Павло Казарін (30 травня 2017). . ua.krymr.com. Крим.Реалії. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- Андрій Введенський (28 травня 2017). . ru.krymr.com (рос.). Крым. Реалии. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- V значить Vажко. Як стартувало ютуб-шоу Наталії Влащенко [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // ДМ, 14 dересня 2018
- Указ Президента України від 6 листопада 2019 року № 808/2019 «Про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів»
- . ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
- станом на 2014 рік
- // Главком-ТВ (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2014.
- // ПЛ, 20.09.2013
- // Телекритика, 25.04.2014
- // канал 112
- HARD з Влащенко [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
- Перші другі з Наталією Влащенко [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
- Народ проти [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
- Для кого зірки знімають краватки [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 25 травня 2007
- Наталія Влащенко: «Працювати — не модно + гламуризація всієї країни» [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «ПіК України», 4 грудня 2008]
- — Укрінформ, 12.11.2002
- станом на 2014 рік
Джерела та Посилання Редагувати
- Наталія Влащенко у месенджері «Telegram»
- Сторінка в Facebook
- Канал на YouTube [ 2 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Усатый нянь и Наталья Влащенко» [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- .
- Інтерв'ю на Главкомі [ 23 березня 2015 у Wayback Machine.].
- «Остання Барикада», Наташа Влащенко, На https://www.youtube.com/watch?v=zb9R_KE1m3U [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «Усатый нянь и Наталья Влащенко» [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- .
- Блог на сайті видання [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.]
- інтерв'ю [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Наталі Влащенко у Ганни Гопко на телеканалі «112 Україна» // 10:13, 19 вересня 2015