www.wikidata.uk-ua.nina.az

Венедиктов Олексій Олексійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венедиктов Олексій Олексійович Венедикт

Венедиктов Олексій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венедиктов.

Олексій Олексійович Венедиктов (рос. Алексей Алексеевич Венедиктов; нар. 18 грудня 1955, Москва) — російський пропагандист, головний редактор, співвласник (18 % акцій) і ведучий передач радіостанції «Эхо Москвы», президент «Эхо-ТВ».

Олексій Венедиктов
рос. Алексей Венедиктов
Народився 18 грудня 1955(1955-12-18) (67 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність журналіст, радіоведучий, редактор, педагог, педагог
Alma mater Московський педагогічний державний університет (1978)
Знання мов російська
Заклад Ехо Москви
Посада головний редактор
Мати Eleonora Dykhovichnayad
У шлюбі з Q54941125?
Нагороди

премія імені Йоганна Філіпа Пальмаd (2022)

IMDb ID 2299268
Олексій Венедиктов та Гілларі Клінтон

Біографія Редагувати

Народився в родині Олексія Миколайовича Венедиктова (1932—1955), загиблого за тиждень до народження сина офіцера підводного човна, та Елеонори Абрамівни Рабінович (пізніше — Беркович, 1932—1998), лікаря-рентгенолога. Дід з боку батька, Микола Андріянович Венедиктов (1910-?), керівний працівник НКВС — був членом Військового трибуналу Брянського фронту, потім — членом колегії Військового трибуналу Першого Білоруського фронту. Бабуся з боку батька — Ніна Абрамівна Диховична (1914—2006), архітектор. Брат бабусі — Володимир Абрамович Диховичний, був артистом фронтової агітбригади.. Племінник бабусі — відомий російський режисер Іван Диховичний.

Після школи вступив на вечірнє відділення історичного факультету МДПІ, одночасно з цим працював листоношею. Після закінчення інституту в 1978 році протягом 12 років викладав історію в ЗОШ № 875 міста Москви. Так само викладав наприкінці 1970-х в середній школі № 177.

Як журналіст — учень Володимира Мукусєва. На радіостанції «Ехо Москви» працює з серпня 1990 року. Починав з посади газетного оглядача і кореспондента (зокрема, був в Білому домі під час протистояння президента Бориса Єльцина і Верховної Ради), потім став політичним оглядачем, очолив інформаційну службу і, нарешті, в лютому 1998 року обраний на пост головного редактора радіостанції.

З 2002 року — президент телекомпанії «Ехо-ТВ». У вересні 2006 року спробував себе як ведучого програми телеканалу «Домашній» «В колі світла». Володіє 18 % акцій ЗАТ «Ехо Москви».

Від'їзд з Росії Редагувати

В середині березня 2015, після убивства Нємцова і появи інформації, що його ім'я теж присутнє в «розстрільних списках» путінських спецслужб, покинув Росію через загрозу життю.

Нагороди та премії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Сначала программы, потом — люди [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.], «Избранное», 23.06.2008
  2. [1]
  3. Юрій Шакиров. Архівні матеріали про предків О.Венедиктова [ 19 травня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)
  4. Журнал Донавиа — Статьи — «Взгляд» Владимира Мукусева[недоступне посилання з травня 2019]
  5. В совете директоров «Эха Москвы» стало меньше журналистов. Lenta.ru. 9 сентября 2004. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 14 березня 2011. 
  6. Обогнавший «Время» со скоростью эха. Новые известия. 25 июня 2004. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 14 березня 2011. 
  7. . Українська правда. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 13 листопада 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 14 березня 2011. 
  9. . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2011. 
  10. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 14 березня 2011. 
  11. ↑ . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 березня 2011. 
  12. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2008. Процитовано 14 березня 2011. 
  13. . Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 14 березня 2011. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Venediktov Oleksij Oleksijovich Venediktov ros Aleksej Alekseevich Venediktov nar 18 grudnya 1955 Moskva rosijskij propagandist golovnij redaktor spivvlasnik 18 akcij i veduchij peredach radiostanciyi Eho Moskvy prezident Eho TV 1 Oleksij Venediktovros Aleksej VenediktovNarodivsya 18 grudnya 1955 1955 12 18 67 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnist zhurnalist radioveduchij redaktor pedagog pedagogAlma mater Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet 1978 Znannya mov rosijskaZaklad Eho MoskviPosada golovnij redaktorMati Eleonora DykhovichnayadU shlyubi z Q54941125 Nagorodi premiya imeni Joganna Filipa Palmad 2022 IMDb ID 2299268Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiOleksij Venediktov ta Gillari Klinton Zmist 1 Biografiya 2 Vid yizd z Rosiyi 3 Nagorodi ta premiyi 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v rodini Oleksiya Mikolajovicha Venediktova 1932 1955 zagiblogo za tizhden do narodzhennya sina oficera pidvodnogo chovna ta Eleonori Abramivni Rabinovich piznishe Berkovich 1932 1998 likarya rentgenologa Did z boku batka Mikola Andriyanovich Venediktov 1910 kerivnij pracivnik NKVS buv chlenom Vijskovogo tribunalu Bryanskogo frontu potim chlenom kolegiyi Vijskovogo tribunalu Pershogo Biloruskogo frontu Babusya z boku batka 2 Nina Abramivna Dihovichna 1914 2006 arhitektor Brat babusi Volodimir Abramovich Dihovichnij buv artistom frontovoyi agitbrigadi 3 Pleminnik babusi vidomij rosijskij rezhiser Ivan Dihovichnij Pislya shkoli vstupiv na vechirnye viddilennya istorichnogo fakultetu MDPI odnochasno z cim pracyuvav listonosheyu Pislya zakinchennya institutu v 1978 roci protyagom 12 rokiv vikladav istoriyu v ZOSh 875 mista Moskvi Tak samo vikladav naprikinci 1970 h v serednij shkoli 177 Yak zhurnalist uchen Volodimira Mukusyeva 4 Na radiostanciyi Eho Moskvi pracyuye z serpnya 1990 roku Pochinav z posadi gazetnogo oglyadacha i korespondenta zokrema buv v Bilomu domi pid chas protistoyannya prezidenta Borisa Yelcina i Verhovnoyi Radi potim stav politichnim oglyadachem ocholiv informacijnu sluzhbu i nareshti v lyutomu 1998 roku obranij na post golovnogo redaktora radiostanciyi Z 2002 roku prezident telekompaniyi Eho TV U veresni 2006 roku sprobuvav sebe yak veduchogo programi telekanalu Domashnij V koli svitla Volodiye 18 akcij ZAT Eho Moskvi 5 6 Vid yizd z Rosiyi RedaguvatiV seredini bereznya 2015 pislya ubivstva Nyemcova i poyavi informaciyi sho jogo im ya tezh prisutnye v rozstrilnih spiskah putinskih specsluzhb pokinuv Rosiyu cherez zagrozu zhittyu 7 Nagorodi ta premiyi RedaguvatiMedal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 3 grudnya 1999 za zaslugi v oblasti kulturi i u zv yazku z 75 richchyam radiomovlennya v Rosiyi 8 Kavaler ordena Pochesnogo legionu Franciya 9 Laureat premiyi Zolote pero Rosiyi 1996 10 11 Vidznachenij nagorodoyu za visokij profesionalizm i osobistu muzhnist pri roboti v garyachih tochkah 1997 11 Laureat premiyi imeni Artema Borovika 12 Laureat premiyi im V Visockogo Svoya koliya 2004 13 Medal Radi Bezpeki Rosijskoyi Federaciyi 1998 11 Primitki Redaguvati Snachala programmy potom lyudi Arhivovano 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Izbrannoe 23 06 2008 1 Yurij Shakirov Arhivni materiali pro predkiv O Venediktova Arhivovano 19 travnya 2015 u Wayback Machine ros Zhurnal Donavia Stati Vzglyad Vladimira Mukuseva nedostupne posilannya z travnya 2019 V sovete direktorov Eha Moskvy stalo menshe zhurnalistov Lenta ru 9 sentyabrya 2004 Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 Obognavshij Vremya so skorostyu eha Novye izvestiya 25 iyunya 2004 Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 Sobchak i Venediktov zalishayut Moskvu cherez rozstrilni spiski Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 13 listopada 2020 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 3 dekabrya 1999 goda 1594 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii rabotnikov radio i televideniya Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 14 bereznya 2011 Posol Francii vruchil glavnomu redaktoru Eha Moskvy orden Pochyotnogo legiona Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2011 Laureaty zhurnalistskih konkursov Soyuza zhurnalistov Rossii 1996 1999 godov Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 a b v Rossijskaya Akademiya Radio Venediktov Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 14 bereznya 2011 Radiostanciya Eho Moskvy Peredachi Razvorot Vtornik 29 04 2008 Aleksej Venediktov Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2008 Procitovano 14 bereznya 2011 Laureaty premii 2004 goda Arhiv originalu za 18 sichnya 2010 Procitovano 14 bereznya 2011 Posilannya RedaguvatiVideoblog Alekseya Venediktova Aleksej Venediktov Arhivovano 22 bereznya 2011 u Wayback Machine na sajte Eho Moskvy Aleksej Venediktov Pravoohranitelnye organy Rossii osoznayut ugrozu nacionalizma v strane intervyu zhurnalu Partnyor FRG nedostupne posilannya z bereznya 2019 Intervyu gazete Russkaya mysl Arhivovano 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine Raskryl karty Aleksej Venediktov chut li ne vpervye stol podrobno rasskazal o svoih chastnyh kontaktah s predstavitelyami vysshej vlasti Rossii Arhivovano 30 listopada 2009 u Wayback Machine Svoboda eha Ostanetsya li posle 2 marta Aleksej Venediktov glavnym redaktorom Eha Moskvy Arhivovano 12 travnya 2011 u Wayback Machine Aleksej Venediktov v gostinoj Yandeksa Glavnyj redaktor radiostancii Eho Moskvy Aleksej Venediktov Ya mahrovyj reakcioner Novij skandal rosijskoyi propagandi yak Zhirinovskij i Venediktov dilili Ukrayinu Arhivovano 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro zhurnalista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Venediktov Oleksij Oleksijovich amp oldid 40429160