www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біґус Петро Петро Бі ґус 9 лютого1882 1 Великі Бірки на Тернопільщині 25 жовтня 1966 Торонто Канада сотник УГА просвітян

Біґус Петро

Петро Бі́ґус (9 лютого1882, Великі Бірки, на Тернопільщині — 25 жовтня 1966, Торонто, Канада)  — сотник УГА, просвітянин, громадсько-політичний діяч.

Життєпис ред.

Старшини штабу ІІІ-го корпусу УГА в таборі військовополонених у м. Тухолі. Польща. 1920 р. У центрі сидять: 13 — отаман Вільгельм Лобковець, 14 — генерал Мирон Тарнавський, 15 — сотник Петро Біґус

.

Ранні роки ред.

На сьомому році життя, по смерті батьків, став круглим сиротою. Спочатку опікувалися ним дідусь та бабуся, а після їхньої смерті — вуйко. Закінчив Великобірківську трикласну «народну школу», а нижчі класи гімназії та вчительську семінарію — в Тернополі. По закінченні навчання у 1901 р. став учителем початкових шкіл. Та впродовж двох років праці пропольська Шкільна Рада, невдоволена вислідом навчання польської мови українських дітей, переводила його по черзі до чотирьох різних міцевостей.

У 1903 р. покликаний до війська, відбув однорічну службу в школі резервових старшин та закінчив її у званні підхорунжого. У 1904 році одружується з Катериною Комарянською, з якою впродовж життя виховав 4 дітей, та одержує посаду управителя школи в с. Підгородді біля Рогатина. Належав до активних працівників у громаді.

У 1907 р. утворився в Рогатині під проводом о. В. Городецького при філії товариства «Просвіта» гурток просвітянських працівників, до яких належав і Петро Біґус. Разом з іншими їздив по селах Рогатинського повіту, закладав читальні «Просвіти», а при них крамниці, шпихліри, позичкові каси. За його ініціативою організовано в Рогатині в 1908 році аматорський гурток, який служив добрим прикладом іншим читальням як потрібно ставити добрі п'єси. При його активній участі протягом трьох років, шляхом самооподаткування української громади, побудовано триповерховий будинок української приватної 7-ми класної гімназії Рідна Школа.

У війську ред.

З серпня 1914 р. як офіцер запасу мобілізований до австрійського війська. Бере участь у Першій світовій війні на різних фронтах, двічі поранений. У листопаді 1918 року добровільно зголошується до УГА. Під час Листопадового Зриву перебуваючи в Бережанах 4 листопада 1918 року допомагав послові Т.Старухові, д-ру Ковшевичові та іншим перебрати владу в австрійської адміністрації. Там же призначається командиром запасного коша (куреня). Після «Чортківської офензиви» сотник УГА Петро Бігус стає Окружним Командантом у Бережанах. Разом з УГА переживає в «Чотирикутнику смерті» в Україні тифозні терпіння. До кінця 1920 разом з генерал-четарем Мироном Тарнавським та іншими старшинами УГА інтернований до табору військовополонених у м. Тухолі (Польща).

Діяльність після поразки визвольних змагань ред.

Восени 1921 р. повертається до Підгороддя, до вчительської праці. Як колишній громадський діяч включається знову до праці в українських установах, не рахуючись із фактом, що це вже шовіністична Польща, а не Австро-Угорщина. Переселяється до с. Черче поблизу м. Рогатина. У [922 році стає диригентом мішаного хору «Боян» у Рогатині, де виступають з концертами. У новоорганізованому «Союзі Кооператив» стає спочатку секретарем наглядової ради, а від 1930 р. аж до приходу більшовиків її головою.

Належав до різних місцевих і повітових українських товариств: «Просвіти», «Рідної школи», «Українського банку», «Союзу кооператив», «Сільського господаря», «Взаємної Помочі Українських Учителів», «Молочарської спілки». Як зразковий діяч активно брав участь в різних громадських справах.

Навесні 1940 року арештований НКВС, запроторений до Станіславської тюрми (нині м. Івано-Франківськ). Після тримісячних тортур слідчі НКВС, не маючи доказів його провини, звільняють з-під арешту. Під час німецької окупації у 1941 військовий референт повітової управи, 1943—1944 рр. був головою делеґатури «Українського окружного комітету» в складі УКК на Рогатинщині де боронив українських селян від непосильного контингенту та свавілля окупантів. Проявляв активну діяльність у створенні дивізії Галичина до якої добровільно зголосився його син Мирослав.

В еміграції ред.

У 1944 році виїхав з родиною на еміграцію до Словаччини, потім до Німеччини.

У 1949 році відбуває на еміграцію до Канади в Торонто. Включається до праці в Об'єднанні українських педагогів Канади (ОУПК), згодом стає секретарем видавництва «Українського Канадійського Легіону», а в кінці секретарем «Кредитної спілки» при церкві МБНП Торонто. Помер 25 жовтня 1966 р. Похований на цвинтарі «Проспект» у м. Торонто.

Примітки ред.

  1. [1] familysearch.org
  2. «Вісті Комбатанта» [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.]. — 2010. — 8 лютого.

Джерела ред.

  • Мацелюх Р. Петро Бігус — визначний уродженець Великих Бірок. — «Подільське слово». — 2002. — 13 вересня.
  • Мацелюх Р. Петро Бігус. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 124—126. — ISBN 966-528-197-6.
  • Мацелюх Р., Побер Б., Ханас В. «Великі Бірки: З глибини віків до наших днів». — Тернопіль: «Лілея», 2005. — 220 с.

Література ред.

  • Осип Дячишин. Черче моє рідне село: Монографія. Українське видавництво «Добра Книжка». Торонто, 1969.
  • Михайло Гуцуляк. Перший листопад 1918 року. — К.: «Либідь» 1993.
  • Симон Петлюра в Бережанах. — Бережанське віче. — 1992. — 26 вересня.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Petro Bi gus 9 lyutogo1882 1 Veliki Birki na Ternopilshini 25 zhovtnya 1966 Toronto Kanada sotnik UGA prosvityanin gromadsko politichnij diyach Petro Bigus SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya 9 lyutogo 1882 1882 02 09 s Veliki Birki Ternopilskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya teper Ternopilska oblastSmert 25 zhovtnya 1966 1966 10 25 84 roki m Toronto KanadaNacionalnist ukrayinecVijskova sluzhbaPrinalezhnist Avstro Ugorshina ZUNR Polsha KanadaVid ZS UGAVijni bitvi Persha svitova vijnaListopadovij ZrivUkrayinsko polska vijna Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki 1 2 U vijsku 1 3 Diyalnist pislya porazki vizvolnih zmagan 1 4 V emigraciyi 2 Primitki 3 Dzherela 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis red nbsp Starshini shtabu III go korpusu UGA v tabori vijskovopolonenih u m Tuholi Polsha 1920 r U centri sidyat 13 otaman Vilgelm Lobkovec 14 general Miron Tarnavskij 15 sotnik Petro Bigus Ranni roki red Na somomu roci zhittya po smerti batkiv stav kruglim sirotoyu Spochatku opikuvalisya nim didus ta babusya a pislya yihnoyi smerti vujko Zakinchiv Velikobirkivsku triklasnu narodnu shkolu a nizhchi klasi gimnaziyi ta vchitelsku seminariyu v Ternopoli Po zakinchenni navchannya u 1901 r stav uchitelem pochatkovih shkil Ta vprodovzh dvoh rokiv praci propolska Shkilna Rada nevdovolena vislidom navchannya polskoyi movi ukrayinskih ditej perevodila jogo po cherzi do chotiroh riznih micevostej U 1903 r poklikanij do vijska vidbuv odnorichnu sluzhbu v shkoli rezervovih starshin ta zakinchiv yiyi u zvanni pidhorunzhogo U 1904 roci odruzhuyetsya z Katerinoyu Komaryanskoyu z yakoyu vprodovzh zhittya vihovav 4 ditej ta oderzhuye posadu upravitelya shkoli v s Pidgoroddi bilya Rogatina Nalezhav do aktivnih pracivnikiv u gromadi U 1907 r utvorivsya v Rogatini pid provodom o V Gorodeckogo pri filiyi tovaristva Prosvita gurtok prosvityanskih pracivnikiv do yakih nalezhav i Petro Bigus Razom z inshimi yizdiv po selah Rogatinskogo povitu zakladav chitalni Prosviti a pri nih kramnici shpihliri pozichkovi kasi Za jogo iniciativoyu organizovano v Rogatini v 1908 roci amatorskij gurtok yakij sluzhiv dobrim prikladom inshim chitalnyam yak potribno staviti dobri p yesi Pri jogo aktivnij uchasti protyagom troh rokiv shlyahom samoopodatkuvannya ukrayinskoyi gromadi pobudovano tripoverhovij budinok ukrayinskoyi privatnoyi 7 mi klasnoyi gimnaziyi Ridna Shkola U vijsku red Z serpnya 1914 r yak oficer zapasu mobilizovanij do avstrijskogo vijska Bere uchast u Pershij svitovij vijni na riznih frontah dvichi poranenij U listopadi 1918 roku dobrovilno zgoloshuyetsya do UGA Pid chas Listopadovogo Zrivu perebuvayuchi v Berezhanah 4 listopada 1918 roku dopomagav poslovi T Staruhovi d ru Kovshevichovi ta inshim perebrati vladu v avstrijskoyi administraciyi Tam zhe priznachayetsya komandirom zapasnogo kosha kurenya 2 Pislya Chortkivskoyi ofenzivi sotnik UGA Petro Bigus staye Okruzhnim Komandantom u Berezhanah Razom z UGA perezhivaye v Chotirikutniku smerti v Ukrayini tifozni terpinnya Do kincya 1920 razom z general chetarem Mironom Tarnavskim ta inshimi starshinami UGA internovanij do taboru vijskovopolonenih u m Tuholi Polsha Diyalnist pislya porazki vizvolnih zmagan red Voseni 1921 r povertayetsya do Pidgoroddya do vchitelskoyi praci Yak kolishnij gromadskij diyach vklyuchayetsya znovu do praci v ukrayinskih ustanovah ne rahuyuchis iz faktom sho ce vzhe shovinistichna Polsha a ne Avstro Ugorshina Pereselyayetsya do s Cherche poblizu m Rogatina U 922 roci staye dirigentom mishanogo horu Boyan u Rogatini de vistupayut z koncertami U novoorganizovanomu Soyuzi Kooperativ staye spochatku sekretarem naglyadovoyi radi a vid 1930 r azh do prihodu bilshovikiv yiyi golovoyu Nalezhav do riznih miscevih i povitovih ukrayinskih tovaristv Prosviti Ridnoyi shkoli Ukrayinskogo banku Soyuzu kooperativ Silskogo gospodarya Vzayemnoyi Pomochi Ukrayinskih Uchiteliv Molocharskoyi spilki Yak zrazkovij diyach aktivno brav uchast v riznih gromadskih spravah Navesni 1940 roku areshtovanij NKVS zaprotorenij do Stanislavskoyi tyurmi nini m Ivano Frankivsk Pislya trimisyachnih tortur slidchi NKVS ne mayuchi dokaziv jogo provini zvilnyayut z pid areshtu Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 vijskovij referent povitovoyi upravi 1943 1944 rr buv golovoyu delegaturi Ukrayinskogo okruzhnogo komitetu v skladi UKK na Rogatinshini de boroniv ukrayinskih selyan vid neposilnogo kontingentu ta svavillya okupantiv Proyavlyav aktivnu diyalnist u stvorenni diviziyi Galichina do yakoyi dobrovilno zgolosivsya jogo sin Miroslav V emigraciyi red U 1944 roci viyihav z rodinoyu na emigraciyu do Slovachchini potim do Nimechchini U 1949 roci vidbuvaye na emigraciyu do Kanadi v Toronto Vklyuchayetsya do praci v Ob yednanni ukrayinskih pedagogiv Kanadi OUPK zgodom staye sekretarem vidavnictva Ukrayinskogo Kanadijskogo Legionu a v kinci sekretarem Kreditnoyi spilki pri cerkvi MBNP Toronto Pomer 25 zhovtnya 1966 r Pohovanij na cvintari Prospekt u m Toronto Primitki red 1 familysearch org Visti Kombatanta Arhivovano 31 sichnya 2016 u Wayback Machine 2010 8 lyutogo Dzherela red Macelyuh R Petro Bigus viznachnij urodzhenec Velikih Birok Podilske slovo 2002 13 veresnya Macelyuh R Petro Bigus Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 124 126 ISBN 966 528 197 6 Macelyuh R Pober B Hanas V Veliki Birki Z glibini vikiv do nashih dniv Ternopil Lileya 2005 220 s Literatura red Osip Dyachishin Cherche moye ridne selo Monografiya Ukrayinske vidavnictvo Dobra Knizhka Toronto 1969 Mihajlo Guculyak Pershij listopad 1918 roku K Libid 1993 Simon Petlyura v Berezhanah Berezhanske viche 1992 26 veresnya Posilannya red Visti Kombatanta ch 5 6 za 1967 rik Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bigus Petro amp oldid 39965845