Високий — зупинний пункт Південної залізниці на дільниці Харків — Мерефа, розташований у смт Високий Харківського району Харківської області. Створений у 1908 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
| Високий зупинний пункт | |
|---|---|
| Розташування | |
| Розташування | смт Високий, Харківський район, Харківська область |
| Координати | 49°53′31″ пн. ш. 36°07′03″ сх. д. / 49.89197222224977679° пн. ш. 36.117527777805776168° сх. д.Координати: 49°53′31″ пн. ш. 36°07′03″ сх. д. / 49.89197222224977679° пн. ш. 36.117527777805776168° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Харків — Мерефа |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | 2 бічні високі |
| Колій | 2 |
| Історія | |
| Відкрито | 1908 |
| Електрифіковано | 1957 |
| Колишні назви | Високий (до 1928) |
| Інша інформація | |
| Власник | Південна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 441150 |
| Код Експрес-3 | 2205610 |
| Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
| Харків-Пасажирський | 15 км |
| Мерефа | 10 км |
| Мапа | |
| Дільниця Харків — Мерефа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Перша назва платформи — Високий. Трохи згодом вона перетворилась на роз'їзд. У 1928 році було перенесено її на інше місце, збудовано нову станцію Жовтнева та вокзальну будівлю. Перед війною Жовтнева класифікувалась як блокпост. До середини 1970-х років вважалась станцією. Сучасна назва з 2016 року.
Зупинний пункт розміщений між зупинними пунктами Науковий (2 км) та Зелений Гай (2 км). Найближча станція — Покотилівка (5 км) До станції Харків-Пасажирський — 15 км, до станції Мерефа — 10 км.
Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда
Історія ред.
Зупинний пункт було створено у 1908 році як платформу «Високий», що розташувалась поміж сучасним зупинним пунктом Жовтнева та зупинним пунктом Науковий.
Крім того, за 450 м у бік станції Мерефа від нинішньої платформи Жовтнева існувала платформа «Коритінська» (кінця жовтня 1909 року — «Зелений Гай».
Виникнення платформи Високий було викликано заснуванням службовцями Курсько-Харково-Севастопольської та Харково-Миколаївської залізниць селища Високий у 1903 році поблизу залізниці.
У 1918 році на атласі платформа Високий показана як «роз'їзд Високий»
У жовтні 1928 року за ініціативи Височанської селищної ради було збудовано і відкрито нову залізничну станцію «Жовтнева» до чергової річниці Жовтневого перевороту 1917 року. Першу черлину нового залізничного вокзалу було закладено у жовтні 1928 року комсомольцями І. М. Усанем та О. П. Сіреноком. Вокзальну будівлю було збудовано на кошти мешканців селища Високий.
На станції було збудовано вокзальну будівлю, два дерев'яні павільйони, два перони, бетонна огорожа. Були влаштовані й службові кімнати для персоналу станції. Для вантажних операцій було збудовано тупик, а також паливний склад для продажу вугілля, дров, гасу і склад будівельних матеріалів. Будівля вокзалу була облицьована такими ж кахлями, що й Управління Південних залізниць у м. Харкові. На вокзалі цілодобово був відкритий теплий зал очікування для пасажирів, а також працював буфет та кіоск «Союздруку» з продажу преси.
Після будівництва нового вокзалу старі плафтформи «Високий» та «Коритінська» того ж 1928 року було ліквідовано. У На початку 1930-х років за 2 км від станції відкрито нову платформу Зелений Гай
Перед початком німецько-радянської війни 1941—1945 років станція Жовтнева була блок постом. В останнє Жовтнева показана станцією в атласі залізниць 1948 року. Після цього вона була віднесена до категорії зупинних пунктів, і з 1961 року в довідниках класифікується як зупинний пункт.
У 1957 році Жовтнева була електрифікований постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів
Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка.
Станційні споруди ред.
Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами. Має станційну будівлю та павільйон для пасажирів, квиткові каси на приміські електропоїзди.
Поблизу платформи з боку станції Мерефа переїзд через колії для автотранспорту.
Інциденти ред.
У травні 2013 року поблизу залізничної платформи Жовтнева та переїзду потяг «Сімферополь — Москва» насмерть збив дівчину, яка слухала музику в навушниках.
Примітки ред.
- ↑ А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 365. — 100 000 прим.(рос.)
- ↑ Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
- Телеграма ДАЗТУ від 29.02.2016 року № ЦРП-29/59
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
- Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Октябрьская. [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Железные дороги России: [атлас]. — Петроград: Картографич. зав. А. А. Ильина, 1918. — л. ХІІ.
- ↑ Ломакин В. А. Город Пивденное. Исторические сведения. — Б.и., 1993. (рос.)
- Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
- Высокий [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 619. (рос.)
- ↑ Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
- Схемы железных дорог и водных путей сообщения. — М.: Военное издательство НКО, 1943. — Л. 24. Южная железная дорога. [стан залізниць на тимчасово окупованих територіях показаний станом на 1 червня 1941 року; альбом підготовлено ще до звільнення Харкова від німецьких військ — Л. V—VI.]
- Альбом схем железных дорог СССР. — М., 1948. — Л. 51. Южная железная дорога. (рос.)
- Атлас схем железных дорог СССР. — М., 1962. — Л. 28. Южная железная дорога. (рос.)
- Железные дороги СССР. Направления и станции. — 3-е изд. — М., 1968. — Л. 19. (рос.)
- История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 8 лютого 2015. (рос.)
- Южная железная дорога. Покотиловка. [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оксана Нечепоренко. В Харьковском районе девушка в наушниках попала под поезд. [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] АТН. 13.05.2013.
Посилання ред.
- (рос.)
- Railwayz.info. Фотолинии. Южная жедезная дорога, линия Новоселовка — Мерефа, о.п. Октябрьская. [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Паровоз ИС. Российский железнодорожный портал. Фотогалерея «Паровоза ИС». Памятная стела на платформе о.п. Октябрьская ЮЖД в память о подвиге Юлия Чигирина, перегон Покотиловка — Мерефа. [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Харьков Транспортный — Форум. Где была платформа «Минеральные/Березовские воды»? [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (про приблизне місце знаходження платформ Високий та Коритінська)
Джерела ред.
- А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 365. — 100 000 прим. (рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]