Дми́тро Фе́дорович Висло́цький (псевдо — Ванько Гунянка, Іван Політика; 4 листопада 1888, Лабова — 27 грудня 1968, Львів) — письменник, перекладач, журналіст, та громадсько-культурний діяч з Лемківщини.
| Вислоцький Дмитро Федорович | |
|---|---|
| Псевдо | Ванько Гунянка |
| Народився | 4 листопада 1888 Лабова |
| Помер | 27 грудня 1968 (80 років) Львів |
| Поховання | Янівський цвинтар |
| Діяльність | журналіст, письменник |
Притримувався москвофільських й радянофільських поглядів. Автор оповідань і п'єс із життя лемків, шкільних підручників, статей.
Життєпис ред.
[[Файл:Карпаторуский буквар Ваня Гунянки.jpg|thumb|right||240px|Обкладинка книги «Карпаторусскій букварь Ваня Гунянки [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]», видання 1931 року (Клівленд, Лемко Паблишинг Ко)]]
Народився 4 листопада 1888 року в с. Лабова Ново-Сончівського повіту в Галичині. Закінчив гімназію в Новому Сончі, студіював право у Львові.
Під час Першої світової війни був заарештований австрійською владою за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії та ув'язнений у концтаборі Талергоф, де був засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на довічне ув'язнення, але зрештою амністований. 1914 року був редактором часопису «Русская земля». У 1918—1920 роках — головний редактор часопису «Голос русскаго народа».
1922 року, аби уникнути депортації в Польщу, емігрував до Канади, а в 1927 перебрався до США, де мешкав до 1945. Був головним редактором газети «Карпатська Русь» — друкованого видання організації лемків-москвофілів «Лемко-Союз», яка розташовувалася у Йонкерсі, штат Нью-Йорк. У Клівленді видавав газету «Лемко» (1931—1939).
У 1934 році разом з делегацією західних інтелігентів Вислоцький відвідав СРСР. Їм показали з диявольською хитрістю «щасливе життя радянських людей», в яке він беззастережно повірив і після повернення в США став пристрасним агітатором за виїзд лемків з рідного краю та Америки до Радянського Союзу.
Під час Другої світової війни «Лемко-Союз» зібрав значну фінансову допомогу для Радянського Союзу, тісно співпрацював з прокомуністичними організаціями, за що Дмитра Вислоцького американський уряд випровадив у Польщу, звідки у 1946 році він потрапив спочатку до Ужгорода, а потім переїхав до Львова, де співпрацював із радянською пресою, пропагував радянофільські погляди.
З 25 серпня по 18 листопада 1946 року разом з редактором Всеслов'янського антифашистського комітету Н. Філатовим відвідав українських переселенців з Польщі у Сталінській та Тернопільській областях «з метою організації матеріалу про життя переселенців в СРСР для газети „Карпатська Русь“ на противагу тій брехливій кампанії, яка ведеться у фашистській українській пресі США і Канади з приводу переселенців-українців в СРСР».
1945 року оселився у рідній Лабовій, але згодом осів в Ужгороді. Він разом з дружиною, Іриною Невицькою планував переселитися до Пряшева, але смерть Ірини Невицької наприкінці 1965 року перешкодила цим планам. Помер 27 грудня 1968 році та похований на Янівському цвинтарі у Львові.
Літературна спадщина ред.
Власні твори:
1931 року у співпраці з ілюстратором Іваном Русенко Вислоцький створив лемківський буквар під псевдонімом «Ваня Гунянка». Окрім того, серед його головних публіцистичних праць статті на тему русино-лемківського сепаратизму та Росії: Правда о Росії, За народну Правду, Слав'янське братсво, О лемках.
Переклади з російської на українську:
- Нікалай Гоголь (невідомий рік). Тарас Бульба. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький. Невідоме місце: невідоме видавництво. Невідома к-сть сторінок
- Нікалай Островський (1937). Як гартувалася сталь. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький. Ню-Йорк: Ізданіє Лемко-Союза в США. 383 стор.
- История Совітского Союза по А. В. Шестакову (1938). Додаток: коротка история. Карпатской Руси. Переклад з великоросійського: Дмитро Вислоцький. Нью-Йорк: Ізданіє Лемко-Союза в США. 222 стор.
Джерела та примітки ред.
- ↑ // М. А. Шмайда. Іші вам вінчую. Календарна обрядовість русинів-українців у Чехо-Словаччині: т. 1. Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі; Відділ української літератури в Пряшеві. 1992. 498 стор.: С. 39-40. ISBN 80-08-01151-3.
- ↑ // Іоан Лемкін. История Лемковины: в V ч. Юнкерс, Ню-Йорк. : Издание Лемко-Союза в С. Ш.А. и Канаді, 1969. 384 стор.: С. 258—259 (дзеркало всієї праці: pdf, chtyvo.org [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.], )
- Білик А. Художня література — діялектом / Анна Білик // Свобода. — 1989. — № 103 (3 червня). — С. 2. з джерела 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
- І. Д. Красовський Вислоцький Дмитро Федорович [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] / Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- Лист редактора Всеслов'янського Комітету Н. Філатова до заввідділу ЦК ВКП(б) М. Суслова від 1 жжовтня 1946 г. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2605. — Арк. 71-86 (рос.)
- Тетяна Грищук (директор Обласного літературно-меморіального музею Миколи Островського міста Шепетівка). // Актуальні питання культурології Вип. 9. Рівне: Видавець О. Зень. 2010. 170 стор.: С. 124—128. ISBN 978-966-2096-94-1
- // Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938. Ню-Йорк: The Lemko Association. 1938.
Джерела ред.
- Горбаль Б. Вислоцький Дмитро // Енциклопедія української діяспори / Головний редактор В. Маркусь, співредактор Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 111.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядковано Просаловою В. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.