www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мінко Євген Володимирович Євген Володимирович Мінко нар 30 липня 1983 український письменник публіцист психоаналітик Нар

Мінко Євген Володимирович

Євген Володимирович Мінко (нар. 30 липня 1983) — український письменник, публіцист, психоаналітик.

Мінко Євген Володимирович
Народився 30 липня 1983(1983-07-30) (40 років)
Громадянство Україна
Діяльність письменник, публіцист
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Мова творів українська, російська
Magnum opus Парресія; Хуаянь; Я, Анна Чиллаґ

Біографія Редагувати

Освіта Редагувати

Закінчив магістратуру Національного університету «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Юдаїка». Дипломний проєкт «Репресивна антисемітська політика у сновидіннях європейських євреїв першої половини ХХ ст.» готував під науковим керівництвом історика Володимира Маслійчука.

Кар'єра та творчість Редагувати

З початку 2000-х років друкується у ЗМІ: у виданнях «Критика», «Українська правда», «День», «Український тиждень» та багатьох інших.

Був редактором міжнародного тижневика «Профіль Україна» та ведучим Першого національного каналу.

У 2007-2010 роках був головним редактором журналу «Телекритика».

Під час роботи в «Телекритиці» висвітлював, зокрема, інформаційні спецоперації Росії, направлені на українську аудиторію та на формування негативного іміджу України за кордоном.

Так, Мінко розслідував співпрацю Української православної церкви Московського патріархату з українською піар-агенцією після скандалу із руйнуванням воріт Нижньої лаври у 2007 році.

У травні 2008 року Мінко опублікував розслідування щодо матеріалів закордонних ЗМІ про нібито масовий продаж у Києві ляльок Адольфа Гітлера. Матеріали, які базувалися на репортажі Першого каналу Росії із коментарями Олеся Бузини, з'явилися на сайтах BBC, Deutsche Welle та у газеті Daily Mail. Після виходу публікації Мінка Deutsche Welle видалила свій оригінальний матеріал та опублікувала інтерв'ю з головним редактором «Телекритики» із роз’ясненнями щодо походження цієї дезінформації. BBC також видалила свій матеріал та розпочала службову перевірку з його приводу. Daily Mail опублікувала спростування своєї статті та вибачилася перед читачами.

У жовтні 2008 року скандал навколо сфабрикованої історії про продаж ляльок Гітлера та інших фейкових матеріалів призвів до рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення заборонити ретрансляцію Першого каналу Росії у кабельних мережах України.

У 2016 році Євген Мінко разом із фотографом Валерієм Мілосердовим видали книгу «Я, Анна Чиллаґ». Книга була представлена у фонді Ізоляція в Києві. Ті екземпляри, що не були придбані в день прем'єри, знищили за задумом авторів.

У 2018 році Мінко та Мілосердов виступили із лекцією про процес створення та знищення книги в день відкриття Книжкового Арсеналу.

«Ця книжка, мабуть, найдивніше явище сезону — якщо в українській літературі, заклопотаній підготовками до численних форумів видавців та інших суто реалізаційних заходів, взагалі бувають якісь сезони.

[...]

Залишки у вигляді проданих примірників — це все, що залишилося після вогняного перформансу, який, звичайно, апелює до «смерті автора» в інтерпретації Ролана Барта. Що ж до решти перверсій, то у даному випадку автор книжки віщає від імені Анни Чиллаґ — дівчини, яка уособлює торгову марка засобів для догляду за волоссям, популярних в Європі на зламі XIX-ХХ століть. Образ Чиллаґ був відомий жителям всіх імперій, в яких протягом кількох десятиліть постійно друкувалася газетна реклама цих засобів.

Власне, за таким самим принципом і побудована книжка. Кожна історія починається зі сповіді чергового героя, що нагадує «парфумерний» оригінал. Так, наприклад, до нас несподівано озивається Валері Соланас, яка стріляла в Енді Уорхола, а слідом — такий собі Жан, що цілком може бути Бодріяром, відомим адептом поп-науки нашого сьогодення. І поєднує всі ці оповідки, ілюстровані історією ХХ століття у фотографіях Валерія Мілосердова, саме образ Анни Чиллаґ». Ігор Бондар-Терещенко, з рецензії у виданні НВ

Після початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Мінко назвав Володимира Путіна параноїком, у чиєму сні вимушене перебувати людство:

«...Виступи Путіна напередодні вторгнення і після нього були наче хрестоматійною ілюстрацією паранояльного дискурсу. Його особливістю є те, що нашарування сенсів, арґументів на захист певної теорії виглядають надзвичайно переконливими. Настільки, що їхня логіка спокушає розділити переконання чи страхи того, хто мовить у цьому реґістрі. Але є одна ключова особливість: у центрі цих нашарувань завжди знаходиться абсолютно безглузда, абсурдна ідея, що не витримує жодної критичної перевірки. Як от ідея про нацистів, котрі, надуривши Лєніна, керують Україною за рознарядками аґресивного блоку НАТО».

У вересні 2022 року Центр юдаїки Алана Д. Ліві Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі оголосив, що Євген Мінко став його запрошеним дослідником. Мінко анонсував роботу над новою книгою: дослідженням сновидінь євреїв у часи Голокосту та антисемітського терору Сталіна.

Відгуки Редагувати

«В авангардних формах медіакритики іронія й сарказм набувають такої вишуканої ефемерності, що споживач просто неспроможний їх розрізнити. Яскравим прикладом тут є публіцист Євген Мінко, чий авторський цикл відеоінтерв’ю «Усатый нянь» публікується на сайті «Медіаняня». Спілкуючись із неоднозначними, часто скандальними, епатажними, а для певного кола — комедійними персонажами журналістики та шоу-бізнесу, Євген чергує знущально-іронічні запитання з виявами захвату, нещирість якого є очевидною хіба що для невеликої частини утаємничених глядачів. Саркастичний панегірик може сприйматись багатьма як щира похвала, а переносний сенс — як прямий». Отар Довженко, видання «Медіакритика», про програму Євгена Мінка «Усатый нянь»

З рецензії на книгу «Я, Анна Чиллаґ»:

«У короткій біографічній довідці про письменника сказано, зокрема, таке: «Автор <…> численних статей, присвячених проблемам Реального», хоча зі змісту книжки випливає радше те, що саме Реальне є проблемою. Навіть не у філософському, а в побутовому сенсі. Реальне — це щось таке, що заважає нам жити. Майже як скалка в пальці чи кістка в горлі. Нам, не авторові — він, попри свою відразу до нього, змирився та зжився із Реальним, а власне невдоволення перетворив на перформативне дійство, яке цілком можна продавати. Книжку «Я, Анна Чиллаґ» було презентовано 30 листопада 2016 року в межах однойменного перформансу, під час якого Євген Мінко читав лекцію «Шизофренія і ХХ століття», а після цього палив примірники видання, які не вдалося продати під час заходу». «Критика»

З відгуку на книгу παρρησία:

«Назва збірника есеїв "Паресія" відсилає до Мішеля Фуко та його концепції дискурсу, а сама лексема – до античної традиції вільної, безстрашної промови, яку виголошує носій істини навіть за умов значного ризику для себе. Фуко аналізував явище паресії у стосунку до влади. Владний контекст так само важливий і для Мінка, схильного розглядати істину у фукоїстській традиції як засіб кидати виклик владі, підважувати її та суперечити їй. Мінко йде далі, прагнучи зануритися в концептуальні основи істини, і пошуки приводять його до психоаналітичних тлумачень істини й хиби як бінарних опозицій, що допомагають підтримувати сталість психіки людини, включеної в суспільне життя». Володимир Шелухін, «Критика»

Зі статті про виставку «Закликання Кармапи» (основна стаття: Трінлей Тхає Дордже — Образ у мистецтві):

«Концепція виставки «Закликання Кармапи» локальна і виразна, що вигідно різнить її від звичної нам провінційної глобалістики. Зібравши на одній території твори майстрів буддистського релігійного мистецтва XIX—ХХ століть із Тібету, Індії, Непалу й України та живопис рейтингових сучасних українських художників різних напрямів, об’єднаний алюзіями з буддизмом, Мінко склав яскраве візуальне послання з конкретним адресатом. Це — один із трьох основних лам Тібету, лідер школи Карма Каг’ю XVII Г’ялва Кармапа Трінле Тхайе Дордже, Лама в Чорній короні, серед вражаючих титулів якого — «Король йогів» і «Повелитель карми». …У не позбавленій іронії експозиції укорінена в тисячолітню традицію пластика ритуальної скульптури і декоративної яскравості ламаїстських тханок (канонічних зображень будда-аспектів чи, простіше кажучи, буддистських ікон на шовку) співіснують із розмаїттям висококласного живопису. Сучасне українське мистецтво представлене тут у різнобарвності: інтелектуальна елегантність Володимира Будникова, почуттєві спалахи Іллі Чичкана, іконографічна вишуканість Юрія Нікітіна, фантастичний дурман Олександра Гнилицького, мінімалістське естетство Віктора Покиданця, дитяча свіжість Ксенії Гнилицької». «Дзеркало тижня», «Мандала Мінко»

Бібліографія Редагувати

  • Диалоги животных. Евгений Минко и Наталья Влащенко. К.: Форзац, 2011. ISBN 978-966-97148-1-7
  • Ким Шамбуей: абсолют эпохи. К.: a, 2012. ISBN 978-617-696-031-7
  • Хуаянь. К.: a cabinet / Интерсервис, 2015. ISBN 978-617-696-395-0
  • Я, Анна Чиллаг / Я, Анна Чиллаґ. К.: a cabinet, 2016. ISBN 978-617-7350-88-9, ISBN 978-617-7434-37-4
  • На плечах гігантів. К.: Брайт стар паблішинг, 2017. ISBN 978-617-7418-10-7
  • παρρησία. К.: Видавництво журналу «Радуга», 2021. ISBN 978-966-281-181-0

Художні виставки (в якості куратора) Редагувати

  • «Закликання Кармапи». Київ, галерея L-Art, 2003.

У складі кураторської групи «Хазарія»:

Професійні організації Редагувати

Євген Мінко є членом Міжнародної федерації журналістів та Міжнародного суспільства соціальних та психологічних підходів до психозів.

Примітки Редагувати

  1. Випускники магістерської програми «Юдаїка» в НаУКМА захистили дипломні роботи. Українська асоціація юдаїки. 12 червня 2023. Процитовано 10 вересня 2023. 
  2. Євген Мінко. Критика. Критика. Процитовано 19 серпня 2022. 
  3. Євген Мінко, письменник, психоаналітик. Українська правда. Процитовано 19 серпня 2022. 
  4. Євген Мінко. День. Процитовано 19 серпня 2022. 
  5. Мінко, Євген (12 грудня 2008). Історія і телебачення. Історична тематика зникає з екранів, так і не ставши історичною правдою. Український тиждень (№50 (59)). Процитовано 7 грудня 2022. 
  6. Изменения в менеджменте еженедельника «Профиль Украина» (російською). Українська асоціація видавців періодичної преси. 9 жовтня 2006. Процитовано 19 серпня 2022. 
  7. Унылое "Красиво" на Первом национальном. Медіаняня (російською). 7 листопада 2010. Процитовано 19 серпня 2022. 
  8. Мінко, Євген (21 травня 2012). . Kievreport (російською). Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 19 серпня 2022. 
  9. В.А. Гапоненко, В.А. Рихлік (2015). Зв'язки з громадськістю. Навчальний посібник. Київ: Міністерство освіти і науки України, Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". с. 226. ISBN 978-966-483-991-1. 
  10. Експерти: Українські медіа – на боці ворогів громадянського суспільства. Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. 5 вересня 2008. Процитовано 5 грудня 2022. 
  11. Слєсарєва, Анна (26 вересня 2008). Рентген медіа. День (173 (2008)). Процитовано 6 грудня 2022. 
  12. Мінко, Євген (6 листопада 2007). . Телекритика (російською). Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 19 серпня 2022. 
  13. Мінко, Євген (5 травня 2008). . Телекритика (російською). Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 19 серпня 2022. 
  14. Amies, Nick (15 травня 2008). False Hitler Doll Reports Vex Ukraine. Deutsche Welle (англійською). Процитовано 19 серпня 2022. 
  15. Ефективні інституційні відповіді для подолання нетолерантності та екстремізму в Чорноморському регіоні. Київ: Інститут демократії ім. Пилипа Орлика. 2009. с. 140. ISBN 978-966-2141-23-8. 
  16. Adolf Hitler Doll. Daily Mail (англійською). 23 травня 2008. Процитовано 8 грудня 2022. 
  17. Булавка, Євген (3 жовтня 2008). Заборона, ліцензування чи переслідування мовників за національною ознакою?. Детектор медіа. Процитовано 8 грудня 2022. 
  18. У мистецькій галереї у Києві поцупили експонат ― колбу із цінним попелом. Газета по-українськи. 5 грудня 2016. Процитовано 27 серпня 2022. 
  19. В українських бібліотеках з'явиться попіл від книги «Я, Анна Чиллаґ». Ukraine Art News. 13 січня 2017. Процитовано 27 серпня 2022. 
  20. Програма Книжкового Арсеналу. 30 травня - 3 червня. Книжковий Арсенал. Процитовано 27 серпня 2022. 
  21. Книжковий Арсенал відкрився лекцією про спалювання книг. Подробиці (російською). 31 травня 2018. Процитовано 27 серпня 2022. 
  22. Бондар-Терещенко, Ігор (1 квітня 2017). Побудь Танею: 5 найдивніших книжок сезону. Блог письменника. НВ. Процитовано 27 серпня 2022. 
  23. ↑ Мінко, Євген (Березень 2022). Нічний жах історії. Критика (№ 3-4, 2022). Процитовано 19 серпня 2022. 
  24. Abrevaya Stein, Sarah (2022). From the Director. Newsletter (англійською) (30 (2022-2023)) (UCLA Alan D. Leve Center for Jewish Studies). с. 2–3. Процитовано 6 грудня 2022. «Galvanized by the trauma unfolding in Ukraine, the Leve Center was proud to launch an Emergency Ukrainian Graduate Scholar Fellowship, and we are eager to welcome recipient Yevhen Minko from the National University of Kyiv-Mohyla Academy, Ukraine»  
  25. Довженко, Отар (3 листопада 2010). Медіакритика в Україні: недоросла й недооцінена. Медіакритика. Процитовано 19 серпня 2022. 
  26. Шелухін, Володимир (Березень 2018). Євген Мінко, Я, Анна Чиллаґ. Критика (№ 3-4, 2018). Процитовано 19 серпня 2022. 
  27. Шелухін, Володимир (Жовтень 2022). παρρησία. Критика (№7-8, 2022). Процитовано 3 жовтня 2022. 
  28. ↑ Дорошенко, Костянтин (31 жовтня 2003). Мандала Мінко. Дзеркало тижня. Процитовано 19 серпня 2022. 
  29. . Музыкальная газета (російською). 6 вересня 2004. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 19 серпня 2022. 
  30. Красюк, Олександр (10 грудня 2004). Пурифікація — шлях до анонімізації. Дзеркало тижня. Процитовано 19 серпня 2022. 
  31. Мінко, Євген (28 червня 2008). Я - защищаю. Детектор медіа (російською). Процитовано 19 серпня 2022. 
  32. . Сутки (російською). 25 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 19 серпня 2022. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevgen Volodimirovich Minko nar 30 lipnya 1983 ukrayinskij pismennik publicist psihoanalitik Minko Yevgen VolodimirovichNarodivsya 30 lipnya 1983 1983 07 30 40 rokiv Gromadyanstvo UkrayinaDiyalnist pismennik publicistAlma mater Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Mova tvoriv ukrayinska rosijskaMagnum opus Parresiya Huayan Ya Anna Chillag Zmist 1 Biografiya 1 1 Osvita 1 2 Kar yera ta tvorchist 2 Vidguki 3 Bibliografiya 4 Hudozhni vistavki v yakosti kuratora 5 Profesijni organizaciyi 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiOsvita Redaguvati Zakinchiv magistraturu Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya za specialnistyu Yudayika Diplomnij proyekt Represivna antisemitska politika u snovidinnyah yevropejskih yevreyiv pershoyi polovini HH st gotuvav pid naukovim kerivnictvom istorika Volodimira Maslijchuka 1 Kar yera ta tvorchist Redaguvati Z pochatku 2000 h rokiv drukuyetsya u ZMI u vidannyah Kritika 2 Ukrayinska pravda 3 Den 4 Ukrayinskij tizhden 5 ta bagatoh inshih Buv redaktorom mizhnarodnogo tizhnevika Profil Ukrayina 6 ta veduchim Pershogo nacionalnogo kanalu 7 U 2007 2010 rokah buv golovnim redaktorom zhurnalu Telekritika 8 9 10 11 Pid chas roboti v Telekritici visvitlyuvav zokrema informacijni specoperaciyi Rosiyi napravleni na ukrayinsku auditoriyu ta na formuvannya negativnogo imidzhu Ukrayini za kordonom Tak Minko rozsliduvav spivpracyu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu z ukrayinskoyu piar agenciyeyu pislya skandalu iz rujnuvannyam vorit Nizhnoyi lavri u 2007 roci 12 U travni 2008 roku Minko opublikuvav rozsliduvannya shodo materialiv zakordonnih ZMI pro nibito masovij prodazh u Kiyevi lyalok Adolfa Gitlera 13 Materiali yaki bazuvalisya na reportazhi Pershogo kanalu Rosiyi iz komentaryami Olesya Buzini z yavilisya na sajtah BBC Deutsche Welle ta u gazeti Daily Mail Pislya vihodu publikaciyi Minka Deutsche Welle vidalila svij originalnij material ta opublikuvala interv yu z golovnim redaktorom Telekritiki iz roz yasnennyami shodo pohodzhennya ciyeyi dezinformaciyi 14 BBC takozh vidalila svij material ta rozpochala sluzhbovu perevirku z jogo privodu 15 Daily Mail opublikuvala sprostuvannya svoyeyi statti ta vibachilasya pered chitachami 16 U zhovtni 2008 roku skandal navkolo sfabrikovanoyi istoriyi pro prodazh lyalok Gitlera ta inshih fejkovih materialiv prizviv do rishennya Nacionalnoyi radi z pitan telebachennya ta radiomovlennya zaboroniti retranslyaciyu Pershogo kanalu Rosiyi u kabelnih merezhah Ukrayini 17 U 2016 roci Yevgen Minko razom iz fotografom Valeriyem Miloserdovim vidali knigu Ya Anna Chillag Kniga bula predstavlena u fondi Izolyaciya v Kiyevi Ti ekzemplyari sho ne buli pridbani v den prem yeri znishili za zadumom avtoriv 18 19 U 2018 roci Minko ta Miloserdov vistupili iz lekciyeyu pro proces stvorennya ta znishennya knigi v den vidkrittya Knizhkovogo Arsenalu 20 21 Cya knizhka mabut najdivnishe yavishe sezonu yaksho v ukrayinskij literaturi zaklopotanij pidgotovkami do chislennih forumiv vidavciv ta inshih suto realizacijnih zahodiv vzagali buvayut yakis sezoni Zalishki u viglyadi prodanih primirnikiv ce vse sho zalishilosya pislya vognyanogo performansu yakij zvichajno apelyuye do smerti avtora v interpretaciyi Rolana Barta Sho zh do reshti perversij to u danomu vipadku avtor knizhki vishaye vid imeni Anni Chillag divchini yaka uosoblyuye torgovu marka zasobiv dlya doglyadu za volossyam populyarnih v Yevropi na zlami XIX HH stolit Obraz Chillag buv vidomij zhitelyam vsih imperij v yakih protyagom kilkoh desyatilit postijno drukuvalasya gazetna reklama cih zasobiv Vlasne za takim samim principom i pobudovana knizhka Kozhna istoriya pochinayetsya zi spovidi chergovogo geroya sho nagaduye parfumernij original Tak napriklad do nas nespodivano ozivayetsya Valeri Solanas yaka strilyala v Endi Uorhola a slidom takij sobi Zhan sho cilkom mozhe buti Bodriyarom vidomim adeptom pop nauki nashogo sogodennya I poyednuye vsi ci opovidki ilyustrovani istoriyeyu HH stolittya u fotografiyah Valeriya Miloserdova same obraz Anni Chillag 22 Igor Bondar Tereshenko z recenziyi u vidanni NVPislya pochatku rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v lyutomu 2022 roku Minko nazvav Volodimira Putina paranoyikom u chiyemu sni vimushene perebuvati lyudstvo Vistupi Putina naperedodni vtorgnennya i pislya nogo buli nache hrestomatijnoyu ilyustraciyeyu paranoyalnogo diskursu Jogo osoblivistyu ye te sho nasharuvannya sensiv argumentiv na zahist pevnoyi teoriyi viglyadayut nadzvichajno perekonlivimi Nastilki sho yihnya logika spokushaye rozdiliti perekonannya chi strahi togo hto movit u comu registri Ale ye odna klyuchova osoblivist u centri cih nasharuvan zavzhdi znahoditsya absolyutno bezgluzda absurdna ideya sho ne vitrimuye zhodnoyi kritichnoyi perevirki Yak ot ideya pro nacistiv kotri nadurivshi Lyenina keruyut Ukrayinoyu za roznaryadkami agresivnogo bloku NATO 23 U veresni 2022 roku Centr yudayiki Alana D Livi Universitetu Kaliforniyi v Los Andzhelesi ogolosiv sho Yevgen Minko stav jogo zaproshenim doslidnikom 24 Minko anonsuvav robotu nad novoyu knigoyu doslidzhennyam snovidin yevreyiv u chasi Golokostu ta antisemitskogo teroru Stalina 23 Vidguki Redaguvati V avangardnih formah mediakritiki ironiya j sarkazm nabuvayut takoyi vishukanoyi efemernosti sho spozhivach prosto nespromozhnij yih rozrizniti Yaskravim prikladom tut ye publicist Yevgen Minko chij avtorskij cikl videointerv yu Usatyj nyan publikuyetsya na sajti Medianyanya Spilkuyuchis iz neodnoznachnimi chasto skandalnimi epatazhnimi a dlya pevnogo kola komedijnimi personazhami zhurnalistiki ta shou biznesu Yevgen cherguye znushalno ironichni zapitannya z viyavami zahvatu neshirist yakogo ye ochevidnoyu hiba sho dlya nevelikoyi chastini utayemnichenih glyadachiv Sarkastichnij panegirik mozhe sprijmatis bagatma yak shira pohvala a perenosnij sens yak pryamij 25 Otar Dovzhenko vidannya Mediakritika pro programu Yevgena Minka Usatyj nyan Z recenziyi na knigu Ya Anna Chillag U korotkij biografichnij dovidci pro pismennika skazano zokrema take Avtor lt gt chislennih statej prisvyachenih problemam Realnogo hocha zi zmistu knizhki viplivaye radshe te sho same Realne ye problemoyu Navit ne u filosofskomu a v pobutovomu sensi Realne ce shos take sho zavazhaye nam zhiti Majzhe yak skalka v palci chi kistka v gorli Nam ne avtorovi vin popri svoyu vidrazu do nogo zmirivsya ta zzhivsya iz Realnim a vlasne nevdovolennya peretvoriv na performativne dijstvo yake cilkom mozhna prodavati Knizhku Ya Anna Chillag bulo prezentovano 30 listopada 2016 roku v mezhah odnojmennogo performansu pid chas yakogo Yevgen Minko chitav lekciyu Shizofreniya i HH stolittya a pislya cogo paliv primirniki vidannya yaki ne vdalosya prodati pid chas zahodu 26 Kritika Z vidguku na knigu parrhsia Nazva zbirnika eseyiv Paresiya vidsilaye do Mishelya Fuko ta jogo koncepciyi diskursu a sama leksema do antichnoyi tradiciyi vilnoyi bezstrashnoyi promovi yaku vigoloshuye nosij istini navit za umov znachnogo riziku dlya sebe Fuko analizuvav yavishe paresiyi u stosunku do vladi Vladnij kontekst tak samo vazhlivij i dlya Minka shilnogo rozglyadati istinu u fukoyistskij tradiciyi yak zasib kidati viklik vladi pidvazhuvati yiyi ta superechiti yij Minko jde dali pragnuchi zanuritisya v konceptualni osnovi istini i poshuki privodyat jogo do psihoanalitichnih tlumachen istini j hibi yak binarnih opozicij sho dopomagayut pidtrimuvati stalist psihiki lyudini vklyuchenoyi v suspilne zhittya 27 Volodimir Sheluhin Kritika Zi statti pro vistavku Zaklikannya Karmapi osnovna stattya Trinlej Thaye Dordzhe Obraz u mistectvi Koncepciya vistavki Zaklikannya Karmapi lokalna i virazna sho vigidno riznit yiyi vid zvichnoyi nam provincijnoyi globalistiki Zibravshi na odnij teritoriyi tvori majstriv buddistskogo religijnogo mistectva XIX HH stolit iz Tibetu Indiyi Nepalu j Ukrayini ta zhivopis rejtingovih suchasnih ukrayinskih hudozhnikiv riznih napryamiv ob yednanij alyuziyami z buddizmom Minko sklav yaskrave vizualne poslannya z konkretnim adresatom Ce odin iz troh osnovnih lam Tibetu lider shkoli Karma Kag yu XVII G yalva Karmapa Trinle Thaje Dordzhe Lama v Chornij koroni sered vrazhayuchih tituliv yakogo Korol jogiv i Povelitel karmi U ne pozbavlenij ironiyi ekspoziciyi ukorinena v tisyacholitnyu tradiciyu plastika ritualnoyi skulpturi i dekorativnoyi yaskravosti lamayistskih thanok kanonichnih zobrazhen budda aspektiv chi prostishe kazhuchi buddistskih ikon na shovku spivisnuyut iz rozmayittyam visokoklasnogo zhivopisu Suchasne ukrayinske mistectvo predstavlene tut u riznobarvnosti intelektualna elegantnist Volodimira Budnikova pochuttyevi spalahi Illi Chichkana ikonografichna vishukanist Yuriya Nikitina fantastichnij durman Oleksandra Gnilickogo minimalistske estetstvo Viktora Pokidancya dityacha svizhist Kseniyi Gnilickoyi 28 Dzerkalo tizhnya Mandala Minko Bibliografiya RedaguvatiDialogi zhivotnyh Evgenij Minko i Natalya Vlashenko K Forzac 2011 ISBN 978 966 97148 1 7 Kim Shambuej absolyut epohi K a 2012 ISBN 978 617 696 031 7 Huayan K a cabinet Interservis 2015 ISBN 978 617 696 395 0 Ya Anna Chillag Ya Anna Chillag K a cabinet 2016 ISBN 978 617 7350 88 9 ISBN 978 617 7434 37 4 Na plechah gigantiv K Brajt star pablishing 2017 ISBN 978 617 7418 10 7 parrhsia K Vidavnictvo zhurnalu Raduga 2021 ISBN 978 966 281 181 0Hudozhni vistavki v yakosti kuratora Redaguvati Zaklikannya Karmapi Kiyiv galereya L Art 2003 28 U skladi kuratorskoyi grupi Hazariya Komplektaciya Za uchasti Alli Zagajkevich Kotra Zavoloka Kiyiv Kvartira Babuyin 2004 29 Purifikaciya Kiyiv Nacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini 2004 30 Profesijni organizaciyi RedaguvatiYevgen Minko ye chlenom Mizhnarodnoyi federaciyi zhurnalistiv 31 ta Mizhnarodnogo suspilstva socialnih ta psihologichnih pidhodiv do psihoziv 32 Primitki Redaguvati Vipuskniki magisterskoyi programi Yudayika v NaUKMA zahistili diplomni roboti Ukrayinska asociaciya yudayiki 12 chervnya 2023 Procitovano 10 veresnya 2023 Yevgen Minko Kritika Kritika Procitovano 19 serpnya 2022 Yevgen Minko pismennik psihoanalitik Ukrayinska pravda Procitovano 19 serpnya 2022 Yevgen Minko Den Procitovano 19 serpnya 2022 Minko Yevgen 12 grudnya 2008 Istoriya i telebachennya Istorichna tematika znikaye z ekraniv tak i ne stavshi istorichnoyu pravdoyu Ukrayinskij tizhden 50 59 Procitovano 7 grudnya 2022 Izmeneniya v menedzhmente ezhenedelnika Profil Ukraina rosijskoyu Ukrayinska asociaciya vidavciv periodichnoyi presi 9 zhovtnya 2006 Procitovano 19 serpnya 2022 Unyloe Krasivo na Pervom nacionalnom Medianyanya rosijskoyu 7 listopada 2010 Procitovano 19 serpnya 2022 Minko Yevgen 21 travnya 2012 Mertvye zhurnaly Telekritika Kievreport rosijskoyu Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2022 V A Gaponenko V A Rihlik 2015 Zv yazki z gromadskistyu Navchalnij posibnik Kiyiv Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Derzhavnij vishij navchalnij zaklad Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana s 226 ISBN 978 966 483 991 1 Eksperti Ukrayinski media na boci vorogiv gromadyanskogo suspilstva Fond Demokratichni iniciativi imeni Ilka Kucheriva 5 veresnya 2008 Procitovano 5 grudnya 2022 Slyesaryeva Anna 26 veresnya 2008 Rentgen media Den 173 2008 Procitovano 6 grudnya 2022 Minko Yevgen 6 listopada 2007 Piar cerkovnyj Kak UPC MP reshila vospolzovatsya uslugami piar agentstva i chto iz etogo vyshlo Telekritika rosijskoyu Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2022 Minko Yevgen 5 travnya 2008 Gitler doll Telekritika rosijskoyu Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2022 Amies Nick 15 travnya 2008 False Hitler Doll Reports Vex Ukraine Deutsche Welle anglijskoyu Procitovano 19 serpnya 2022 Efektivni institucijni vidpovidi dlya podolannya netolerantnosti ta ekstremizmu v Chornomorskomu regioni Kiyiv Institut demokratiyi im Pilipa Orlika 2009 s 140 ISBN 978 966 2141 23 8 Adolf Hitler Doll Daily Mail anglijskoyu 23 travnya 2008 Procitovano 8 grudnya 2022 Bulavka Yevgen 3 zhovtnya 2008 Zaborona licenzuvannya chi peresliduvannya movnikiv za nacionalnoyu oznakoyu Detektor media Procitovano 8 grudnya 2022 U misteckij galereyi u Kiyevi pocupili eksponat kolbu iz cinnim popelom Gazeta po ukrayinski 5 grudnya 2016 Procitovano 27 serpnya 2022 V ukrayinskih bibliotekah z yavitsya popil vid knigi Ya Anna Chillag Ukraine Art News 13 sichnya 2017 Procitovano 27 serpnya 2022 Programa Knizhkovogo Arsenalu 30 travnya 3 chervnya Knizhkovij Arsenal Procitovano 27 serpnya 2022 Knizhkovij Arsenal vidkrivsya lekciyeyu pro spalyuvannya knig Podrobici rosijskoyu 31 travnya 2018 Procitovano 27 serpnya 2022 Bondar Tereshenko Igor 1 kvitnya 2017 Pobud Taneyu 5 najdivnishih knizhok sezonu Blog pismennika NV Procitovano 27 serpnya 2022 a b Minko Yevgen Berezen 2022 Nichnij zhah istoriyi Kritika 3 4 2022 Procitovano 19 serpnya 2022 Abrevaya Stein Sarah 2022 From the Director Newsletter anglijskoyu 30 2022 2023 UCLA Alan D Leve Center for Jewish Studies s 2 3 Procitovano 6 grudnya 2022 Galvanized by the trauma unfolding in Ukraine the Leve Center was proud to launch an Emergency Ukrainian Graduate Scholar Fellowship and we are eager to welcome recipient Yevhen Minko from the National University of Kyiv Mohyla Academy Ukraine Dovzhenko Otar 3 listopada 2010 Mediakritika v Ukrayini nedorosla j nedoocinena Mediakritika Procitovano 19 serpnya 2022 Sheluhin Volodimir Berezen 2018 Yevgen Minko Ya Anna Chillag Kritika 3 4 2018 Procitovano 19 serpnya 2022 Sheluhin Volodimir Zhovten 2022 parrhsia Kritika 7 8 2022 Procitovano 3 zhovtnya 2022 a b Doroshenko Kostyantin 31 zhovtnya 2003 Mandala Minko Dzerkalo tizhnya Procitovano 19 serpnya 2022 Kulturnoe agentstvo Hazariya sovmestno s indi lejblom Nexsound predstavlyayut proekt Komplektaciya Muzykalnaya gazeta rosijskoyu 6 veresnya 2004 Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 19 serpnya 2022 Krasyuk Oleksandr 10 grudnya 2004 Purifikaciya shlyah do anonimizaciyi Dzerkalo tizhnya Procitovano 19 serpnya 2022 Minko Yevgen 28 chervnya 2008 Ya zashishayu Detektor media rosijskoyu Procitovano 19 serpnya 2022 Ukraina eto huayan Sutki rosijskoyu 25 grudnya 2015 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 19 serpnya 2022 Posilannya RedaguvatiInformacijni vijni navkolo svitovoyi vijni Efir Radio Svoboda za uchasti Yevgena Minka 9 travnya 2008 Istoriya i telebachennya Istorichna tematika znikaye z ekraniv tak i ne stavshi istorichnoyu pravdoyu Stattya u zhurnali Ukrayinskij tizhden 12 grudnya 2008 Kritika 2007 Vislovlyuvannya ekspertiv yaki formuvali art prostir desyat rokiv tomu Sajt Mitec 23 sichnya 2017 The Nightmare of History Esej pro novu knigu Ye Minka anglijskoyu Ukrainian Jewish Encounter 16 serpnya 2022 Stokgolmskij sindrom iz genocidnimi uskladnennyami Kritika 9 10 2022 Vid uchnya Fuko uchnevi Vebera Kritika 9 10 2022 c 39 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Minko Yevgen Volodimirovich amp oldid 40382034