Бурбонский палац (фр. Palais Bourbon) – місце засідань Національної асамблеї Франції в Парижі, на лівому березі Сени, на набережній Орсе навпроти церкви Мадлен та площі Згоди, з якою він з'єднаний мостом Згоди.
| Бурбонський палац | |
|---|---|
|
| |
| 48°51′43″ пн. ш. 2°19′07″ сх. д. / 48.86207200002777284° пн. ш. 2.318681000027777994° сх. д.Координати: 48°51′43″ пн. ш. 2°19′07″ сх. д. / 48.86207200002777284° пн. ш. 2.318681000027777994° сх. д. | |
| Країна | Франція |
| Розташування | VII округ Парижа |
| Тип | палац і будівля парламенту |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Pierre Cailleteaud, Lorenzo Giardinid, Робер де Котт і Jean Aubertd |
| Дата заснування | 1722 |
| Адреса | rue de l'Universitéd |
| Бурбонський палац Бурбонський палац (Франція) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Будувався у 1722-1728 за проектом Лоренцо Джардіні під спостереженням Жака Габріеля як hôtel particulier (столичний особняк) узаконеної дочки Людовика XIV та маркізи де Монтеспан — герцогині Луїзи-Франсуази Бурбонської.
У 1756 викуплений Людовиком XV, потім відчужений на користь спадкоємця герцогині, принца Конде, який замовив Жакові-Жермену Суффле розширити палац в стилі класицизму.
У роки Французької революції особняк був націоналізований і використовувався (з 1798) для засідань Ради п'ятисот.
За часів Наполеонівської перебудови Парижа в дусі ампір перед палацом споруджений монументальний портик за зразком римського храму, який калькує схожий фронтон церкви Мадлен на протилежній стороні Сени. Будівництвом фасаду займався в 1803-1807 роках Бернар Пойє.
Реставрація Бурбонів повернула палац колишнім господарям, проте вже у 1827 він викуплений за астрономічну суму державою для розміщення в ньому парламенту.
У зв'язку з новою функцією знадобилося переоформлення інтер'єрів. Над портиком здіймається фронтон з алегоричним сюжетом, виконаним у 1842 скульптором Корто. Інші алегоричні барельєфи виконані Франсуа Рюдом і Прадо на крилах будівлі. Майбутній депутат Ежен Делакруа прикрасив приміщення палацової бібліотеки «Історією цивілізації» (1838—1845); там само встановлені Гудонові бюсти Дідро та Вольтера. Символічно, що добудований після революції міст Конкорд, який провадить до палацу Бурбонів, де зараз міститься парламент, від площі Згоди, було збудовано з використанням каміння зруйнованої Бастилії. Сиволічний шлях по каменях в’язниці - до будинку демократії.(1)
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бурбонський палац |
- Люксембурзький палац - друга парламентська будівля в Парижі
- Єлисейський палац - резиденція Президента
Джерело Редагувати
- Джованна Мажді. «Весь Париж» (2002)
Література Редагувати
- Jean-Pierre Rioux, « Le Palais-Bourbon. De Gambetta à de Gaulle », у виданні: Pierre Nora (direction), Les Lieux de mémoire, tome 2 La Nation, volume III, Gallimard, Paris, 1986 ISBN 2070706583
- André Figueras, Zoologie du palais Bourbon, 1956
Посилання Редагувати
- Детальна історія (фр.) [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.] * Віртуальна екскурсія палацом (фр.) [ 5 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Connaissance de l’Assemblée nº 10 : L’Assemblée nationale et le palais Bourbon d’hier à aujourd’hui [ 5 травня 2010 у Wayback Machine.]
- (1) фільм «Палац Бурбонів» https://youtu.be/8J9jQArdWts
Примітки Редагувати
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Architecture in France in the Eighteenth Century — New Haven, London: Yale University Press, 1995. — P. 55. — ISBN 0-300-06013-0
- Neuman R. Robert de Cotte and the Perfection of Architecture in Eighteenth-Century France — Chicago, London: University of Chicago Press, 1994. — P. 145–148. — ISBN 0-226-57437-7
- Ayers A. The Architecture of Paris: An Architectural Guide — 1 — Stuttgart, London: Edition Axel Menges, 2004. — P. 136. — ISBN 3-930698-96-X
- Aubert, Jean // The Dictionary of Art / J. Turner — 1 — London, New York: Macmillan Publishers, Grove's Dictionaries, Inc., 1996. — Vol. 2. — P. 701. — ISBN 978-1-884446-00-9