www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кульон великий source source Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти

Кульон великий

Кульон великий (Numenius arquata) — вид прибережних птахів родини баранцевих (Scolopacidae), один з найпоширеніших видів роду кульонів (Numenius), що гніздиться по всій Європі та Азії. Це мігруючий птах на більшій частині ареалу, що зимує в Африці, на півдні Європи та Азії. Птах характеризується типовим голосовим сигналом курлу-у.

Морфологія ред.

Великий кульон — великий птах, розмах крил: 80-100 см, довжина тіла 50−60 см, маса тіла: до 1 кг. Характерною рисою птаха є довгий темно-бурий та загнутий донизу дзьоб. Самці та самки виглядають ідентично, але дзьоб зазвичай довший у самок. Найбільший представник ряду Сивкоподібні. Дорослий птах зверху темно-бурий, з білуватою строкатістю; над оком світла «брова»; низ спини, поперек, надхвістя і черево білі; на білуватих грудях, волі і боках тулуба темно-бурі риски, на боках — стрілоподібні; спід крил білий; першорядні махові пера зверху темно-бурі, внутрішні першорядні і бурі другорядні — з білими плямами; хвіст білий, з бурими поперечними смугами; ноги темно-сірі, у польоті трохи виступають за край хвоста. Молодий птах схожий на дорослого, але стрілоподібні риски на боках тулуба менш виражені.

Поширення ред.

Великий кульон в польоті

Великі кульони гніздяться в болотистих і інших вологих місцевостях, таких як марші. Взимку вони мешкають на узбережжі та в ватах, в глибині материка — на полях і заплавних луках. Основним ареалом їх розповсюдження є Північна і Центральна Європа, а також Британські острови. У зимовий час ці птахи здійснюють переліт на узбережжя Західної і Південної Європи. Великі кульйони зустрічаються також у великій частині Азії, їх ареал доходить до Байкальського озера і Манчжурії на сході і Киргизстану на півдні.

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення — на Поліссі (Шацькі озера, Волинська область), подекуди в Рівненській області. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі Чорного та Азовського морів (Керченський півострів, Каркінітська затока, Східний Сиваш). Наприкінці XIX — початку ХХ ст. гніздився на території сучасних Хмельницької, Вінницької, Полтавської, Чернігівської, Дніпропетровської областей. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період — на Азово-Чорноморському узбережжі.

Чисельність і причини її зміни ред.

У Європі гніздиться близько 220 тис. пар. В Україні у 1990 рр. гніздова популяція не перевищувала 100 пар (з них близько 10 пар на Азово-Чорноморському узбережжі). На прольоті — звичайний, але не чисельний птах. Під час міграції на Волині нараховували 250—432 ос., на півдні України навесні до 160, восени до 1,5 тис. ос. На півдні України щорічно зимує до декількох сотень особин. Причини скорочення чисельності: браконьєрство, меліоративні роботи, будівництво ГЕС, розорювання лук і заплавних земель, випасання худоби, рекреація (фактор непокою).

Харчування ред.

До здобичі великих кроншнепів відносяться комахи, черв'яки і молюски, яких вони підбирають із землі своїм довгим дзьобом. При цьому вони використовують дзьоб також як пінцет, щоб витягти молюсків з їхніх твердих оболонок.

Розмноження ред.

Кладка кульона великого

Кульон великий гніздиться у водно-болотних угіддях: на заболочених та інших вологих місцевостях. На Західній Україні гніздиться на заплавних луках, іноді на полях, пасовищах, сінокосних луках; на півдні України — в заплавах річок, на вологих ділянках балок та струмків, в агроценозах. Моногам, гніздиться парами або невеликими угрупованнями. Гнізда — невеликі заглиблення в ґрунті, вимощені сухою травою або без неї, у кладці — 4 яйця. Насиджують кладку самка і самець, 28-30 днів. У кінці липня молоді птахи стають на крила.

Підвиди ред.

Існують два підвиди великого кульйона. Numenius arquata arquata зустрічається в Європі, а на схід смуги Волга — Урал мешкає Numenius arquata orientalis. Птахи останнього підвиду в цілому світліші, а темні штрихи в їх оперенні значно дрібніші. Дзьоб трохи довший, крила також. Обидва підвиду між Волгою і Уралом плавно переходять один в іншого і мало відрізняються за морфологією.

Охорона ред.

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), природоохоронний статус виду — зникаючий. Занесено до Боннської (Додаток II) та Бернської (Додаток II) конвенцій, AEWA.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2017). Numenius arquata: інформація на сайті МСОП (версія 2017.3) (англ.) 01 жовтня 2017
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література ред.

  • Черничко Р.М. Кульон великий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 455.
  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  • Lars Jonsson Die Vögel Europas und des Mittelmeerraumes — Kosmos-Naturführer. — Franckh-Kosmos Stuttgart 1992/1999, ISBN 3-440-06357-7 (нім.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kulon velikij source source Ohoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Kulon Numenius Vid Kulon velikijBinomialna nazvaNumenius arquata Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Numenius arquataVikividi Numenius arquataEOL 45509193ITIS 176596MSOP 22693190NCBI 31919Fossilworks 368591Kulon velikij 2 Numenius arquata vid priberezhnih ptahiv rodini barancevih Scolopacidae odin z najposhirenishih vidiv rodu kuloniv Numenius sho gnizditsya po vsij Yevropi ta Aziyi Ce migruyuchij ptah na bilshij chastini arealu sho zimuye v Africi na pivdni Yevropi ta Aziyi Ptah harakterizuyetsya tipovim golosovim signalom kurlu u Zmist 1 Morfologiya 2 Poshirennya 3 Chiselnist i prichini yiyi zmini 4 Harchuvannya 5 Rozmnozhennya 6 Pidvidi 7 Ohorona 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaMorfologiya red Velikij kulon velikij ptah rozmah kril 80 100 sm dovzhina tila 50 60 sm masa tila do 1 kg Harakternoyu risoyu ptaha ye dovgij temno burij ta zagnutij donizu dzob Samci ta samki viglyadayut identichno ale dzob zazvichaj dovshij u samok Najbilshij predstavnik ryadu Sivkopodibni Doroslij ptah zverhu temno burij z biluvatoyu strokatistyu nad okom svitla brova niz spini poperek nadhvistya i cherevo bili na biluvatih grudyah voli i bokah tuluba temno buri riski na bokah strilopodibni spid kril bilij pershoryadni mahovi pera zverhu temno buri vnutrishni pershoryadni i buri drugoryadni z bilimi plyamami hvist bilij z burimi poperechnimi smugami nogi temno siri u poloti trohi vistupayut za kraj hvosta Molodij ptah shozhij na doroslogo ale strilopodibni riski na bokah tuluba mensh virazheni Poshirennya red nbsp Velikij kulon v polotiVeliki kuloni gnizdyatsya v bolotistih i inshih vologih miscevostyah takih yak marshi Vzimku voni meshkayut na uzberezhzhi ta v vatah v glibini materika na polyah i zaplavnih lukah Osnovnim arealom yih rozpovsyudzhennya ye Pivnichna i Centralna Yevropa a takozh Britanski ostrovi U zimovij chas ci ptahi zdijsnyuyut perelit na uzberezhzhya Zahidnoyi i Pivdennoyi Yevropi Veliki kuljoni zustrichayutsya takozh u velikij chastini Aziyi yih areal dohodit do Bajkalskogo ozera i Manchzhuriyi na shodi i Kirgizstanu na pivdni V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Najbilshi gnizdovi poselennya na Polissi Shacki ozera Volinska oblast podekudi v Rivnenskij oblasti U nevelikij kilkosti gnizditsya na uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv Kerchenskij pivostriv Karkinitska zatoka Shidnij Sivash Naprikinci XIX pochatku HH st gnizdivsya na teritoriyi suchasnih Hmelnickoyi Vinnickoyi Poltavskoyi Chernigivskoyi Dnipropetrovskoyi oblastej Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi Ukrayini u zimovij period na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi Chiselnist i prichini yiyi zmini red U Yevropi gnizditsya blizko 220 tis par V Ukrayini u 1990 rr gnizdova populyaciya ne perevishuvala 100 par z nih blizko 10 par na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi Na proloti zvichajnij ale ne chiselnij ptah Pid chas migraciyi na Volini narahovuvali 250 432 os na pivdni Ukrayini navesni do 160 voseni do 1 5 tis os Na pivdni Ukrayini shorichno zimuye do dekilkoh soten osobin Prichini skorochennya chiselnosti brakonyerstvo meliorativni roboti budivnictvo GES rozoryuvannya luk i zaplavnih zemel vipasannya hudobi rekreaciya faktor nepokoyu Harchuvannya red Do zdobichi velikih kronshnepiv vidnosyatsya komahi cherv yaki i molyuski yakih voni pidbirayut iz zemli svoyim dovgim dzobom Pri comu voni vikoristovuyut dzob takozh yak pincet shob vityagti molyuskiv z yihnih tverdih obolonok Rozmnozhennya red nbsp Kladka kulona velikogoKulon velikij gnizditsya u vodno bolotnih ugiddyah na zabolochenih ta inshih vologih miscevostyah Na Zahidnij Ukrayini gnizditsya na zaplavnih lukah inodi na polyah pasovishah sinokosnih lukah na pivdni Ukrayini v zaplavah richok na vologih dilyankah balok ta strumkiv v agrocenozah Monogam gnizditsya parami abo nevelikimi ugrupovannyami Gnizda neveliki zagliblennya v grunti vimosheni suhoyu travoyu abo bez neyi u kladci 4 yajcya Nasidzhuyut kladku samka i samec 28 30 dniv U kinci lipnya molodi ptahi stayut na krila Pidvidi red Isnuyut dva pidvidi velikogo kuljona Numenius arquata arquata zustrichayetsya v Yevropi a na shid smugi Volga Ural meshkaye Numenius arquata orientalis Ptahi ostannogo pidvidu v cilomu svitlishi a temni shtrihi v yih operenni znachno dribnishi Dzob trohi dovshij krila takozh Obidva pidvidu mizh Volgoyu i Uralom plavno perehodyat odin v inshogo i malo vidriznyayutsya za morfologiyeyu Ohorona red Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 prirodoohoronnij status vidu znikayuchij Zaneseno do Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij AEWA Primitki red BirdLife International 2017 Numenius arquata informaciya na sajti MSOP versiya 2017 3 angl 01 zhovtnya 2017 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Literatura red Chernichko R M Kulon velikij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 455 Fauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Lars Jonsson Die Vogel Europas und des Mittelmeerraumes Kosmos Naturfuhrer Franckh Kosmos Stuttgart 1992 1999 ISBN 3 440 06357 7 nim Posilannya red Eurasian curlew species text in The Atlas of Southern African Birds Arhivovano 18 lipnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulon velikij amp oldid 39866737