www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велика східноазійська сфера співпроцвітання Вели ка Східноазі йська сфе ра співпроцвіта ння яп 大東亜共栄圏 だいとうあきょうえいけん дай т

Велика східноазійська сфера співпроцвітання

Вели́ка Східноазі́йська сфе́ра співпроцвіта́ння (яп. 【大東亜共栄圏】, だいとうあきょうえいけん дай-тōа кьōей-кен) — японська політична концепція нового порядку у «Великій Східній Азії» в 1940-х роках, під час Другої світової війни. Хоча офіційно вона передбачала визволення народів Східної, Південно-Східної і Південної Азії від західного колоніалізму, насамперед від панування Великої Британії й США, формування незалежних держав цих народів й створення на базі нових азійських держав політично-економічного союзу «співіпроцвітання», насправді була засобом примушення інших країн підпорядкуватися самопроголошеній вищості Японії. Чільну роль у такому союзі мала відігравати Японія. В історіографії країн, що належали до антияпонської коаліції, концепція «сфери співпроцвітання» оцінюється негативно і визначається як «імперіалістична», оскільки на практиці вона стала обґрунтуванням війни й окупацій та мала на меті забезпечити ресурси для Японії.

Велика східноазійська сфера співпроцвітання (1942).

Планувалося створити «Блок азійських країн на чолі з японцями вільних від західних держав». Проект було оголошено у радіозверненні під назвою «Міжнародне становище і становище Японії» міністром закордонних справ Аріта Хачиро 29 червня 1940

An Investigation of Global Policy with the Yamato Race as Nucleus[en] — секретний документ виданий в 1943 році для високопоставленого урядового використання — підкреслював високе становище Японії у великоазійській сфері взаємного процвітання, показуючи, що підпорядкування інших народів було частиною чіткої політики, а не вимушене війною. У документі прямо говориться про перевагу японців над іншими азійськими расами і надаються докази того, що сфера була за своєю суттю ієрархічна, в тому числі, що справжньою метою японської імперії було панування на азійському континенті.

Історія Редагувати

Маньчжурський плакат (1935): «Якщо Японія, Китай і Маньчжурія співпрацюватимуть, в Піднебесній буде мир!».

Концепцію єдиної Східної Азії, яку взяла на озброєння японська імператорська армія, була запропонована генералом Хатіро Аріта, армійським ідеологом, який служив міністром закордонних справ з 1936 по 1940 рік, проте фактично вона з'явилася ще раніше. Японські лідери довгий час цікавилися цією ідеєю, позаяк вона дозволяла розширювати вплив Японії і вести активну зовнішню політику. Так, японське вторгнення в Китай почалося вже 16 вересня 1931, 9 березня 1932 було утворено маріонеткову державу Маньчжоу-го. За заявою Есуке Мацуока: «Японія, Маньчжоу-Го і Китай будуть лише ядром блоку країн великої східноазійської сфери спільного процвітання. Повна автаркія — ось мета блоку, який окрім Японії, Маньчжоу-Го та Китаю включить Індокитай, Голландську Ост-Індію та інші країни Південних морів. Для досягнення такої мети Японія повинна бути готова до подолання всіх перешкод, що стоять на її шляху — як матеріальних, так і духовних».

Японська армія оголосила, що нова японська імперія візьме за зразок азійський еквівалент доктрини Монро, зокрема уточнення Рузвельта. Регіони Азії, як стверджувалося, були необхідні Японії, як Латинська Америка для США

Інтереси забезпечення японської армії ресурсами, необхідними для продовження війни з Китаєм, спонукали до вторгнення у Французький Індокитай в липні 1940 року, що викликало з боку США, Великої Британії та Нідерландів ембарго на поставки нафти. Різке погіршення американо-японських відносин спричинило за собою атаку на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року.

У січні-лютому 1942 року Японія захоплює ряд островів Індонезії, що належали на той момент Нідерландам, 15 лютого 1942 займають Форпост Британської імперії в Азії — місто Сінгапур.

21 жовтня 1943 в Сінгапурі засновано так званий Тимчасовий уряд Вільної Індії (Азад Хінд), визнаний Японією, як уряд Індії у вигнанні. Цей уряд було визнано державами Осі і низкою їхніх сателітів (Хорватією, Філіппінами тощо). Вішістська Франція не визнала Азад Хінд.

Негайно після падіння Сінгапуру в 1942 році почалося формування так званої Індійської Національної Армії з числа військовополонених індусів — британських військовослужбовців.

Остаточний крах «Сфери співпроцвітання» стався з поразкою Японії у Другій світовій війні (званою в самій Японії «Великою Східноазійською війною») в 1945 році. Японці сильно недооцінили можливості збройних сил і військової промисловості своїх суперників — Сполучених Штатів, Британської Імперії і СРСР, до того ж, сама Японія відчувала сильний брак ресурсів (в першу чергу, нафти).

Також Японією розглядався детальний проект передбачуваного вторгнення до Північної Австралії (Пропоноване японське вторгнення в Австралію під час Другої світової війни). Все населення континенту становило на той момент 7 мільйонів чоловік, причому всі основні міста були розташовані на південному і південно-східному узбережжі; цей факт викликав появу в Австралії проекту «Лінії Брисбена», який передбачав відступ військ на південь, і захист Лінії Брисбен — Перт.

На віддалену перспективу планувалася Японська окупація всієї Австралії, Нової Зеландії, всіх островів Океанії, всієї Індії, Цейлону, Гаваїв, Аляски, західної Канади, північного заходу США, Центральної Америки, Мексики, Перу, Чилі із створенням відповідних генерал-губернаторств.

Велика Східноазійська конференція Редагувати

Учасники Великої Східноазійської конференції. Зліва направо: Ба Мо, Чжан Цзінхуей, Ван Цзінвей, Тодзьо Хідекі, Ван Вайтайакон, Хосе Лаурель, Субхас Чандра Бос.

Велика Східноазійська конференція яп. 大東亜会議 або яп. 大東亞會議) — саміт, що проходив у Токіо з 5 по 6 листопада 1943 року. У конференції взяли участь представники семи держав-членів Великої Східноазійської сфери спільного процвітання на чолі з Японською імперією.

Головним завданням конференції, організатором якої виступила Японія, було підкреслення ролі Японії як «визволителя» Азії від західного колоніалізму і лідера серед країн Східної Азії. Мова що використовувалася делегатами в ході конференції була англійська

Можновладці що взяли участь:

Члени сфери Редагувати

Примітки Редагувати

  1. William Theodore De Bary (2008), Sources of East Asian Tradition: The modern period [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.], p. 622, ISBN 0-231-14323-0
  2. John W. Dower, War Without Mercy: Race & Power in the Pacific War p263-4 ISBN 0-394-50030-X
  3. Dower, John W. (1986). War Without Mercy: Race and Power in the Pacific War, pp. 262-290.
  4. Мацуока Есукэ. оригіналу за 7 листопада 2004. Процитовано 7 листопада 2004. 
  5. Anthony Rhodes, Propaganda: The art of persuasion: World War II, p252-3 1976, Chelsea House Publishers, New York
  6. William L. O'Neill, A Democracy at War: America's Fight at Home and Abroad in World War II, p 53 ISBN 0-02-923678-9
  7. . Архів оригіналу за 3 квітня 2008. Процитовано 23 липня 2014. 
  8. Gordon, Andrew (2003). The Modern History of Japan: From Tokugawa Times to the Present. Oxford University Press. с. 211. ISBN 0195110609. 
  9. Alan J. Levine (1995), The Pacific War:Japan versus the allies [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.], Greenwood Publishing Group, ISBN 0-275-95102-2

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика східноазійська сфера співпроцвітання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veli ka Shidnoazi jska sfe ra spivprocvita nnya yap 大東亜共栄圏 だいとうあきょうえいけん daj tōa kōej ken yaponska politichna koncepciya novogo poryadku u Velikij Shidnij Aziyi v 1940 h rokah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Hocha oficijno vona peredbachala vizvolennya narodiv Shidnoyi Pivdenno Shidnoyi i Pivdennoyi Aziyi vid zahidnogo kolonializmu nasampered vid panuvannya Velikoyi Britaniyi j SShA formuvannya nezalezhnih derzhav cih narodiv j stvorennya na bazi novih azijskih derzhav politichno ekonomichnogo soyuzu spiviprocvitannya naspravdi bula zasobom primushennya inshih krayin pidporyadkuvatisya samoprogoloshenij vishosti Yaponiyi Chilnu rol u takomu soyuzi mala vidigravati Yaponiya V istoriografiyi krayin sho nalezhali do antiyaponskoyi koaliciyi koncepciya sferi spivprocvitannya ocinyuyetsya negativno i viznachayetsya yak imperialistichna oskilki na praktici vona stala obgruntuvannyam vijni j okupacij ta mala na meti zabezpechiti resursi dlya Yaponiyi Velika shidnoazijska sfera spivprocvitannya 1942 Planuvalosya stvoriti Blok azijskih krayin na choli z yaponcyami vilnih vid zahidnih derzhav Proekt bulo ogolosheno u radiozvernenni pid nazvoyu Mizhnarodne stanovishe i stanovishe Yaponiyi ministrom zakordonnih sprav Arita Hachiro 29 chervnya 1940 1 An Investigation of Global Policy with the Yamato Race as Nucleus en sekretnij dokument vidanij v 1943 roci dlya visokopostavlenogo uryadovogo vikoristannya pidkreslyuvav visoke stanovishe Yaponiyi u velikoazijskij sferi vzayemnogo procvitannya pokazuyuchi sho pidporyadkuvannya inshih narodiv bulo chastinoyu chitkoyi politiki a ne vimushene vijnoyu 2 U dokumenti pryamo govoritsya pro perevagu yaponciv nad inshimi azijskimi rasami i nadayutsya dokazi togo sho sfera bula za svoyeyu suttyu iyerarhichna v tomu chisli sho spravzhnoyu metoyu yaponskoyi imperiyi bulo panuvannya na azijskomu kontinenti 3 Zmist 1 Istoriya 2 Velika Shidnoazijska konferenciya 3 Chleni sferi 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Manchzhurskij plakat 1935 Yaksho Yaponiya Kitaj i Manchzhuriya spivpracyuvatimut v Pidnebesnij bude mir Koncepciyu yedinoyi Shidnoyi Aziyi yaku vzyala na ozbroyennya yaponska imperatorska armiya bula zaproponovana generalom Hatiro Arita armijskim ideologom yakij sluzhiv ministrom zakordonnih sprav z 1936 po 1940 rik prote faktichno vona z yavilasya she ranishe Yaponski lideri dovgij chas cikavilisya ciyeyu ideyeyu pozayak vona dozvolyala rozshiryuvati vpliv Yaponiyi i vesti aktivnu zovnishnyu politiku Tak yaponske vtorgnennya v Kitaj pochalosya vzhe 16 veresnya 1931 9 bereznya 1932 bulo utvoreno marionetkovu derzhavu Manchzhou go Za zayavoyu Esuke Macuoka Yaponiya Manchzhou Go i Kitaj budut lishe yadrom bloku krayin velikoyi shidnoazijskoyi sferi spilnogo procvitannya Povna avtarkiya os meta bloku yakij okrim Yaponiyi Manchzhou Go ta Kitayu vklyuchit Indokitaj Gollandsku Ost Indiyu ta inshi krayini Pivdennih moriv Dlya dosyagnennya takoyi meti Yaponiya povinna buti gotova do podolannya vsih pereshkod sho stoyat na yiyi shlyahu yak materialnih tak i duhovnih 4 Yaponska armiya ogolosila sho nova yaponska imperiya vizme za zrazok azijskij ekvivalent doktrini Monro 5 zokrema utochnennya Ruzvelta Regioni Aziyi yak stverdzhuvalosya buli neobhidni Yaponiyi yak Latinska Amerika dlya SShA 6 Interesi zabezpechennya yaponskoyi armiyi resursami neobhidnimi dlya prodovzhennya vijni z Kitayem sponukali do vtorgnennya u Francuzkij Indokitaj v lipni 1940 roku sho viklikalo z boku SShA Velikoyi Britaniyi ta Niderlandiv embargo na postavki nafti 7 Rizke pogirshennya amerikano yaponskih vidnosin sprichinilo za soboyu ataku na Perl Garbor 7 grudnya 1941 roku U sichni lyutomu 1942 roku Yaponiya zahoplyuye ryad ostroviv Indoneziyi sho nalezhali na toj moment Niderlandam 15 lyutogo 1942 zajmayut Forpost Britanskoyi imperiyi v Aziyi misto Singapur 21 zhovtnya 1943 v Singapuri zasnovano tak zvanij Timchasovij uryad Vilnoyi Indiyi Azad Hind viznanij Yaponiyeyu yak uryad Indiyi u vignanni Cej uryad bulo viznano derzhavami Osi i nizkoyu yihnih satelitiv Horvatiyeyu Filippinami tosho Vishistska Franciya ne viznala Azad Hind Negajno pislya padinnya Singapuru v 1942 roci pochalosya formuvannya tak zvanoyi Indijskoyi Nacionalnoyi Armiyi z chisla vijskovopolonenih indusiv britanskih vijskovosluzhbovciv Ostatochnij krah Sferi spivprocvitannya stavsya z porazkoyu Yaponiyi u Drugij svitovij vijni zvanoyu v samij Yaponiyi Velikoyu Shidnoazijskoyu vijnoyu v 1945 roci Yaponci silno nedoocinili mozhlivosti zbrojnih sil i vijskovoyi promislovosti svoyih supernikiv Spoluchenih Shtativ Britanskoyi Imperiyi i SRSR do togo zh sama Yaponiya vidchuvala silnij brak resursiv v pershu chergu nafti Takozh Yaponiyeyu rozglyadavsya detalnij proekt peredbachuvanogo vtorgnennya do Pivnichnoyi Avstraliyi Proponovane yaponske vtorgnennya v Avstraliyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vse naselennya kontinentu stanovilo na toj moment 7 miljoniv cholovik prichomu vsi osnovni mista buli roztashovani na pivdennomu i pivdenno shidnomu uzberezhzhi cej fakt viklikav poyavu v Avstraliyi proektu Liniyi Brisbena yakij peredbachav vidstup vijsk na pivden i zahist Liniyi Brisben Pert Na viddalenu perspektivu planuvalasya Yaponska okupaciya vsiyeyi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi vsih ostroviv Okeaniyi vsiyeyi Indiyi Cejlonu Gavayiv Alyaski zahidnoyi Kanadi pivnichnogo zahodu SShA Centralnoyi Ameriki Meksiki Peru Chili iz stvorennyam vidpovidnih general gubernatorstv Velika Shidnoazijska konferenciya RedaguvatiDokladnishe Velika Shidnoazijska konferenciya nbsp Uchasniki Velikoyi Shidnoazijskoyi konferenciyi Zliva napravo Ba Mo Chzhan Czinhuej Van Czinvej Todzo Hideki Van Vajtajakon Hose Laurel Subhas Chandra Bos Velika Shidnoazijska konferenciya yap 大東亜会議 abo yap 大東亞會議 samit sho prohodiv u Tokio z 5 po 6 listopada 1943 roku U konferenciyi vzyali uchast predstavniki semi derzhav chleniv Velikoyi Shidnoazijskoyi sferi spilnogo procvitannya na choli z Yaponskoyu imperiyeyu Golovnim zavdannyam konferenciyi organizatorom yakoyi vistupila Yaponiya bulo pidkreslennya roli Yaponiyi yak vizvolitelya Aziyi vid zahidnogo kolonializmu i lidera sered krayin Shidnoyi Aziyi 8 Mova sho vikoristovuvalasya delegatami v hodi konferenciyi bula anglijska 9 Mozhnovladci sho vzyali uchast Ba Mo kermanich Birmanskoyi derzhavi Chzhan Czinhuej prem yer ministr Manchzhou go Van Czinvej Prezident Nacionalnogo uryadu Kitajskoyi Respubliki v Nankini Todzo Hideki prem yer ministr Yaponiyi Hose Laurel prezident Respubliki Filippin Subhas Chandra Bos golova Timchasovogo uryadu Vilnoyi Indiyi Azad Hind Princ Van Vajtajakon poslannik Korolivstva TayilandChleni sferi Redaguvati nbsp Yaponiya nbsp Manchzhurska derzhava 27 veresnya 1940 nbsp Menczyan Vnutrishnya Mongoliya 27 veresnya 1940 nbsp Nacionalnij uryad Kitajskoyi Respubliki 29 bereznya 1941 nbsp Birmanska derzhava 1 serpnya 1943 nbsp Respublika Filippini 1943 nbsp V yetnamska imperiya 11 bereznya 23 serpnya 1945 nbsp Korolivstvo Kampuchiya 9 bereznya 1945 15 kvitnya 1945 nbsp Laos 1944 1945 nbsp Azad Hind 1943 1945 nbsp Korolivstvo Tayiland 21 grudnya 1941 Primitki Redaguvati William Theodore De Bary 2008 Sources of East Asian Tradition The modern period Arhivovano 5 lipnya 2014 u Wayback Machine p 622 ISBN 0 231 14323 0 John W Dower War Without Mercy Race amp Power in the Pacific War p263 4 ISBN 0 394 50030 X Dower John W 1986 War Without Mercy Race and Power in the Pacific War pp 262 290 Macuoka Esuke Arhiv originalu za 7 listopada 2004 Procitovano 7 listopada 2004 Anthony Rhodes Propaganda The art of persuasion World War II p252 3 1976 Chelsea House Publishers New York William L O Neill A Democracy at War America s Fight at Home and Abroad in World War II p 53 ISBN 0 02 923678 9 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2008 Procitovano 23 lipnya 2014 Gordon Andrew 2003 The Modern History of Japan From Tokugawa Times to the Present Oxford University Press s 211 ISBN 0195110609 Alan J Levine 1995 The Pacific War Japan versus the allies Arhivovano 13 travnya 2016 u Wayback Machine Greenwood Publishing Group ISBN 0 275 95102 2Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velika shidnoazijska sfera spivprocvitannya Foreign Office Files for Japan and the Far East WW2DB Greater East Asia Conference Arhivovano 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velika shidnoazijska sfera spivprocvitannya amp oldid 40034510