Вищий Булатець Вищий Була тець село в Україні у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області Населення стан

Вищий Була́тець — село в Україні, у Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 1144 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Засульська сільська громада.

село Вищий Булатець
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Громада	Лубенська міська громада
Основні дані
Населення	1144
Поштовий індекс	37544
Телефонний код	+380 5361
Географічні дані
Географічні координати	50°01′49″ пн. ш. 32°54′01″ сх. д. / 50.03028° пн. ш. 32.90028° сх. д. / 50.03028; 32.90028Координати: 50°01′49″ пн. ш. 32°54′01″ сх. д. / 50.03028° пн. ш. 32.90028° сх. д. / 50.03028; 32.90028
Середня висота над рівнем моря	159 м
Місцева влада
Адреса ради	37544, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Вищий Булатець
Карта
Вищий Булатець
Вищий Булатець
Мапа

Географія Редагувати

Село Вищий Булатець знаходиться на березі річечки Булатець, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Нижній Булатець. Поруч проходять автомобільні дороги М03, Т 1713 та залізниця, станція Стронське за 2 км. Відстань до райцентру (по трасі Київ-Харків) — 5,5 км.

Назва Редагувати

Назва походить від річки Булатець, яка тече поруч. Оскільки село знаходиться на височині — його назвали Вищим Булатцем, відповідно з'явився в низині і Нижній Булатець.

Історія Редагувати

Легенда про Вищий Булатець Редагувати

Старі люди розповідають легенду. Ще у 16 столітті, коли на Лубенських землях володарював жорстокий і грізний польський магнат Ієремія Вишневецький, тут, на захід від міста, у ярочку був малесенький хутірець. Князь Ярема подарував його та навколишні землі польському панові Булатецькому. Молодий пан побудував на пагорбі будинок, а невдовзі приїхала сюди і його дружина з синами-близнюками. Були брати дуже схожі між собою, різнилися тільки зростом, один був на цілу голову вищий. За цією ознакою і розрізняли їх люди. Згодом старий пан помер, перед смертю розділивши своє майно і землю між дітьми. Нижчий Булатецький оселився окремо, заснувавши ще один хутір. З часом хутори перетворилися на села, які люди так і називали Вищий і Нижчий Булатець, а річку, що протікала через обидва села називали Булаткою.

Гетьманщина Редагувати

Село входило до Лубенської першої сотні Лубенського полку. 3 березня 1752 р. гетьман Кирило Розумовський підтвердив полковнику Лубенського повіту Івану Кулябці право володіння селом у сотні Лукімській і селами Засулля, Вищий Булатець і Губське у Лубенській сотні.

Голодомор Редагувати

Мешканці села Вищий Булатець суттєво потерпали в часи примусової колективізації і, як наслідок, поменшало їх майже на половину. Частина мешканців, скористалася з близькості з районним центром Лубни тікала від утисків туди, але більша частина піддавалася суттєвим поборам сільгосп-комуни, яка базувалася в цьому селі, що вплинуло на численні прояви «розкуркулення» й відбирання землі у селян, що й призвело страшних фактів голодомору в селі з їх численними жертвами Голодомору в 1932—1933 роках:

Баран Володимир.
Баран Ганна Володимирівна.
Баран Григорій Володимирович.
Баран Марія Григорівна.
Баран Микола Григорович.
Баран Олена Володимирівна.
Баран Параска Володимирівна.
Баран Тетяна Володимирівна.
Баран Фросина Йосипівна.
Бибик.
Бибик.
Волик Ганна Денисівна.
Волик Григорій Денисович.
Волик Григорій Климович.
Волик Євдокія Денисівна.
Волик Клим Федорович.
Волик Марія Денисівна.
Волик Михайло Денисович.
Волик Парасковія Климівна.
Волик Парасковія.
Волик Пелагея Климівна.
Волик Пелагея.
Горобець.
Грінченко Феодосія, її брат і сестра.
Губренко Варівон і двоє дітей.
Губренко Данило.
Губренко Дарія Данилівна.
Губренко Тимофій Степанович.
Дацій Сидір.
Денисенко Дмитро Микитович.
Денисенко Євгеній Миколайович.
Денисенко Єрмола Микитович.
Денисенко Іван Микитович.
Денисенко Парасковія Семенівна.
Довбиш Борис.
Довбиш Микита.
Довбиш Тетяна.
Дударик Наталія.
Дударик Павло.
Дунченко Андрій Пилипович.
Катренко Віктор.
Катренко Степан Степанович.
Катренко Степан.
Кобилка Катерина.
Кобилка Михайло.
Кобилка Олександр Микитович.
Коваленко Григорій Іванович.
Колісник Наталія Олексіївна,
Компанієць Олена.
Компанієць.
Компанієць.
Кондратенко Михайло Петрович.
Конько Горпина.
Конько Григорій Гаврилович.
Конько Йосип Афанасійович.
Конько Олександра Антонівна.
Конько Павло Петрович.
Конько Роман Федорович.
Конько Тетяна Панасівна.
Конько Уляна.
Корнієнко Григорій Іванович.
Корнієнко Марія Іванівна.
Кочерга Василина Максимівна.
Кочерга Володимир Мартинович.
Кочерга Володимир.
Кочерга Ганна.
Кочерга Григорій Мартинович.

Кочерга Григорій.
Кочерга Євдокія Федосіївна.
Кочерга Євфросинія.
Кочерга Єлісей.
Кочерга Іван Прокопович.
Кочерга Іван Степанович.
Кочерга Кирило Теофанович.
Кочерга Марія Яківна.
Кочерга Микола Охрімович.
Кочерга Охрім.
Кочерга Парасковія.
Кочерга Пріська Степанівна.
Кочерга Семен.
Кочерга Трохим Мартинович.
Кочерга Федір Григорович.
Кочерга Яків Федосійович, його жінка і 3 дітей.
Крутік Марія.
Крутік Таїсія.
Крутік Трохим.
Кулик Уляна.
Левченко Софія Левківна.
Легуша Григорій.
Легуша Микола.
Легуша Олександр.
Легуша Федір Степанович.
Легуша Федір Степанович.
Легуша Федір Юхимович і троє дітей.
Лисенко Данило Костянтинович.
Лисенко Іван Костянтинович.
Ломака Василь.
Ломака Іван.
Ломака.
Мандибориха і два сини-
Марченко Максим.
Машуків Наталія.
Мелетиха — 4 чоловіки.
Мерзляк Євдокія.
Мерзляк Леонтій.
Мерзляк Парасковія.
Мерзляк Пріська.
Мерзляк Сергій Левкович
Мерзляк Сергій Леонтійович
Михайленко Григорій Петрович.
Михайленко Наталія Петрівна.
Михайленко Олексій Петрович.
Мищенко Анастасія Овсентіївна.
Мищенко Антон Овдійович.
Мищенко Василь Якович.
Мищенко Влас Омелянович.
Мищенко Гаяна.
Мищенко Іван Іванович.
Мищенко Іван Іванович.
Мищенко Іван Мартинович.
Мищенко Іван Махтейович.
Мищенко Іван Овсентійович.
Мищенко Іван.
Мищенко Марія Власівна.
Мищенко Марія.
Мищенко Олександр Іванович.
Мищенко Олександра.
Мищенко Прокоп, його жінка і троє дітей.
Мищенко Яків Спірідонович.
Нефанов Микола.
Нефанова Тетяна,
Остапко Данило Андронович.
Остапко Марина Оніфатовна.
Павлик Ганна Панасівна.

Павлик Євфросинія Панасівна.
Павлик Іван Панасович.
Павлик Любов Панасівна.
Павлик Марія Панасівна.
Сало Варка Якимівна.
Сало Варка.
Сало Василь Федотович.
Сало Григорій Андрійович.
Сало Григорій Федотович.
Сало Домаха.
Сало Євдокія Тимофіївна.
Сало Іван Григорович.
Сало Іван Тимофійович.
Сало Іван.
Сало Марія Федотівна.
Сало Олександр Тимофійович.
Сало Олена Леонтіївна.
Сало Олена.
Сало Олена.
Сало Парасковія Федотівна.
Сало Тетяна Тимофіївна.
Сало Тетяна.
Сало Тимофій Каленикович,
Сало Федот Павлович.
Сало Сильвестр Данилович.
Спаско Яків.
Стадник Варвара.
Стадник Василь.
Стадник Гаврило.
Стадник Євдокія,
Толочій Ганна Овсентіївна.
Толочій Марія Овсентіївна.
Толочій Матвій.
Толочій Мифодій.
Толочій Овсентій Васильович.
Тригуб Іван.
Тьомчиха.
Хало Іван Юхимович.
Хало Михайло Юхимович.
Хало Павло Юхимович.
Хало Юхим Никонович.
Халява Андрій Олексійович.
Халява Василь.
Халява Євдокія Михайлівна.
Халява Марина.
Халява Оксана.
Халява Пантелеймон Петрович.
Хилюк Мусій.
Хилюк Феська.
Цюцюра, мати і дві дочки.
Цюцюра Іван.
Цюцюра Марія.
Цюцюра Марфа.
Цюцюра Михайло.
Чинч Антон Леонтійович.
Чинч Степан Антонович.
Шкурат Григорій.
Шкурат Григорій.
Шкурат Домаха — 4 дітей.
Шкурат Домаха.
Шкурка Клим.
Щербань Марфа Петрівна.
Юрченко Віра Павлівна.
Юрченко Марія Павлівна.
Юрченко Надія Павлівна.
Юрченко Олександр Павлович.
Якушенко Іван Тимофійович.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1241 особа, з яких 574 чоловіки та 667 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1137 осіб.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,25 %
російська	1,66 %
вірменська	0,09 %

Економіка Редагувати

ТОВ «Лубни-птиця».
ТОВ «1 Травня».
ТОВ «Діодор» — виробництво всіляких кондитерських виробів.

Об'єкти соціальної сфери Редагувати

Школа.
Дитячий садок.
Будинок культури.
Фельдшерсько-акушерський пункт.
Спортивний майданчик.
Стадіон.

Транспорт Редагувати

Регулярна маршрутка в м. Лубни через кожну годину з 7:00 до 12:00 і з 15:00 до 19:00.

Відомі люди Редагувати

Уродженцем села є поет та перекладач Кондратенко Микола Дмитрович.

У селі народився Халявицький Максим Махайлович — Герой Радянського Союзу.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки Редагувати

України, ЦДЕА. . Державна архівна служба України. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 25 травня 2022.
. Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 27 листопада 2010.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання Редагувати

Погода в селі Вищий Булатець [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[1] України, ЦДЕА. . Державна архівна служба України. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 25 травня 2022.

[2] . Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 27 листопада 2010.

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.