www.wikidata.uk-ua.nina.az

Веселовський Микола Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веселовський Батько Посада Діти Дружина М

Веселовський Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веселовський.

Микола Іванович Веселовський
Николай Иванович Веселовский
Народився 12 (24) листопада 1848(1848-11-24)
Москва, Російська імперія
Помер 12 квітня 1918(1918-04-12) (69 років)
Петроград, РРФСР
Країна Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність антрополог, археолог
Alma mater Петербурзький університет
Галузь археологія
Заклад Російська Імператорська Академія наук
Посада почесний член Російської Імператорської Академії наук
Вчене звання доцент, професор, член-кореспондент
Членство Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: Дослідження Огузу, Солохи, Майкопського та Келермесских курганів
 Веселовський Микола Іванович у Вікісховищі

Микола Іванович Веселовський (нар. 12 (24) листопада 1848(18481124), Москва — 12 квітня 1918, Петроград) — видатний російський археолог, сходознавець, який вивчав історію та археологію Середньої Азії. Вів розкопки в Самарканді, першим досліджував причорноморські і скіфські старожитності, розкопав Келермесскі кургани, Майкопський курган, кургани Солоха та Огуз. Професор Петербурзького університету (1890), член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук (1914).

Біографія Редагувати

Закінчив курс в Вологодської гімназії у 1867 році.

У 1869 році вступив до Петербурзького університету на факультет східних мов за арабсько-турецькому розряду. За твір на тему «Про податки та повинності, що накладаються монголами на переможені народи» отримав золоту медаль.

Після закінчення курсу в 1873 році був залишений при університеті; по захисту дисертації на ступінь магістра «Нарис історико-географічних відомостей про Хивинске ханство з найдавніших часів до сьогодення» (СПб., 1877) був затверджений доцентом, а в 1890 році — виконуючим обов'язки ординарного професора.

Період польових досліджень Редагувати

У 1885 році Веселовський був відряджений в Туркестанський край з археологічною метою. Результати цієї поїздки частково оприлюднені у виданнях Імператорського Російського археологічного товариства. Микола Іванович вів розкопки руїн стародавнього городища, розташованого в безпосередній близькості від Самарканду — Афрасіаб. Їм було знайдено велику кількість різних предметів старовини, в тому числі залишки оссуаріїв, глиняні та цегляні стіни будинків, залишки колодязів, громадських сховищ води (хаузів) та водовідвідних споруд.

У 1889—1892 роках польові сезони Микола Іванович провів у Таврії, розкопуючи Шульгівський курган на околицях с. Новомиколаївка (нині Мелітопольського району на Запоріжжі).

Чотири польові сезони з 1891 по 1894 Микола Іванович на чолі археологічної експедиції досліджував скіфський курган Огуз на території сучасної Херсонської області. Приблизно в цей же час вчений досліджує Кам'яну Могилу.

У 1895 році Веселовський продовжив розкопки на Афрасіабі.

З ім'ям Миколи Івановича пов'язано проведення перших наукових описів (фіксацій) видатних історико-архітектурних пам'яток Самарканда. У 1895 році він очолив експедицію вчених, архітекторів, художників, яка виготовила креслення і малюнки мечеті Бібі-Ханим і мавзолею Гур-Емір. У 1905 році за матеріалами цієї експедиції був створений багатобарвний альбом, присвячений мавзолею Гур-Емір.

1896 — Микола Іванович вів розкопки поховань біля станиці Білоріченська. 1897 — Микола Іванович вів розкопки кургану поблизу міста Майкоп. 1898 — Микола Іванович вів розкопки одного кургану поблизу аулу Уляп (Адигея) і знайшов у ньому поховання скіфського царя. Наступні 20-ть років Микола Іванович активно вів розкопки в Адигеї. Особливе місце серед його досілджень займає Майкопський курган, який поклав початок відкриттю майкопської культури.

Два польові сезони (1909-1910) вчений досліджував курган Чмирева могила на Запоріжжі.

У листопаді 1917, Микола Іванович, закінчивши черговий сезон розкопок повертається в Петроград. Намагається підвести підсумки своїм науковим пошукам і знахідкам. Проте вже 30 березня 1918 рік хвороба обриває його життя.

Праці Редагувати

  • «Манкитська династія, нині царююча в Бухарі» («Туркест. Відомий.» 1878 рік.),
  • «Русскіє невільники у середньоазійських ханствах» (ibid. 1879),
  • "Відомості про офіційне викладання східних мов в Росії "(в "Працях 3 Міжнародного з'їзду орієнталістів ", СПб., 1880),
  • «Куликовська битва»(«Давня і нова Росія», 1870),
  • "Прийом в Росії і відпуск середньоазійських послів в XVII і XVIII століттях "(«Журнал міністерства народної освіти», 1884),
  • «Посольство до зюнгарского хун-тайчжі Цеван Рабтану капітана від артилерії Івана Унковського» («Записки Імператорського Російського географічного товариства з окр. етнографії», 1887),
  • «В. В. Григор'єв, з його листів і праць»(СПб., 1887),
  • «Рамазан в Самарканді і Курбан-байрам в Бухарі»(«Історичний вісник», 1888),
  • «Пам'ятки дипломатичних зносин Московської Русі з Персією»(СПб., 1890),
  • «Іван Данилович Хохлов, російський посланник в Персії і в Бухарі в XVII столітті» («Журнал міністерства народної освіти», 1891).
  • «Бадаулет Якуб-бек, аталик Кашгарская». (СПб. 1898. Східна література)
  • «Історія Імператорського Археологічного Товариства за 50 років». (СПб., 1900)
  • "Кургани Кубанської області в період римського панування " (// Праці XII археологічного з'їзду.)
  • «Про місце розташування Гюлістан при-Сарайської» (Київ, 1907.)
  • «Танаїс Молодший» (//Гермес, 1909.)

Примітки Редагувати

  1. Хавер Н. П. Шульгівський курган - вікно у минуле//Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с.25-29
  2. Лєсков О. М. Скарби курганів Херсонщини. — Київ Мистецтво, 1974, с. 124.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Veselovskij Batko Posada Diti Druzhina Mati Mikola Ivanovich VeselovskijNikolaj Ivanovich VeselovskijNarodivsya 12 24 listopada 1848 1848 11 24 Moskva Rosijska imperiyaPomer 12 kvitnya 1918 1918 04 12 69 rokiv Petrograd RRFSRKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist antropolog arheologAlma mater Peterburzkij universitetGaluz arheologiyaZaklad Rosijska Imperatorska Akademiya naukPosada pochesnij chlen Rosijskoyi Imperatorskoyi Akademiyi naukVchene zvannya docent profesor chlen korespondentChlenstvo Peterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki Doslidzhennya Oguzu Solohi Majkopskogo ta Kelermesskih kurganiv Veselovskij Mikola Ivanovich u VikishovishiMikola Ivanovich Veselovskij nar 12 24 listopada 1848 18481124 Moskva 12 kvitnya 1918 Petrograd vidatnij rosijskij arheolog shodoznavec yakij vivchav istoriyu ta arheologiyu Serednoyi Aziyi Viv rozkopki v Samarkandi pershim doslidzhuvav prichornomorski i skifski starozhitnosti rozkopav Kelermesski kurgani Majkopskij kurgan kurgani Soloha ta Oguz Profesor Peterburzkogo universitetu 1890 chlen korespondent Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Nauk 1914 Zmist 1 Biografiya 1 1 Period polovih doslidzhen 2 Praci 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiZakinchiv kurs v Vologodskoyi gimnaziyi u 1867 roci U 1869 roci vstupiv do Peterburzkogo universitetu na fakultet shidnih mov za arabsko tureckomu rozryadu Za tvir na temu Pro podatki ta povinnosti sho nakladayutsya mongolami na peremozheni narodi otrimav zolotu medal Pislya zakinchennya kursu v 1873 roci buv zalishenij pri universiteti po zahistu disertaciyi na stupin magistra Naris istoriko geografichnih vidomostej pro Hivinske hanstvo z najdavnishih chasiv do sogodennya SPb 1877 buv zatverdzhenij docentom a v 1890 roci vikonuyuchim obov yazki ordinarnogo profesora Period polovih doslidzhen Redaguvati U 1885 roci Veselovskij buv vidryadzhenij v Turkestanskij kraj z arheologichnoyu metoyu Rezultati ciyeyi poyizdki chastkovo oprilyudneni u vidannyah Imperatorskogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva Mikola Ivanovich viv rozkopki ruyin starodavnogo gorodisha roztashovanogo v bezposerednij blizkosti vid Samarkandu Afrasiab Yim bulo znajdeno veliku kilkist riznih predmetiv starovini v tomu chisli zalishki ossuariyiv glinyani ta ceglyani stini budinkiv zalishki kolodyaziv gromadskih shovish vodi hauziv ta vodovidvidnih sporud U 1889 1892 rokah polovi sezoni Mikola Ivanovich proviv u Tavriyi rozkopuyuchi Shulgivskij kurgan na okolicyah s Novomikolayivka nini Melitopolskogo rajonu na Zaporizhzhi 1 Chotiri polovi sezoni z 1891 po 1894 Mikola Ivanovich na choli arheologichnoyi ekspediciyi doslidzhuvav skifskij kurgan Oguz na teritoriyi suchasnoyi Hersonskoyi oblasti 2 Priblizno v cej zhe chas vchenij doslidzhuye Kam yanu Mogilu U 1895 roci Veselovskij prodovzhiv rozkopki na Afrasiabi Z im yam Mikoli Ivanovicha pov yazano provedennya pershih naukovih opisiv fiksacij vidatnih istoriko arhitekturnih pam yatok Samarkanda U 1895 roci vin ocholiv ekspediciyu vchenih arhitektoriv hudozhnikiv yaka vigotovila kreslennya i malyunki mecheti Bibi Hanim i mavzoleyu Gur Emir U 1905 roci za materialami ciyeyi ekspediciyi buv stvorenij bagatobarvnij albom prisvyachenij mavzoleyu Gur Emir 1896 Mikola Ivanovich viv rozkopki pohovan bilya stanici Bilorichenska 1897 Mikola Ivanovich viv rozkopki kurganu poblizu mista Majkop 1898 Mikola Ivanovich viv rozkopki odnogo kurganu poblizu aulu Ulyap Adigeya i znajshov u nomu pohovannya skifskogo carya Nastupni 20 t rokiv Mikola Ivanovich aktivno viv rozkopki v Adigeyi Osoblive misce sered jogo dosildzhen zajmaye Majkopskij kurgan yakij poklav pochatok vidkrittyu majkopskoyi kulturi Dva polovi sezoni 1909 1910 vchenij doslidzhuvav kurgan Chmireva mogila na Zaporizhzhi U listopadi 1917 Mikola Ivanovich zakinchivshi chergovij sezon rozkopok povertayetsya v Petrograd Namagayetsya pidvesti pidsumki svoyim naukovim poshukam i znahidkam Prote vzhe 30 bereznya 1918 rik hvoroba obrivaye jogo zhittya Praci Redaguvati Mankitska dinastiya nini caryuyucha v Buhari Turkest Vidomij 1878 rik Russkiye nevilniki u serednoazijskih hanstvah ibid 1879 Vidomosti pro oficijne vikladannya shidnih mov v Rosiyi v Pracyah 3 Mizhnarodnogo z yizdu oriyentalistiv SPb 1880 Kulikovska bitva Davnya i nova Rosiya 1870 Prijom v Rosiyi i vidpusk serednoazijskih posliv v XVII i XVIII stolittyah Zhurnal ministerstva narodnoyi osviti 1884 Posolstvo do zyungarskogo hun tajchzhi Cevan Rabtanu kapitana vid artileriyi Ivana Unkovskogo Zapiski Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva z okr etnografiyi 1887 V V Grigor yev z jogo listiv i prac SPb 1887 Ramazan v Samarkandi i Kurban bajram v Buhari Istorichnij visnik 1888 Pam yatki diplomatichnih znosin Moskovskoyi Rusi z Persiyeyu SPb 1890 Ivan Danilovich Hohlov rosijskij poslannik v Persiyi i v Buhari v XVII stolitti Zhurnal ministerstva narodnoyi osviti 1891 Badaulet Yakub bek atalik Kashgarskaya SPb 1898 Shidna literatura Istoriya Imperatorskogo Arheologichnogo Tovaristva za 50 rokiv SPb 1900 Kurgani Kubanskoyi oblasti v period rimskogo panuvannya Praci XII arheologichnogo z yizdu Pro misce roztashuvannya Gyulistan pri Sarajskoyi Kiyiv 1907 Tanayis Molodshij Germes 1909 Primitki Redaguvati Haver N P Shulgivskij kurgan vikno u minule Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2019 14 s 25 29 Lyeskov O M Skarbi kurganiv Hersonshini Kiyiv Mistectvo 1974 s 124 Dzherela RedaguvatiBelova N A Nikolaj Ivanovich Veselovskij vidnyj deyatel rossijskoj gumanitarnoj nauki kratkaya spravka Drevnie obshestva Kavkaza v epohu paleometalla rannie kompleksnye obshestva i voprosy kulturnoj transformacii SPb 1997 S 49 Arheologicheskie izyskaniya Vyp 46 ros Veselovskij Yu A Veselovskij Nikolaj Ivanovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T 6 S 100 101 ros doref Posilannya RedaguvatiG G Denisenko Veselovskij Mikola Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 495 688 s il ISBN 966 00 0734 5 V V Otroshenko Veselovskij Mikola Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Personalna storinka Mikolaya Ivanovicha Veselovskogo na oficijnomu sajti RAN ros Rossiyane v Uzbekistane Nikolaj Ivanovich Veselovskij Arhivovano 7 lipnya 2020 u Wayback Machine 2010 g ros Tihonov I L Veselovskij Nikolaj Ivanovich Biografika SPbGU ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veselovskij Mikola Ivanovich amp oldid 34750522