Будича́ни (до 1946 року — Сербинівка) — село в Україні, у Чуднівській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 964 особи (2001). У 1923—2018 роках — адміністративний центр колишньої Будичанської сільської ради.
| село Будичани | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Чуднівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040610060073447 |
| Облікова картка | с. Будичани |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Сербинівка |
| Населення | 964 (2001) |
| Площа | 3,012 км² |
| Густота населення | 234,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13213 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′10″ пн. ш. 28°03′41″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 256 м |
| Водойми | р. Будичина |
| Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирський р-н., Житомирська обл., 13201 |
| Староста | Каранюк Микола Васильович |
| Карта | |
Будичани | |
Будичани | |
| Мапа | |
| Будичани у Вікісховищі |
Загальна інформація ред.
Розташоване за 4 км від Чуднова та 12 км від найближчої залізничної станції Чуднів-Волинський. Неподалік села знайдено знаряддя праці часів неоліту.
Населення ред.
В середині 19 століття парафія налічувала 1 362 вірян, дворів — 172,5. Станом на 1885 рік в селі мешкало 1 201 осіб, налічувалося 114 дворових господарств.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1446 осіб (691 чоловічої статі та 755 — жіночої), з яких 1417 — православної віри.
На початку 20 століття — 119 дворів та 1 462 мешканці, у 1906 році — 1 628 жителів, дворів — 341, у 1923 році — 517 дворів та 2 141 мешканець.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 2 226 осіб, з них 1 086 чоловіків та 1 140 жінок; етнічний склад: українців — 2 220, росіян — 1, поляків — 5. Кількість домогосподарств — 505, з них, неселянського типу — 3.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 663 особи, дворів — 504.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 240 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 964 особи.
Історія ред.
Час заснування — невідомий. У 1628 році належало до забезпечення чуднівського священника, який платив з 10 димів та 12 городів. Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що належало київській капітулі, сплачувало 6 злотих і 7,5 грошів до замку та 25 злотих — до скарбу.
В середині 19 століття — Сербинівка, село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці, за 60 верст від Житомира, 4 версти від Чуднова, де розміщувалася найближча поштова станція та 7 верст від найближчої залізничної станції Вільшанка. З 1843 року функціонувало народне училище. Великі землевласники — спадкоємці генерала Порицького, православні. Дерев'яну церкву збудовано 1803 року, за кошти вірян. При церкві біля 62 десятин переважно глинистої землі. Сусідні парафії — Дідківці (5 верст), Стовпів (3 версти) та в містечку Чуднів (4 версти). На кладовищі була дерев'яна каплиця.
Станом на 1885 рік — Сербинівка, колишнє власницьке сільце Чуднівської волості Житомирського повіту Волинська губернії, біля безіменної річки, були церковна парафія, капличка, 2 заїзди, школа.
На початку 20 століття — село Чуднівської волості Житомирського повіту, на річці без назви, за 53 версти від Житомира, 4 версти від Чуднова, де була найближча поштова станція. Найближча залізнична станція (Вільшанка) за 7 верст. Належало спадкоємцям генерала Порицького.
У 1906 році — село Чуднівської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 58 верст, до волосного центру, міст. Чуднів — 5 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Чуднові.
У березні 1921 року, в складі волості, включене до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Сербинівської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Чуднівського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, міст. Чуднів, становила 4 версти.
17 червня 1925 року Чуднівський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань від населеного пункту до районного центру, міст. Чуднів, становила 5 верст, окружного центру, м. Бердичів — 36 верст, до найближчої залізничної станції (Чуднів) — 7 верст.
На фронтах Другої світової війни воювали 493 селян, з них 235 загинули, 252 нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі споруджено пам'ятник.
7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село отримало назву Будичани, сільську раду перейменовано на Будичанську.
В радянські часи розміщувалася центральна садиба колгоспу, котрий обробляв 4 101 га землі, з них 3 062 га — рілля. Господарство спеціалізувалося на птахівництві, вирощувало зернові культури та цукрові буряки. В селі були середня школа, будинок культури, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, ощадкаса, комбінат побутового обслуговування.
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Бердичівського району, 4 січня 1965 року — до складу Дзержинського району, 8 грудня 1966 року — до складу відновленого Чуднівського району Житомирської області.
11 липня 2018 року включене до складу новоствореної Чуднівської міської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди ред.
- Цапун Раїса Володимирівна (нар. 1960) — педагог, фольклорист, етнограф, збирачка та виконавиця народних пісень, автор публікацій із традиційної культури.
Примітки ред.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Будичани, Чуднівський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (російська). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 127. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 207. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
- ↑ 1.) Serbinówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 576. (пол.)
- ↑ . Інститут історії України НАН України (російська). Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 20. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ . Інститут історії України НАН України (російська). Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 153. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ . Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 124-125. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 грудня 2022.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (польська). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 128. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська). Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 214, 524, 546. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 грудня 2022.
Посилання ред.
- Погода в селі Будичани [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]