www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бунти в Лос Анджелесі 1992 Бунти в Лос Анджелесі масові заворушення що відбувалися в Лос Анджелесі з 29 квітня по 4 трав

Бунти в Лос-Анджелесі (1992)

Бунти в Лос-Анджелесі  — масові заворушення, що відбувалися в Лос-Анджелесі з 29 квітня по 4 травня 1992 року, що призвели до загибелі 53 осіб і заподіяння шкоди на суму в 1 мільярд доларів.

Військовослужбовці армії США, відправлені за розпорядженням президента Дж. Буша-старшого в Лос-Анджелес для відновлення порядку. 1 травня 1992 року.

Заворушення почалися 29 квітня — в день, коли суд присяжних виніс виправдувальний вирок чотирьом білим поліцейським, які побили чорношкірого Родні Кінга за те, що той чинив шалений опір при арешті за перевищення швидкості 3 березня 1991 року . Після винесення вироку тисячі темношкірих американців, в основному чоловіків, вийшли на вулиці Лос-Анджелеса і влаштували демонстрації, які переросли незабаром в безлади і погроми, в яких брали участь кримінальні елементи. Злочини, скоєні протягом шести днів масових заворушень, носили расове підґрунтя.

Мером міста Томом Бредлі була створена спеціальна Комісія Крістофера для розслідування дій і оперативної діяльності представників Поліцейського управління Лос-Анджелеса під час затримання Родні Кінга.

Рішення суду і масові заворушення в місті отримали широкий резонанс в суспільстві і привели до повторного суду над поліцейськими, на якому основним підсудним був винесений обвинувальний вирок.

Наймасовішими заворушеннями в США до подій 1992 року були «Повстання в Уоттсі» і «Бунт в Детройті» 1967 року.

Причини масових заворушень Редагувати

Як причини масових заворушень можуть називатися кілька обставин і фактів періоду початку 1990-х років. Серед них:

  • надзвичайно високий відсоток безробіття в Південному Лос-Анджелесі, викликаного економічною кризою;
  • тверде переконання громадськості в тому, що при затриманнях поліція Лос-Анджелеса вибирає людей за расовою ознакою і застосовує надмірну силу;
  • побиття темношкірого Родні Кінга білими поліцейськими;
  • особливе роздратування чорношкірого населення Лос-Анджелеса з приводу вироку, винесеного американці корейського походження, що застрелила 16 березня 1991 року у власному магазині 15-річну чорношкіру дівчину Латаш Харлінс (Latasha Harlins). Незважаючи на те, що присяжні визнали Сун Я Ду (Soon Ja Du) винною в умисному вбивстві, суддя виніс м'який вирок — 5 років випробувального терміну.

Затримання Родні Кінга Редагувати

3 березня 1991 року поліцейський патруль після 8-мильної погоні зупинив автомобіль Родні Кінга, в якому, крім Кінга, перебували ще двоє чорношкірих — Байрант Аллен (Byrant Allen) і Фредді Хелмс (Freddie Helms). Першими п'ятьма поліцейськими, які опинилися на місці затримання, були Стейсі Кун (Stacey Koon), Лоуренс Пауелл (Laurence Powell), Тімоті Вінд (Timothy Wind), Теодор Бріс (Theodore Briseno) і Роландо Солано (Rolando Solano). Патрульний Тім Сінгер (Tim Singer) наказав Кінгу і двом його пасажирам вийти з автомобіля і лягти на землю обличчям вниз. Пасажири підкорилися наказу і були заарештовані, а Кінг, як і раніше, залишався в машині. Коли ж він нарешті вийшов з салону, то став вести себе досить ексцентрично: сміявся, тупав ногами по землі і показував рукою на поліцейський вертоліт, що кружляв над місцем затримання . Потім він став заводити свою руку за пояс, що дало підстави патрульному поліцейському Мелані Сінгер вважати, що Кінг збирається дістати пістолет . Тоді Мелані Сінгер дістала свій пістолет і направила його на Кінга, наказуючи йому лягти на землю. Кінг підкорився. Сінгер підійшла до Кінга, не відводячи від нього пістолета, готуючись надіти на нього наручники. У цей момент сержант поліцейського департаменту Лос-Анджелеса Стейсі Кун наказав Мелані Сінгер зачохлити зброю, тому що, згідно з інструкцією, поліцейські не повинні наближатися до затриманого з вийнятим з кобури пістолетом . Сержант Кун вирішив, що дії Мелані Сінгер представляють загрозу безпеці Кінга, самого Куна, а також інших поліцейських. Потім Кун наказав іншим чотирьом поліцейським — Пауеллу, Уїнду, Брісу і Солано — одягти на Кінга наручники. Як тільки поліцейські спробували це зробити, Кінг почав активно чинити опір — схопився на ноги, скинувши зі своєї спини Пауелла і Бріс. Далі Кінг вдарив Бріс в груди. Бачачи це, Кун наказав всім поліцейським відійти назад. Пізніше офіцери підтвердили, що Кінг вів себе так, ніби знаходився під впливом фенциклидину — синтетичного наркотичного препарату, розробленого як знеболюючий засіб для ветеринарії ; втім, результати токсикологічної експертизи показали, що в крові Кінга фенциклидину не було (зате були виявлені алкоголь і сліди марихуани). Потім сержант Кун застосував до Кінга електрошокер. Кінг застогнав і тут же впав на землю, але потім знову встав на ноги. Тоді Кун використав електрошокер ще раз, і Кінг знову впав , а потім знову почав підніматися, зробивши випад в сторону Пауелла, який вдарив його поліцейською палицею, поваливши Кінга на землю. У цей час те, що відбувається, почав записувати на відеокамеру громадянин Аргентини Джордж Холлідей, який проживав неподалік від перехрестя, біля якого відбувалося побиття Кінга (запис починається з моменту, коли Кінг робить випад в сторону Пауелла). Пізніше Холлідей надав відеозапис в розпорядження ЗМІ.

Пауелл і троє інших поліцейських по черзі били Кінга кийками протягом півтора хвилини.

Кінг на той період часу перебував під умовним звільненням за звинуваченням у пограбуванні, і за ним уже значилися звинувачення в нападі, нанесенні побоїв і пограбуванні. Пізніше в суді він пояснював своє небажання підкоритися вимогам патрульних боязню повернення до в'язниці.

Всього поліцейські завдали Кінгу 56 ударів кийками. Він був госпіталізований з переломом лицьової кістки, зламаною ногою, численними гематомами і рваними ранами .

Суд над поліцейськими Редагувати

Окружний прокурор Лос-Анджелеса звинуватив чотирьох поліцейських в застосуванні надмірного насильства. Перший суддя у справі був замінений, а другий суддя змінив місце розгляду справи і склад присяжних засідателів, процитувавши заяви ЗМІ про те, що журі присяжних потребує відводу. Новим місцем розгляду було обрано місто Сімі-Веллі в сусідньому окрузі Вентура. Суд складався з жителів цього округу. Расовий склад журі присяжних був таким: 10 білих, 1 латиноамериканець і 1 азіатка. Прокурором виступав Террі Вайт (Terry White), афроамериканець.

29 квітня 1992 року журі присяжних виправдало трьох поліцейських — усіх, крім Пауелла .

Мер Лос-Анджелеса Том Бредлі заявив:

«Вердикт присяжних не сховає від нас того, що ми бачили на тій відеоплівці. Люди, які били Родні Кінга, недостойні носити форму Поліцейського управління Лос-Анджелеса».

Масові заворушення Редагувати

Патруль Національної гвардії після заворушень в Лос-Анджелесі в 1992 році

Демонстрації з приводу виправдання поліцейських судом присяжних швидко переросли в бунт. Почалися систематичні підпали будівель — згоріло понад 5500 будівель. Було розгромлено кілька урядових будівель, нападу зазнало відділення газети Los Angeles Times. Були скасовані вильоти літаків з Лос-Анджелеського аеропорту, так як місто було оповите густим димом.

Першими почали заворушення афроамериканці. Потім безпорядки перекинулися на латинські квартали Лос-Анджелеса в південному і центральному районі міста. У східній частині міста були сконцентровані великі сили поліції, і тому до неї повстання не дійшло. 400 осіб спробували взяти штурмом штаб-квартиру поліції. Заворушення в Лос-Анджелесі тривали ще 2 дні.

На наступний день заворушення почалися і в Сан-Франциско. Як заявив газеті «Сан-Франциско Екземайнер» Віллі Браун, відомий представник Демократичної партії в законодавчій асамблеї штату Каліфорнія: «Вперше в американській історії більшість демонстрацій, а також велика частина насильства і злочинів, особливо грабунків, носили багаторасовий характер, в них були залучені всі — чорношкірі, білі, вихідці з Азії та Латинської Америки».

55 осіб було вбито, 2000 поранені, 12 тисяч зарештовані .

Загальний збиток від масових заворушень оцінюється сумою понад 1 млрд доларів, але значних втрат було завдано і престижу США. Економіка США тоді подавалася як найефективніша, котра здобула перемогу в холодній війні. Продемонстрована заворушеннями напруженість внутрішньої обстановки і соціально-економічна криза значно затьмарили картину зовнішнього американського благополуччя. Як писала газета The New York Times, тиждень насильства і підпалів, в яких були залучені чорношкірі, латиноамериканці і білі, продемонстрував зростаюче почуття відчаю .

Повторний суд над поліцейськими Редагувати

Після завершення заворушень проти поліцейських, які побили Родні Кінга, федеральними владами США були висунуті звинувачення в порушенні громадянських прав. Після закінчення процесу, що тривав 7 днів, о 7 ранку суботи 17 квітня 1993 року було винесено вирок, згідно з яким офіцери поліції Лоренс Пауел (Lawrence Powell) і Стейсі Кун (Stacey Koon) були визнані винними. Всі четверо поліцейських, які брали участь у побитті Родні Кінга, були звільнені з лав поліції Лос-Анджелеса.

Наслідки для Родні Кінга Редагувати

Після закінчення всіх судових тяжб Родні Кінга була виплачена грошова компенсація в розмірі 3 800 000 доларів. США від департаменту поліції Лос-Анджелеса.

У наступні роки він також мав проблеми з правосуддям і неодноразово притягувався до відповідальності правоохоронними органами з різними звинуваченнями .

Згадки в масовій культурі Редагувати

  • У гостросюжетному детективному фільмі «Проклятий сезон» 2002 року з участю Курта Рассела дії розгортаються на тлі напруженості в період перед винесенням вердикту, а кульмінація тісно пов'язана з вищеописаними подіями. У фільмі є сцени погромів і вбивств під час заворушень.
  • У фільмі «Три королі» є сцена, в якій показується відеозапис побиття Родні Кінга.
  • У соціальній драмі «Лос-Анджелес в вогні» («Kings») 2017 р показані всі вищеописані події.
  • В кінці гри Grand Theft Auto: San Andreas, дія якої відбувається в 1992 році, в місті Лос-Сантосі (прототипом якого є Лос-Анджелес), присутній аналогічна ситуація. У сюжетної місії «Riot», яка є однією з останніх, офіцерам LSPD Френку Тенпенні і Едді Пуласкі (на момент місії покійному), обвинуваченим в корупції, здирстві, наркоторгівлі, кришуванні і вбивства служителів закону, виносять виправдувальний вирок, після чого в місті починаються масові заворушення.
  • У художньому фільмі «Пустоголові» рок-музикант Чез Дарвін (Брендан Фрейзер) вигукує ім'я Родні Кінга і тим самим заводить натовп.
  • У фільмі «Американська історія Ікс» в сцені обіду, куди запрошений єврейський учитель, головний герой, Дерек Віньярд, коментує інцидент, що стався з Родні Кінгом, даючи останньому саму невтішну характеристику.
  • Фільм «Письменники свободи», дія якого відбувається в 1994 році, починається з документального відео вищеописаних подій, а саме бунту темношкірих.
  • Пісня групи The Offspring «LAPD» з альбому Ignition присвячена поліцейської жорстокості в Лос-Анджелесі.
  • Події надихнули гурт Rage Against the Machine на створення пісні Killing in the Name[en], в якій куплети складаються з багаторазово повторюваної фрази «Some of those that work forces are the same that burn crosses» («Багато з тих, хто працює в правоохоронних органах, це ті самі, хто палить хрести»).
  • Сцена побиття Родні Кінга представлена на початку фільму «Малкольм Ікс».
  • Сцена побиття Родні Кінга представлена у фільмі «Голос вулиць». Також у фільмі інсценуються події і заворушення, що послідували за винесенням виправдувального вироку 4 поліцейським били Родні Кінга.
  • В оповіданні Олега Дівова «Закон брухту для замкненого кола» сюжет обертається навколо Дня Родні Кінга — річниці розправи над Кінгом
  • У пісні американського репера Тупака Шакура (2PAC) «Somethin '2 die 4» з альбому «Strictly 4 my niggaz» згадується ЛАТАШ Харлінс (Latasha Harlins).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кирилл Новиков (12 листопада 2007). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  2. Jim Crogan (24 квітня 2002). (англ.). LA Weekly. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  3. ↑ Douglas O. Linder (2001). . Famous Trials (англ.). UMKC School of Law. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  4. David Whitman (23 травня 1993). (англ.). U.S. News & World Report. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  5. Cannon, 2002, с. 27.
  6. Cannon, 2002, с. 28.
  7. Cannon, 2002.
  8. Lou Cannon. Prosecution Rests Case in Rodney King Beating Trial. — Massachusetts Institute of Technology, 1993. — 22 жовтня. з джерела 5 березня 2016. Процитовано 28 січня 2019.
  9. Cannon, 2002, с. 31.
  10. (англ.). Cornell University Law School. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  11. Douglas O. Linder. . Famous Trials (англ.). UMKC School of Law. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  12. Cannon, 2002, с. 205.
  13. Макс Енгер «Битва в Лос-Анджелесі: класовий і расовий протест»
  14. . Русская служба Би-би-си. 30 квітня 2002. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2017. 
  15. Joseph A. Tomaszewski (26 квітня 2012). (англ.). Daily Sundial. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2017. 
  16. Don Terry (1992-05-3). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  17. . Lenta.ru. 18 червня 2012. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 

література Редагувати

  • Cannon, L. Official Negligence   : How Rodney King and the Riots Changed Los Angeles and the LAPD .   — New York: Basic Books , 2002.   — ISBN 0-8133-3725-9 .

посилання Редагувати

  • (англ.). Time. 2007. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • Major General (Ret.) James D. Delk. (англ.). www.militarymuseum.org. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • Lessons in command and control from the L.A. riots. з джерела 23 лютого 2019. Процитовано 28 січня 2019. riots Lessons in command and control from the L.A. riots. з джерела 23 лютого 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  • .
  • Daniel B. Wood (29 квітня 2002). (англ.). Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • (англ.). Los Angeles Times. 29 квітня 2002. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • Douglas O. Linder. . Famous Trials (англ.). UMKC School of Law. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • 1992: The LA riots. з джерела 1 травня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  • .

фотографії Редагувати

  • (англ.). www.fragmentsweb.org. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 16 листопада 2017. 
  • 1992 Los Angeles Riots Photos (англ.). www.streetgangs.com. Процитовано 16 листопада 2017. 

Відео Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bunti v Los Andzhelesi masovi zavorushennya sho vidbuvalisya v Los Andzhelesi z 29 kvitnya po 4 travnya 1992 roku sho prizveli do zagibeli 53 osib 1 2 i zapodiyannya shkodi na sumu v 1 milyard dolariv Vijskovosluzhbovci armiyi SShA vidpravleni za rozporyadzhennyam prezidenta Dzh Busha starshogo v Los Andzheles dlya vidnovlennya poryadku 1 travnya 1992 roku Zavorushennya pochalisya 29 kvitnya v den koli sud prisyazhnih vinis vipravduvalnij virok chotirom bilim policejskim yaki pobili chornoshkirogo Rodni Kinga za te sho toj chiniv shalenij opir pri areshti za perevishennya shvidkosti 3 bereznya 1991 roku Pislya vinesennya viroku tisyachi temnoshkirih amerikanciv v osnovnomu cholovikiv vijshli na vulici Los Andzhelesa i vlashtuvali demonstraciyi yaki pererosli nezabarom v bezladi i pogromi v yakih brali uchast kriminalni elementi Zlochini skoyeni protyagom shesti dniv masovih zavorushen nosili rasove pidgruntya Merom mista Tomom Bredli bula stvorena specialna Komisiya Kristofera dlya rozsliduvannya dij i operativnoyi diyalnosti predstavnikiv Policejskogo upravlinnya Los Andzhelesa pid chas zatrimannya Rodni Kinga Rishennya sudu i masovi zavorushennya v misti otrimali shirokij rezonans v suspilstvi i priveli do povtornogo sudu nad policejskimi na yakomu osnovnim pidsudnim buv vinesenij obvinuvalnij virok Najmasovishimi zavorushennyami v SShA do podij 1992 roku buli Povstannya v Uottsi i Bunt v Detrojti 1967 roku Zmist 1 Prichini masovih zavorushen 2 Zatrimannya Rodni Kinga 3 Sud nad policejskimi 4 Masovi zavorushennya 5 Povtornij sud nad policejskimi 6 Naslidki dlya Rodni Kinga 7 Zgadki v masovij kulturi 8 Div takozh 9 Primitki 10 literatura 11 posilannya 11 1 fotografiyi 11 2 VideoPrichini masovih zavorushen RedaguvatiYak prichini masovih zavorushen mozhut nazivatisya kilka obstavin i faktiv periodu pochatku 1990 h rokiv Sered nih nadzvichajno visokij vidsotok bezrobittya v Pivdennomu Los Andzhelesi viklikanogo ekonomichnoyu krizoyu tverde perekonannya gromadskosti v tomu sho pri zatrimannyah policiya Los Andzhelesa vibiraye lyudej za rasovoyu oznakoyu i zastosovuye nadmirnu silu pobittya temnoshkirogo Rodni Kinga bilimi policejskimi osoblive rozdratuvannya chornoshkirogo naselennya Los Andzhelesa z privodu viroku vinesenogo amerikanci korejskogo pohodzhennya sho zastrelila 16 bereznya 1991 roku u vlasnomu magazini 15 richnu chornoshkiru divchinu Latash Harlins Latasha Harlins Nezvazhayuchi na te sho prisyazhni viznali Sun Ya Du Soon Ja Du vinnoyu v umisnomu vbivstvi suddya vinis m yakij virok 5 rokiv viprobuvalnogo terminu Zatrimannya Rodni Kinga Redaguvati3 bereznya 1991 roku policejskij patrul pislya 8 milnoyi pogoni zupiniv avtomobil Rodni Kinga v yakomu krim Kinga perebuvali she dvoye chornoshkirih Bajrant Allen Byrant Allen i Freddi Helms Freddie Helms Pershimi p yatma policejskimi yaki opinilisya na misci zatrimannya buli Stejsi Kun Stacey Koon Lourens Pauell Laurence Powell Timoti Vind Timothy Wind Teodor Bris Theodore Briseno i Rolando Solano Rolando Solano Patrulnij Tim Singer Tim Singer nakazav Kingu i dvom jogo pasazhiram vijti z avtomobilya i lyagti na zemlyu oblichchyam vniz Pasazhiri pidkorilisya nakazu i buli zaareshtovani 3 a King yak i ranishe zalishavsya v mashini Koli zh vin nareshti vijshov z salonu to stav vesti sebe dosit ekscentrichno smiyavsya tupav nogami po zemli i pokazuvav rukoyu na policejskij vertolit sho kruzhlyav nad miscem zatrimannya 4 Potim vin stav zavoditi svoyu ruku za poyas sho dalo pidstavi patrulnomu policejskomu Melani Singer vvazhati sho King zbirayetsya distati pistolet 5 Todi Melani Singer distala svij pistolet i napravila jogo na Kinga nakazuyuchi jomu lyagti na zemlyu King pidkorivsya Singer pidijshla do Kinga ne vidvodyachi vid nogo pistoleta gotuyuchis naditi na nogo naruchniki U cej moment serzhant policejskogo departamentu Los Andzhelesa Stejsi Kun nakazav Melani Singer zachohliti zbroyu tomu sho zgidno z instrukciyeyu policejski ne povinni nablizhatisya do zatrimanogo z vijnyatim z koburi pistoletom 6 Serzhant Kun virishiv sho diyi Melani Singer predstavlyayut zagrozu bezpeci Kinga samogo Kuna a takozh inshih policejskih 3 Potim Kun nakazav inshim chotirom policejskim Pauellu Uyindu Brisu i Solano odyagti na Kinga naruchniki Yak tilki policejski sprobuvali ce zrobiti King pochav aktivno chiniti opir shopivsya na nogi skinuvshi zi svoyeyi spini Pauella i Bris Dali King vdariv Bris v grudi Bachachi ce Kun nakazav vsim policejskim vidijti nazad Piznishe oficeri pidtverdili sho King viv sebe tak nibi znahodivsya pid vplivom fenciklidinu sintetichnogo narkotichnogo preparatu rozroblenogo yak znebolyuyuchij zasib dlya veterinariyi 7 vtim rezultati toksikologichnoyi ekspertizi pokazali sho v krovi Kinga fenciklidinu ne bulo zate buli viyavleni alkogol i slidi marihuani 8 Potim serzhant Kun zastosuvav do Kinga elektroshoker King zastognav i tut zhe vpav na zemlyu ale potim znovu vstav na nogi Todi Kun vikoristav elektroshoker she raz i King znovu vpav 9 a potim znovu pochav pidnimatisya zrobivshi vipad v storonu Pauella 3 10 yakij vdariv jogo policejskoyu paliceyu povalivshi Kinga na zemlyu U cej chas te sho vidbuvayetsya pochav zapisuvati na videokameru gromadyanin Argentini Dzhordzh Hollidej yakij prozhivav nepodalik vid perehrestya bilya yakogo vidbuvalosya pobittya Kinga zapis pochinayetsya z momentu koli King robit vipad v storonu Pauella Piznishe Hollidej nadav videozapis v rozporyadzhennya ZMI Pauell i troye inshih policejskih po cherzi bili Kinga kijkami protyagom pivtora hvilini King na toj period chasu perebuvav pid umovnim zvilnennyam za zvinuvachennyam u pograbuvanni i za nim uzhe znachilisya zvinuvachennya v napadi nanesenni poboyiv i pograbuvanni 11 Piznishe v sudi vin poyasnyuvav svoye nebazhannya pidkoritisya vimogam patrulnih boyaznyu povernennya do v yaznici Vsogo policejski zavdali Kingu 56 udariv kijkami Vin buv gospitalizovanij z perelomom licovoyi kistki zlamanoyu nogoyu chislennimi gematomami i rvanimi ranami 12 Sud nad policejskimi RedaguvatiOkruzhnij prokuror Los Andzhelesa zvinuvativ chotiroh policejskih v zastosuvanni nadmirnogo nasilstva Pershij suddya u spravi buv zaminenij a drugij suddya zminiv misce rozglyadu spravi i sklad prisyazhnih zasidateliv procituvavshi zayavi ZMI pro te sho zhuri prisyazhnih potrebuye vidvodu Novim miscem rozglyadu bulo obrano misto Simi Velli v susidnomu okruzi Ventura Sud skladavsya z zhiteliv cogo okrugu Rasovij sklad zhuri prisyazhnih buv takim 10 bilih 1 latinoamerikanec i 1 aziatka Prokurorom vistupav Terri Vajt Terry White afroamerikanec 29 kvitnya 1992 roku zhuri prisyazhnih vipravdalo troh policejskih usih krim Pauella 3 Mer Los Andzhelesa Tom Bredli zayaviv Verdikt prisyazhnih ne shovaye vid nas togo sho mi bachili na tij videoplivci Lyudi yaki bili Rodni Kinga nedostojni nositi formu Policejskogo upravlinnya Los Andzhelesa Masovi zavorushennya Redaguvati nbsp Patrul Nacionalnoyi gvardiyi pislya zavorushen v Los Andzhelesi v 1992 rociDemonstraciyi z privodu vipravdannya policejskih sudom prisyazhnih shvidko pererosli v bunt Pochalisya sistematichni pidpali budivel zgorilo ponad 5500 budivel Bulo rozgromleno kilka uryadovih budivel napadu zaznalo viddilennya gazeti Los Angeles Times Buli skasovani viloti litakiv z Los Andzheleskogo aeroportu tak yak misto bulo opovite gustim dimom Pershimi pochali zavorushennya afroamerikanci Potim bezporyadki perekinulisya na latinski kvartali Los Andzhelesa v pivdennomu i centralnomu rajoni mista U shidnij chastini mista buli skoncentrovani veliki sili policiyi i tomu do neyi povstannya ne dijshlo 400 osib sprobuvali vzyati shturmom shtab kvartiru policiyi Zavorushennya v Los Andzhelesi trivali she 2 dni Na nastupnij den zavorushennya pochalisya i v San Francisko Yak zayaviv gazeti San Francisko Ekzemajner Villi Braun vidomij predstavnik Demokratichnoyi partiyi v zakonodavchij asambleyi shtatu Kaliforniya Vpershe v amerikanskij istoriyi bilshist demonstracij a takozh velika chastina nasilstva i zlochiniv osoblivo grabunkiv nosili bagatorasovij harakter v nih buli zalucheni vsi chornoshkiri bili vihidci z Aziyi ta Latinskoyi Ameriki 13 55 osib bulo vbito 2000 poraneni 12 tisyach zareshtovani 14 Zagalnij zbitok vid masovih zavorushen ocinyuyetsya sumoyu ponad 1 mlrd dolariv 15 ale znachnih vtrat bulo zavdano i prestizhu SShA Ekonomika SShA todi podavalasya yak najefektivnisha kotra zdobula peremogu v holodnij vijni Prodemonstrovana zavorushennyami napruzhenist vnutrishnoyi obstanovki i socialno ekonomichna kriza znachno zatmarili kartinu zovnishnogo amerikanskogo blagopoluchchya Yak pisala gazeta The New York Times tizhden nasilstva i pidpaliv v yakih buli zalucheni chornoshkiri latinoamerikanci i bili prodemonstruvav zrostayuche pochuttya vidchayu 16 Povtornij sud nad policejskimi RedaguvatiPislya zavershennya zavorushen proti policejskih yaki pobili Rodni Kinga federalnimi vladami SShA buli visunuti zvinuvachennya v porushenni gromadyanskih prav Pislya zakinchennya procesu sho trivav 7 dniv o 7 ranku suboti 17 kvitnya 1993 roku bulo vineseno virok zgidno z yakim oficeri policiyi Lorens Pauel Lawrence Powell i Stejsi Kun Stacey Koon buli viznani vinnimi Vsi chetvero policejskih yaki brali uchast u pobitti Rodni Kinga buli zvilneni z lav policiyi Los Andzhelesa Naslidki dlya Rodni Kinga RedaguvatiPislya zakinchennya vsih sudovih tyazhb Rodni Kinga bula viplachena groshova kompensaciya v rozmiri 3 800 000 dolariv SShA vid departamentu policiyi Los Andzhelesa U nastupni roki vin takozh mav problemi z pravosuddyam i neodnorazovo prityaguvavsya do vidpovidalnosti pravoohoronnimi organami z riznimi zvinuvachennyami 17 Zgadki v masovij kulturi RedaguvatiU gostrosyuzhetnomu detektivnomu filmi Proklyatij sezon 2002 roku z uchastyu Kurta Rassela diyi rozgortayutsya na tli napruzhenosti v period pered vinesennyam verdiktu a kulminaciya tisno pov yazana z visheopisanimi podiyami U filmi ye sceni pogromiv i vbivstv pid chas zavorushen U filmi Tri koroli ye scena v yakij pokazuyetsya videozapis pobittya Rodni Kinga U socialnij drami Los Andzheles v vogni Kings 2017 r pokazani vsi visheopisani podiyi V kinci gri Grand Theft Auto San Andreas diya yakoyi vidbuvayetsya v 1992 roci v misti Los Santosi prototipom yakogo ye Los Andzheles prisutnij analogichna situaciya U syuzhetnoyi misiyi Riot yaka ye odniyeyu z ostannih oficeram LSPD Frenku Tenpenni i Eddi Pulaski na moment misiyi pokijnomu obvinuvachenim v korupciyi zdirstvi narkotorgivli krishuvanni i vbivstva sluzhiteliv zakonu vinosyat vipravduvalnij virok pislya chogo v misti pochinayutsya masovi zavorushennya U hudozhnomu filmi Pustogolovi rok muzikant Chez Darvin Brendan Frejzer vigukuye im ya Rodni Kinga i tim samim zavodit natovp U filmi Amerikanska istoriya Iks v sceni obidu kudi zaproshenij yevrejskij uchitel golovnij geroj Derek Vinyard komentuye incident sho stavsya z Rodni Kingom dayuchi ostannomu samu nevtishnu harakteristiku Film Pismenniki svobodi diya yakogo vidbuvayetsya v 1994 roci pochinayetsya z dokumentalnogo video visheopisanih podij a same buntu temnoshkirih Pisnya grupi The Offspring LAPD z albomu Ignition prisvyachena policejskoyi zhorstokosti v Los Andzhelesi Podiyi nadihnuli gurt Rage Against the Machine na stvorennya pisni Killing in the Name en v yakij kupleti skladayutsya z bagatorazovo povtoryuvanoyi frazi Some of those that work forces are the same that burn crosses Bagato z tih hto pracyuye v pravoohoronnih organah ce ti sami hto palit hresti Scena pobittya Rodni Kinga predstavlena na pochatku filmu Malkolm Iks Scena pobittya Rodni Kinga predstavlena u filmi Golos vulic Takozh u filmi inscenuyutsya podiyi i zavorushennya sho posliduvali za vinesennyam vipravduvalnogo viroku 4 policejskim bili Rodni Kinga V opovidanni Olega Divova Zakon bruhtu dlya zamknenogo kola syuzhet obertayetsya navkolo Dnya Rodni Kinga richnici rozpravi nad Kingom U pisni amerikanskogo repera Tupaka Shakura 2PAC Somethin 2 die 4 z albomu Strictly 4 my niggaz zgaduyetsya LATASh Harlins Latasha Harlins Div takozh RedaguvatiVbivstvo Dzhordzha Flojda Bunt na Hejmarket Bijnya v Ladlou Bitva u gori Bler Bunt v Detrojti 1967 roku Rozstril v Kentskomu universitetiPrimitki Redaguvati Kirill Novikov 12 listopada 2007 Blyustiteli proizvola Kommersant Arhiv originalu za 27 kvitnya 2019 Procitovano 16 listopada 2017 Jim Crogan 24 kvitnya 2002 The L A 53 angl LA Weekly Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 16 listopada 2017 a b v g Douglas O Linder 2001 The Trials of Los Angeles Police Officers in Connection with the Beating of Rodney King Famous Trials angl UMKC School of Law Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 David Whitman 23 travnya 1993 The Untold Story of the LA Riot angl U S News amp World Report Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Cannon 2002 s 27 Cannon 2002 s 28 Cannon 2002 Lou Cannon Prosecution Rests Case in Rodney King Beating Trial Massachusetts Institute of Technology 1993 22 zhovtnya Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Procitovano 28 sichnya 2019 Cannon 2002 s 31 Koon v United States 518 U S 81 1996 angl Cornell University Law School Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Douglas O Linder The Arrest Record of Rodney King Famous Trials angl UMKC School of Law Arhiv originalu za 5 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Cannon 2002 s 205 Maks Enger Bitva v Los Andzhelesi klasovij i rasovij protest Haos v Los Andzhelese 10 let spustya Russkaya sluzhba Bi bi si 30 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 16 listopada 2017 Joseph A Tomaszewski 26 kvitnya 2012 Twenty years ago this Sunday a six day wave of violence angl Daily Sundial Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 16 listopada 2017 Don Terry 1992 05 3 Riot in Los Angles At the Epicenter Decades of Rage Created Crucible of Violence angl The New York Times Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Geroj ponevole Lenta ru 18 chervnya 2012 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2019 Procitovano 16 listopada 2017 literatura RedaguvatiCannon L Official Negligence How Rodney King and the Riots Changed Los Angeles and the LAPD New York Basic Books 2002 ISBN 0 8133 3725 9 posilannya RedaguvatiThe L A Riots 15 Years after Rodney King angl Time 2007 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2019 Procitovano 16 listopada 2017 Major General Ret James D Delk Military operations during the 1992 Los Angeles riots angl www militarymuseum org Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 16 listopada 2017 Lessons in command and control from the L A riots Arhivovano z dzherela 23 lyutogo 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 riots Lessons in command and control from the L A riots Arhivovano z dzherela 23 lyutogo 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 Flawed Emergency Response during the L A riots Daniel B Wood 29 kvitnya 2002 L A s darkest days angl Christian Science Monitor Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 16 listopada 2017 Charting The Hours of Chaos angl Los Angeles Times 29 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Douglas O Linder Key Figures in the LAPD Officers Rodney King Beating Trial Famous Trials angl UMKC School of Law Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 16 listopada 2017 1992 The LA riots Arhivovano z dzherela 1 travnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 The Rebellion in Los Angeles The Context of a Proletarian Uprising fotografiyi Redaguvati Aftermath of the rodney king riots angl www fragmentsweb org Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 16 listopada 2017 1992 Los Angeles Riots Photos angl www streetgangs com Procitovano 16 listopada 2017 Video Redaguvati Day 1 Arhivovano 9 travnya 2007 u Wayback Machine Los Angeles Times KTLA nedostupne posilannya Day 2 Part 1 Arhivovano 4 listopada 2003 u Wayback Machine Los Angeles Times KTLA nedostupne posilannya Day 2 Part 2 Los Angeles Times KTLA nedostupne posilannya Day 3 Arhivovano 4 listopada 2003 u Wayback Machine Los Angeles Times KTLA nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bunti v Los Andzhelesi 1992 amp oldid 40373984