Єлеопома́зання, або соборува́ння — християнське таїнство, прийняте в католицькій, православній та в ряді протестантських церков (зокрема у англікан та лютеран).
Помазання хворих було звичайною практикою в багатьох цивілізаціях, в тому числі серед стародавніх греків і ранніх єврейських громад. Про використання олії з лікувальною метою згадується в працях Гіппократа.
Згадки у Святому Письмі Редагувати
У святому писанні єлеопомазання згадується:
У цьому контексті також цитуються Мт. 10,8, Лк. 10,8–9 та Мк. 6,13.
Зрозуміло, що мова йде не про звичайне помазання єлеєм (маслом), яке практикувалося в євреїв, що бачили в єлеї цілющий засіб, а про особливе церковне таїнство, оскільки цілюща властивість приписується не єлею, а «молитві віри», що звершується пресвітерами.
- У Євангелії
Це таїнство символізує зцілення тіла і душі людини. Формально воно відбувається як помазання хворого освяченою оливою — єлеєм.
Православ'я Редагувати
У православній церкві спочатку здійснювали сім священників. Вони запалювали свічки, читали сім молитов про одужання хворого, сім послань апостолів, сім віршів з Євангелія, потім сім разів змазували єлеєм хворого. Тепер цей обряд здійснює один священник, але, як і раніше, збереглися сім прохань за хворого, сім молитов.
Католицизм Редагувати
В католицькій церкві єлеопомазання називають як «Помазання хворих» (лат. Unctio Infirmorum). Згідно з кодексом канонічного права, ст. 998
Лютеранство Редагувати
Єлеопомазання хворих зберігається в лютеранських церквах з часів Реформації. Хоча згадане таїнство не вважається рівноцінним хрещенню, сповіді і Євхаристії, однак значущість залишається на тому рівні, що і конфірмація, рукоположення й вінчання.
Літургія Редагувати
Після того, як дійова особа покається в сповіді й гріхи будуть відпущені, головуючий служитель читає Якова 5:14–16. Далі вимовляються наступні рядки:
[Ім'я], визнав свої гріхи і отримав святе розгрішення. На згадку про благодать Божу, даровану Святим Духом у водах Святого Хрещення, я намащу тебе єлеєм. Впевнені в нашому Господі і в любові до вас, ми також молимося за вас, щоб ви не занепали духом. Знаючи, що в Божому терпінні Церква терпить разом з вами і підтримує вас під час цієї скорботи. Ми твердо віримо, що ця хвороба - на славу Божу і що Господь почує нашу молитву і вчинить по Своїй добрій і милостивій волі.
Священник помазує людину на чоло і промовляє це благословення:
Всемогутній Боже, Отче нашого Господа Ісуса Христа, що дарував тобі нове народження від води і Духа і простив тобі всі твої гріхи, нехай укріпить тебе Своєю благодаттю на життя вічне. Амінь.
Джерела Редагувати
- Архієпископ Волоколамський Іларіон (Алфеєв). Таїнство віри:Вступ до православного богослов'я // — 1-е видання. — Київ : АДЕФ-Україна, 2009. — P. 336. — ISBN 978-966-187-033-7.
Посилання Редагувати
- Маслосвяття [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Єлеопомазання, маслосвячення, соборування [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 426-427. — 1000 екз.
Примітки Редагувати
- P. J. Hartin, Daniel J. Harrington James — 2003. 267 p.
- John Lightfoot Horæ hebraicæ et talmudicæ: Hebrew and Talmudical exercitations Volume 2. — 155 p.
- Архієпископ Волоколамський Іларіон (Алфеєв). Таїнство віри:Вступ до православного богослов'я // — 1-е видання. — Київ : АДЕФ-Україна, 2009. — P. 336. — ISBN 978-966-187-033-7.
- Fink, Peter E., S.J., ed. Anointing of the Sick. Alternative Futures for Worship, vol. 7. Collegeville: Liturgical Press, 1987.