Біга́ч — село в Україні, у Менському районі Чернігівської області. Населення становить 518 осіб.
село Бігач | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Менський район |
Рада | Бігацька сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Перша згадка | 1650 (373 роки) |
Населення | 518 |
Площа | 1,76 км² |
Густота населення | 294,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15621 |
Телефонний код | +380 4644 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°37′09″ пн. ш. 31°38′36″ сх. д. / 51.61917° пн. ш. 31.64333° сх. д.Координати: 51°37′09″ пн. ш. 31°38′36″ сх. д. / 51.61917° пн. ш. 31.64333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 118 м |
Водойми | р. Бігач |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бігач, вул. Троїцька, 41 |
Карта | |
Бігач | |
Бігач | |
Мапа | |
Бігач у Вікісховищі |
Географія ред.
Селом протікає річка Бігач, ліва притока Снові. На північ від села розташований ботанічний заказник «Маліїве», на південний захід — ботанічний заказник «Церківка», на північний захід — лісовий заказник «Бігацький ліс».
Історія ред.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 878 осіб (422 чоловічої статі та 456 — жіночої), налічувалось 138 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Седнівської волості мешкало 977 осіб, налічувалось 184 дворових господарства, існували православна церква, 2 вітряних млини, крупорушка, цегельний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1240 осіб (620 чоловічої статі та 620 — жіночої), з яких 1227 — православної віри.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 7 жителів села.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 736 осіб, з яких 324 чоловіки та 412 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 506 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,88 % |
російська | 2,12 % |
Відомі люди ред.
У селі побував Тарас Шевченко. Він приїжджав сюди в березні-квітні 1847 на запрошення М. Кейкуатова та дітей Кейкуатових. Згадка про Бігач є в листі Шевченка до А. Лизогуба 16 липня 1852.
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 29)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-261)
- Бігач. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література ред.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |