Мікаель Варандян при народженні Мікаель Оганесян (вірм. Միքայել Վարանդյան), (1870, за іншими відомостями народився у 1874 році, або «між 1872 та 1874 роками» — 27 квітня 1934) — історик, журналіст, один з ідеологів партії «Дашнакцутюн», член Всеросійських установчих зборів.
| Мікаель Варандян | |
|---|---|
| вірм. Միքայել Վարանդյան | |
| | |
| Ім'я при народженні | вірм. Միքայել Հովհաննիսյան |
| Псевдо | Мікаел Ованісян, Мікаел Ованісян-Варандян |
| Народився | 1870 с. Кятук, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Вірменія |
| Помер | 27 квітня 1934 Марсель, Франція ·хвороба |
| Поховання | Цвинтар Сен-П'єр (Марсель)d |
| Громадянство | Вірменія, Франція |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | історик, журналіст |
| Alma mater | Шушинське реальне училище і Женевський університет (1897) |
| Знання мов | вірменська |
| Заклад | Droshakd, Horizond, Hammerd і Мшакd |
| Членство | Delegation of the Armenian Republicd |
| Напрямок | Armenian national movement[d] |
| Посада | ambassador of Armeniad |
| Партія | — |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Автограф | |
|
Біографія ред.
Виходець із селян. Народився в селі Кятук (Шушинський повіт Єлизаветпольської губернії, в історичній області Варанда у Нагорному Карабасі. Пізніше взяв собі псевдонім Варандян за її назвою. Випускник Шушинського реального училища. Потім закінчив Тифліську вчительську семінарію. Почав писати у віці 18 років. Його есеї були опубліковані в журналах «Mourj» (Молот) и «Meshag» (Сапа, або Мотика) і були підписані псевдонімом Его. Служив вчителем семінарії в Тифлісі.
За допомогою одного зі своїх тифліських родичів продовжив навчання, вступивши до Женевського університету. Слухав лекції в Берлінському і Паризькому університетах.
Варандян писав редакційні статті, набирав чужі статті. У 1897 році закінчив Женевський університет.
Надав значну допомогу виданню газети «Про Арменіа», що агітувала в Європі на користь вирішення Вірменського питання. Варандян був глибоко вражений геноцидом, здійсненим оттомансько-турецькою владою. В результаті він виїхав з Женеви в Тифліс, де невдовзі став редактором газети «Горизонт», працював також в редакції «Вперед». Пізніше він повернувся до Європи і працював в Вірменській національній асамблеї[en] Погуса Нубара аж до незалежності Вірменії.
Обрано членом Парламенту Вірменії (1918-1920). Призначено на посаду посла Вірменії в Римі.
Після окупації більшовиками Вірменії знаходився в еміграції.
До 1924 року він поступово почав усуватися від політики. Проте, перебуваючи у важкому психологічному стані, продовжував писати. Душевний стан Мікаеля істотно погіршився після того, як його близький друг, Аветис Агаронян, переніс на очах у Варданяна інсульт під час читання лекції. Незабаром після цього, 22 квітня 1934 року Варандян помер.
Твори ред.
Вірменською мовою ред.
- «Передісторія вірменських рухів»,
- «Пробудження Батьківщини»
- «Наше Правило».
Французькою мовою ред.
- L'Armenie et la question armenienne. Ed. [Editeur inconnu], 1917 (фр.) (Вірменія та Вірменське питання)
- Le Conflit armeno-georgien et la guerre du Caucase Ed. [Editeur inconnu], 1919 (фр.)
- «Вірменсько-грузинський конфлікт і Кавказька війна» (фр.)
Література ред.
- Mikael Varantian: Profile of a National Hero [ 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Mikael Varantian: storia di un eroe e primo ambasciatore in Italia [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.], in Centro Studi «Hrand Nazariantz», 6 luglio 2018 (in Italiano).
- Հ. Յ. Դաշնակցութեան պատմութիւն (Storia della Federazione Rivoluzionaria Armena), Teheran 1981, Yerevan 1992, p.536.
- Հայկական շարժման նախապատմութիւն (Preistoria del Movimento Armeno), Ginevra 1912, p. 320, vol I.
- Հայկական շարժման նախապատմութիւն (Preistoria del Movimento Armeno), Ginevra, 1913, p. 288, vol II.
- Մուրատ: Սեբաստացի ռազմիկին կեանքն ու գործը (Murat: vita e opere del guerriero Sebasts), Boston 1931, Teheran1981, p.348.
- Վերծնուող հայրենիքը եւ մեր դերը՚', (La nostra patria e il nostro ruolo), Ginevra 1910, p. 408
Посилання ред.
- The Armenian Question, encyclopedia, Ed. by acad. K. Khudaverdyan, Yerevan, 1996, p. 432.
- Mikael Varantian: storia di un eroe e primo ambasciatore in Italia [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.], in Centro Studi «Hrand Nazariantz», 6 luglio 2018 (in Italiano)
- Mikael Varantian: Profile of a National Hero [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.], in The Armenian Weekly, 12 febbraio 2016 (in Inglese)