www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вера Чепмен Ве ра Че пмен англ Vera Chapman ім я при народженні Вера Айві Мей Фогерті англ Vera Ivy May Fogerty 8 травня

Вера Чепмен

Ве́ра Че́пмен (англ. Vera Chapman, ім'я при народженні Вера Айві Мей Фогерті, англ. Vera Ivy May Fogerty; 8 травня 1898 — 14 травня 1996) — британська письменниця та літературна критикиня, засновниця Толкінського Товариства Великої Британії. У Толкінському Товаристві була відома під псевдонімом «Белладонна Тук» на честь матері гобіта Більбо. Писала здебільшого на псевдоісторичні теми, у творчості часто зверталася до часів короля Артура. Мала титул «Пендрагона Ордену Бардів, Оватів і Друїдів» у 1964—1991 р.р.

Вера Чепмен
Vera Chapman
Ім'я при народженні Вера Айві Мей Фогерті
Псевдонім Белладонна Тук
Народилася 8 травня 1898(1898-05-08)
Борнмут, графство Дорсет, Велика Британія
Померла 14 травня 1996(1996-05-14) (98 років)
Кройдон, боро Кройдон, Лондон, Велика Британія
Громадянство  Велика Британія
Діяльність прозаїк
Alma mater Оксфордський університет
Мова творів Англійська
Жанр фентезі,
псевдоісторичний роман
 Вера Чепмен у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чепмен.

Біографія Редагувати

Народилася 8 травня 1898 р. у місті Борнмут у графстві Дорсет на південному заході Англії в заможній родині Джона Фредеріка Фогерті й Кейт Ізабелли Вероніки Фогерті (до шлюбу Морс). Мала двох старших сестер — Далсі (Dulcie W.) й Джералдін (Geraldine E.). Батько був за походженням ірландець, інженер та архітектор, що прославився своїм будинком-музеєм у Борнмуті «Іст Кліфф Холл» (англ. East Cliff Hall, завершено 1907 року), збудованим для сера Мертона Расселла-Коутса й його дружини. Зараз у ньому розміщується Музей і Художня Галерея Расселла-Коутса (the Russell Coates Art Gallery and Museum) — одна з визначних пам'яток міста.

Напередодні Першої Світової війни родина Фогертів перебралася до Південної Африки (сучасна ПАР). З початком війни батько був призваний до британської армії, проходив службу офіцером у Південно-Західній Африці, острові Уайт, Палестині та в індійському Пуне, кілька разів був поранений і удостоєний військових нагород. По закінченні війни працював інженером у Преторії. 1926 року перейшов на посаду топографа у Лусаці (Північна Родезія). Там він помер у 1938 році.

Після війни Вера Фогерті повернулася до Англії, щоб продовжити освіту у престижному коледжі Леді Маргарет Холл — одному з коледжів Оксфордського університету. 1920 року вона стала першою жінкою, допущеною до навчання як повноправна студентка Оксфорду (доти жінки могли відвідувати його лише як вільні слухачки).

Закінчивши коледж у 1924 році, Фогерті одружилася з англіканським священиком Чарльзом Сідні Чепменом (Charles Sydney Chapman) і переїхала з ним до Лоренсу Маркіш у португальській Східній Африці, але через рік повернулися до Англії, де провели багато років у сільських парафіях. Народила двох дітей, чиї імена і дати народження невідомі.

Під час Другої Світової війни Чепмен, очевидно, перебувала на цивільній службі, після війни працювала у Міністерстві у справах колоній — як урядовиця у відділі допомоги студентам. У той же час вона вступає до «Ордену Стародавніх Друїдів» (Ancient Druid Order, ADO). Увійшовши з допомогою ордена у лондонські академічні й літературні кола, вона знайомиться з Россом Ніколсом — директором приватного коледжу, письменником, поетом і натуралістом, надалі головою Ордену.

У середині 1960-х помирають друзі Чепмен — Гарднер, Макгрегор-Рейд і архієпископ Тудвал. Орден розколюється, і фракція Ніколса, йменована «Орден Бардів, Оватів і Друїдів» (ОБОД), призначає Веру Чепмен на пост його першого Пендрагона, на якому вона знаходиться до 1991 року.

Чепмен знайомиться з творами Дж. Р. Р. Толкіна й серйозно захоплюється ними. Ставлення до «Гобіта» та «Володаря Перснів», яке практикували хіпі, викликало тривогу Чепмен: на її думку, це підривало їхню літературну цінність. Прагнучи розглядати історію Середзем'я у науковому ключі, у 1960-х роках Чепмен засновує Толкінське Товариство. Про це вона оголошує в 1969 році в лондонському тижневику New Statesman, підписавшись псевдонімом «Белладонна Тук» — на честь матері Більбо, побіжно згаданої у «Гобіті».

Сама Чепмен посідала посаду секретаря, у її квартирі в Кемдені відбувалися зустрічі. У червні 1972 року її запросили на званий вечір до Рейнера Анвіна, видавця творів Толкіна, де вона зустрілася і з автором. Чепмен переконує Толкіна стати почесним президентом Товариства, названого його ім'ям. Після смерті письменника в 1973 році він був обраний президентом Товариства «довічно» («in perpetuo»). Чепмен залишалася на посаді секретаря ще шість років, надалі передавши обов'язки іншим, оскільки зайнялася виданням інформаційного бюлетеня, що виходить досі раз на два місяці під назвою «Амон-Ген» (на честь сторожової вежі в Гондорі).

Свій перший роман, «Зелений лицар», написала в 1975 у віці 77 років і не припиняла письменницької діяльності до самої смерті.

1991 року Чепмен мала відвідати церемонію Ордену на Прімроуз-Гілл (Ріджентс-парк у Лондоні) у день літнього сонцестояння, щоб передати титул Пендрагона ОБОД художнику Віллу Вортінгтону (Will Worthington). Проте, напередодні вона перенесла інсульт, тому її мусили госпіталізувати. Прямо у лікарні, попередньо пройшовши обряд єлеопомазання у капелана, вона підписала акт передачі свого титулу Вортінгтону, благословивши наступника потисканням руки.

Одужавши від хвороби, наступного року Чепмен все ж взяла участь у зборах з нагоди 100-річчя з дня народження Дж. Р. Р. Толкіна. Це була її остання зустріч з членами Толкінського Товариства: оскільки стан її здоров'я погіршувався, вона майже перестала з'являтися на публіці. Останні роки життя провела в будинку для літніх у Кройдоні на півдні Великого Лондону. Там вона померла 14 травня 1996 року, через шість днів після 98-річчя.

Твори Редагувати

Романи Редагувати

  • «Зелений лицар» (англ. The Green Knight, 1975) ISBN 0-901720-63-1/978-0-901720-63-4 (британське видання)
  • «Дочка короля Артура» (англ. King Arthur's Daughter, 1976) ISBN 0-86036-012-1/978-0-86036-012-4 (британське видання)
  • «Королівська дівиця» (англ. The King's Damosel, 1976) ISBN 0-86036-018-0/978-0-86036-018-6 (британське видання). За його мотивами компанією Warner Bros. у 1998 році знято мультфільм «Чарівний меч: У пошуках Камелота» (англ. Quest for Camelot)
  • «Джуді та Джулія» англ. Judy and Julia, 1977) ISBN 0-86036-020-2/978-0-86036-020-9 (британське видання)
  • «Бледуд Птахознавець» (англ. Blaedud the Birdman, 1978) ISBN 0-86036-080-6/978-0-86036-080-3 (британське видання)
  • «Дружина Бата» (англ. The Wife of Bath, 1978) ISBN 0-86036-057-1/978-0-86036-057-5 (британське видання)
  • «Міранті та алхімік» (англ. Miranty and the Alchemist, 1983) ISBN 0-233-98042-3/978-0-233-98042-3 (британське видання)
  • «Чарівниці» (англ. The Enchantresses, 1998) (у співавторстві з Майком Ешлі) ISBN 0-575-06524-9/978-0-575-06524-6 (британське видання)

Різне Редагувати

  • «Три дівиці» (англ. Three Damosels, 1978) ISBN 0-575-06340-8/978-0-575-06340-2 (британське видання)

Збірки Редагувати

  • «Сумнозвісна абатиса» (англ. The Notorious Abbess, 1993) ISBN 0-89733-387-X/978-0-89733-387-0 (американське видання)

Нехудожні твори Редагувати

  • «Дарлінгтон у старих фотографіях» (англ. Around Darlington in Old Photographs, 1990) ISBN 0-86299-812-3/978-0-86299-812-7 (британське видання)
  • «Крофт, Герворт, Нішем, Міддлтон і Дінсдейл у старих поштових листівках» (англ. Croft, Hurworth, Neasham, Middleton And Dinsdale in Old Picture Postcards, 1996)

Збірки, що містять її твори Редагувати

  • «Хроніки Мерліна» (англ. The Merlin Chronicles, 1995) ISBN 1-85487-332-6

Оповідання Редагувати

  • «Хрестоносець-дівиця» (англ. Crusader Damosel, 1978)
  • «Меч для Артура» (англ. A Sword for Arthur, 1995)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ve ra Che pmen angl Vera Chapman im ya pri narodzhenni Vera Ajvi Mej Fogerti angl Vera Ivy May Fogerty 8 travnya 1898 14 travnya 1996 britanska pismennicya ta literaturna kritikinya zasnovnicya Tolkinskogo Tovaristva Velikoyi Britaniyi U Tolkinskomu Tovaristvi bula vidoma pid psevdonimom Belladonna Tuk na chest materi gobita Bilbo Pisala zdebilshogo na psevdoistorichni temi u tvorchosti chasto zvertalasya do chasiv korolya Artura Mala titul Pendragona Ordenu Bardiv Ovativ i Druyidiv u 1964 1991 r r Vera ChepmenVera ChapmanIm ya pri narodzhenni Vera Ajvi Mej FogertiPsevdonim Belladonna TukNarodilasya 8 travnya 1898 1898 05 08 Bornmut grafstvo Dorset Velika BritaniyaPomerla 14 travnya 1996 1996 05 14 98 rokiv Krojdon boro Krojdon London Velika BritaniyaGromadyanstvo Velika BritaniyaDiyalnist prozayikAlma mater Oksfordskij universitetMova tvoriv AnglijskaZhanr fentezi psevdoistorichnij roman Vera Chepmen u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chepmen Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 2 1 Romani 2 2 Rizne 2 3 Zbirki 2 4 Nehudozhni tvori 2 5 Zbirki sho mistyat yiyi tvori 2 6 Opovidannya 3 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodilasya 8 travnya 1898 r u misti Bornmut u grafstvi Dorset na pivdennomu zahodi Angliyi v zamozhnij rodini Dzhona Frederika Fogerti j Kejt Izabelli Veroniki Fogerti do shlyubu Mors Mala dvoh starshih sester Dalsi Dulcie W j Dzheraldin Geraldine E Batko buv za pohodzhennyam irlandec inzhener ta arhitektor sho proslavivsya svoyim budinkom muzeyem u Bornmuti Ist Kliff Holl angl East Cliff Hall zaversheno 1907 roku zbudovanim dlya sera Mertona Rassella Koutsa j jogo druzhini Zaraz u nomu rozmishuyetsya Muzej i Hudozhnya Galereya Rassella Koutsa the Russell Coates Art Gallery and Museum odna z viznachnih pam yatok mista Naperedodni Pershoyi Svitovoyi vijni rodina Fogertiv perebralasya do Pivdennoyi Afriki suchasna PAR Z pochatkom vijni batko buv prizvanij do britanskoyi armiyi prohodiv sluzhbu oficerom u Pivdenno Zahidnij Africi ostrovi Uajt Palestini ta v indijskomu Pune kilka raziv buv poranenij i udostoyenij vijskovih nagorod Po zakinchenni vijni pracyuvav inzhenerom u Pretoriyi 1926 roku perejshov na posadu topografa u Lusaci Pivnichna Rodeziya Tam vin pomer u 1938 roci Pislya vijni Vera Fogerti povernulasya do Angliyi shob prodovzhiti osvitu u prestizhnomu koledzhi Ledi Margaret Holl odnomu z koledzhiv Oksfordskogo universitetu 1920 roku vona stala pershoyu zhinkoyu dopushenoyu do navchannya yak povnopravna studentka Oksfordu doti zhinki mogli vidviduvati jogo lishe yak vilni sluhachki Zakinchivshi koledzh u 1924 roci Fogerti odruzhilasya z anglikanskim svyashenikom Charlzom Sidni Chepmenom Charles Sydney Chapman i pereyihala z nim do Lorensu Markish u portugalskij Shidnij Africi ale cherez rik povernulisya do Angliyi de proveli bagato rokiv u silskih parafiyah Narodila dvoh ditej chiyi imena i dati narodzhennya nevidomi Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Chepmen ochevidno perebuvala na civilnij sluzhbi pislya vijni pracyuvala u Ministerstvi u spravah kolonij yak uryadovicya u viddili dopomogi studentam U toj zhe chas vona vstupaye do Ordenu Starodavnih Druyidiv Ancient Druid Order ADO Uvijshovshi z dopomogoyu ordena u londonski akademichni j literaturni kola vona znajomitsya z Rossom Nikolsom direktorom privatnogo koledzhu pismennikom poetom i naturalistom nadali golovoyu Ordenu U seredini 1960 h pomirayut druzi Chepmen Gardner Makgregor Rejd i arhiyepiskop Tudval Orden rozkolyuyetsya i frakciya Nikolsa jmenovana Orden Bardiv Ovativ i Druyidiv OBOD priznachaye Veru Chepmen na post jogo pershogo Pendragona na yakomu vona znahoditsya do 1991 roku Chepmen znajomitsya z tvorami Dzh R R Tolkina j serjozno zahoplyuyetsya nimi Stavlennya do Gobita ta Volodarya Persniv yake praktikuvali hipi viklikalo trivogu Chepmen na yiyi dumku ce pidrivalo yihnyu literaturnu cinnist Pragnuchi rozglyadati istoriyu Seredzem ya u naukovomu klyuchi u 1960 h rokah Chepmen zasnovuye Tolkinske Tovaristvo Pro ce vona ogoloshuye v 1969 roci v londonskomu tizhneviku New Statesman pidpisavshis psevdonimom Belladonna Tuk na chest materi Bilbo pobizhno zgadanoyi u Gobiti Sama Chepmen posidala posadu sekretarya u yiyi kvartiri v Kemdeni vidbuvalisya zustrichi U chervni 1972 roku yiyi zaprosili na zvanij vechir do Rejnera Anvina vidavcya tvoriv Tolkina de vona zustrilasya i z avtorom Chepmen perekonuye Tolkina stati pochesnim prezidentom Tovaristva nazvanogo jogo im yam Pislya smerti pismennika v 1973 roci vin buv obranij prezidentom Tovaristva dovichno in perpetuo Chepmen zalishalasya na posadi sekretarya she shist rokiv nadali peredavshi obov yazki inshim oskilki zajnyalasya vidannyam informacijnogo byuletenya sho vihodit dosi raz na dva misyaci pid nazvoyu Amon Gen na chest storozhovoyi vezhi v Gondori Svij pershij roman Zelenij licar napisala v 1975 u vici 77 rokiv i ne pripinyala pismennickoyi diyalnosti do samoyi smerti 1991 roku Chepmen mala vidvidati ceremoniyu Ordenu na Primrouz Gill Ridzhents park u Londoni u den litnogo soncestoyannya shob peredati titul Pendragona OBOD hudozhniku Villu Vortingtonu Will Worthington Prote naperedodni vona perenesla insult tomu yiyi musili gospitalizuvati Pryamo u likarni poperedno projshovshi obryad yeleopomazannya u kapelana vona pidpisala akt peredachi svogo titulu Vortingtonu blagoslovivshi nastupnika potiskannyam ruki Oduzhavshi vid hvorobi nastupnogo roku Chepmen vse zh vzyala uchast u zborah z nagodi 100 richchya z dnya narodzhennya Dzh R R Tolkina Ce bula yiyi ostannya zustrich z chlenami Tolkinskogo Tovaristva oskilki stan yiyi zdorov ya pogirshuvavsya vona majzhe perestala z yavlyatisya na publici Ostanni roki zhittya provela v budinku dlya litnih u Krojdoni na pivdni Velikogo Londonu Tam vona pomerla 14 travnya 1996 roku cherez shist dniv pislya 98 richchya Tvori RedaguvatiRomani Redaguvati Zelenij licar angl The Green Knight 1975 ISBN 0 901720 63 1 978 0 901720 63 4 britanske vidannya Dochka korolya Artura angl King Arthur s Daughter 1976 ISBN 0 86036 012 1 978 0 86036 012 4 britanske vidannya Korolivska divicya angl The King s Damosel 1976 ISBN 0 86036 018 0 978 0 86036 018 6 britanske vidannya Za jogo motivami kompaniyeyu Warner Bros u 1998 roci znyato multfilm Charivnij mech U poshukah Kamelota angl Quest for Camelot Dzhudi ta Dzhuliya angl Judy and Julia 1977 ISBN 0 86036 020 2 978 0 86036 020 9 britanske vidannya Bledud Ptahoznavec angl Blaedud the Birdman 1978 ISBN 0 86036 080 6 978 0 86036 080 3 britanske vidannya Druzhina Bata angl The Wife of Bath 1978 ISBN 0 86036 057 1 978 0 86036 057 5 britanske vidannya Miranti ta alhimik angl Miranty and the Alchemist 1983 ISBN 0 233 98042 3 978 0 233 98042 3 britanske vidannya Charivnici angl The Enchantresses 1998 u spivavtorstvi z Majkom Eshli ISBN 0 575 06524 9 978 0 575 06524 6 britanske vidannya Rizne Redaguvati Tri divici angl Three Damosels 1978 ISBN 0 575 06340 8 978 0 575 06340 2 britanske vidannya Zbirki Redaguvati Sumnozvisna abatisa angl The Notorious Abbess 1993 ISBN 0 89733 387 X 978 0 89733 387 0 amerikanske vidannya Nehudozhni tvori Redaguvati Darlington u starih fotografiyah angl Around Darlington in Old Photographs 1990 ISBN 0 86299 812 3 978 0 86299 812 7 britanske vidannya Kroft Gervort Nishem Middlton i Dinsdejl u starih poshtovih listivkah angl Croft Hurworth Neasham Middleton And Dinsdale in Old Picture Postcards 1996 Zbirki sho mistyat yiyi tvori Redaguvati Hroniki Merlina angl The Merlin Chronicles 1995 ISBN 1 85487 332 6Opovidannya Redaguvati Hrestonosec divicya angl Crusader Damosel 1978 Mech dlya Artura angl A Sword for Arthur 1995 Posilannya RedaguvatiVera Chepmen v arhivi sajtu Tolkinskogo Tovaristva angl Fantastic Fiction Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Biografiya na sajti www druidry org Arhivovano 15 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Vera Chepmen v Encyclopedia of Fantasy 1997 Arhivovano 19 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vera Chepmen amp oldid 40360036