Велініт рос велинит англ welinite нім Welinit m силікат марганцю з додатковим гідроксилом Загальні відомостіСтатус IMA п

Велініт (рос. велинит; англ. welinite; нім. Welinit m) — силікат марганцю з додатковим гідроксилом.

Загальний опис Редагувати

Хімічна формула: Mn₂₂+Mn₃+[(OH)₃SiO₄] (Є. Лазаренко). За К.Фреєм: Mn₂₄+Mn₂+SiO₇.

Сингонія гексагональна.

Колір червонувато-чорний.

Риса червонувота-коричнева.

Крихкий.

Блиск смоляний.

Знайдений у жилах, які перетинають гаусманітові руди в родов. Лонгбан (Вермланд, Швеція).

International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
d:Track:Q115116380d:Track:Q26224004
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
mineralienatlas.de
d:Track:Q1936589
↑ Moore P. B. Welinite, a new mineral from Långban // Arkiv för Mineralogi och Geologi — 1967. — Т. 4. — С. 407–411.
d:Track:Q17487481d:Track:Q17487471d:Track:Q100587773

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Велініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Велініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.