www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бучацький мирний договір мирна угода між Річчю Посполитою і Османською імперією укладена 18 1 2 28 жовтня 1672 року в мі

Бучацький мирний договір

Бучацький мирний договір — мирна угода між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладена 18 (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі чи його околицях.

Бучацький мирний договір
Тип мирна угода
Підписано 18 жовтня 1672
Місце Бучач
Підписанти Річ Посполита і Османська імперія
 Медіафайли у Вікісховищі
Ботанічна пам'ятка «Бучацька липа» (400-річна), осінь 2013

Стосовно українських земель Брацлавщини та Правобережної Київщини (де існував козацький устрій), польська сторона вперше на міжнародно-правовому рівні вжила термін «Українська держава» пол. Panstwo Ukrainskie. На думку історика Тараса Чухліба, це мало визначальне значення у квітні 1918 року, коли П. П. Скоропадський фактично відновив її під тією ж назвою.

Договір також підбив підсумок першого етапу польсько-турецької війни 1672—1676 років, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Внаслідок поразки Речі Посполитої у війні з Османською імперією і укладення договору ставало неможливим возз'єднання Правобережної України і Західної України, що перекреслювало політичні плани П. Дорошенка домогтися створення незалежної соборної держави.

Відомості ред.

Війна розпочалась навесні 1672 року. Завдавши ряд поразок військам Речі Посполитої під командуванням коронного гетьмана Яна Собеського влітку 1672 року, османсько-українська армія на чолі з султаном Мегмедом IV і гетьманом Петром Дорошенком здобула фортецю Кам'янець-Подільський і розпочала наступ на Галичину. На початку вересня почалася облога Львова османсько-татарсько-українськими військами. За цих умов уряд Речі Посполитої був змушений укласти Бучацький мирний договір.

Делегатами короля Міхала Вишневецького були: волинський каштелян Ян Францішек Любовецький, чернігівський каштелян Ґабріель Сільніцький (король призначив його десь на початку вересня 1672), підскарбій надвірний коронний Ян Шумовський. Перемовини комісарів розпочались під Львовом наприкінці вересня. 10 жовтня під Бережанами Ґабріель Сільніцький приєднався до інших королівських представників. Перемовини з османами під Бучачем розпочались 13 жовтня. За умовами укладеного договору (польські історики називають її найганебнішою у всій історії Польщі):

  • Подільське воєводство відходило до Османської імперії; вся територія східного та західного Поділля за Бучацьким договором відійшла до Османської Імперії (від Бучача — по Брацлав)
  • визнавалася влада Петра Дорошенка на Брацлавщині і Південній Київщині; з цих земель виводилися всі залоги Речі Посполитої
  • Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих (дукатів) данини.

19 жовтня султан прийняв комісарів короля на офіційній авдієнції, вручив їм кафтани ленників. Після цього комісари мали авдієнцію у хана в його таборі.

У квітні 1673 року сейм Речі Посполитої відмовився затвердити Бучацький мирний договір, польсько-турецька війна поновилася й тривала до укладення Журавненського договору 1676 року.

Гетьман Петро Дорошенко не був задоволений результатами османської інтервенції. Усі подільські міста та містечка були пограбовані та зруйновані, тільки з подільської столиці — Кам'янця — було вивезено цінних речей на 100 возах до Стамбула. Були пограбовані чи знищені всі церкви та костели, забрано чи знищено всі дзвони. Головні храми були перетворені на мечеті. Населення та шляхти на Поділлі майже не залишилось. Значна частина міщан та шляхти переселились на землі Речі Посполитої, сільське населення за Дніпро. Значна частина української території — західне та східне Поділля — стали просто османською провінцією, і Дорошенко мусив задовольнитися напівзруйнованими й спустошеними Брацлавщиною та Київщиною, де були цілі округи, готові у будь-яку мить від'єднатися від нього. Збереглися відомості, що Дорошенко був розчарований в османській протекції взагалі, та рада старшин ухвалила не відступати від османського султана, бо «тепер, крім султана, нікуди дітись».

Існує думка, що Бучацька угода була підписана османським султаном під липою, яка росте при дорозі на «Південному масиві» Бучача, про що повідомляє таблиця: «400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною».

Цікаві факти ред.

У 1672 у Бучацькому договорі польською й османською мовами зазначене існування України, української державності.

Примітки ред.

  1. Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine
  3. Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.
  4. ↑ Чухліб Т.. Бучацький мирний договір 1672 р. [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 420. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  5. ↑ . Kau.com.ua. Карпатський університет ім. А. Волошина. 7 березня 2020. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 
  6. Знайшли 350-річний документ зі згадкою про Україну (Тарас Чухліб опублікував фото оригінального Бучацького миру) [ 13 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. 3 жовтня 2019.
  7. Тарас Чухліб, У щойно віднайденому в польських архівах перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову …// Facebook, 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2020 на сайті Archive.is. Процитовано 27 грудня 2021.
  8. ↑ Nagielski M. Silnicki Gabriel… — S. 494.
  9. Barącz S. Pamiątki buczackie [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 9. (пол.)
  10. Руїна: друга половина XVII ст.… — С. 335.
  11. Там само. — С. 374—375.
  12. Віднайдено документи, які підтверджують, що у XVII столітті в нас була суверенна Українська держава. Львів місто натхнення. 21.09.2019. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 28.09.2020. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.

  • УКРОП[недоступне посилання з червня 2019].


Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buchackij mirnij dogovir mirna ugoda mizh Richchyu Pospolitoyu i Osmanskoyu imperiyeyu ukladena 18 1 2 28 zhovtnya 1672 roku v misti Buchachi 3 chi jogo okolicyah Buchackij mirnij dogovirTip mirna ugodaPidpisano 18 zhovtnya 1672Misce BuchachPidpisanti Rich Pospolita i Osmanska imperiya Mediafajli u VikishovishiBotanichna pam yatka Buchacka lipa 400 richna osin 2013Stosovno ukrayinskih zemel Braclavshini ta Pravoberezhnoyi Kiyivshini de isnuvav kozackij ustrij polska storona vpershe na mizhnarodno pravovomu rivni vzhila termin Ukrayinska derzhava 4 pol Panstwo Ukrainskie 5 6 Na dumku istorika Tarasa Chuhliba ce malo viznachalne znachennya u kvitni 1918 roku koli P P Skoropadskij faktichno vidnoviv yiyi pid tiyeyu zh nazvoyu 5 7 Dogovir takozh pidbiv pidsumok pershogo etapu polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rokiv u hodi yakoyi kozacke vijsko Petra Doroshenka voyuvalo proti polyakiv u soyuzi z osmanami Vnaslidok porazki Rechi Pospolitoyi u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu i ukladennya dogovoru stavalo nemozhlivim vozz yednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Ukrayini sho perekreslyuvalo politichni plani P Doroshenka domogtisya stvorennya nezalezhnoyi sobornoyi derzhavi 4 Zmist 1 Vidomosti 2 Cikavi fakti 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaVidomosti red Vijna rozpochalas navesni 1672 roku Zavdavshi ryad porazok vijskam Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam koronnogo getmana Yana Sobeskogo vlitku 1672 roku osmansko ukrayinska armiya na choli z sultanom Megmedom IV i getmanom Petrom Doroshenkom zdobula fortecyu Kam yanec Podilskij i rozpochala nastup na Galichinu Na pochatku veresnya pochalasya obloga Lvova osmansko tatarsko ukrayinskimi vijskami Za cih umov uryad Rechi Pospolitoyi buv zmushenij uklasti Buchackij mirnij dogovir Delegatami korolya Mihala Vishneveckogo buli volinskij kashtelyan Yan Francishek Lyuboveckij chernigivskij kashtelyan Gabriel Silnickij korol priznachiv jogo des na pochatku veresnya 1672 8 pidskarbij nadvirnij koronnij Yan Shumovskij 9 Peremovini komisariv rozpochalis pid Lvovom naprikinci veresnya 10 zhovtnya pid Berezhanami Gabriel Silnickij priyednavsya do inshih korolivskih predstavnikiv Peremovini z osmanami pid Buchachem rozpochalis 13 zhovtnya 8 Za umovami ukladenogo dogovoru polski istoriki nazivayut yiyi najganebnishoyu u vsij istoriyi Polshi Podilske voyevodstvo vidhodilo do Osmanskoyi imperiyi vsya teritoriya shidnogo ta zahidnogo Podillya za Buchackim dogovorom vidijshla do Osmanskoyi Imperiyi vid Buchacha po Braclav viznavalasya vlada Petra Doroshenka na Braclavshini i Pivdennij Kiyivshini z cih zemel vivodilisya vsi zalogi Rechi Pospolitoyi Rich Pospolita zobov yazuvalasya splatiti Osmanskij imperiyi kontribuciyu za znyattya oblogi Lvova i shorichno platiti 22 tisyachi zolotih dukativ 10 danini 19 zhovtnya sultan prijnyav komisariv korolya na oficijnij avdiyenciyi vruchiv yim kaftani lennikiv Pislya cogo komisari mali avdiyenciyu u hana v jogo tabori 8 U kvitni 1673 roku sejm Rechi Pospolitoyi vidmovivsya zatverditi Buchackij mirnij dogovir polsko turecka vijna ponovilasya j trivala do ukladennya Zhuravnenskogo dogovoru 1676 roku Getman Petro Doroshenko ne buv zadovolenij rezultatami osmanskoyi intervenciyi Usi podilski mista ta mistechka buli pograbovani ta zrujnovani tilki z podilskoyi stolici Kam yancya bulo vivezeno cinnih rechej na 100 vozah do Stambula Buli pograbovani chi znisheni vsi cerkvi ta kosteli zabrano chi znisheno vsi dzvoni 11 Golovni hrami buli peretvoreni na mecheti Naselennya ta shlyahti na Podilli majzhe ne zalishilos Znachna chastina mishan ta shlyahti pereselilis na zemli Rechi Pospolitoyi silske naselennya za Dnipro Znachna chastina ukrayinskoyi teritoriyi zahidne ta shidne Podillya stali prosto osmanskoyu provinciyeyu i Doroshenko musiv zadovolnitisya napivzrujnovanimi j spustoshenimi Braclavshinoyu ta Kiyivshinoyu de buli cili okrugi gotovi u bud yaku mit vid yednatisya vid nogo Zbereglisya vidomosti sho Doroshenko buv rozcharovanij v osmanskij protekciyi vzagali ta rada starshin uhvalila ne vidstupati vid osmanskogo sultana bo teper krim sultana nikudi ditis Isnuye dumka sho Buchacka ugoda bula pidpisana osmanskim sultanom pid lipoyu yaka roste pri dorozi na Pivdennomu masivi Buchacha pro sho povidomlyaye tablicya 400 richna Zolota lipa pid yakoyu u 1672 roci buv pidpisanij Buchackij mir z Turechchinoyu nbsp Getman Petro Doroshenko nbsp Mehmed IV nbsp Yan III Sobeskij nbsp Korol Mihal Koribut VishneveckijCikavi fakti red U 1672 u Buchackomu dogovori polskoyu j osmanskoyu movami zaznachene isnuvannya Ukrayini ukrayinskoyi derzhavnosti 12 Primitki red Kozak M Logush D Uniyat V Buchach Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 582 ISBN 978 966 457 228 3 ye takozh dati 8 zhovtnya u Stepankov V Petro Doroshenko Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 310 ISBN 5 203 01639 9 16 zhovtnya u Chuhlib T Mihajlo Hanenko Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 326 ISBN 5 203 01639 9 chi Treaty of Buchach Arhivovano 7 sichnya 2021 u Wayback Machine at the Encyclopedia of Ukraine Gucal P Buchackij mirnij dogovir S 208 a b Chuhlib T Buchackij mirnij dogovir 1672 r Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 420 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b Vidnajdeno dokumenti yaki pidtverdzhuyut sho u XVII stolitti v nas bula suverenna Ukrayinska derzhava Kau com ua Karpatskij universitet im A Voloshina 7 bereznya 2020 Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Znajshli 350 richnij dokument zi zgadkoyu pro Ukrayinu Taras Chuhlib opublikuvav foto originalnogo Buchackogo miru Arhivovano 13 kvitnya 2020 u Wayback Machine Gazeta ua 3 zhovtnya 2019 Taras Chuhlib U shojno vidnajdenomu v polskih arhivah perekladi tureckogo originalu Buchackogo dogovoru na polsku movu Facebook 16 veresnya 2019 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 na sajti Archive is Procitovano 27 grudnya 2021 a b v Nagielski M Silnicki Gabriel S 494 Baracz S Pamiatki buczackie Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 S 9 pol Ruyina druga polovina XVII st S 335 Tam samo S 374 375 Vidnajdeno dokumenti yaki pidtverdzhuyut sho u XVII stolitti v nas bula suverenna Ukrayinska derzhava Lviv misto nathnennya 21 09 2019 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 28 09 2020 Dzherela ta literatura red Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Grigor yeva T Diplomatiya Rechi Pospolitoyi naperedodni ta pid chas polsko osmanskoyi vijni 1672 1676 rr Gucal P Buchackij mirnij dogovir Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 208 ISBN 966 528 197 6 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ruyina druga polovina XVII st Uporyad i peredmova O I Gurzhiya Red kol V A Smolij golova ta in K Ukrayina 1996 431 s ISBN 5 319 01313 2 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret naukove vidannya Arhivovano 8 serpnya 2021 u Wayback Machine K Tempora 2011 632 c ISBN 978 617 569 051 2 Stanislavskij V V Galicka kampaniya turecko tatarsko ukrayinskih vijsk 1672 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Nagielski M Silnicki Gabriel h Jelita zm 1681 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1997 T XXXVII S 492 496 pol Posilannya red UKROP nedostupne posilannya z chervnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buchackij mirnij dogovir amp oldid 37303899