Вавилонська мапа світу — глиняна табличка пізньовавилонського періоду з Месопотамії, де відображалася карта відомого вавилонянам світу, яка містить як реальні географічні об'єкти, так і міфологічні елементи. Табличка зберігається в Британському музеї (під номером BM 92687) і є єдиною відомою географічною картою світу з цього регіону, що збереглася з тих часів. Виходячи з аналізу написання топонімів, вчені датують карту кінцем VIII — початком VII століття до н. е..
Загальні відомості Редагувати
Табличка структурно поділяється на три частини: графічна карта з підписами, текст на лицьовій стороні і текст на зворотній стороні. Немає остаточної думки щодо того, як пов'язані і чи пов'язані взагалі текстуальні елементи з власне картою, так як обидва тексти зачіпають лише міфологічні елементи і використовують для цього термінологію іноді відмінну від самої карти.
У зв'язку з помилкою в первісному каталозі Британського музею, точне місце виявлення таблички залишається невідомим, проте ймовірно, що вона була частиною нововавилонських документів, виявлених в Сіппарі. Неясно до кінця і призначення таблички, є припущення про те, що табличка являла собою окремий інформаційний елемент, або ілюстрацію до іншого міфологічного тексту, або літературного твору, або навіть учнівську копію докладнішої карти. З іншого боку зрозуміло, що табличка за задумом була в основному призначена для розповіді про віддалені землі і об'єкти.
З картографічної точки зору багато реальних географічних об'єктів нанесено недбало з грубими помилками в масштабуванні і меншими помилками у відносному розташуванні об'єктів один від одного. Вавилонська карта світу була вперше опублікована в 1889 році, ця і подальша публікації привертали велику увагу у зв'язку з її унікальністю.
Структура картки Редагувати
Усі реальні географічні об'єкти розташовані в межах двох концентричних кіл. Кола позначають світовий океан і дослівно на мапі позначені як «солона вода». З інших текстів відомо, що таким словосполученням вавилоняни позначали як Перську затоку, так і Середземне море. Паралельні лінії всередині кіл не підписані, проте очевидно зображують Євфрат. Зовнішні трикутники є різні міфологічні об'єкти, які також згадуються в текстах на табличці. За однією з версій дані трикутники — це гори, зображені збоку, на відміну від решти карти, яка зображена як вид зверху. Карта могла містити або 7, або 8 таких трикутників, лише 4 з яких якось збереглися. Два з них впевнено зв'язуються з далекими землями, згаданими в Епосі про Гільгамеша, і, можливо, всі з них є міфологічними об'єктами з цього епосу.
| 1. "гора" (аккад. šá-du-ú) 2. "місто" (аккад. uru) 3. Урарту (аккад. ú-ra-áš-tu) 4. Ассирія (аккад. kuraš+šurki) 5. Der (аккад. dēr) 6. ? 7. болото (аккад. ap-pa-ru) 8. Елам (аккад. šuša) 9. канал (аккад. bit-qu) 10. Bit Yakin (аккад. bῑt-ia-᾿-ki-nu) | 11. "місто" (аккад. uru) 12. Habban (аккад. ha-ab-ban) 13. Вавилон (аккад. tin.tirki), розділяється Євфратом на дві частини 14 — 17. Океан (солона вода, аккад. idmar-ra-tum) 18 — 22. Міфологічні об"єкти 23 — 25. Непідписані об"єкти |
Примітки Редагувати
- ↑ Horowitz W. The Babylonian Map of the World // Iraq. — London : British Institute for the Study of Iraq, 1988. — Вип. 50. — С. 147-165.
- ↑ Cartographia. — New York : Library of Congress, 2007. — С. 10. — ISBN 0316997668.
- Lewy H., Lewy J. The Origin of the Week and the Oldest. West Asiatic Calendar // The Hebrew Union College Annual. — 1942-1943. — С. 1 -152.